"Уставай, хазяйка, з бєлої постелі" – колядка, в якій звертаються до господині, а не традиційно до господаря та "По Рожжеству, по вечері" – співанка, яка у різних варіантах зустрічається по всій Кіровоградській області. Про те, які колядки в давнину співали в селах регіону Суспільному розповіла етновиконавиця з Кропивницького, співзасновниця проєкту"Баба Єлька" Світлана Буланова. Обрядові пісні разом з іншими творами учасники проєкту збирали під час етноекспедицій регіоном. Серед колядок, з її слів, є як християнські, так і архаїчні, язичницькі.
"Це величезна кількість красивих і унікальних автентичних творів",– так про колядки, зібрані під час експедицій "Баби Єльки", говорить Світлана Буланова.
Колядки – величальні календарно-обрядові пісні зимового циклу свят, переважно у слов'янських народів. Первісно колядки супроводжували язичницькі обряди, дуже стійкими виявились обряди Коляди, пов'язані з ушануванням новонародженого сонця, культом предків. За християнства колядки асоціюються передусім із Різдвом.
Учасники проєкту з 2017 року об’їздили майже сотню сіл. З-поміж іншого розпитували і про особливості святкування Різдва й Щедрого вечора. Повного обряду – таким, яким він був у старовину – ніде не вдалося записати. У розповідях людей йшлося вже про сучасні, спрощені звичаї: "Люди розповідали, що діти збиралися юрбою, брали з собою клунки, заходили в хати й казали "Коляд, коляд, колядниця, добра з медом паляниця, по коліно кожушок, дайте, тітко, п’ятачок".
Зі слів Світлани Буланової, ця традиція збереглася і в її рідному селі Розсохуватка колишного Маловисківського, нині Новоукраїнського району. Згадує, що в її дитинстві до колядників і щедрувальників часом приєднувалися Дід Мороз і Снігуронька: "Мене дуже турбувала ця ситуація. Я не могла зрозуміти, як Дід Мороз влився в цю юрбу і що він там робив".
Якщо автентичне театралізоване дійство в селах не збереглося, то пісням пощастило більше: "Бабусі пригадують і наспівують колядки. Багато з них стали для мене відкриттям – і через їхніх персонажів, і через те, як вони співалися".
Одна з таких колядок –"По Рожжеству, по вечері". Її записали в селі Липняжка Добровеличківської громади Новоукраїнського району та Вищих Верещаках і Розумівці Олександрівської громади Кропивницького району. Це церковна колядка: "Розповідалося, як Господь йшов селом, зустрів дівку і сказав їй про те, що вона позбавилася своїх дев’ятьох дітей. І ця дівка була шокована тим, що Господь усе знає і прочитав її долю".
Зі слів Світлани Буланової, можна говорити про те, що ця колядка притаманна Кіровоградщині, бо її зустріли в кількох селах: "У тексті деякі слова відрізнялися, а мелодійний малюнок схожий".
Колядку "Уставай, хазяйка, з бєлої постелі" записали в селі Бандурове Олександрівської громади. Зі слів Світлани Буланової, ця пісня вразила тим, що у ній зверталися не до господаря, як у багатьох інших колядках і щедрівках, а до господині: "У ній ідеться про те, які саме свята зараз, чому господиня повинна стелити стіл і що повинна на нього ставити".
Колядку "В нашого дядька да двор востровий"почули в селі Несваткове Олександрівської громади. Там учасники проєкту "Баба Єлька" познайомилися з гуртом "Полісяночка". Це переселенці з чорнобильського Полісся. Вони живуть в Несватковому з 1992 року і досі зберігають діалекти, традиції, співи й танці свого рідного краю. Колядка "В нашого дядька да двор востровий" притаманна поліському фольклору. Зі слів Світлани Буланової, консультувалася з філологами щодо слова"востровий". Виявляється, це багатий, показовий, світлий, чистий двір: "Коли я почула цю пісню, то зрозуміла, що вона про кожного з нас, бо ми хазяї свого двору, своєї країни, свого роду, своєї землі".
Уже існує версія цієї колядки для музичного гурту Yelka. Саунд-продюсер Максим Величко зробив сучасне аранжування: "Деякі музичні критики схарактеризували цей стиль, як мат-рок. Це складний вид року. І дуже приємно, що така складна автентична пісня обрамилася в ще складнішу музику".
Колядку "Ой, на горі-горі береза стояла" записали в селі Розумівка Олександрівської громади. Її заспівала Анастасія Павлівна Зеленько, розповіла Світлана Буланова. Там є слова про "золотую куру. Тоді бабуся розповіла, що таємнича "золота кура"– це якась чарівна істота.
Півтора року тому учасники етноекспедицій запустили проєкт "Баба Єлька" співає". За його результатами зібралися десятеро кропивничан, які цікавляться фольклором, хоча особливо дотичними до української традиційної культури ніколи не були. Гурт назвали "Дувайва"– на честь приспіву однієї з веснянок, записаних в Розумівці. Зі слів Світлани Буланової, двері проєкту відкриті для кожного: "Я особисто вважаю, що кожна людина народжується з умінням традиційно співати. Просто хтось про це забуває, а хтось згадує, починає цікавитися і вчитися від наших пращурів".
Послухати колядки можна на сайті проєкту "Баба Єлька", на його Facebook-сторінці та YouTube-каналі.
Читайте також
- Кропивничанка замість ялинки прикрашає свою оселю дідухом та павуком. Що означають ці символи.
- Книжка під ялинку: хіти дитячої літератури від кропивницького оглядача.
Підписуйтеся на новини Суспільне: Кропивницький у Вайбері , Телеграм, Інстаграм та Ютуб
