У період із 27 жовтня по 4 листопада 1937 року в урочищі Сандармох поблизу міста Медвеж'єгорська відбувся наймасовіший розстріл української інтелігенції. НКВС розстріляло 1111 людей, зокрема 287 українців і близько пов'язаних з Україною осіб. Цей злочин проти людяності виконавці цинічно присвятили 20-річчю Жовтневої революції.
Тоді режим убив Леся Курбаса, Миколу Куліша, Марка Вороного, Миколу Зерова, Валер'яна Підмогильного та інших яскравих постатей українського відродження 20-х років ХХ століття. Загалом же у цьому карельському лісі було знищено близько 10 тисяч людей 58 національностей та етнічних груп.
До річниці наймасовішого розстрілу Суспільне Культура розповідає про трагедію Сандармоху, яку, з огляду на повномасштабну агресію Росії у наші часи, ми не маємо права забувати.
Сталінський терор
Розстріли в Сандармосі — частина Великого сталінського терору. 5 серпня 1937 року вступила в дію постанова Політбюро ЦК ВКП(б) "Про антирадянські елементи". Розпочалося масове винищення людей, яких радянська влада визначила "ворогами народу": учених, митців, інженерів, військових. Їхні кримінальні справи були сфабриковані — людей засуджували за участь у вигаданих організаціях та підготовку уявних диверсій.
У жовтні 1937 року особлива трійка НКВС по Ленінградській області засудила до смертної кари 1116 в'язнів з усього Радянського Союзу, які утримувалися в Соловецькій тюрмі.
Виконання
27 жовтня, 1, 2, 3, 4 листопада капітан держбезпеки Міхаіл Матвєєв пострілами у потилицю з револьвера розстріляв 1111 осіб, про що рапортував начальству. Один в'язень помер у Соловецькій лікарні до виконання вироку, ще чотирьох відправили для додаткового розслідування до Києва, Одеси і Ленінграда і згодом теж стратили.
Міхаіла Матвєєва, який мав два класи освіти і власноруч убивав засуджених по 200-250 осіб у день, 1936 року нагородили "за особые заслуги в борьбе за упрочение социалистического строя" орденом Червоної Зірки (а в березні 1941-го – позбавили цієї нагороди). А в грудні 1937 "за самоотверженную работу по борьбе с контрреволюцией" нагородили цінним подарунком – радіолою з платівками.
Згодом, у березні 1939, Матвєєва судили за перевищення повноважень, але звільнили на початку війни із нацистською Німеччиною. Міхаіл Матвєєв жив у Ленінграді, одружився на естонці, за що був звільнений з "органів" й помер літньою людиною в 1971 році.
Матвєєв мав спільників, про яких свідчив на суді. Допомагав йому помічник коменданта УНКВД Ленінградської області Гєоргій Алафер.
До "бригади" також входили конвоїри Ганцов, Ларіонов, Васильєв, Деревянко, Кузнецов і Твердохлєб. На страту людей возив водій вантажівки – Воскресенський. Ще був водій легкового автомобіля Федотов і господарник Орлов, який, за словами Матвєєва, допомагав йому "приймати за списком заарештованих".
75 річниця злочину радянської влади проти українців. Що таке операція "Захід"
Про страту розповідає дослідник Сандармоху, голова ради правозахисного центру "Меморіал" Алєксандр Черкасов:
"Засуджених "готували" у трьох кімнатах барака. У першій кімнаті — "звіряли особу", роздягали та обшукували. У другій — роздягнених зв'язували. У третій — роздягнених і зв'язаних глушили ударом дерев'яної "колотушки" в потилицю. Потім вантажили в машину, осіб по сорок і накривали брезентом. Члени "бригади" сідали згори. Якщо хтось ізнизу приходив до тями, його "заспокоювали" ударом "колотушки".
Закатована українська інтеліґенція
Дослідники порівнюють наслідки Сандармоху для української нації з обезголовленням. "Розстріляне Відродження" розстріляли саме в Сандармосі – зокрема тут убили:
- неокласика Миколу Зерова;
- президента харківської Вільної академії пролетарської літератури (ВАПЛІТЕ) Михайла Ялового;
- драматурга, автора п’єси "Мина Мазайло", яка висміює зросійщення, Миколу Куліша;
- творця українського модерного театру, режисера харківського театру "Березіль" Леся Курбаса;
- автора урбаністичного роману "Місто" Валер’яна Підмогильного;
- засновника української картографії Степана Рудницького, який обґрунтував територіально-географічний аспект державної незалежності українців;
- голову Ради народних міністрів, міністра закордонних справ УНР Володимира Чехівського, під керівництвом якого було проголошено Акт злуки УНР і ЗУНР;
- брата Михайла Грушевського – науковця Сергія Грушевського, якого не врятувала навіть публічна підтримка червоного терору.
Найбільш повний список розстріляних у Сандармоху українців і вихідців з України станом на сьогоднішній день дивіться в матеріалі.
Російська армія обстріляла харківський будинок "Слово", де мешкали поети Розстріляного відродження
Кого ще убив Союз
Сталінський режим не гребував убивати і власне росіян, так званих "своїх", найбільш привілейований в Радянському Союзі народ, який зазвичай піддавалися меншим репресіям. У Сандармосі були розстріляні зокрема московський літературознавець, адвокат із російського дворянського роду, радянський історик, православні єпископи воронезький, курський, тамбовський, самарський та лідер баптистів СРСР.
Серед убитих — священик з Ватикану, який збирав дані про порушення прав людини в Радянському Союзі, засновник удмуртської літератури, голова московського циганського табору, білоруський міністр, татарський громадський діяч, грузинські князі, черкеський письменник і князь та корейський громадський діяч.
Репресований історик, який відкрив Сандармох
На відміну від інших місць масових убивств НКВС, урочище Сандармох приховували найдовше, навіть після розпаду СРСР. 236 ям із захороненими жертвами знайшли лише в 1997 році російські історики з товариства "Меморіал" Веніамін Іофе та Юрій Дмитрієв.
Саме "Меморіал" разом з українською правозахисною організацією "Центр громадянських свобод" і правозахисником із Білорусі Алесем Беляцьким отримали Нобелівську премію миру-2022.
Нобель не має звучати, як наратив про "братні народи" — Центр громадянських свобод про Меморіал та Беляцького
Діяльність "Меморіалу" та його членів не залишилася без уваги Кремля. Зараз ця організація визнана "іноземним агентом", а істориків переслідують і садять до в’язниць. Дослідників, як і жертв Сандармоху, судили за вигаданими звинуваченнями.
Приховати за допомогою пропаганди
Після атаки на істориків Кремль взявся за цілковиту фальсифікацію історії Сандармоху. Просто заперечити віднайдені масові поховання із простреленими черепами вже неможливо, тож російська пропаганда вигадала історію, що це рештки розстріляних фінами червоноармійців. Її поширенням займається Російське військово-історичне товариство не без допомоги російської армії.
Російське військово-історичне товариство також активно поширює потрібні Кремлю наративи в культурній царині — видає псевдоісторичну літературу, проводить фестивалі, знімає фільми, в яких називає Володимира Мономаха російським полководцем, а "бандерівців" — катами.
Етнічні чистки: на державному російському сайті вийшла стаття "Що Росія має зробити з Україною"
Але брехати про замордованих виявилося недостатньо — у 2018 році експедиція Російського військово-історичного товариства за підтримки російського Міноборони розпочинає розкопки й вивозить знайдені рештки. Формальним приводом для плюндрування масової могили став лист виконувача обов’язків міністра культури Карелії Соловйова.
Він просить розрити поховання, бо "спекуляції навколо подій в урочищі завдають шкоди міжнародному іміджу Росії, закріплюють в суспільній свідомості громадян необґрунтоване почуття провини перед нібито репресованими представниками зарубіжних держав, дозволяють висувати необґрунтовані претензії до нашої держави і стають консолідуючим фактором антиурядових сил в Росії".
Згодом телеканал "Росія-24" повідомляє про результати роботи експедиції, називаючи противників нової версії "тими, кому не подобається правда".
Пам'ять
Убивства в Сандармосі — одна з найбільших трагедій в історії України. Оксана Забужко стверджує, що митці "Розстріляного ідродження" випереджали свій час на кілька десятиліть і мали справити величезний вплив на всю європейську й світову культуру. На думку колишнього міністра закордонних справ України Павла Клімкіна, за кілька днів карельських розстрілів була знищена перспектива зовсім іншої України — "непровінційної, модерної, передової, європейської".
Він також пише, що особлива підступність радянської репресивної машини полягала в тому, що вона не просто вчиняла злочини з мільйонами жертв, але й навчилася убивати пам'ять про них в масовій свідомості. "Сандармох мав би стати для українців таким же трагічним національним символом, як Катинь для поляків. Але, як не дивно, ми, українці, сьогодні про Катинь знаємо чи не більше, ніж про Сандармох", — йдеться в його колонці.
24 лютого Росія загострила війну, яку вона розпочала в 2014 — цього разу геноцид відкрито оголошено всьому українському народові. Українському народові конче необхідно покласти край тому, що Оксана Забужко називає "драмою нашого культурного безпам’ятства". Імена й творчість українських інтелектуалів, розстріляних у Сандармосі, нашими зусиллями мають бути повернуті з забуття й посісти належне місце в нашій культурі.
Читайте Німець, який обрав українську, чудермайстер, мандрівник: що ви знаєте про письменника Майка Йогансена та Панфутурист, провокатор, небезпечний елемент: ким був поет епохи Розстріляного відродження Михайль Семенко
Читайте нас у Facebook і Telegram, дивіться наш YouTube.
Станьте частиною Суспільне Культура: напишіть нам про цікаві події культурного життя вашого міста чи селища. Надсилайте свої фото, відео та новини і ми опублікуємо їх на діджитал-платформах Суспільного. Пишіть нам на пошту: [email protected]. Ваші історії важливі для нас!
