Нобелівська премія миру, яку 7 жовтня 2022 року отримали представники України, Росії та Білорусі не має нічого спільного із наративом про "братні народи", оскільки лауреати премії — правозахисники, що протягом багатьох років борються проти авторитарних режимів та утисків прав людей.
Про це під час пресконференції 8 жовтня сказала глава Центру громадянських свобод Олександра Матвійчук. Вона наголосила, що разом із іншими лауреатами — Алесєм Беляцьким
Фото: Associated PressАлесь Беляцький — керівник білоруського правозахисного центру “Вясна”, політичний в'язень.У 2011 був засуджений на 4,5 роки тюрми за звинуваченням у начебто несплаті податків з коштів, які були на закордонних рахунках правозахисного центру.Зараз правозахисник також перебуває у тюрмі після арешту у 2020 році під час масових протестів у Білорусі. та організацією "Меморіал"Одна з найстаріших правозахисних організацій у Росії, створену в 1989 році за участі Андрія Сахарова. Головним напрямком її діяльності було збереження пам'яті про жертв сталінських репресій, зокрема концентраційних таборів. Організація також системно відстежувала справи українських політичних в'язнів з Криму та надавала їм статуси політв'язнів.Російське міністерство юстиції включило "Міжнародний Меморіал" до списку іноагентів у 2016 році. У 2021-му суд Москви ліквідував "Меморіал" — Центр пліч-о-пліч багато років бореться проти режимів Путіна та Лукашенка.
"Ця премія в жодному разі не має звучати, як старий наратив про братні народи. Ця історія про гасло, яке я чула ще від свого вчителя, дисидента і філософа Євгена Сверстюка. Це історія "За нашу і вашу свободу"", — сказала Матвійчук.
"Росія, яка не подолала імперські комплекси для України та для всього світу — це загроза. Так само як і Білорусь. Адже режим Лукашенка здав в окупацію власну країну. Алесь Беляцький, Валентин Стефанович, Марфа Рабкова із "Вясни" (правозахисна організація — ред. ), Олег Орлов, Олександр Черкасов, Світлана Ганнушкіна, Сергій Давідіс із "Меморіалу" та інші для мене та для Центру громадянських свобод — це люди, з якими ми боремось проти цієї загрози пліч-о-пліч вже багато років. Зараз Беляцький за ґратами, а "Меморіал" заборонений. І ця історія — про опір спільному злу. Про те, що свобода не має кордонів, а цінності прав людини універсальні. Про те, що правозахисники, попри те, що їх так мало, вибудовують горизонтальні зв'язки, щоб спільно боротись за свободу та захищати людей, де намагається панувати людожер, який рано чи пізно програє", — додала Матвійчук.
Виконавча директорка Центру громадянських свобод Олександра Романцова зазначила, що Беляцький вже другий раз сидить в тюрмі саме тому, що в 1996-му році створив організацію, яка моніторила вибори в Білорусі, і показала всьому світу, що виборів не сталося протягом усіх каденцій Лукашенка. Ця організація фіксувала всі злочини у тюрмах, включаючи катування і висвітлювала історії політичних супротивників Лукашенка, їхніх затримань та вбивств: "А зараз ми з вами маємо його як помічника Путіна. На території Білорусі наших полонених, яких вивезли з Чернігова та Києва — катують, утримують, а в подальшому переміщають на територію РФ. Саме "завдяки" його режиму, ми маємо небезпеку на своїх північних кордонах і саме звідти стріляють. Тому що такі організації як "Вясна" не були почуті. Зараз 6 людей з "Вясни" сидять. Окрім того, саме вони ведуть перелік політичних в'язнів. І за їх переліком в Білорусі зараз понад 1300 політв'язнів. Якби світова спільнота трошки раніше звернула на це увагу, Путін би побачив, що це неможливо".
Вона нагадала, що "Меморіал" складався з величезної кількості людей, які "вирішили для себе зробити те, що Радянський Союз боявся найбільше — у 1987 році вони створили організацію, яка взялась за те, щоб всі репресії та злочини сталінського періоду стали видимі".
"А українці як ніхто, особливо дисиденти, знають як багато людей загинуло в таборах", — додала вона.
Зараз серед "меморіальців" так само є політичний в'язень — Юрій Дмітрієв.
"Людина, яка фактично винайшла і дослідила Сандармох — місце, де майже 10 тисяч людей були розстріляні НКВС, 58-ми націй. Вся сім'я Крушельницьких, Микола Куліш, Лесь Курбас... Це наші імена і прізвища, які ми дізнались завдяки тому, що "Меморіал" безпосередньо вів судові справи, щоб допустили людей до архівів КДБ. Чим далі робота "Меморіалу" не подобалась Путіну. Але коли Путін розпочав війну в Чечні, "Меморіал" документував воєнні злочини. І якби ми з вами тоді разом з усією всесвітньою спільнотою почули про воєнні злочини російських солдат в Чечні, можливо, сьогодні їх би не було в Україні", — додала Романцова.
Що відомо
7 жовтня 2022 року українська правозахисна організація "Центр громадянських свобод", правозахисник із Білорусі Алесь Беляцький і російська правозахисна організація "Меморіал" отримали Нобелівську премію миру-2022.
Війна. Усі новини
