29 вересня відбулося спеціальне засідання з обрання голови Конституційного суду України, на якому не висунули кандидатів на посаду голови, повідомляє пресслужба КСУ.
"У засіданні оголошено перерву", – заначили у повідомленні.
Згідно з Конституцією, голову КСУ обирають зі складу суддів таємним голосуванням на три роки. Претендент на посаду повинен отримати щонайменше 10 голосів від колег-суддів. Всього їх наразі 16. Ще дві посади поки що вакантні (їх має висунути та обрати з’їзд суддів).
Наразі обов’язки голови виконує Сергій Головатий. Попередній голова Конституційного суду — Олександр Тупицький. Став суддею КС дев’ять років тому: за часів і за призначенням президента Януковича, і головував з 2019-го. В 2020-му році його відсторонили, а повноваження офіційно припинили 15 травня 2022 року.
Після цього, за законом, впродовж місяця мало б відбутися засідання та обрання нового голови. Засідання відбулось. 14 червня судді зібрались на спеціальне пленарне засідання. Але голову так і не обрали: так само, як і сьогодні, не було кандидатів.
За словами експертки Центру політико-правових Реформ Юлії Кириченко у коментарі для Суспільного, відсутність рішення 29 вересня не впливає на функціональність Конституційного суду.
"Він (голова КС – ред.) відповідає за організацію роботи Конституційного суду. В питанні рішень голова не відрізняється від інших суддів, в нього нема додаткових повноважень. Якщо вони (судді — ред.) зможуть домовитись по посаді голови, це точно говорить про те, що можна розраховувати на більш ефективну організацію роботи всередині самого Конституційного суду", — зазначила Юлія Кириченко.
Ще один важливий аспект, зазначила Кириченко, робота будь-яких конституційних інституцій, зокрема Конституційного суду, — це додаткова демонстрація демократії в Україні: "Важливо, що навіть під час війни демократичні інституції працюють. Не тільки військові адміністрації, але всі демократичні інституції, зокрема, місцеве самоврядування, Верховна Рада, Конституційний суд. Не можна сказати нашій владі, що вона діє в неконституційний спосіб навіть під час війни".
Хто такий Олександр Тупицький
58-річний Олександр Тупицький з 1993 року працював в українських судах. У травні 2013 року тодішній президент-утікач Віктор Янукович за своєю квотою призначив його суддею Конституційного Суду. У 2018-19 роках Тупицький був заступником голови КСУ, а у вересні 2019-го – призначений головою на три роки.
Восени 2020 року Державне бюро розслідувань заявило, що розслідує низку кримінальних справ, в яких перевіряється причетність Тупицького до скоєння злочинів у складі злочинної організації. Також ДБР розслідувало самовільне зайняття земельної ділянки на території Криму, а також державної зради головою Конституційного суду України.
28 грудня 2020 року Тупицького викликали до Офісу генпрокурора для вручення підозри у кримінальному провадженні, однак він не з'явився. Через це Офіс генпрокурора зробив подання до президента щодо відсторонення Тупицького від посади очільника КСУ.
29 грудня президент Володимир Зеленський підписав указ про відсторонення голови КСУ Олександра Тупицького на два місяці. Згодом Конституційний суд оприлюднив заяву, в якій назвав це рішення неконституційним і заявив, що Тупицький продовжить працювати на посаді. Тупицький оскаржив указ про своє відсторонення у Верховному Суді.
27 березня 2021 президент Зеленський скасував укази експрезидента Віктора Януковича від 2013 року про призначення Тупицького та Касмініна суддями КСУ. Але 14 липня Верховний суд скасував указ Зеленського про скасування призначення Тупицького головою Конституційного Суду. Наразі справу все ще розглядає Верховний Суд.
Тим часом 16 липня 2021 року Олександр Тупицький отримав нову підозру щодо несанкціонованого втручання в автоматизовану систему суду. 1 жовтня Державне бюро розслідувань завершило розслідування в цій справі.
Журналісти "Схем" побачили Тупицького 24 березня 2022 року у Відні поруч із автомобілем, зареєстрованим на дружину. На початку квітня ДБР розпочало розслідування незаконної втечі екссудді за кордон. Якщо провину доведуть, Тупицького очікує позбавлення волі на строк від п'яти до семи років із забороною обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю три роки.
15 травня закінчились суддівські повноваження відстороненого голови Конституційного суду України Олександра Тупицького. Замість нього суддею призначили Оксану Грищук. 19 травня Грищук склала присягу судді КСУ.
27 травня 2022 року Тупицького оголосили в міжнародний розшук.
В липні 2022 року Подільський районний суд Києва призначив йому запобіжний захід: тримання під вартою. Це дозволить подати клопотання про його екстрадицію з Австрії, повідомили в ДБР. Тупицький підтвердив Суспільному, що перебуває в Австрії, він заявляв, що планує оскаржувати рішення суду.
Читайте також
Батальйон "Відень": журналісти виявили у столиці Австрії українських політиків, бізнесменів та суддю
HIMARS і мільярд від США, Зеленський звернувся до мобілізованих росіян. 218-й день війни. Онлайн