15 червня Європейський Союз відкриває перший кластерКожен кластер — це група взаємопов’язаних вимог та умов для членства в Євросоюзі. переговорів про вступ України до ЄС під назвою "Основи".
Щоб розпочати перемовини про те, як Україна може втілити умови кластера в життя, скликали міжурядову конференцію. У ній країни-члени ЄС представляють їхні міністри з європейських справ.
Тобто, починаються офіційні перемовини про повноправний вступ України до Євросоюзу. У їхніх рамках сторони домовлятимуться про зміст і параметри адаптації України до умов ЄС.
Щоб закрити перший кластер, Україна має посилити темп і якість реформ у сферах верховенства права, прав людини та протидії корупції. Деякі вимоги вона має виконати вже в найближчі місяці. А на частину є час до кінця переговорного процесу про вступ.
"Це важлива віха та визнання прагнень, стійкості й наполегливої праці двох кандидатів, які обрали Європу та її цінності", — йдеться у заяві Головування Кіпру в Раді ЄС. Другий кандидат — Молдова. Вона рухається до вступу в ЄС паралельно з Україною, тож і перший кластер Євросоюз відкрив одночасно для обох.
Суспільне пояснює, що таке кластер "Основи", чому його нарешті розблокували й що буде далі.
Що таке переговорні кластери?
Про поняття кластерів Україна чула й раніше, на етапі скринінгуЦе процедура, під час якої Єврокомісія разом з країною-кандидатом на членство в Євросоюзі, аналізує відповідність її національного законодавства праву ЄС (відоме за латинською назвою “спільне надбання” — acquis communautaire). — аналізу законодавства — який передує відкриттю переговорів. Україна провела найшвидший скринінг в історії Євросоюзу — він тривав 14 місяців. За цей час, від липня 2024 року по вересень 2025 року, відбулося 34 зустрічі представників ЄС з понад тисячею українських посадовців.
Скринінг традиційно проводять за 33 переговорними розділами, які згруповано в шість кластерів. А саме:
- "Основи процесу вступу в ЄС" (Fundamentals);
- "Внутрішній ринок" (Internal Market);
- "Конкурентоспроможність та інклюзивний розвиток" (Competitiveness & Inclusive Growth);
- "Зелений порядок денний та стале з’єднання" (Green Agenda & Sustainable Connectivity);
- "Ресурси, сільське господарство та політика згуртованості" (Resources, Agriculture & Cohesion);
- "Зовнішні відносини" (External Relations).
За результатами скринінгу визначаються пріоритетні реформи — "бенчмарки" для кожного з кластерів. Далі Єврокомісія публікує звіт про прогрес країни на шляху до Євросоюзу, і Рада ЄС вирішує відкрити перший переговорний кластер.
Країна має ухвалити частину реформаторських законів і провести підготовчу роботу ще до початку перемовин про вступ. Це стимулює кандидатів розподілити завдання, які вже відомі, рівномірніше.
Кількість кластерів і їхні назви зараз такі ж, що й були під час скринінгу. Тільки розділів тепер не 33, а 35. Два додаткові — це технічні або політичні питання, специфічні для кожної країни-вступника в ЄС. Наприклад, у Розділі 35 для Сербії йдеться про відносини з Косовом.
Що відбувається під час переговорів країни про вступ? По суті, те ж, що й раніше: Україна адаптує своє законодавство та продовжує втілювати реформи, які наближають її до ЄС.
Коли всі переговорні кластери закрито, Єврокомісія готує новий звіт, за яким Рада ЄС вирішує, чи підписувати з країною Договір про приєднання.
Що міститься в кластері "Основи"
"На першій Міжурядовій конференції в понеділок, 15 червня, ми відкриємо кластер з основ процесу вступу. Він охоплює основні цінності й принципи, на яких побудовано ЄС: від верховенства права до сильних демократичних інституцій", — коротко резюмувала суть цієї події президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн.
Цей кластер вважають найважливішим з усіх, тож саме його в переговорах завжди відкривають найпершим і закривають останнім. У кластері такі переговорні розділи: "Судова система та основоположні права", "Правосуддя, свобода й безпека", "Державні закупівлі", "Статистика" та "Фінансовий контроль".
ЄС хоче бачити в ролі свого нового члена країну, де борються з корупцією, нормально функціонують демократичні інституції, держава управляє ефективно, а економіка стабільна й розвинена. Це створює базу для впровадження інших змін, відповідно до вимог ЄС.
За словами експертки European Policy Centre Аманди Пол, прогрес по "Основах" задає динаміку всьому переговорному процесу. Водночас "переговори можуть бути призупинені в разі серйозного та постійного порушення цінностей ЄС".
З-поміж пріоритетів для України в межах цього кластеру Пол називає антикорупційні заходи. Їх інтегрують у всі переговорні розділи.
Важливо, що зміни мають відбуватися не суто на рівні рішень влади. У реформах має брати участь також громадянське суспільство. "[У нього] вагомий досвід просування реформ. Європейські інституції довіряють його незалежності та експертизі в багатьох сферах", — наголошує Пол.
Як зазначає "Європейська правда", на початку переговорного процесу важливо досягти проміжних цільових індикаторів (interim benchmarks) у сферах верховенства права й правосуддя. Тобто на етапі роботи над "Основами" Україні важливо продемонструвати, що обіцяні реформи не залишилися на папері. Вони мають втілюватися в життя й відображатися в роботі владних інституцій.
Саме тому в рамках переговорів завжди виокремлюють проміжні та кінцеві вимоги. Щось потрібно зробити вже зараз, а на щось потрібні роки, й це оцінять лише наприкінці переговорного шляху.
Чому досі переговори були заблоковані й що змінилося
Єврокомісія рекомендувала розпочати офіційні переговори з Україною про вступ до ЄС в січні 2025-го. Попри готовність Києва, 27 країн-членів Євросоюзу мали ухвалити одностайне рішення про відкриття переговорних кластерів — і якраз принцип консенсусу виявився головним викликом для України на цьому етапі.
Цей процес так довго блокувала одна країна — Угорщина. Її тодішній премʼєр Віктор Орбан вважав, що Україна приділяє недостатньо уваги темі прав угорської меншини на Закарпатті. А оскільки питання прав нацменшин є в переліку вимог до України для вступу в ЄС, Орбан невпинно на цьому наголошував. І висував власні вимоги щодо прав закарпатських угорців.
Зіграли роль і парламентські вибори в Угорщині, які якраз наближалися. Коли ж вони у квітні 2026-го завершились поразкою Орбана, ситуація кардинально змінилася.
Саболч Вьорош, угорський журналіст і співзасновник медіа Válasz Online, у розмові з Суспільним наголошує: судячи із заяв та дій попереднього уряду, схоже, він насправді "не мав жодного наміру укладати реальну угоду" щодо угорської нацменшини в Україні. І висував до Києва нереалістичні вимоги.
Як приклад Саболч наводить вимогу щодо представництва угорської меншини у Верховній Раді. Втілити її під час воєнного стану неможливо, оскільки для цього потрібні зміни до Конституції.
До слова, за даними джерел Суспільного, цей пункт — єдина з 11 вимог Угорщини, яка досі залишається під питанням. Він може стати предметом подальших переговорів з Євросоюзом, якщо на цьому наполягатиме Угорщина чи інша країна, чия нацменшина живе в Україні — приміром, Болгарія чи Польща.
На початку червня новий премʼєр Угорщини оголосив, що після "інтенсивних переговорів" Україна нарешті погодилася втілити вимоги Будапешта щодо освіти, культури та мови. І якщо домовленостей буде дотримано, угорський уряд теж згоден на відкриття першого переговорного кластера.
"Усього за три тижні ми досягли того, що Віктор Орбан та його уряд не змогли досягти за 10 років", — так Петер Мадяр підсумував переговори з українською стороною.
Що буде відбуватися далі
У довшій перспективі відкриття першого кластеру означає офіційні переговори між країною-кандидатом та урядами держав-членів ЄС для узгодження майбутнього договору про вступ.
На першій міжурядовій конференції, де запускають кластер "Основи", представляють делегації, які братимуть участь у переговорах, переговорну рамку та переговорну позицію країни-кандидата.
Важливий момент: переговори — це не односторонній процес. У них зацікавлена і країна-кандидатка, і Євросоюз, який теж має підготуватися до розширення.
Результати переговорів буде додано до проєкту договору про вступ. Це станеться після того, як вдасться узгодити всі розділи.
Кожен переговорний кластер відкривається окремо. Кілька кластерів можуть відкрити паралельно. Як заявив минулого тижня під час години запитань до уряду в парламенті віцепрем'єр Тарас Качка, Україна очікує на рішення про відкриття усіх шести переговорних кластерів вже у червні-липні цього року.
Саме тому єврокомісарка з розширення Марта Кос заявила 8 червня в Києві, що "наступний місяць буде вирішальним" для української євроінтеграції.
За словами Тараса Качки, запуск першого кластера дає змогу домовлятися про відкриття інших п'яти кластерів буквально наступного дня. "Відповідно, намір ухвалити всі рішення щодо всіх шести кластерів у червні-липні на сьогодні є реалістичними та практичними, і ми отримали підтвердження від усіх держав-членів: Польщі, Франції, Угорщини, Німеччини та інших", — наголосив він.
Водночас він зазначив, що "ситуація не може оперативно мінятися".
Відкриття кластерів — це початок фінального етапу вступу в ЄС, пояснює профільний віцепрем’єр. За його підрахунками, у Верховній Раді зареєстровано близько 100 комплексних і точкових законопроєктів, готових до розгляду й прийняття.
Український центр європейської політики опублікував дослідження про те, якими мають бути наступні реформаторські кроки України. Наприклад, у судовій реформі ключовим питанням є стабільна і доброчесна робота органів суддівського врядування, зокрема Вищої ради правосуддя та Вищої кваліфікаційної комісії суддів (ВККС).
В антикорупційній галузі потрібно посилити незалежність антикорупційних органів, усунути правові перешкоди для розслідування корупційних злочинів, переглянути строки давності таких правопорушень, щоб їх не закривали після затягування судового розгляду тощо.
ЄС очікує на зміни і щодо органів правопорядку: перезапуску ДБР, подальшого реформування Нацполіції, БЕБ та СБУ. Приміром, конкурси на керівні посади в цих інституціях мають бути прозорими, а до комісій з відбору кандидатів — увійти міжнародні експерти.
Крім того, реформ потребують міграційна служба, система надання притулку й управління кордонами.
Коли ж Україна врешті вступить до ЄС
Найбільше це залежить від тривалості й умов завершення війни.
Як наголошує Аманда Пол, переговори про вступ із кандидатом, який перебуває у стані війни, — безпрецедентний виклик як для України, так і для ЄС. "Хоча уряд України залишається функціональним, ключовим викликом є послаблення потенціалу державного управління через нестачу персоналу, недостатнє фінансування та скорочення відповідної експертизи", — наголошує експертка.
За її словами, для вступу до ЄС та післявоєнного відновлення потрібно зміцнити інституційну спроможність ключових органів влади та комплексно реформувати державне управління.
Українська влада наголошує, що робить усе від неї залежне на шляху до ЄС і озвучує доволі оптимістичні сценарії щодо перспективи вступу.
Україна позиціює питання вступу до ЄС як частину гарантій безпеки після завершення війни. У запропонованому Києвом плані мирної угоди з РФ на 20 пунктів пропонувалася конкретна дата вступу — 2027 рік. Це найамбітніша дата з усіх, які звучали доти. Тарас Качка назвав її "орієнтиром, щоб пришвидшити перехід до мирного життя".
Друга стадія — підготовка й підписання договору про вступ України до ЄС. Його мають ратифікувати всі держави-члени Євросоюзу. "Це великий документ, підготовка якого й погодження та підписання з усіма урядами займає до року часу. І після цього настає ратифікація, яка зазвичай триває до двох років", — пояснює Качка.
Він наголосив, що ці процеси можна пришвидшити, якщо частину з них вести паралельно.
Та не всі європейські лідери поділяють такий оптимізм. Петер Мадяр, хоча й дав зелене світло просуванню переговорів, наголошує: "Угорщина продовжує виступати проти прискореного вступу України до ЄС. Якщо Києву вдасться закрити всі 33 розділи про вступ протягом наступних 10-15 років, моя країна підтримає вступ України, за умови проведення юридично обов'язкового референдуму".
Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц теж ідею з 2027 роком вважає нереалістичною. Від нього звучала ідея альтернативи класичному членству в ЄС для України — асоційоване членство. За його словами, вона передбачає крок до "глибшої інтеграції України в інституції та структури ЄС". Але це відбудеться без права голосу на засіданнях Євроради та Європарламенту.
Таким чином, Україні не довелося б ще 10-15 років залишатися повністю за межами інституцій ЄС. Вона змогла б інтегруватися значно раніше в рамках окремих секторів економіки.
Але цю ідею відхилив президент Володимир Зеленський як "неприйнятну" для України.
