За даними Київської школи економіки, на початок серпня 2022 року сума задокументованих збитків інфраструктури внаслідок російської агресії становила $31.6 млрд. Після війни деякі міста доведеться практично повністю відбудовувати, зокрема Маріуполь, Сєвєродонецьк, Лисичанськ та інші. Екологиня, експертка зі сталого розвитку Олена Маслюківська вважає, що українці отримали шанс побудувати сучасні екоміста, які були би зручними для життя, екологічно чистими, економічно розвиненими та з достатньою кількістю робочих місць.
Що таке екомісто та які рішення наразі доступні українським урбаністам — пояснює Суспільне.
Історія появи екоміст
Концепція "екоміст" або "сталих міст" зародилася у США в 1970-х роках під час громадського руху, котрий виступав за здорову екологію. Ідея полягала в тому, щоб будувати міста, у яких житлові та промислові райони чергувалися б із зеленими зонами і сучасною інфраструктурою. Активісти висаджували дерева вздовж головних вулиць, будували теплиці на сонячних батареях і намагалися заохотити мешканців надавати перевагу громадському транспорту замість власних автівок. Про це писав один із відомих екоурбаністів того часу Річард Регістр у книзі "Екомісто Берклі: будівництво міст для здорового майбутнього". Тобто стале місто має дозволяти жити якісно з мінімальною шкодою для довкілля.
Читайте також: Літо. Табір. Війна. Як у Макарові відновлювали пожежну частину
Що робить місто сталим
Екомісто — місто, побудоване за принципами життя в межах навколишнього середовища. Спеціалісти австралійської екоорганізації Urban Ecology vision виділяють кілька критеріїв, притаманних сталим містам:
- використання місцевих відновних джерел енергії;
- планування міста обов’язково включає природні екосистеми, де б могли рости дикорослі рослини та жити дикі тварини;
- використання рослинності для стабілізації температури і вологості міста;
- створення середовища для покращення соціальних зв’язків мешканців;
- підтримка інновацій та культури, що допоможе людям втілювати творчий потенціал, а також покращувати життя за допомогою інноваційних технологій.
Тут слід підкреслити важливість використання усього місцевого, адже перевезення товарів та сировини на великі відстані коштує дорого та призводить до забруднення довкілля продуктами згоряння пального. Крім того, місцеве виробництво створює робочі місця.
Читайте також: "Я прощався зі своєю пекарнею багато разів". Як переживають війну малі бізнеси в Україні
Які існують переваги
Автори статті опублікованої у The Smart City Journal виділяють низку переваг розвитку екоміст:
- ефективне землекористування,
- збереження та відновлення пошкоджених людьми середовищ існування дикої природи,
- ефективне управління транспортом та енергоефективність,
- контроль шкідливих викидів і забруднення довкілля, що автоматично підвищує якість життя.
Озеленені будівлі та енергоефективність сприяють додатковому зменшенню викидів парникових газів, а громадські ландшафтні зони, пішохідні вулиці, велодоріжки і парки сприяють підвищенню фізичної активності, що має позитивний вплив на здоров’я.
Читайте також: Екокомісар ЄС — про екологію Київщини, хвороби в зруйнованих містах та тонни спаленої техніки РФ, яка шкодить екології
Чи існують прототипи екоміст майбутнього
У місті Аделаїда, що розташоване на Півдні Австралії, місцеві активісти організували громаду Christie Walk. Вона складається із 27 будинків та великої кількості зелених насаджень, які розташовані на 2 га землі.
Будівництво тривало з 1999 по 2006 роки і слугувало прикладом дружньої до довкілля та людей забудови. У проєкт архітектори заклали 5 основних принципів екологічної ефективності:
- Відновлювана енергія. Як під час будівництва, так і при експлуатації помешкань використовують лише енергію сонця.
- Чиста вода. Система водозбору працює таким чином, що стічні води збираються і знову використовуються в громаді, не потрапляючи до водойм.
- Ґрунт. Мешканці намагаються відновити ґрунти безпосередньо в общині та пов’язаних із нею територіях до екологічно прийнятного мінімуму. Роблять це за допомогою забезпечення біорізноманіття місцевої флори і фауни та органічного сільського господарства без використання пестицидів, гербіцидів та хімічних добрив.
- Здоров’я. Під час будівництва та життя мешканці уникають використання речовин чи побічних продуктів виробництва, які б могли зашкодити здоров’ю людини і тварин.
- Забруднення. Забудовники та мешканці общини намагаються уникати матеріалів, які не підлягають переробці або приносять шкоду довкіллю під час виготовлення.
Читайте також: "Нормальні будиночки нам поляки зробили, але у своїй хаті краще". Як живуть у модульному містечку в Бородянці
Є ще кілька місць у світі, зокрема у Канаді, Китаї та Індії, де менш масштабно, ніж у Christie Walk, намагаються втілити концепцію екоміст.
Екомісто Тяньцзінь, Китай
Місто розроблене в першу чергу для популяризації зелених технологій. 90% мешканців пересуваються на громадському транспорті, який працює завдяки енергії сонця і вітру. Крім того, водопостачання в місті великою мірою залежить від збору дощової води та очищення стічних вод. Архітектура Тяньцзінь передбачає велику кількість зелені, екодолину та гірські пейзажі.
Доксайд Грін, Канада
Екосередовище знаходиться на березі Тихого океану. Це змішана забудова, яка розкинулася поміж острівців дикої природи. У місті розвинені велодоріжки, водні канали та громадський транспорт, що знижує рівень забруднення повітря.
Аманора, Індія
Це велика забудова, яка включає офіси та помешкання, а також зелені сади, дворики, тощо, які розташовані вертикально на будинках. Вежі також мають системи збору дощової води та мережу сортування і переробки відходів.
Чи можливо зробити українські міста більш екологічними
Деякі старі міста Європи та Америки зуміли ефективно реконструювати будівлі, змінити систему управління відходами і перейти на відновлювальні джерела енергії. Більшість українських міст можуть запозичити ідеї їхніх органів управління, аби перебудувати ті українські міста, що меншою мірою постраждали від війни.
Копенгаген, Данія
Мешканці міста практично повністю пересіли на велотранспорт (наразі в місті у 5 разів більше велосипедів, ніж автівок), що звело до мінімуму рівень викиду вуглекислого газу. Ба більше, у Копенгагені електричні метро і автобуси. Данці також займаються переробкою сміття та компостуванням органічних відходів. Місто застосовує принципи енергоефективних споруд та будує вітряні турбіни і станції біогазу для зменшення залежності від нафти і газу.
Лондон, Велика Британія
Половину міста становлять парки, сквери, сади і природні заповідники, де живуть дикі тварини. 25% лондонських будівель забезпечує електроенергією Лондонська вітрова електростанція. Найближчим часом влада міста планує збільшити кількість відновлювальних джерел енергії, а також електричного транспорту на вулицях.
Сан-Франциско, США
Це перше місто в Штатах, яке започаткувало переробку відходів та запровадило всім відому систему кольорових баків для сортування сміття. Місцева влада спонукає мешканців використовувати відновлювальні джерела енергії, дофінансовуючи встановлення сонячних батарей та вітрових турбін. Крім того, Сан-Франциско випереджає інші міста у США у зеленому будівництві. Там вже звели близько 70 енергоефективних будинків із садами на дахах.
Куритиба, Бразилія
Місто відоме великою кількістю зелених насаджень та суворими законами захисту природи. У країні діє низка агентств, які на федеральному та місцевому рівні регулюють дотримання екологічних стандартів у приватному та промисловому секторі. Якщо, наприклад підприємство, забруднило річку чи спричинило загибель тварин, його обкладають штрафами і навіть можуть закрити. Крім того, там діє одна з найрозвиненіших систем громадського транспорту в світі, тому три чверті мешканців щоденно обирають саме громадський транспорт. Місто також переробляє до 70% відходів.
Ванкувер, Канада
90% енергії міста забезпечує гідроелектростанція. У Ванкувері є понад 200 парків та близько 30 миль набережної. Місцева влада докладає додаткових зусиль, аби максимально розвинути велосипедну інфраструктуру міста. Наразі близько 50% мешканців міста добираються на роботу на велосипеді або публічним транспортом. До 2050 мерія хоче наблизити цю цифру до 100%.
Читайте також
"Чому б не допомогти людям, якщо можеш". Київські волонтери розбирають завали у чернігівському селі
"Бізнес на валізах": чому чернігівські підприємства готові переїхати в інший регіон
Як живуть прифронтові міста Донбасу. Фоторепортаж
Спасти всіх. Як працюють рятувальники Миколаєва під час війни
