Антологія українського альбому. Скрябін

Антологія українського альбому. Скрябін

Антологія українського альбому. Скрябін

Чи орієнтуєтеся ви в українських музичних трендах? Чи знаєте, хто їх започаткував? Суспільне та Радіо Промінь продовжують спільний проєкт "Антологія. Український альбом", у рамках якого ми знайомимо або нагадуємо вам про історію становлення вітчизняного шоу-бізнесу. У 15 матеріалі розповідаємо про альбом ”Птахи" гурту Скрябін. Як усе починалося та розвивалося, можна послухати в ефірі Радіо Промінь за посиланням.

1995 рік. У присутності міністра оборони США Вільяма Перрі в Україні почато демонтаж і знищення ядерного озброєння. З Лондона до Вашингтона здійснив свій перший міжконтинентальний політ новий літак Boeing 777. Лідером музичного хіт-параду Великої Британії стала пісня Coolio “Gangsta’s Paradise”. Поки весь світ захоплювався хіп-хопом, українська молодь середини 90-х наймоднішим стилем у музиці вважала електронний – і саме “Птахи” гурту Скрябін стали першим українським техно-альбомом. Це була четверта студійна платівка гурту і перша, з якою вони вийшли на професійну сцену.

Читайте також: "5 років без Кузьми. Українські музиканти згадують творчість лідера гурту "Скрябін""
Обкладинка альбому "Птахи" гурту Скрябін

Історія гурту розпочалася ще у середині 80-х, коли у звичайній новояворівській школі познайомилися двоє хлопців: Андрій Кузьменко та Ростик Домішевський.

“Андрій був надзвичайно яскравим хлопцем, зачіска, прикид – він вирізнявся з інших у школі, і це притягувало людей. Ми познайомились на сцені театру гумору й сатири “Спринт”, і Кузьмич там просто унікально грав. Поруч зі сценою була кімнатка з апаратурою, де він проводив репетиції з хлопцями. На свята вони грали у школі якусь популярну мелодію, а у вільний час експериментували і палили колонки панк-роком”, – згадує історію знайомства Домішевський.

Трохи молодший за Кузьму Ростик ніяк не міг тоді брати участі в його божевільних музичних експериментах. Тоді для хлопця Кузьма був майже кумиром, який багато в чому сформував його музичні вподобання. Сергій “Шура” Гера, ще один майбутній учасник гурту, був тоді ще молодший, тому в єдиний колектив вони сходилися дуже довго.

У 1988 році до Ростика звернувся директор місцевого палацу культури, який шукав гурт, що повинен був би грати на весіллях і вечірках. Чоловік знав Ростика як серйозного хлопця, і тому дав йому ключі від студії, а разом з тим настанову, щоб той знайшов музикантів і готував відповідний репертуар. Ростик погодився й пропав на півтора місяця, а коли директор завітав до студії, то побачив панківський гурт, музика якого долітала до найближчих сіл.

Студія, яку окрестили назвою “Спати” (що можна розшифрувати як “Студія патологічної тиші”), згодом стала справжньою музичною майстернею, де хлопці почали експериментувати з різними напрямками – панк-роком, хеві металом, поп і денс-музикою. Спочатку Ростик покликав Шуру з його групою. Потім, коли почали записувати перший матеріал – Кузьму з його товаришами, які мали інший гурт. У такій музичній каші і народився бренд “Скрябін”. У 89-му вони записали свій перший альбом “Чуєш біль”, проте на деякий час проєкт заморозили через те, що Домішевського забрали до армії.

Плани

Поки Ростик сумлінно виконував роль армійця, хлопці не сумували. Вони продовжували заняття музикою, хтось навіть виступав під іншим ім’ям. Наприклад, на фестиваль “Червона Рута-91” Андрій Кузьменко поїхав під іменем Андрій Кіл.

Фонограми для виступу йому писали на львівській Студії Лева. Згодом студія запропонувала хлопцям скласти контракт на цілих 15 років співпраці. Він вміщався на аркуш А4 і був підписаний за 5 секунд без прочитання – музикантам не було з чого вибирати. Але завдяки цій угоді хлопці отримати можливість записати перший студійний альбом – ”Мова Риб”.

У 1992 році гурт запросило до співпраці перше в Україні продюсерське агентство “Ростислав-шоу”. Одержавши в безкоштовну оренду музичні інструменти й першу стабільну заробітну плату, музиканти записали перший серйозний музичний матеріал – альбом “Технофайт”.

Проте всі подальші плани й наміри луснули як мильна бульбашка, коли “Ростислав-шоу” перестало існувати. Період важких спадів, під час якого гурт перебував на грані розпаду, скінчився в середині 1994 року – Тарас Гавриляк (Тері), у минулому працівник “Ростислав-Шоу”, запропонував колективу свій менеджмент. Пропозиція врятувала хлопців, які розумілися на музиці, проте не тямили в бізнес-угодах.

Назбиравши з усіх знайомих грошей, позичивши деяку суму навіть у власних батьків, Тері восени 1994 року силою витягує Кузьму, Ростика, Шуру й Скрябу до Києва з метою записати черговий професійний музичний альбом.

Опинившись у столиці, хлопці почали шукати студію для запису. Спробувавши кілька домашніх студій та заручившись дружньою підтримкою власника однієї з них – Віктора Кулішенка, вони через Віталія Клімова познайомилися з Юрієм Нікітіним, продюсером студії “Нова”.

За п’ять днів запису студія виставила ціну у $500. Не такі вже й шалені гроші, але їх у хлопців не було. Тері швидко знаходить інвестора, але той вимагає сумісні права на майбутню платівку терміном у 50 років. Кузьма, Шура та Тері не вагаючись б’ють по руках та укладають чергову сумнівну угоду.

Отже, молодим новояворівцям було виділено кілька ночей, упродовж яких вони мали записати та звести презентабельний альбом. Перебуваючи під враженням від Берліна та провідних музичних течій, хлопці вирішили: це має бути техно. Пусте, що “Новівська” аппаратура не давала необхідних можливостей зробити його складним і сучасним.

Коли скрябінці зайшли у студію “Нова”, вони взагалі не знали, що будуть писати протягом наступного тижня. На думку нічого не спадало, i хлопці почали згадувати щось зі старих речей. Пісню “Птахи“ написали за 20 хвилин. Через неї Кузьма мало не побився з Шурою – Андрій пропонував свою партію, Шура стояв на своєму варіанті. Кожен відстоював свою точку зору. Врешті лишили обидві.

Два дні музиканти записували вокал та три дні зводили платівку. 4 пісні вже були раніше записані, “Птахи” створили дуже швидко, “Змучений” – теж. А от з баладою “Мудрий, бо німий” довелося мучитися. Спочатку Домішевському не давався текст для другого куплету. Потім виявилось, що Кузьмі тяжко виспівувати свої вокальні партії – давалася взнаки дворічна перерва в роботі. Ближче до кінця запису він міг співати тільки напівшепітом. Проте, незважаючи на перешкоди, усього за сім ночей альбом було записано.

Він приніс Скрябіну популярність. Саме з виходом “Птахів” для гурту почався новий період. Навесні 1995 року четверта платівка гурту починає продаватися на аудіокасетах – випустили 4 тисячі примірників. І тільки у Львові за лічені дні продали половину з них.

Восени 1995 року фірма “Караван CD” випустила “Птахів” на компакт-диску. Для нього була вперше в Україні використана картонна обкладинка digipac. Коли 27 листопада в прямому ефірі телевізійної програмі “Саундпарк” Кузьмі було вручено перший примірник, він виматюкався і сказав, що тепер можна й вмерти.

Після виходу альбому Скрябін взяв участь у багатьох фестивалях та акціях. Проте, погравшися в техно, за словами Домішевського, “Скрябіни” загрузли в ньому серйозно, і мусили ще тривалий час миритися зі статусом техно-музикантів. Згодом на тій же студії “Нова” вийде наступний альбом гурту – ”Казки”. Саме його музиканти й досі вважають відображенням свого справжнього світогляду.

Саме після “Казок” Кузьма ухвалює кілька доленосних рішень. Гурт прощається зі своїм диво-менеджером Тері. У пресрелізі щодо цієї події було сказано наступне: “Безумовним є те, що внесок Тері в кар'єру Скрябіна дійсно дуже великий, але, на жаль, несумісність характерів не дозволяє нам працювати разом”. Згодом Кузьма вирішує припинити співпрацю й зі студією “Нова”.

У своєму “золотому” складі гурт проіснує до 2001 року. Спочатку піде Ростик Домішевський, а у 2003 році Шура остаточно перейде до Другої Ріки, де грає понині. Цікаво, що сьогоднішній гурт Скрябін, який продовжує існування – колишні засновники колективу оцінюють по-різному. Домішевський ставиться до молодих музикантів найбільш поблажливо: “Це круто, що гурт існує, пісні співаються. Звичайно, це звучить не так, якби це звучало з Андрієм, але це правильно”. Шура має абсолютно протилежну думку з цього приводу: “Мені здається, що коли йде лідер, подальше існування гурту не має сенсу”.

Проте у справжніх прихильників гурту Скрябін назавжди збережуться у пам’яті образи трьох надзвичайно молодих, талановитих, сміливих і навіть зухвалих хлопців з Новояворівська, які у 90-ті кинули виклик традиційній український музиці та об’єднали навколо себе молодь цієї країни, яка мислила прогресивно.

Антологія українського альбому

Категорії
ПолітикаЕкономікаКультураСвітСпортВідеоПодіїТоп дняПриродаРегіониСтильДітиНаукаТехнологіїУрбаністикаЇжаДомашні твариниЛюди