Антологія українського альбому. Тартак

Антологія українського альбому. Тартак

Антологія українського альбому. Тартак

Чи орієнтуєтеся ви в українських музичних трендах? Чи знаєте, хто їх започаткував? Суспільне та Радіо Промінь запустили спільний проєкт "Антологія. Український альбом", у рамках якого ми знайомимо або нагадуємо вам про історію становлення вітчизняного шоу-бізнесу. У восьмому матеріалі проєкту розповідаємо про один із культових українських музичних альбомів – "Демографічний вибух" гурту Тартак. Як усе починалося та розвивалося, можна послухати в ефірі Радіо Промінь за посиланням.

2001 рік. У березні в столиці розпочалася акція "Україна без Кучми". У червні Папа Іоанн Павло ІІ провів служби в Києві та у Львові. Наприкінці листопада учасник легендарної групи Бітлз Джордж Харрісон помер від раку мозку, а Пол Маккартні (вперше в історії британської поп-музики) став мільярдером.

Але більше за все 2001 рік запам’ятається страшною трагедією. 11 вересня в Нью-Йорку два літаки врізаються у вежі-близнюки Всесвітнього торговельного центру, ще один лайнер розбивається в Пенсильванії. Загинули тисячі людей, а сам напад став одним із найстрашніших терористичних актів сучасної історії.

Ще одна, особиста, трагедія відбувається в цей же час у родині нашого героя. Однак наполеглива робота над альбомом допомогла впоратися з переживаннями та подолати меланхолію. Мова про Олександра Положинського, лідера гуртів Тартак і Був'є. А історія його дебютного альбому "Демографічний вибух" почалась у 1997 році, коли Сашко вирішив взяти участь у відбірковому турі фестивалю "Червона Рута".

Читайте також: "Чому розпалась група Тартак і що хорошого вони встигли зробити"

Відбірковий тур проходив у Луцьку. Потім були два місяці репетицій у Києві та фінал конкурсу в Харкові. Там Положинський знайомиться з яскравими харків'янами – тоді ще молодою та нікому не відомою групою Танок на Майдані Конго. І саме з ними Тартак розділить тільки-но створену нагороду за "найкращу танцювальну музику".

Після перемоги такого авантюрного проєкту як Тартак пішли чутки, що на це вплинув батько одного з учасників колективу – народний артист України Василь Зінкевич. Сашко навіть ходив до дирекції фестивалю та вимагав пояснень. Але хлопцям сказали, що їхній виступ відповідав усім параметрам переможців: вони були оригінальні, автентичні, виглядали яскравіше та сучасніше за інших. Тому перемога абсолютно заслужена.

Незабаром Положинський знаходить друзів-однодумців – клавішника Андрія Благуна та гітариста Андрія "Муху" Самойло. У 1998 році вони купують перший комп'ютер, на якому вчаться самостійно писати пісні та робити перші аранжування. У 1999-му Положинський переїжджає до Києва і зустрічає людину, яка погоджується стати продюсером нової прогресивної команди Тартак.

Нам запропонував співпрацю Олексій Яковлев, який тоді вже працював з ТНМК. Він порадив студію нині відомого продюсера Руслана Квінти. В одній кімнаті Руслан писав свої майбутні хіти, а в іншій ми працювали над дебютним альбомом
Олександр Положинськийлідер гурту Тартак

За рекомендацією свого друга Фагота, Положинський продовжує роботу над дебютним альбомом вже на іншій студії – "RRI". І починає зі старої пісні "Зима мати-мачєха". Перед цим у хлопців був період дистанційної роботи над музикою – обидва Андрія з Луцька, а Сашко з Києва. Результатом – 9 пісень за рік – залишились незадоволені, але тоді Сашко за один вечір написав текст, зі стаціонарного подзвонив хлопцям, а ті зробили начитку на касетний магнітофон, аби потім в домашніх умовах створити аранжування.

"О-Ля-Ля" – єдина раніше записана пісня з дебютного альбому, яка за якістю та звучанням подобалась хлопцям. Тому саме на неї вирішують знімати кліп. Пропозицію стати режисером приймає Віктор Приходько, автор популярного тоді "Шоу Довгоносиків". Наприкінці 1999 року на Кіностудії імені Довженка Тартак знімає дебютний відеокліп – і хоча далеко не всі музичні телеканали взяли його до ротації, кліп побачили, а гурт запам’ятали.

Наступне відео зняли майже випадково. Влітку 2000 року проходив фестиваль вуличної культури "Adidas Streetball Challenge" – вони запросили Положинського стати ведучим, а Тартак зіграти концерт. Напередодні події Саші спало на думку, що це місце чудово підходить для зйомки прикольного кліпу.

На фестивалі зібралася велика кількість активних глядачів, а безпосередні учасники "Adidas Streetball Challenge" вже були добрими друзями Тартака. Вони імпровізували, працювали на камеру, показували свої таланти – загалом круто виглядали. І завдяки веселій атмосфері вийшов такий же яскравий, веселий сучасний кліп на пісню "Кожнетіло", який, до речі, зіграв важливу роль в подальшій долі музикантів.

З організаторами фестивалю Положинський працював ще не раз, тому з ними у Тартака пов'язана історія створення ще однієї пісні.

Korn записали для Adidas пісню, тому я вирішив, що й нам пора. Назвали її “А дід – ас”, але організатори відмовились. Не пропадати ж класній пісні! Ми змінили назву на “діда Юхима”, і все вийшло набагато цікавіше
Олександр Положинськийлідер гурту Тартак

Великих сольних концертів гурт тоді ще не давав. Утім, хлопців часто запрошували виступати на фестивалях і збірних музичних солянках. У лютому 2001 року Тартак традиційно виступає на Вечірці для Закоханих, яку організовували друзі Положинського, а відбувався концерт у київському Палаці спорту. І саме під час того концерту, окрім вже відомих хітів "О-ля-ля" і "Кожнетіло", Тартак вперше виконує пісню "100% плагіат".

Хлопцям тоді пощастило двічі. Мало того, що їхня пісня була прийнята на "ура", так ще й сам Віктор Придувалов запропонував їм співпрацю. Заручившись підтримкою відомого кліпмейкера, музиканти стали збирати гроші на майбутній кліп. Збирали довго – майже півроку. Залучили друзів, колег, музикантів, Віталія Павлишина (який згодом став дизайнером більшості обкладинок Тартака) і навіть Андрія Хливнюка, який, проте, чомусь не потрапив у фінальний монтаж.

Настав час розповісти про пісню, яка досі не втрачає актуальності, а її назва і зараз звучить як модне соціальне гасло. У 2001 році український промисловий продукт купували одиниці. Вітчизняні товари були доступними, дешевими, втім, аж надто неякісними. Українці віддавали перевагу одягу турецького виробництва, косметиці та парфумерії польського розливу, а взуттю, у найкращому випадку, з Китаю. Але Положинський ще на початку століття закликав співвітчизників до споживчого патріотизму.

Демографічний вибух

Антологія українського альбому. Тартак

Назву альбому можна трактувати по-різному. Власне музиканти заклали два змісти. Перший – це "демо", їхній перший альбом. Другий – "графічний вибух", тому що хлопці були фанатами графіті культури.

Хоч альбом був записаний ще у вересні 2001-го, презентація у столичному клубі "44" відбулась лише у грудні. Зараз впевнено можна казати про те, що альбом став культовим в історії української музики. Але тоді історія гурту Тартак тільки починалася.

У 2016-му музиканти відіграли свій ювілейний концерт, який називався "Історія триває". Ювілей відзначили з розмахом: сольним концертом, куди покликали всіх друзів і найвідданіших фанатів. І тих, і інших у Тартака дійсно багато. А у лютому 2020 року Сашко Положинський оголосив про закриття музичного проєкту Тартак. Заявив емоційно, проте без подальшого пояснення. Правда, зазначив, що у майбутньому може його оголосити. Можливо. Чекатимемо.

Тим часом запис альбому тривав. Процес ішов не так швидко, як хотілося, тому Сашку доводилось підробляти, щоб мати якісь гроші на розвиток гурту. Він стає ведучим програми "Рускіє горкі", де, здебільшого, іронізував над представниками російської попси, які є для нього відверто нецікавими, а в якісь моменти навіть смішними. Але таким чином російський шоу-бізнес допоміг українському гурту записати дебютний альбом.

Антологія українського альбому

Категорії
ПолітикаЕкономікаКультураСвітСпортВідеоПодіїТоп дняПриродаРегіониСтильДітиНаукаТехнологіїУрбаністикаЇжаДомашні твариниЛюди