Чи орієнтуєтеся ви в українських музичних трендах? Чи знаєте, хто їх започаткував? Суспільне та Радіо Промінь продовжують спільний проєкт "Антологія Українського альбому", в рамках якого ми знайомимо або нагадуємо вам про історію становлення вітчизняного шоу-бізнесу. У шостому матеріалі проєкту розповідаємо про альбом гурту Мандри "Романсеро про ніжну королеву", завдяки якому з’явився новий жанр українського сільського романсу. Як усе починалося та розвивалося, можна послухати в ефірі Радіо Промінь.
1999 рік. На території 11 країн-членів Європейського союзу (за виключенням Великої Британії, Данії, Греції та Швеції) введено єдину безготівкову Європейську валюту – євро. Угорщина, Польща і Чехія вступили до НАТО. На екрани США вийшов культовий науково-фантастичний фільм “Матриця”.
А чим українцям запам’ятався українцям 1999 рік? Загинув В’ячеслав Чорновіл та втік з країни Павло Лазаренко. Юлія Тимошенко засновує партію “Батьківщина”. Українці масово починають користуватися мобільним зв’язком. У тому ж 99-му виходить альбом, якому присвячена наша сьогоднішня стаття – альбом гурту Мандри “Романсеро про ніжну королеву”.
Сергій Фоменко, творчий псевдонім “Фома”. Український співак, гітарист, композитор і автор пісень, фронтмен українського фолк-рок-гурту “Мандри”. Цікавість до музики прийшла до Сергія у доволі юному віці, коли він почув пісні, які його вразили – з появою програвача для платівок мама придбала записи дитячих пісень Володимира Шаїнського, Адріано Челентано та Володимира Висоцького. З цього натхнення і почалась музична кар’єра Фоми.
Побачивши одного разу на вітрині універмагу баян, Сергій сказав мамі, що хоче навчитись на ньому грати. Так він потрапить до музичної школи. Проте найголовнішу освіту все одно здобуде на вулиці – у київських дворах, у колі друзів, а згодом Фома вже даватиме справжні концерти у підземних переходах. Таким чином він водночас заробляв гроші та боровся зі страхом публіки.
Мама померла, коли Сергію було 15 років. Батька не було, тому заробляти на життя талановитому й непосидючому хлопцю довелося дуже рано. Можна було грати вечерами у переходах – на хліб вистачило б, але в ті роки існувала стаття за дармоїдство. Друзі Сергія, серед яких було безліч творчих особистостей, влаштували його працювати двірником до Києво-Печерської Лаври.
У трудовій книжці Фоменка є ще кілька цікавих записів. Наприклад, двірник у Софійському Соборі або гардеробник Археологічного музею. Паралельно Фома займався музикою, грав у створеному гурті під назвою День помирає рано. Грали психоделіку з використанням музичних процесорів, які спотворюють звук – тоді це було дуже модно.
Гурт існував деякий час, робив записи і навіть давав концерти. Завдяки цій творчій формації Фома стає відомим у музичному андеграунді столиці. Одним з так званих притулків київської творчої молоді того часу був відомий будинок письменників, якого у народі кличуть РосЛіт, що розташований на столичній вулиці Богдана Хмельницького. Саме там часто збиралися молоді музиканти, художники, артисти. І саме там виникла ідея нового музичного гурту Фоми.
У цьому будинку Сергій Фоменко зустрів музикантів першого складу гурту Мандри. І саме у той будинок якимось дивом потрапила людина із зовсім іншого світу, яка дала молодим музикантам можливість першого концерту в самому центрі Києва.
“Прийшов якось один дипломат і запросив нас пограти на дипломатичному прийомі у Будинку вчителя. Довелося купі музикантів, які погодилися на це запрошення, придумати якусь назву новоствореному гурту. Назву “Мандри” запропонував я. В нас і пісень ще тоді не було, але перфоманс ми на тому прийомі влаштували”, – згадує Сергій.
Читайте також: "Антологія українського альбому. Руслана"
Гоголя
За виступ хлопцям навіть заплатили. Нереальну на ту часи суму у 50 доларів, яку вони, за словами Фоми, одразу і пропили. Втім, другий виступ не забарився. Цього разу новостворений колектив запросив виступити на святі у Соломенському парку Роман Коляда, нині відомий ведучий, музикант і священник. Тоді Мандри грали вже авторські пісні – ”Романсеро про ніжну королеву”, “Блюз рудої кішки” та інші.
“Романсеро про ніжну королеву”, напевно, найвідоміший хіт гурту Мандри. Саме ця композиція дала назву першому дебютному альбому, проте Фома геть на пам’ятає історію її створення, настільки вона дивна. Але добре пам’ятає зйомки дебютного відео на цю пісню. Незважаючи, що кліп знімали аматори – Антон Трофімов, старий друг Сергія – відео увійшло до трійки найкращих кліпів на першому всеукраїнському конкурсі музичних відео.
Романсеро про ніжну королеву
Отже, у 1997 році в українському музичному середовищі почали говорити про самобутній гурт Мандри, з цікавим репертуаром та кількома успішними виступами. Але не все одразу дається – були в наших героїв і не дуже вдалі концерти.
Один такий стався у жовтні 97-го, коли хлопцям запропонували виступити на розігріві у російського гурту Аукціон. Пропозиція вабила, та й творчість Аукціона Фомі завжди подобалась, але вже під час концерту щось пішло не так…
“В останній момент до виступу залучилася ще одна група, Бєлкі. Це були молоді пацанчики, які грали панк-рок. У них був дуже жорсткий звук. І вони перетягнули свій час. Тому ми не встигли відіграти свою програму, та й публіка нас вже не хотіла чути – все ж таки прийшли на Аукціон,” – каже Фоменко.
Тим не менш саме після того справи гурту стрімко пішли вгору. В колективі з’являються два професійних музиканта – перкусіоніст Салман Салманов та акордеоніст Леонід Белєй. Останній був знайомий з однокурсником, який мав власну комп’ютерну фірму і хотів відкрити продюсерський центр. Леонід запропонував Мандрам стати артистами цього лейблу, і відтоді почалась офіційна історія гурту.
Мандри підписали контракт з продюсерським центром “Астероїд”, отримали в розпорядження репетиційну базу, класну студію звукозапису та записали дебютний альбом. Оскільки у власника була комп’ютерна фірма, хлопці першими в Україні випустили мультимедійний CD.
У 1997-му музикантам здавалося, що вони схопили бога за бороду. Було де репетирувати, були виступи, були запрошення на гастролі. Хоча інколи виступати доводилося перед кількома десятками людей. Дуже часто гурт запрошували на так звані “дні міста”. Вони охоче погоджувалися, навіть незважаючи на те, що їхній виступ ставили на самий початок розважальної програми, цвяхом якої завжди були російські співаки.
Запалити публіку Мандри завжди могли не тільки за допомогою народних пісень. Згадаймо хоча б їх власну “Орисю” – перші ж звуки цієї жартівливої композиції ладні зірвати з місця будь-кого. Згодом вона почала жити окремим життям, коли набагато пізніше київський художник Гена Летуновський подарував “Орисі” яскравий мультиплікаційний кліп. І знову Мандри стали трендсеттерами – це був перший мультик в історії української музики.
Орися
На певному етапі директор центру Ігор Дубровський почав втручатись у творчі процеси Мандрів. Саме він наполіг, аби другий відеокліп знімали на пісню “Картата сорочка”, хоча у Фоми були зовсім інші плани. Грошей вистачило, щоб презентувати відео в ефірі вже дуже популярного тоді телеканалу 1+1.
Кліп на пісню “Картата сорочка” знімали у Львові, режисером знову виступив Антон Трофімов. Концептуально вирішили продовжити історію чувачка з кліпу “Романсеро про ніжну королеву”. За легендою музикантів, це клошар, волоцюга, який має тільки пальто, кепку, пса та папіроси. І Мандри вирішили цього волоцюгу перевезти до Львова.
Картата сорочка
У 1997 році не кожен міг собі дозволити таку розкіш як диск, тому альбом розповсюджувався ще й на звичайних касетах. Але на той час артистів, які грали українську музику, було 10-15, тому в музичних кіосках, які тоді були на всіх базарах і барахолках, продавали зовсім іншу музику. Переважно російський рок та попсу. Можливо, тому Мандри на дебютній платівці не розбагатіли.
З продюсерського центру хлопцям довелося піти через непорозуміння з власником. Рішення далося музикантам дуже важко – вони втрачали майже все, що мали. Проте принципи виявились важливішими.
“Романсеро про ніжну королеву” була дуже успішною піснею, а потім продюсер вирішив, що потрібно робити лірику. Щоб не було попси, якою йому здавалася “Романсеро”. Він хотів рок, а мене рок не цікавив. Хотілося займатися музикою у найширшому сенсі. Після того ми і розсталися, тому що справи пішли дуже погано”, – згадує Фоменко.
Читайте також: "Антологія українського альбому. Юлія Лорд"
Старий шинок
Пісню “Старий шинок” на альбомі можна послухати одразу в двох варіантах: більш рок-н-рольна версія й авторська версія Фоми, “вальс-шансон”.
Розірвавши відносини з продюсерським центром, Мандрам довелося починати все спочатку. У хлопців не було нічого: ні інструментів, ні бази, крім першого досвіду і кількох кліпів. Тоді вони почали все робити самі – підписали контракт з компанією “Лавина”, купили гітару, записали два альбоми – і почався успіх.
Втративши матеріальну базу, хлопці не втратили свого репертуару. Навряд чи вони тоді підозрювали, що деякі пісні з їхнього дебютного альбому стануть справжньою класикою сучасної української музики. Наприклад, “Дочка мельника” – на нашу думку, секрет її популярності в казковому тексті, чудовій мелодій та абсолютній щирості виконання.
Дочка мельника
Навесні 2000 року Мандри ще раз перевидали цей альбом. Не стали змінювати звучання, проте кардинально змінили зовнішній вигляд платівки. Як виявилось, Фомі не подобалася обкладинка альбому 1997 року.
Альбом “Романсеро про ніжну королеву” зробив гурт Мандри відомим. Музичні критики того часу писали, що вони не лише нікого не копіювали, а й створили власний оригінальний стиль – українського шансону, сільського романсу, якого раніше не існувало. Сам Фома вважає, що згодом їм вдалося випустити більш якісні та цікаві платівки, проте до свого первістка ставиться з любов’ю.
Зараз Мандри багато гастролюють, часто бувають з концертами в зоні бойових дій на Донбасі, працюють над новим альбомом. Але це вже буде зовсім інша історія.
Читайте також: "Антологія українського альбому. The Вйо"
