За перший місяць повномасштабного вторгнення Росії в Україну активісти Центру екологічних ініціатив “Екодія” нарахували більше сотні злочинів проти довкілля, які вчинили війська РФ. Вони руйнують нафтобази, бомблять підприємства і заводи, випалюють ліси, розстрілюють атомні енергоблоки. Згідно із Женевською конвенцією це є частиною воєнних злочинів. Які наслідки це матиме для довкілля, як можна фіксувати такі військові злочини та як відновлювати природу після війни — пояснює кандидатка економічних наук, доцентка кафедри екології Національного університету “Києво-Могилянська академія” Олена Маслюківська.
Як активні військові дії впливають на довколишнє середовище?
Із усіх видів людської діяльності війна найгірше впливає на довкілля: з одного боку військові дії негативно позначаються на довколишньому середовищі, а з іншого — ресурси, що йдуть на війну, могли б витрачатися на збереження довкілля або на ресурс-ефективні технології. Тому за умов відкритих бойових дій слід розрізняти прямі і непрямі впливи, а також втрачені можливості.
Є країни, які на 90% залежать від нашого зерна. Є країни, що залежать від російських добрив, на які зараз накладені санкції
До прямих впливів належать вибухи, які руйнують екосистему. Тим більш російсько-українська війна проходить навесні, коли тварини прокидаються, птахи повертаються, а все живе готується мати потомство. Руйнування середовища існування і шумове забруднення місць їхнього проживання негативно впливає на перебіг сезону розмноження. Ба більше, пряме потрапляння снарядів та забруднення обгорілою військовою технікою повністю руйнує екосистему. Усі набої, які розриваються, горіння неметалевих деталей військової техніки забруднюють ґрунти та воду важкими металами і токсичними елементами. Не говорячи вже про тони металобрухту, які розкидані по лісопосадках.
Європа на 40% залежна від російського газу і на 28% від нафти
При горінні техніки, мастила, дизелю і бензину також забруднюється повітря. Крім того, ворог спеціально бомбить нафтобази і газопроводи, промислові підприємства. Наприклад, 21 березня російські війська обстріляли ПАТ “Сумихімпром”, внаслідок чого стався витік аміаку в повітря. Крім того, в Україні більше 1000 складів небезпечних речовин і якщо випадково чи навмисно туди потраплять бомби, може відбутися забруднення повітря, водойм, ґрунтів, тощо.
До 2050 року Європу планували перетворити на кліматично нейтральний континент. Тепер можна очікувати як більш амбітних цілей, так і рух у зворотному напрямку
Коли внаслідок військової діяльності руйнуються міста, також страждає довкілля. Можуть не працювати очищувальні станції, або внаслідок потрапляння снаряду в будинок формуються будівельні відходи вперемішку із елементами військової техніки. Подібне сміття є дуже небезпечним, тому його не можна просто прибрати й викинути. Його небезпечно як транспортувати, так і зберігати на звалищі. Тому для поводження із таким типом відходів у містах необхідно розробити окремий протокол.
Непрямі наслідки бойових дій на довкілля виникають не від пожеж чи розриву снарядів, а, скажімо, від знеструмлення шахти, з якої треба відкачувати воду. Без електроенергії не працюють насоси і шахта затоплюється разом із токсичними та радіоактивними відходами, які можуть проникати у ґрунтові води. Ця проблема була актуальною на Донбасі ще з 2014 року. Її ніяк не можна було вирішити, а зараз ситуація загострюється.
Іншим прикладом непрямого впливу є неконтрольовані викиди неочищених відходів підприємств у воду чи атмосферу. Зараз у зв’язку з воєнним станом держава тимчасово це не контролює. Хотілося б вірити, що усі українці чесні й відповідальні. Втім бувають недобросовісні підприємці та й очікую, що на війну спишуть і чимало екологічних правопорушень, скоєних до 24 лютого, наприклад, вирубку лісів.
Читайте також: Що лишила після себе російська армія на Київщині. Фоторепортаж
Кошти, які в державі планували витратити на енергоефективність, зелену економіку, відновні джерела енергії, створення нових заповідників, збереження видів, зараз витрачають на військові дії. Власне, це і є втрачені можливості. Влітку 2021 року Україна прийняла добровільне зобов’язання по скороченню викидів парникових газів. Втім, війна все змінила і поки незрозуміло в який бік. Бо зараз горить техніка, міста і підприємства, внаслідок чого виділяється багато парникових газів, але й багато заводів на Сході зруйновані і ще довго не працюватимуть, не викидаючи у атмосферу вуглекислий газ.
Чи війна в Україні впливає на довкілля усього світу?
На глобальному рівні на два важливі аспекти: харчову безпеку та політику щодо змін клімату. Через військові дії українські фермери не можуть засіяти частину полів у східних та південних областях, що позначиться на кількості зернових, яку ми зможемо експортувати восени. Є країни, які на 90% залежать від нашого зерна. Є країни, що залежать від російських добрив, на які зараз накладені санкції. Ланцюжки постачання складно швидко переорієнтувати, тому ця війна матиме глобальні продовольчі наслідки.
Зараз Україна вимагає щоб Європейський союз наклав ембарго на вуглеводні і вже три Балтійські країни відмовилися від імпорту російських нафти і газу. Загалом, Європа на 40% залежна від російського газу і на 28% від нафти. Від цього залежить робота великих підприємств, тому чим більша країна, наприклад Німеччина, тим їй складніше відмовитися від російських вуглеводнів.
Читайте також: "Ми їх залякали, що станція взлетить": працівниця ЧАЕС про російську окупацію
А тому багато країн Європи все активніше говорять про зелені технології і відновні джерела енергії. Наприклад, у рамках Європейської політики “Європейський зелений курс” до 2050 року Європу планували перетворити на кліматично нейтральний континент. Тепер можна очікувати як більш амбітних цілей, так і рух у зворотному напрямку. Наприклад, може бути призупинене закриття вугільних шахт, яких багато в Німеччині і Польщі. За умов ембарго на російську нафту і газ, коли кожна країна думатиме, як їй забезпечити громадян теплом та електрикою, можливо, вугільні підприємства працюватимуть довше. Війна в Україні однозначно вплине на плани європейських країн. Втім, наразі ми не знаємо який напрямок оберуть їхні уряди і народи.
Чи в Україні документують злочини росіян проти довкілля?
З другого дня повномасштабного вторгнення усі зрозуміли, що ці речі треба документувати, але не відкрито, аби не коригувати вогонь противника. Наразі мені відомо чотири інструменти, що дозволяють збирати свідчення і документувати злочини проти довкілля:
- Телеграм-бот “ЕкоШкода”;
- SaveEcoBot у Вайбер;
- Сторінка Українського еколого-інформаційного штабу з аналітичної обробки та ліквідації наслідків бойових дій;
- Анкета для збору інформації про заподіяння збитків довкіллю внаслідок вторгнення Російської Федерації на територію України.
Як може бізнес долучитися до очистки вод або ґрунтів?
Одна з ініціатив, до якої я була залучена, за сприяння Глобального договору ООН, працює з бізнесом. На початку війни українські і закордонні бізнеси запитували, як невійськово можна допомогти Україні, крім направлення коштів на харчування і ліки. Ба більше, вони хотіли робити щось для довкілля. Ми зрозуміли, що насамперед Україна має мати системну картину на рівні уряду: хто які наслідки має ліквідувати і за які гроші.
Читайте також: "Відновлення України буде коштувати сотні мільярдів доларів" — інтерв’ю з міністром фінансів
Очевидно, дороги, мости, відновлення електромереж і водопостачання держава має робити централізовано за кредитні кошти або за рахунок допомоги інших країн. Якщо йдеться про прибирання у Ірпені чи Бучі, то можна організувати толоки, де будуть задіяні волонтери без додаткового фінансування. Втім, якщо треба буде розчистити річку, у якій затонули відходи, наприклад техніка, будуть потрібні водолази. Це можуть фінансувати компанії. Бізнеси також можуть допомогти у відновленні природоохоронних екопарків з тваринами, адже у держави ще довго не дійдуть до цього руки.
Чи може Україна використати досвід післявоєнного відновлення інших країн щоб пришвидшити процес?
Закордонний досвід різний і відрізняється від того, що відбувається в Україні. Наприклад у Кувейті є приклад успішних репарацій. Але Кувейт — це фактично пісок, там зовсім інші умови. У нас мене дуже турбують степні екосистеми Миколаївської й Херсонської областей. З одного боку вони чутливі до впливу людини і військових дій, а з іншого, у держави не буде першочергово коштів і уваги на їх відновлення. Втім, громадські організації, які мають експертизи і можуть залучати волонтерів, можуть долучитися до відновлення екосистем.
Після перемоги необхідно буде відновлювати міста, наприклад Маріуполь. Уже зараз архітектори об’єднуються для того, щоб пропонувати проєкти відбудови зруйнованих міст, закладаючи туди зелені принципи. Нажаль, Маріуполь майже повністю зруйнований, тому нам доведеться його відбудовувати з нуля. Тут ми можемо почати творити на рівні з кращими європейськими практиками. Тим більше до нас зараз багато інтересу і багато людей, організацій та країн готові допомогти.
Наприклад, я зараз у Фінляндії, маю контакти з університетом Вааса, де готові ділитися досвідом з українцями щодо зеленого енергетичного переходу. До 2035 року Фінляндія має стати повністю вуглецево нейтральною країною за рахунок використання локальних відновних джерел енергії. Тобто енергоносії вироблятимуться з відновних джерел у тому регіоні, де використовуватимуться. Це особливо актуально після двох місяців без тепла в окремих зруйнованих містах Україні, а тому гостро постало питання децентралізації системи опалення і енергоносіїв. Сподіваюся, це враховуватимуть під час відновлення зруйнованих міст.
Після війни експерти прогнозують нову гонку озброєнь у світі. Як це вплине на довкілля?
По-перше, це вплине на перерозподіл ресурсів: ті кошти, які можна було вкладати в розвиток технологій, освіту, науку, будуть витрачатися на озброєння. По-друге, використані природні ресурси для виробництва зброї — бездарно витрачені. На складах багатьох країн ще з радянських часів роками зберігалася зброя, яку нам зараз віддають. Для її виготовлення витрачалися природні ресурси, забруднювалося довкілля, залучалися найкращі фахівці. Результат роками лежав на складах. А потім це все треба безпечно утилізувати. Яке дурне використання безцінних природних і людських ресурсів!
Читайте також: "Види відмовляться від гніздівлі, деякі втратять потомство". Як війна впливає на птахів
Звичайно, зараз, замість того щоб витрачати гроші на їхню утилізацію, зброю і боєприпаси віддають Україні, де їх утилізують задарма, забруднюючи довкілля. З оборонної точки зору, для України це добре. Але уявіть, якщо зараз почнеться нова Холодна війна і гонка озброєнь? Через 20-40 років, коли ця нова зброя почне морально і фізично застарівати, її треба буде кудись діти. Вкладаючи в зброю ми закладаємо підвалини нових конфліктів, бо зброю треба буде десь витратити.
Єдине для чого потрібна зброя — для утримання миру. Кажуть, і ядерну бомбу винайшли для того, щоб запобігти війні. Втім, мені здається, це тупиковий шлях розвитку людства. Мені б хотілося жити у світі, де немає потреби ні у ядерній бомбі, ні у марнуванні ресурсів на виготовлення зброї.
Читайте також
"Їли вбитих снарядами корів" — голова громади на Чернігівщині про місяць в російській окупації
"Просто ходили по дворах і вбивали". Історії тих, хто вижив у Бучі
"Це вже було не моє місто, а якісь руїни" — два тижні в окупованому Гостомелі. Щоденники війни
"Нам потрібне коло держав, які готові впродовж 24 годин надати зброю" — інтерв'ю Зеленського
