"Види відмовляться від гніздівлі, деякі втратять потомство". Як війна впливає на птахів

"Види відмовляться від гніздівлі, деякі втратять потомство". Як війна впливає на птахів

"Види відмовляться від гніздівлі, деякі втратять потомство". Як війна впливає на птахів
Ілюстративне фото, Unsplash

В Українській культурі білий лелека символізує щастя і любов до рідної землі. Птахи живуть неподалік сіл та селищ, облаштовуючи гнізда у дворах, на стовпах, водонапірних баштах чи інших узвишшях. Протягом останніх кількох тижнів лелеки почали повертатися в Україну, зокрема у райони активних бойових дій.

Як війна впливає на диких птахів та чи зможуть вони мати цього року потомство Суспільному розповів Вадим Жуленко — орнітолог, аспірант Львівського національного університету імені Івана Франка, автор відео блогу “D6 Nature”.

До України повернулися перелітні птахи, зокрема лелеки, як на них вплинуть військові дії?

Лелеки прилітають великими групами, а потім розпорошуються попарно по місцях гніздівлі у регіонах. По прильоті група не одразу розлітається, а деякий час тримається разом, ночуючи на деревах. Часом люди помічають групи по 15-20 особин, які стоять лапами на деревах, відпочиваючи у так званому перевалочному пункті.

"У національному природному парку “Меотида” окупанти риють окопи, руйнуючи місця гніздівлі птахів"

Якщо неподалік станеться обстріл, група птахів може загинути від ударної хвилі чи прямого влучання. Ба більше, пара лелек або їхні пташенята можуть загинути якщо росіяни обстріляють село, де птахи гніздилися з покоління в покоління.

Чи проводяться наукові дослідження впливу військових дій на птахів?

Протягом останніх 8-ми років українські орнітологи досліджують вплив військової діяльності у зоні ООС на птахів Донецької і Луганської областей. Вдалося виявити, що військові дії на птахів можуть впливати безпосередньо та опосередковано. До чинників прямої дії належать звуки вибухів, вибухова хвиля, або уламки. Наприклад, у лісі на дереві загніздився лелека чорний, а в дерево влучив снаряд і пташка загинула, або синичка в польоті потрапила під дію вибухової хвилі і загинула.

"Види відмовляться від гніздівлі, деякі втратять потомство". Як війна впливає на птахів
Лелека чорний, фото: wikipedia.org

Пожежі у лісі, сухостої чи очереті належать до чинників непрямої дії, що нищить місця гніздування птахів.

"Для наших ворогів не існує міжнародного права чи конвенцій"

Окремо згадаю присутність людей — військових, — у тих місцях, де їх не має бути. Наприклад на території об’єктів природно-заповідного фонду. Ця проблема (за даними Української Природоохоронної Групи — UNCG) гостро постала на півдні Донецької області, у національному природному парку “Меотида”. Туди прийшли окупанти і риють окопи, руйнуючи місця гніздівлі таких птахів водно-болотного комплексу як мартин каспійський, кулик-сорока, пелікан чубатий і крячок рябодзьобий. Ці птахи гніздяться лише в тому місці.

"Види відмовляться від гніздівлі, деякі втратять потомство". Як війна впливає на птахів
Мартин каспійський, фото: wikipedia.org

Птахи взагалі не гніздитимуться чи спробують знайти інше місце?

Деякі знайдуть інше місце для гніздівлі, а, наприклад, кулик-сорока пропустить сезон розмноження і у пари цілий рік не буде потомства. Є птахи, які збудують нове гніздо у разі якщо знищать вже готове. Наприклад, якщо кіт зруйнує гніздо синиці, вона перелетить і практично одразу збудує нове, відкладе яйця і почне висиджувати пташенят.

На яких територіях діяльність окупантів найбільше зашкодить диким птахам?

Одним із найбільш вразливих біотопів є водно-болотні угіддя. Вони навіть захищені Рамсарською конвенцією, підписаною 1971 року щодо збереження цих угідь для гніздівлі птахів. Південь України багатий на такі території. Багато де проводилися чи йдуть активні бойові дії. Для наших ворогів не існує міжнародного права чи конвенцій, тому вони в тих місцях окопуються проводять стрільбища, навіть полігони там роблять.

Читайте також: "Просто ходили по дворах і вбивали". Історії тих, хто вижив у Бучі

Наступним за ступенем вразливості є старі ліси. Не лісопосадки біля поля, а саме ліси. Там живуть рідкісні птахи, наприклад червонокнижний вид — чорний лелека, який гніздиться в густих лісах на Півночі України подалі від людей. Там нещодавно були запеклі бої, у яких вороги влаштовували в лісі стоянки або били з артилерії по українських військових, які там намагалися сховатися. Окрім військових вони вбивали птахів та інших диких тварин, додатково призводячи до пожеж.

"Види відмовляться від гніздівлі, деякі втратять потомство". Як війна впливає на птахів
Кулик-сорока, фото: wikipedia.org

Найменш вразливими є птахи, які живуть у містах поряд із людиною. Вони мають високу адаптивність і здатні швидко пристосовуватися до нових умов. Наприклад, зі зруйнованого будинку синиця або горихвістка перелетить деінде і знову збудує гніздо. Лелека білий, то на стовпі, то на стрісі, то десь на башті якійсь загніздиться, а чорний лелека чи кулик-сорока так не можуть,  вони не мають такої широкої межі адаптації.

Чи відомі конкретні приклади птахів, які зараз мешкають у зонах активних бойових дій?

Мій колега, працівник Харківського національного університету, який зараз знаходиться у Харкові, каже, що попри обстріли там є усі типові міські птахи. І перелітні, і ті хто зимує. Ба більше, вони проявляють ознаки шлюбної поведінки. Він мені скинув відео із сойкою, де видно, що вона збирається будувати гніздо. Також виявив чорних горихвісток, які уже повернулися з теплих країв і залишаються у Харкові.

У Одеській області все лишилося як і було, втім присутні також прилітні види такі як журавлі та лелеки. За даними групи у Facebook “Птахи України” відомо, що люди виявили тинівку чорногорлу — рідкісний вид, який у нас не зимує, але вже повернувся до Одещини і залишається там попри ракетні обстріли.

Читайте також: "Це вже було не моє місто, а якісь руїни" — два тижні в окупованому Гостомелі. Щоденники війни

У Київській області ще до виходу окупантів виявили мартина делеварського. Пташка має передавач, який дозволяє відслідковувати її міграцію. Після початку бойових дій мартин летів з Білорусі над Чорнобилем і біля Ірпеня, зупинившись південніше Києва, де й лишається дотепер. Пташка успішно пролетіла над активними бойовими діями і лишилася неушкодженою.

"Види відмовляться від гніздівлі, деякі втратять потомство". Як війна впливає на птахів
Крячок рябодзьобий, фото: wikipedia.org

Чи вплине війна на міграцію птахів?

У птахів є міграційні шляхи, на яких вони орієнтуються на магнітне поле, зірки, місяць. Але в основному їхні дороги приурочені до різних географічних об’єктів. Тут не йдеться про інфраструктуру міст, яку можуть зруйнувати бойові дії. Важливими є природні географічні об’єкти, такі як русла річок чи гори.

Читайте також: "Для цієї війни не було жодної причини. Путін просто збожеволів" — інтерв’ю з Борисом Філатовим

Одним із найбільших міграційних шляхів України пролягає вздовж Дніпра. Він прокладався протягом тисяч років і за деякими свідченнями занесений у генетичну пам’ять тих пташок, які тут живуть. Тому він може змінитися лише коли щось станеться із Дніпром. Наприклад, коли утворилося Кременчуцьке водосховище у деяких видів птахів змінилася міграція, адже вони бачили велику водойму, вирішували, що долетіли до моря і зупинялися. Ця ситуація діє і в зворотньому напрямку: ті птахи, які летять від моря можуть мігрувати північніше.

Тому під час війни птахи можуть страждати через різні локальні проблеми: деякі види відмовляться від гніздівлі якщо їх турбуватимуть вибухи або пожежі, або люди. Деякі зроблять кладку, але втратять потомство через вибух або пожежі. Деякі дорослі птахи загинуть. Тобто ймовірно чисельність птахів цього року скоротиться, особливо мешканців водно-болотних угідь, адже вони не зможуть нормально провести сезон розмноження.

Читайте також

"Питаю: Ми тут живий щит? Він схвально киває головою": жителька Ягідного про життя в окупації

Як працювала ЧАЕС під окупацією та чи опромінилися військові РФ — розповідають радіобіологи

"Ось вам апельсин, а ми ще трішки постріляємо. І вони стріляли". 25 днів життя в окупації у Слободі

Що робити цивільним під час обстрілів — поради Міноборони, СБУ, ДСНС

Головні історії тижня в одному листі

Підписатися на розсилку Суспільного
Категорії
РозслідуванняПолітикаЕкономікаКультураСвітСпортВідеоПодіїТоп дняПриродаРегіониСтильДітиНаукаТехнологіїУрбаністикаЇжаДомашні твариниЛюди