Чому США провалили санкції по Північному потоку і що буде далі. Відповідають сенатори

Чому США провалили санкції по Північному потоку і що буде далі. Відповідають сенатори

Ексклюзивно

Сенат США провалив голосування за перший законопроєкт про санкції проти російського газопроводу "Північний потік-2". Усього таких документів у Вашингтоні три. Головна відмінність — в умовах запровадження санкцій: вводити їх просто зараз чи чекати можливого вторгнення РФ в Україну.

Про це Суспільному розповіли сенатори - члени делегації двох партій Кевін Крамер, Джин Шагін та Роб Портман.

"Я думаю, ми маємо бути чіткими у тому, що агресор тут Росія. Їхнє розміщення на українських кордонах більш як 100 тисяч військових. Це справді нав'язування несвободи. Вони агресори. Ми тут, щоб показати, що ми з Україною, і з українцями. Це делегація з обох партій, що показує об'єднану позицію США, коли питання стосується цього конфлікту. НАТО — це не проблема, НАТО — це рішення. У цьому випадку проблема — це Росія", — заявив сенатор-республіканець Кевін Крамер.

Він також зазначив, що на випадок посилення агресії з боку РФ проти України США продовжують працювати над пакетами санкцій, а також нагадав, що нещодавно ухвалений Закон про національну оборону передбачив надання Києву 300 мільйонів доларів допомоги.

Окрім того, сенатор зазначив, що Вашингтон продовжує роботу над законопроєктом про санкції проти "Північного потоку-2", який можна вважати серйозною проблемою для значної частини Європи.

"Я завжди вважав, що Північний потік 2 — це справді дуже погана ідея з низки причин. Не останньою з яких є те, що це справді створює більш серйозну проблему для більшої частини Європи. І тому що енергетична безпека — це національна безпека", — відзначив республіканець.

Нещодавно демократи заблокували перший законопроєкт про санкції проти газопроводу. Тепер законодавці розглядають інший. Однак, за словами Крамера, це сталося через різні погляди на загальний вигляд документу, а не на питання санкцій.

Перший законопроєкт пропонував негайно вводити санкції проти компанії, яка будує Північний потік. Другий вимагає, що санкції запрацюють, якщо Росія вторгнеться. Обґрунтування цього таке: загроза цього вторгнення у поєднанні з санкціями, дають нам певні важелі впливу на Росію. Особисто я вважаю, що ми повинні були зупинити будівництво Північного Потоку-2 давно, щоб Володимир Путін ніколи не мав важелів впливу на Європу, контролюючи таку велику частину їх енергопостачання", — пояснив сенатор.

Перший законопроєкт заблокувала Демократична партія. Як зазначила сенаторка від Демократичної партії Джин Шагін, політики не хочуть створити ситуацію, в якій Путіну "буде нічого втрачати".

"Водночас ми не хочемо робити нічого, що може віддалити нас та наших союзників. У нас також є новий уряд Німеччини, і ми повинні дозволити їм призупинити сертифікацію трубопроводу. Ми маємо дозволити цьому розігратися. Але передусім нам треба разом протистояти потенційній російської агресії", — додала політикиня.

Читайте також: Росія не зможе довго утримувати війська у бойовій готовності — військовий експерт США

Як наголосив сенатор від республіканців Рот Портман, різниця поглядів на законопроєкт про санкції полягає тільки у питанні "чи розумно було відмовитися від санкцій і зберегти “Північний потік-2” як важелі впливу на випадок, якщо президент Путін зробить жахливу помилку і вторгнеться в Україну, чи краще ввести санкції зараз", однак це не означає підтримку російського газопроводу.

"Це шкодить Україні. Плата за транзит не отримується, якщо газ не йде через Україну,і він не стає більш доступним для українського народу. Але це також погана ідея, оскільки це робить Європу ще більш залежною від російського газу, який, до речі, також є більш брудним газом. Він на 40% брудніший, порівняно з природним газом у Сполучених Штатах або іншим зрідженим природним газом, який могла б отримати Європа", — розповів політик.

Окрім того сенатор відзначив, що продовження діалогу у різних форматах є позитивом з точки зори можливого розв'язання проблеми.

"У вас є Нормандський формат, куди залучені Німеччина та Франція. США, звісно, безпосередньо залучені до дискусій з Росією. Є також дискусії Росія-НАТО, також є дискусії у межах ОБСЄ. Тому я вважаю, що дискусії – це добре. Думаю, що ми повинні поговорити. Це має бути прозорим. Але суть в тому, що агресором є Росія. І США не зацікавлені в порушенні територіальної цілісності Росії. Справа не в цьому. Питання в тому, чи вільний світ збирається твердо стояти і бути єдиним, у той час, як Росія намагається дестабілізувати вільну незалежну суверенну Україну", — заявив Портман.

Що відомо

  • Прессекретар президента Росії Дмитро Пєсков заявив, що для обговорення російсько-українських відносин не потрібно залучати США. Він при цьому зазначив, що Росія не є стороною конфлікту на Донбасі, тому не бачить спільних тем для обговорення у запропонованому президентом Україні форматі США-Україна-Росія.
  • 14 січня Україна запропонувала Сполученим Штатам провести тристоронню зустріч за участі президентів України, США та Росії.
  • У грудні 2021 року Зеленський зазначив, що наразі обговорюються "різні формати зустрічей" для вирішення війни на Донбасі. Він сказав, що готовий зустрітися з представниками Росії "в будь-якому форматі". У разі необхідності Зеленський буде напряму телефонувати Володимиру Путіну, але зараз розмову не ініціює жодна зі сторін.
  • Увечері 9 грудня президент США Джо Байден провів телефонну розмову з Володимиром Зеленським. Сталося це через два дні після онлайнової зустрічі з російським лідером Володимиром Путіним. Зеленський і Байден обговорили врегулювання ситуації на Донбасі, питання членства України в НАТО, а також "Північний потік-2".
  • На початку листопада 2021-го американські ЗМІ повідомили про скупчення російської техніки на кордоні з Україною, однак тоді у Міноборони та РНБО заперечили цю інформацію. 21 листопада голова української розвідки заявив, що Росія сконцентрувала біля кордонів з Україною понад 92 тисячі військовослужбовців і готується до нападу до кінця січня-на початку лютого 2022 року.
  • У ці дні відбувається низка зустрічей представників України, РФ, НАТО і США, на тлі численних повідомлень про скупчення військ РФ на кордоні з Україною. У Женеві 10 січня завершилися перемовини між делегаціями США та Росії щодо стратегічної стабільності, зокрема так званих гарантій безпеки, запропонованих Москвою. 12 січня відбулося засідання Ради Росія-НАТО, а 13-го — обговорення в межах ради постійних представників ОБСЄ.

Читайте також

Чи закриються "двері НАТО". Підсумки переговорів в Брюсселі

Чому Росія висунула НАТО умови, на які альянс не піде. Відповідає експредставник США Волкер

Читайте нас у Telegram: головні новини України та світу

Станьте частиною Суспільного: повідомляйте про важливі події з життя вашого міста чи селища. Надсилайте свої фото, відео та новини і ми опублікуємо їх на діджитал-платформах Суспільного. Пишіть нам на пошту: [email protected]. Користувачі акаунтів Google можуть заповнити форму тут. Ваші історії важливі для нас!

Категорії
РозслідуванняПолітикаЕкономікаКультураСвітСпортВідеоПодіїТоп дняПриродаРегіониСтильДітиНаукаТехнологіїУрбаністикаЇжаДомашні твариниЛюди