Українська книжкова індустрія вже другий рік поспіль трансформується в умовах карантину: видавництва шукають можливості для онлайн-продажів, ярмарки переосмислюють простори, а події можна відвідати, не виходячи з кімнати.
Держава надає перевагу фінансовій підтримці проєктів, які можна реалізувати дистанційно. І деякі маркери "нової реальності" настільки ввійшли в користувацькі звички, що можуть залишитися і після подолання пандемії.
Журналістка Суспільного Марія Бліндюк розповідає, як змінюється українська книжкова індустрія, що важливого відбулося у 2021 році та які перспективи видавничого ринку.
Зміни на законодавчому рівні
Другий рік поспіль український культурний сектор протистоїть не тільки наслідкам пандемії, але й урізанню бюджету на культуру. Поки в Німеччині, Австрії, Данії та багатьох інших країнах уряд шукає способи, як підтримати малий і середній бізнес у часи коронавірусної кризи, зокрема і сферу культури, – в Україні мало не позбулися фінансування закупівель до бібліотек.
У 2022 році на роботу Українського інституту книги, підтримку книговидавничої справи та популяризацію української літератури у світі в держбюджеті виділять 335 мільйонів 511 тисяч гривень.
Цього року Український інститут книги поповнить книжками фонди 617 бібліотек України. Добір книжок для закупівель ще триває.
Водночас, за даними Книжкової палати України, кількість виданих книжок цього року зросла на 17%, а тираж збільшився на 36% у порівнянні з 2020 роком – швидше за все, це пов’язано з тим, що галузь поступово пристосовується до роботи в умовах карантину.
Із липня 2021 року набули норми мовного закону, згідно з яким не менше половини книжок у видавництвах і на полицях книгарень мають бути українською мовою. І хоча зміни в Кодексі щодо відповідальності за адміністративні правопорушення наберуть чинності лише 2 липні 2022 року, в Держкомтелерадіо закликали вже дотримуватися вимог Закону.
Український інститут книги виклав дані, зібрані під час дослідження "Читання в контексті медіаспоживання та життєконструювання" щодо дорослих та дітей. Спираючися на ці дослідження, розробили Стратегію розвитку читання на 2021-2025 роки, яку вже підтримав Комітет Верховної ради з питань гуманітарної та інформаційної політики.
У травні 2021 року Міністерство культури та інформаційної політики України опублікувало список споруд, які будуть відновлені в межах проєкту "Велика реставрація". За ним, упродовж трьох років планують реставрувати й деякі об’єкти культурної спадщини, пов’язані з літературою та бібліотеками.
18 лютого 2021 року на державному рівні відзначали 150-річчя Лесі Українки. В Україні та за кордоном відбулася низка заходів, а також представили проєкт "Леся Українка: 150 імен". Із нагоди ювілею уклали 14-томне нецензуроване видання творів Лесі Українки, друковані примірники якого передали до публічних бібліотек, закладів вищої освіти, академічних та музейних установ, а електронні – у вільному доступі на сайті Українського інституту книги.
- Павло Гудімов: "Наратив про Лесю Українку має бути виразним та сучасним"
- Виставка "Леся Українка: 150 імен" нагороджена у трьох номінаціях Effie Awards Ukraine
Також УІК провів стислий огляд українських книжок, перекладених і виданих за кордоном у 2013-2020 роках. Згідно з ним, кількість перекладів із української зростає щороку, окрім 2019-го, коли обсяг книжкового ринку знизився. Саме тоді УІК запустив програму підтримки перекладів Translate Ukraine, за якою у 2021 році підтримали видання 90 українських книжок за кордоном.
Український інститут, Український ПЕН та Український інститут книги у вересні 2020 року заснували премію Drahomán Prize за високу перекладацьку майстерність із української на мови світу та внесок у промоцію української літератури за кордоном. Першою лауреаткою Drahomán Prize стала перекладачка з української на німецьку Клаудія Дате. Вона отримала нагороду 2000 євро.
Фестивалі
Багато українських фестивалів у другій половині 2021 року вже відбувалися в гібридному форматі, поєднуючи онлайн-дискусії та трансляції церемоній із офлайн-ярмарками та виставками.
Першим великим фестивалем року став Міжнародний фестиваль "Книжковий Арсенал", який відвідали 36 тисяч осіб. Львівський Book Forum також провів офлайн-ярмарок і запросив закордонних гостей онлайн, серед яких була Нобелівська лауреатка Ольга Токарчук.
Відбулося багато регіональних фестивалів, які минулого року обмежилися тільки онлайн-подіями, зокрема Meridian Czernowitz, Book Space Fest та Фестиваль Ї.
Перемоги
Попри те, що закордонні фестивалі суттєво звузили офлайн-програму, а отже українські автори й авторки були обмежені в можливостях презентуватися, Україна однаково отримала низку міжнародних нагород у 2021 році, а українські книжки потрапили до престижних переліків.
Наприкінці року найвпливовіший американський журнал про книжки Kirkus Reviews вніс книжку "Куди і звідки" Романи Романишин й Андрія Лесіва у список найкращих книжок року. Вона також здобула срібло на цьогорічному конкурсі комунікаційного дизайну European Design Award та отримала гран-прі і стала найкращою дитячою книгою на конкурсі "Найкращий книжковий дизайн−2021".
Лауреаткою Центральноєвропейської премії "Ангелус" стала Катерина Бабкіна за книжку "Мій дід танцював краще за всіх".
15-річна українська поетка Анна-Марія Баландіна посіла призове місце у французькому поетичному конкурсі Poésie en liberté за вірш Le Caricaturiste.
Роботи художниці та ілюстраторки Олени Сметани відібрали до колекції книжок-картинок Франкфуртського книжкового ярмарку від платформи dPICTUS.
До престижного міжнародного щорічного каталогу книжкових рекомендацій дитячої та юнацької літератури "Білі круки-2021" (White Ravens 2021) ввійшли українські книжки "Реактори не вибухають" Станіслава Дворницького і Катерини Міхаліциної та "Куди і звідки" творчої майстерні "Аґрафка".
Український стартап АБУК потрапив до короткого списку відзнаки Лондонського книжкового ярмарку International Excellence Awards 2021 в номінації "Аудіокнижкове видавництво року".
Найгучніше
Проте, як завжди, найбільше обговорювалися не обсяги книжкового ринку і не премії. Нагучніше говорили про те, чому в українському перекладі "Дюни" Френка Герберта "Дім Атрідів", а не "Атредісів". Але були ще декілька подій, про які ви швидше за все чули.
- "Заповіт" Тараса Шевченка став книжкою, яку найбільше перекладали з української та яка увійшла до п’ятірки книжок світу за кількістю перекладів.
- Упродовж року місцеві ради в Україні виступали проти розповсюдження дитячої книжки Кейті О’Нілл "Принцеса+принцеса: довго і щасливо" в бібліотеках, закликаючи вилучити книжку з фондів.
- Український ПЕН та видання The Ukrainians уклали список ста знакових романів і повістей українською мовою – тексти добирали експерти під кураторством Тетяни Терен.
- Український інститут книги оголосив рейтинг тридцяти найзнаковіших книжок часів незалежності України. Довгий список зі ста назв добирали експерти, а за фіналістів голосували онлайн. Найбільше голосів набрали "Справа Василя Стуса" Вахтанга Кіпіані, "Триста поезій" та "Записки українського самашедшого" Ліни Костенко.
- У червні Київський апеляційний суд зобов’язав народного депутата Віктора Медведчука компенсувати видавництву Vivat 295 тисяч гривень витрат на правничу допомогу і 2 тисячі гривень за судовий збір у апеляції щодо книжки Вахтанга Кіпіані "Справа Василя Стуса". Тим часом, після спроби Віктора Медведчука заборонити продажі книжки, її наклад сягнув понад 100 тисяч примірників.
- Кар’єрний портал і платформа професійного розвитку Happy Monday спільно з Читомо провели дослідження зарплат у видавничій сфері.
Читайте більше
Перемогли не твори, а імена. Підсумки "30 знакових книжок нашої Незалежності"
Як вибирають українські книжки для перекладу за кордоном
