До 2025 року зросте кількість українців, які читають щодня: дослідження Інституту книги та МКІП

До 2025 року зросте кількість українців, які читають щодня: дослідження Інституту книги та МКІП

До 2025 року зросте кількість українців, які читають щодня: дослідження Інституту книги та МКІП Суспільне Карпати

Лише 8% українців проводили своє дозвілля за книжкою щодня у 2020 році. У порівняні з 2018 роком цей показник впав з 11%. Такі данні отримано під час дослідження читацьких звичок українців та книжкової галузі, яке провів Український інститут книги у 2020 році. Зокрема: "Читання в контексті медіаспоживання та життєконструювання", "Читання в контексті медіаспоживання: вплив карантину на читацьку поведінку українців" та дослідження книжкового ринку України.

Результати дослідження лягли в основу стратегії розвитку читання на 2021 – 2025 роки "Читання як життєва стратегія", що була ініційована Міністерством культури та інформаційної політики та скоординована Українським інститутом книги. Ознайомитися з повним документом можливо за посиланням, Суспільне Культура приводить витримки статистичних даних.

Погано читають – мало друкують

Кількість українців, які читають щонайменше раз на місяць, дорівнює 46%; тим часом, відповідно до звіту Міжнародної асоціації видавців, кількість канадців, які читають мінімум раз на тиждень становить 67%; Франція має 60% регулярних читачів, Ісландія – 53%.

За даними дослідження Українського інституту книги у 2020 році, читання книжок посідає 9 місце серед щоденного дозвілля (8%) після перегляду телебачення (48%), проведення часу в соціальних мережах (40%), прослуховування радіо (22%) та хобі (10%).

Проте дослідження читання, зокрема, дослідження "Читання в Україні", проведене ГО "Форум видавців" (2013–2014), Ukrainian Reading and Publishing Data, проведене "Читомо" (2018) і дослідження УІК (2020) підтверджують факт: читання не конкурує з іншими культурними продуктами, оскільки читачі активніше відвідують музеї, театри, кіно, галереї тощо.

До 2025 року зросте кількість українців, які читають щодня: дослідження Інституту книги та МКІП

Станом на 2019 рік в Україні було видано менше ніж 0,5 книжки на душу населення. Цей показник не враховує шкільні підручники, рекламні та інші видання, які не призначені для вільного продажу.

Водночас, згідно з останніми звітами національних асоціацій видавців, у Польщі середньорічним показником є 2,45 проданих книги на душу населення, у Чехії та Словаччині – 3 книги, видані на душу населення, у Туреччині — 5 книжок на душу населення, видані незалежними видавцями.

"Рівень читацької грамотності та набуття навички читання нерозривно пов’язаний не лише із заходами популяризації читання, але й розвитком книжкової галузі. За майже 30 років незалежності в Україні не зміг постати власний книжковий ринок, що впродовж років був ринком збуту російської книжкової продукції: внаслідок неконтрольованого ввезення на територію України книжок з Російської Федерації українські видавці працювали на засадах місійності, проте не повноцінного бізнесу. Нездорова конкуренція фактично знищувала українськомовний видавничий сегмент та на тривалий час відклала формування українськомовної читацької більшості. Після обмеження ввезення книжкової продукції з Російської Федерації український ринок отримав шанс на розвиток, а українська книга почала ставати популярнішою", – зазначено у Стратегії.

Якою мовою читають

У 2020 році вперше за даними дослідження "Читання в контексті медіаспоживання та життєконструювання", проведеного на замовлення державної установи "Український інститут книги", 32% опитуваних назвали, що їм читати українською зручніше з-поміж інших мов. Починаючи з 2018 року, українська мова стала на 5% популярнішою та вперше випередила російську (28%).

"Відповідно, визначається пріоритетний підхід до підтримки національного автора та виробника українськомовної книжкової продукції, формування української зони копірайту, а також до книжкової сфери як важливого елементу національної безпеки та національних інтересів України, – зазначено у Стратегії.

До 2025 року зросте кількість українців, які читають щодня: дослідження Інституту книги та МКІП

Звичку читати потрібно отримувати у дитинстві

Сприйняття читання в дитинстві має вирішальний вплив на частоту читання у дорослому віці, – зазначено у висновках Стратегії.

Серед нечитачів лише 23% стверджують, що батьки привчали їх до читання і їм це подобалось, а серед щоденних читачів таких 70%. Попри те, що з усіх вікових груп діти 6–9 років залишаються найактивнішими читачами, з віком ця звичка фактично зникає: згасання інтересу до читання відбувається з 9-10 років, а серед старших підлітків з 14 років скорочення кількості щоденних читачів, порівняно з наймолодшою віковою групою, відбувається більш ніж удвічі.

Ціни на книги мають сприяти бібліотечній справі

Можливість придбати книгу відповідно до своїх потреб є також нерозривно пов’язаною із показниками читання.

Брак коштів на придбання книг є однією з найчастіше згадуваних причин нечитання: 8–11% нечитачів зазначили саме цю причину як основний бар’єр для придбання та читання книжок.

"Саме тому дедалі більшу роль за таких обставин мають відігравати бібліотеки як один із базових елементів суспільного розвитку й таких його складових, як культура, наука й освіта", – зазначено у документі.

За даними статистичного збірника "Бібліотечна Україна в цифрах" (2018-2019) відзначається стійка тенденція до скорочення кількості бібліотек. Оновлення бібліотечних фондів актуальною літературою відбувається вкрай повільно і не відповідає нормам у контексті обсягів.

До 2025 року зросте кількість українців, які читають щодня: дослідження Інституту книги та МКІП

Мережа публічних бібліотек України станом на 01 січня 2020 року налічувала 15 369 закладів, 81% (12 504) із них становлять сільські бібліотеки. За період 2008– 2019 років їх кількість зменшилася на 2 932 установи, при цьому закривалися переважно сільські бібліотеки.

У багатьох населених пунктах тривалий час відсутні умови для комфортного бібліотечного обслуговування: досі 25% приміщень бібліотек залишаються без опалення, а 1,4% – навіть без освітлення (дані на 01 січня 2020 року). Впровадження інформаційних технологій у публічних бібліотеках просувається дуже повільно і в умовах відсутності бюджетного фінансування на такі цілі. У середньому в 2019 році на одну бібліотеку припадало 1,4 комп’ютера. Незважаючи на те, що загалом 41% бібліотек у 2019 році мали комп’ютери, доступ користувачам до інтернету надавали 33% бібліотек.

Відвідування бібліотек із року в рік знижується. Протягом 2019 року послугами публічних бібліотек скористалося 12 986,8 тис. осіб, що на 303,8 тис. менше ніж роком раніше. Відповідно до звіту Київського міжнародного інституту соціології щодо читання в Україні (2018) 60% дорослого населення України за рік жодного разу не відвідали ні бібліотеку, ні книгарню.

Закриття книгарень через пандемію

Доступність на ринку книжок в Україні залишається вкрай низькою з огляду і на можливість придбання, зокрема, на індекс забезпечення книгарнями:

1 книгарня на 140 тис. населення (станом на 2018 рік), що в 10 разів нижче за середньоєвропейські показники. У Німеччині – 1 магазин на 15 тис. населення; Польщі, Данії – 1 магазин на 12 тис. населення.

До 2025 року зросте кількість українців, які читають щодня: дослідження Інституту книги та МКІП

Згідно з даними звіту щодо стану галузі у Польщі за 2019 рік нараховувалось 1914 книгарень, тим часом як в Україні – близько 300.

У 2020 році за умов і без того критичного індексу забезпечення книгарнями населення додатково наклалося і закриття книгарень. Оскільки книга в Україні залишається категорією товару, що продається здебільшого через книгарні офлайн, цей рік став кризовим як для книготорговельної галузі, так і для читачів. Статистика показує, що у 2020 році з 222 активних українських книгарень 48 — закрилися. Загалом станом на 2020 рік в Україні був 1 книжковий магазин на 165 тисяч населення.

Які цілі поставлені у Стратегії

У планах урядових інституцій входить розвиток двох основних напрямків: "hard i soft". Основна мета напрямку Hard - збільшення доступу до книги, а також підтримка та розвиток книжкової екосистеми. Мета напрямку Soft — зробити читання загальним всеукраїнським трендом шляхом формування навичок і потреби в читанні.

На думку урядовців, імплементована стратегія розвитку читання допоможе досягти таких показників до 2025 року:

  • кількість регулярних читачів серед дорослих (46%) зростає до 51%;
  • збільшиться загальна кількість читачів віком 18-24 роки на 5%;
  • частка респондентів, що обирають українську мову для читання книг, збільшується з 32 до 40%;
  • кількість дітей, які ніколи не читають книжки (18%) зменшується до 15%;
  • збільшується частка щоденних читачів серед старших підлітків (14–17 років) з 21% до 25%;
  • в Україні щороку видається 1 ринкова книжка на душу населення;
  • збільшується середній наклад кожної назви загальнодоступної ринкової книги з 700 до 3500 примірників;
  • в Україні з’являється 150–170 книгарень і точок продажу на рік;
  • оновлюються 1000 публічних та 1000 шкільних бібліотек-хабів.

Читайте також

"Як вони не бачать, що це дійсно цікаво". Велике інтерв'ю з письменницею Оксаною Луцишиною

Сучасні українські письменниці, яких неодмінно варто прочитати

25 тисяч, 12 тисяч чи 930 гривень: скільки письменники отримали за дебютний роман

Категорії
КонцертиТеатрАрхітектураДизайнІнше