26 вересня у Німеччині пройдуть вибори до БундестагуКонституційний та законодавчий орган на федеральному рівні в Німеччині. Єдиний конституційний орган у політичній системі ФРН, що обирається всіма громадянами країни. Найважливіші функції Бундестагу: ухвалення законів, вибори федерального канцлера, результати яких ознаменують завершення епохи канцлерства Ангели Меркель – вона відмовилася брати участь у перегонах. Меркель стала чи не найбільш упізнаваною і найбільш впливовою персоною світової політики початку XXI століття і запам'яталася як продуманістю дій в кризових умовах, так і низкою зовнішньополітичних провалів.
Меркель стала лідеркою з власними поглядами на розвиток країни і жорсткими менеджерськими навичками. Їй довелося боротися з викликами не тільки у Німеччині, але і в Євросоюзі. Водночас у ФРН канцлерка запам’ятається реалізацією великих державних і соціальних програм та ініціатив, а також планом енергетичного переходу країни.
За її правління у Німеччині легалізували одностатеві шлюби, запровадили мінімальний рівень заробітної плати, а також реалізували програми з надання допомоги батькам по догляду за дітьми.
Яким було правління Ангели Меркель за майже 16 років при владі і якою була політика ЄС та Німеччини щодо України — розбиралося Суспільне.
Перша канцлерка
Прийшовши до влади у листопаді 2005 року, Меркель стала першою жінкою на посту канцлера Німеччини й одночасно наймолодшим канцлером в історії ФРН. Вона замінила на цій посаді одіозного Герхарда Шредера, який на сьогодні працює головою ради директорів "Роснєфті".
Вона отримала країну зі стабільною економікою і впевненими позиціями у світі, просувала соціальну повістку й поступово здобувала популярність. Однак початок не провіщав простоти: їй вдалося обійняти посаду лише через "широку" коаліцію і низку міжпартійних домовленостей, що ставило під сумнів тривале перебування при владі новоспеченої канцлерки.
Її сприймали як "ученицю Гельмута Коля" і не розглядали як харизматичну лідерку, яка зможе опанувати політичне ремесло. На це дуже впливав медійний образ, сформований ще до здобуття влади. Меркель критикували за старомодну зачіску, брючні костюми і неяскраві виступи перед аудиторією.
За коаліційними домовленостями політикиня повинна була втілювати політику зі скорочення держвитрат, збільшення податків та внесків на соціальне страхування. Вона заявила, що головною метою уряду буде зменшення рівня безробіття, і що саме за цим показником оцінюватимуть його ефективність.
Меркель визначила пріоритетами зокрема скорочення апарту держчиновників, розвиток науки й альтернативної енергетики. Важливими пунктами її програми стало стимулювання розбудови інституту сім'ї, покращення умов на ринку праці й реформи системи охорони здоров'я.
У той час зміна керівника країни припала на нову хвилю розширення ЄС. Одним із пріоритетів ФРН мало стати подальше продовження інтеграції Євросоюзу. Ухвалення конституції ЄС слугувало б логічним кроком у цьому питанні, однак далі слів країни не пішли – до поглиблення розбудови єдиних інституцій вони просто не були готовими. Не сприяли цьому рішення щодо вступу Болгарії та Румунії, яких прийняли до ЄС з великими "авансами", а також намагання вести самостійницьку політику деякими країнами, зокрема Британії. Розширення зв'язків перейшло на тривалу "паузу", яка триває досі.
Пертурбаційний період
В умовах стабільності діловий стиль управління державою отримав підтримку соціуму, а перші суттєві виклики спіткали Меркель із настанням глобальної фінансової кризи 2008 року. На той момент у партнерів по ЄС ситуація була куди гіршою, ніж у Німеччини, яка підходила до рецесії підготовленою.
Меркель вдалося переконати суспільство у правильності обраного курсу. Вона пообіцяла громадянам ФРН швидке відновлення економіки й що їхні заощадження збережуться. І їй це вдалося.
У 2008 році канцлерка погодила пакет стимулюючих заходів, що передбачали інвестиції в інфраструктуру та розширення програми держінвестицій для протидії рецесії. У внутрішній політиці була презентована програма "Energiewende", яка була зосереджена на згортанні ядерної енергетики, зменшені парникових викидів та збільшенні частки відновлюваних джерел енергії. У доповнення кабінет Меркель реалізував реформу Бундесверу, скасувавши обов'язковий призов на службу. Ще одним із пунктів перетворень стала реформа охорони здоров'я.
У міру того, як почалася фінансова криза в Європі, канцлерка стала символом жорсткої фіскальної економії, розпорядившись провести масштабне скорочення видатків та запровадивши жорсткий нагляд за боргами південноєвропейських країн. На тлі цього позиції ФРН у Європі тільки посилились, що дозволяло називати країну справжнім "двигуном" ЄС і найважливішим вкладником у проєкт інтеграції.
Водночас у 2013 році під час протестів у Греції та Іспанії після заходів жорсткої економії Меркель порівнювали із Гітлером, проте її зусилля переломили негативний тренд і відновили довіру до єврозони.
Упродовж наступних років з подачі Німеччини здійснювалися зусилля із порятунку ринку, позаяк криза похитнула економічні позиції кількох країн ЄС. Саме з ініціативи Меркель Євросоюз погодив плани допомоги урядам, але за умови скорочення витрат.
Удар за ударом
Якщо ж у економічному плані канцлерка змогла продемонструвати варіативність підходів, то міжнародна політика стала для неї чи не найбільшою проблемою. Зокрема з самого початку не вдалося налагодити конструктивний діалог з президентом США Джорджем Бушем. Щобільш дивно, оскільки Меркель активно підтримувала американського гаранта до свого канцлерства. Проте опісля — відносини стали куди більш прохолодними.
Водночас у відносинах з Бараком Обамою політикиня знаходила значно більше порозуміння, але скандал з прослуховуванням американськими спецслужбами лідерів європейських країн вніс свій дисбаланс у діалог. Зокрема канцлерка зателефонувала Обамі й зажадала від нього пояснень через такі дії.
Першою помітною віхою для Меркель у міжнародній політиці стало головування ФРН в ЄС з січня по червень 2007 року. Меркель визначила найважливішими напрямками своєї політичної діяльності:
- прийняття конституції ЄС;
- енергетичну політику;
- протидію змінам клімату;
- поглиблення трансатлантичного економічного співробітництва;
- добросусідські відносини з країнами Чорноморського регіону і Центральної Азії.
З розширенням ЄС далі на схід у Берліні і Парижі мали розуміти, що проєкт набував нових викликів через географічну близькість до Росії. Це потребувало чіткої геополітичної стратегії і готовності до відповідних політичних маневрів від Кремля. Однак Німеччина та Франція вирішили діяти інакшим чином — через замирення Москви і політичний діалог з російською владою. Зокрема це стосувалося перемовин щодо тих частин Європи, які у Кремлі вважали зонами свого геополітичного інтересу (Грузія та Україна). У Берліні вирішили не дражнити Кремль обіцянками інтегрувати до ЄС та НАТО ці дві східноєвропейські країни.
У 2008 році на саміті НАТО в Бухаресті канцлерка ФРН разом з президентом Франції Ніколя Саркозі виступила проти інтеграції Грузії та України до альянсу. Згодом розгорнулася російсько-грузинська війна, яка залишила ще більше запитань щодо ефективної ролі ЄС і Німеччини. Литва, Латвія, Естонія і Польща розкритикували запропоновані пункти мирного врегулювання. У спільній заяві країни підкреслили, що у плані нічого не мовиться про повагу територіальної цілісності Грузії.
На піку європейської боргової кризи у 2011 році в пресі з'явився термін "Меркозі", складений з прізвищ лідерів ФРН та Франції, що сатирично описував "єдині підходи" найбільших економік єврозони до розв'язання проблемних європейських та міжнародних питань. При Меркель ФРН і Франція вперше за багато років стали стратегічними союзниками, але саме Берлін міцно утвердився як лідер об'єднаної Європи, особливо з огляду на подальші події щодо Brexit.
Іншим проявом зовнішньополітичних невдач стала відсутність стратегії щодо південної Європи, незрозумілий формат взаємин із ТуреччиноюПитання про вступ Туреччини до Європейського Союзу входить в число найбільш проблемних в післявоєнній Європі. У самій Туреччині питання про вступ в ЄС є важливою соціально-політичної, економічної, самоідентифікаційний і навіть світоглядною проблемою останніх десятиліть.У ЄС проти інтеграції Туреччини неодноразово виступали низка країн, зокрема Франція та Німеччина. Туреччина — кандидат в члени Євросоюзу з 1999 року. та подальші важкі наслідки міграційної кризи.
У внутрішній політиці економічна стабільність Німеччини, низький рівень безробіття та соціальна повістка підвищили популярність Меркель на батьківщині серед простих громадян, де довгий проміжок часу вона не мала політичних конкурентів. Саме тому продовження терміну перебування при владі у 2009 і 2013 роках не викликало жодних питань у суспільства на тлі повного економічного відновлення країни.
Вона відкрито виступала за союз з лібералами й підтримувала обіцяну нову економічну політику:
"Уряд стримає своє слово, ніяких підвищень податків, ніяких нових поборів не буде. Ми робимо ставку на зростання економіки, зменшуючи тягар наших громадян".
Європа на чолі з Меркель залишалася на рейках "глибокої стурбованості" під час подій війни у Сирії, а також під час подій Євромайдану, незаконної російської окупації Криму та частини Донбасу в Україні. Військовий конфлікт поблизу ЄС загрожував нестабільністю на східних кордонах, саме тому лідери Євросоюзу почали відігравати ролі медіаторів у російсько-українському протистоянні.
У 2014-2015 роках за посередництва Меркель і французького президента Франсуа Олланда розпочався так званий "мінський процес". Вони розцінили першу і другу домовленості у Мінську як шанс до примирення сторін. Пізніше канцлерка ФРН констатує, що угоди не виконуються.
"Мінський процес" — це дипломатичний інструмент, але хочеться прогресу... Коли мова йде про суверенітет і територіальну цілісність України, ми не досягли ніякого прогресу в останні роки".
Проблема мігрантів
На тлі міжнародної нестабільності і війн на Близькому Сході та Донбасі у 2015 році з новою силою розгорнулася нова міграційна криза, переважно через військовий конфлікт у Сирії. Німеччина відкрила свої кордони для сотень тисяч біженців, що спричинило спротив як серед партнерів по ЄС, так і самих німців.
Через це у Німеччині почали здобувати популярність праві партії, зокрема "Альтернатива для Німеччини"Альтернатива для Німеччини — націоналістична та правопопулістська політична партія Німеччини. Основна ідеологія партії спрямована проти євроінтеграції та проти імміграції іноземців.Партія заснована 6 лютого 2013 на хвилі єврокризи як партія єврокритиків. Набула значної популярності як найбільш жорсткий та послідовний критик політики уряду Ангели Меркель у справі прийому в країні нелегальних мігрантів з країн Близького Сходу та Африки зі статусом "сирійських біженців".Унаслідок вересневих виборів 2017 року партія АдН вперше пройшла до Бундестагу, отримавши 13% голосів — це дорівнює 94 депутатських місць у Бундестазі (зі 709). (АДН). У низці міст пройшли антимігрантські мітинги, не додавала стабільності й хвиля терористичних атак, що тільки підігріла соціальні розбіжності.
На тлі цього Меркель не визнала своїх помилок в частині міграційної політики і заявила, що якби у неї була б можливість зробити щось інакше, вона зробила б це знову, але з бажанням провести ліпшу підготовку. Це дещо контрастувало з попередніми заявами політикині, яка у 2010 році заявила про провал мультикультуралізму у Німеччині.
"На початку 1960-х наша країна запросила іноземних робітників до Німеччини, і зараз вони тут живуть... Якийсь час ми самі себе обманювали і говорили собі: "Вони у нас не залишаться, коли-небудь вони поїдуть". Але так не сталося. І, звичайно ж, наш підхід полягав у мультикультуралізмі, в тому, що ми будемо жити поруч і цінувати один одного. Цей підхід провалився, абсолютно провалився", — заявила Меркель під час конференції молодіжної організації Християнсько-демократичної партії в Потсдамі.
Міграційна криза підірвала соціальну стабільність, Німеччині загрожував прихід правих популістів до влади. Попри зниження рейтингів, роль Меркель відзначили в ООН за її гуманітарну позицію, а журнал Time визнав політикиню персоною року та фактичним лідером Європейського Союзу.
Читайте також: Німецька поліція провела рейд проти нелегалів, перевірять майже три десятки українців
Міграційна політика не тільки вплинула на рівень сприйняття політсили Меркель (підтримка знизилась до 38,5%), але і поставила під загрозу її канцлерське крісло, що призвело до найгірших результатів на парламентських виборах 2017 року для її партії за останні 70 років. Після коаліційних переговорів у підсумку Меркель вдалося сформувати уряд і здобути перемогу на виборах, посівши пост канцлерки Німеччини вчетверте.
Четвертий термін
Новий період ознаменувався нормалізацією ситуації у внутрішній політиці і новими викликами на міжнародній арені. До влади у США прийшов Дональд Трамп, з яким Меркель важко було побудувати діалог: сторони дуже по-різному ставилися до низки питань двосторонньої кооперації, зокрема щодо збільшення оборонних видатків та відносин з Росією.
У цей період американсько-європейські контакти не просто погіршились, а перебували у стані перманентної кризи. До інституційних суперечностей в межах НАТО додалась енергетична проблема, в тому числі навколо добудови "Північного потоку-2". У Вашингтоні вбачали безпекові загрози від кооперації з Росією, а ось у Брюсселі думали інакше й закликали американських партнерів не запроваджувати нових санкцій проти проєкту.
Водночас Німеччина продовжувала виконувати роль посередника у переговорах між Києвом та Москвою. Медіаторський характер "допомоги" виявився у проведенні низки зустрічей, в тому числі у грудні 2019 року у Парижі. Попри домовленості і часткове відновлення роботи ТКГ у Мінську, конфлікт і досі перебуває у невизначеному стані.
Активізація участі США відбулась вже після перемоги на президентських виборах кандидата від "демократів" Джозефа Байдена. У межах "прощального турне" 15 липня під час зустрічі з Байденом у Вашингтоні Меркель підписала низку документів, що визначили нові формати співпраці між двома країнами.
Зокрема керівники держав за підсумками зустрічі підписали "Вашингтонську декларацію". Серед ключових тем — погодження завершення "Північного потоку-2" і енергетичні гарантії для України.
Читайте також: "Це прощальний візит": Меркель назвала причину відмови від участі в "Кримській платформі"
Важливість "українського питання" і відносин з РФ для Німеччини доводять візити канцлерки напередодні Дня Незалежності України у серпні 2021 року спочатку до Москви, а згодом до Києва. Показовою у цій ситуації стала неучасть Меркель у саміті "Кримської платформи" щодо деокупації Криму. Все це відбувалося на тлі запуску "Північного потоку-2", який Україна справедливо вважає загрозою своїй національній безпеці.
На тлі пертурбаційних періодів криз на економічному та міжнародному рівнях забуксувала подальша інтеграція країн в ЄС. В останні роки країни все більше заглиблюються в економічну і внутрішню політику, ігноруючи інституційну розбудову. Намітилися також передумови для порушення єдності Європи через самостійницьку політику зокрема Польщі та Угорщини.
Пандемія
З поширенням у світі коронавірусної хвороби COVID-19 у ФРН вже в березні 2020 року запровадили локдаун. Уряд прийняв рішення виділити пакет фіндопомоги на загальну суму близько 750 млрд євро для пом'якшення наслідків пандемії для економіки. Водночас уряд ініціював дотації приватним організаціям, які значно постраждали від пандемії (зокрема туристичні).
Німеччина швидко відреагувала на початок пандемії й відразу ж активно почала кампанію тестування. Допомогли цьому найбільша кількість ліжок для інтенсивної терапії серед всіх країн ЄС і порівняно велика кількість лікарів і медсестер. Це дозволило уникнути колапсу медсистеми, який можна було спостерігати в Італії та Іспанії.
На тлі активної кампанії вакцинації проти COVID-19 у Німеччині різко знизилася кількість пацієнтів з коронавірусом в лікарнях і кількість смертей від наслідків інфекції. Станом на початок вересня показник госпіталізацій склав в середньому по Німеччині 1,83 випадку на 100 тисяч мешканців.
При цьому поки не визначено критичне значення показника госпіталізацій, при якому передбачається знову посилювати обмежувальні заходи. Досі максимальне значення було зафіксовано в кінці грудня 2020 року і становило 15,5 випадку госпіталізацій на 100 тисяч мешканців Німеччини за сім днів.
За даними Worldometers, станом на 20 вересня загалом у Німеччині виявили понад 4,1 млн випадків коронавірусної хвороби COVID-19 (14-е місце у світі), померли через наслідки хвороби понад 93,5 тисячі осіб, видужали — понад 3,8 млн осіб. За даними Ourworldindata, станом на 19 вересня у країні від коронавірусу щонайменше однією дозою щеплення вакциновано понад 55,8 млн осіб (що становить 66,59% населення Німеччини).
Висновки
Період правління Меркель — це майже 16 років кризового управління найрозвиненішою економікою Європи. Для того, щоб обігнати за тривалістю “вічний” рекорд Гельмута Коля (який був канцлером 5870 днів), їй потрібно пробути при владі щонайменше до 17 грудня.
Як пише DW, у середньому за останні десятиліття канцлера ФРН та уряд призначали через п'ять-шість тижнів після дня виборів. Проте у 2017 році переговори тривали п'ять з половиною місяців, поки не вдалося створити нову правлячу коаліцію. Тож цілком можливо, що вона перевершить свого політичного "прийомного батька".
Працюючи в умовах глобальної фінансової кризи, проблеми мігрантів і економічних викликів, Меркель вдалося зберегти загальну стабільність та інституційну здатність ЄС як інтеграційного об'єднання. На тлі цього їй доводилося шукати варіанти і компроміси у важких перемовинах з міжнародними лідерами. Це стосувалося як змін у американсько-європейських та російсько-німецьких відносинах, так і процесу виходу Британії з ЄС.
Водночас позиція європейських партнерів і головно Німеччини щодо низки міжнародних питань постійно свідчила про відсутність геополітичного бачення і стратегії поведінки в протидії намірам Росії та Туреччини. ЄС в першу чергу є об'єднанням економік, і з цим Німеччина чудово давала раду, однак у серединних речах і зовнішньополітичних Меркель з партнерами не мали що відповісти на агресивну манеру ведення переговорів.
Євросоюз у період Меркель нерідко звинувачували у політиці "подвійних стандартів". У Парижі та Берліні зважали на значний економічний інтерес у відносинах з РФ, проте водночас запровадили санкції і критикували Кремль за військово-політичні дії проти країн, які планували своє майбутнє з ЄС і НАТО.
Читайте нас у Telegram: головні новини України та світу
Станьте частиною Суспільного: повідомляйте про важливі події з життя вашого міста чи селища. Надсилайте свої фото, відео та новини і ми опублікуємо їх на діджитал-платформах Суспільного. Пишіть нам на пошту: [email protected]. Користувачі акаунтів Google можуть заповнити форму тут. Ваші історії важливі для нас!
