Річниця трагедії МН17: хроніка розслідування та участь України

Річниця трагедії МН17: хроніка розслідування та участь України

Річниця трагедії МН17: хроніка розслідування та участь України AP

17 липня 2014 року неподалік Тореза Донецької області було збито Boeing 777 компанії "Малазійські авіалінії", що виконував регулярний рейс МН17. Загинули 298 осіб — всі пасажири та екіпаж. Катастрофа стала однією з найбільших за кількістю жертв в історії.

Нині судовий розгляд справи триває — в Окружному суді Гааги у спеціально побудованому судовому комплексі в аеропорті Схіпхол біля Амстердаму продовжують заслуховувати покази свідків та підозрюваних у справі: більшість доказів вказує на те, що літак збив російський "Бук", однак РФ продовжує звинувачувати у трагедії українські Збройні сили, хоча свідчення її експертів вже спростовано на слуханнях. Окрім того, за словами генпрокурорки Ірини Венедіктової українські правоохоронці, що входять до міжнародної слідчої групи, продовжують пошук інших причетних до теракту.

До сьомої річниці трагедії згадуємо, як розвивалися події, розкривалися факти та згадуємо, що вже озвучено на суді в Нідерландах.

17 липня 2014 року

Активні бойові дії на Донбасі почалися з квітня 2014 року. До МН17 бойовики двічі збили три українські літаки:

  • У червні сепаратисти збили Іл-76 у Луганську, на якому загинули 40 десантників 25-ї окремої Дніпропетровської повітряно-десантної бригади та 9 членів екіпажу. Після цього Україна закрила повітряний простір для польотів цивільної авіації до висоти 7900 м.
  • За три дні до Малазійського Боїнга — 14 липня — за п'ять кілометрів від російсько-українського кордону, збитий транспортний літак Ан-26 Повітряних сил ЗСУ на висоті 6500 м. Пізніше того року експерти дізналися, що АН збили із зенітно-ракетного комплексу "Бук", привезеного з Росії
  • 16 липня бойовики збили один український Су-25 та обстріляли інший.

А вночі з 16 на 17 липня Росія заборонила польоти цивільної авіації у прилеглих до України областях на висоті до 16000 м.

Регулярний рейс MH17 з Амстердама (Нідерланди) до Куала-Лумпура (Малайзія) вилетів 17 липня 2014 року о 13:30 за київським часом та прямував до міжнародного аеропорту "Куала-Лумпур". За даними чорних ящиків, несправностей на літаку не було і політ тривав штатно, однак близько 16:00 зв'язок з лайером перервався.

Незадовго після цього у соцмережах почали з'являтися повідомлення, відео та фотографії, які показували рештки літака, що розбився неподалік Тореза, а близько 17:50 один з лідерів бойовиків на Донбасі Ігор Стрєлков менш ніж за дві години після катастрофи опублікував в соцмережах повідомлення про те, що сепаратисти збили в районі Тореза АН-26. Коли стало зрозуміло, що було збито пасажирський літак, а не військовий Стрєлков видалив свій пост.

Того ж дня Служба безпеки записала телефонні розмови бойовиків, в яких, імовірно, йдеться про збиття пасажирського лайнера, що дало підстави висунути версію, згідно з якою літак збили зенітно-ракетною установкою “Бук”.

Російський "Бук" та головні підозрювані

7 серпня 2014 року була створена спільна слідча група (Joint Investigation Team, JIT), до якої увійшли представники Австралії, Бельгії, Малайзії, Нідерландів та України задля спільного кримінального розслідування злочину.

9 вересня 2014 року рада безпеки Нідерландів опублікувала перші результати розслідування, за якими пасажирський літак було збито ракетою “земля-повітря”, яку випустили з підконтрольного сепаратистам району. Цей факт доводить і те, що літак розвалився у повітрі через зовнішній вплив: експерти вказали, що руйнування передньої частини літака спричинені ударами багатьох дрібних предметів, які рухались з великою швидкістю по траєкторіях, джерело яких було зовні літака над його носом.

Інформація про те, що літак було збито із ЗРК "Бук" з'явилася у доповіді Ради національної безпеки Нідерландів 13 жовтня 2015 року. А 4 березня 2016 міжнародна група журналістів-розслідувачів Bellingcat опублікувала перший аналіз, який показував що за кілька годин до катастрофи "Бук" було помічено на окупованій території. Пізніше на основі аналізу фото та відео соцмереж і Google-карт Bellingcat змогли відтворити ймовірний маршрут ЗРК з території Росії

24 травня 2018 року голова міжнародної Спільної слідчої групи у Нідерландах заявив, що зенітно-ракетний комплекс "Бук", з якого збили пасажирський Боїнг, належав 53-й бригаді військ протиповітряної оборони Росії, базованій у Курську, а вже 25 травня Нідерланди та Австралія спільно офіційно звинуватили у катастрофі Росію та закликали її взяти на себе відповідальність за трагедію. Але Росія відкинула звинувачення та своєю чергою звинуватила тодішнього міністра закордонних справ Нідерландів Стефа Блока в спекуляціях заради "досягнення політичних цілей".

На підтримку російської версії катастрофи протягом усього розслідування промосковські канали публікували багато фейків, направлених проти України. Так, у листопаді 2014 року на російському Першому каналі було опубліковано сфабрикований "супутниковий знімок", на якому був зображений нібито український винищувач у момент випуску ракети по малайзійському літаку. 11 грудня 2019 року директор "Першого каналу" заявив, що у сюжетах, які намагалися перекласти провину за збиття малайзійського Боїнга на Україну, вони "помилились, але не навмисно".

19 червня 2019 року прокуратура Нідерландів висунула обвинувачення у катастрофі колишньому “міністру оборони ДНР” Ігорю Гіркіну (Стрєлкову), генерал-майору Сергію Дубінському на прізвисько “Хмурий”, полковникові Олегу Пулатову та громадянину України Леоніду Харченку на прізвисько “Кріт”. Усім фігурантам інкримінують терористичний акт, за який їм загрожує від 10 до 15 років за ґратами або довічне ув’язнення.

4 липня 2019 року українські спецслужби затримали колишнього начальника протиповітряної оборони “Слов’янської бригади” ДНР Володимира Цемаха за звинуваченням у вчиненні теракту та сприянні терористичній діяльності. Нідерланди повідомили, що вважають його причетним до збиття Боїнга та попросили СБУ тримати його під вартою до допиту, однак 5 вересня Київський апеляційний суд скасував арешт Цемаха. Пізніше стало відомо, що він втік з Росії на окупований Донбас і СБУ оголосила його в розшук.

Судовий процес у Гаазі розпочався 9 березня 2020 року. Учасники вирішили, що справу будуть розглядати за національним, а не міжнародним законом, оскільки більшість загиблих — громадяни Нідерландів. Слухання відбуваються у судовому комплексі "Схіпгол". Після початку слухань двоє з чотирьох обвинувачуваних Ігор Гіркін та Сергій Дубинський, заявили, що не визнають компетенцію голландського суду, а всі докази вважають непереконливими.

2020 рік

24 лютого голова міжнародної Спільної слідчої групи (JIT) Фред Вестербеке заявив про наявність свідка запуску ракети, якою був збитий літак. Він заявив, що ракету запускали за допомогою російської системи та додав, що власне РФ жодним чином не допомагала розслідуванню.

28 квітня у справі з'явився ще один фігурант — заступник керівника прикордонної служби ФСБ Росії генерал-полковник Андрій Бурлака. За даними The Insider і Bellingcat до цього він фігурував у записах розмов тільки як високопоставлений співробітник ФСБ “Володимир Іванович”.

14 травня у Донецьку був заарештований один з підозрюваний у справі Леонід Харченко. Вже 27 червня прокуратура Нідерландів під час судового процесу представила запис нових телефонних розмов, які є "найбільш конкретним доказом" причетності чотирьох підозрюваних. На них підозрювані між собою обговорювали чи стріляв "наш "Бук" і стверджували, що нібито "сушка" збила Боїнг, а сепаратисти потім поцілили в "Сушку". Того ж дня на засіданні прокурори спростували версію російського Міноборони, що літак збила українська ракета.

10 липня Нідерланди від імені держави подали позов до Європейського суду з прав людини проти Росії через причетність до збиття MH17. Разом з державною скаргою до ЄСПЛ країна подала до суду і значну кількість зібраної інформації про збиття літака.

15 жовтня Росія заявила, що вважає неможливою подальшу участь у консультаціях з Австралією та Нідерландами щодо катастрофи малайзійського Boeing MH17 через продовження звинувачень на свою адресу у збитті літака. Австралія, Україна та Нідерланди засудили це рішення російської влади.

3 листопада росіянин Олег Пулатов вперше дав свідчення для суду. Він відповів на запитання своїх адвокатів, а відеозапис зустрічі був показаний у суді в Нідерландах. Він стверджував, що на момент катастрофи був в районі населених пунктів Степанівка і Маринівка, неподалік місця збиття "Боїнга", керував підрозділом та займався розвідкою. При цьому він нібито ні з ким не обговорював зенітно-ракетну установку "Бук", не замовляв її перевезення та не транспортував її, однак знав, що "Буки" були в української армії. Коментуючи аудіозаписи перехоплених розмов за його участю, обвинувачений заявив, що тоді командири вже знали, що їх прослуховують, а тому таким чином намагалися дезінформувати українських військових.

25 листопада гаазький суд відмовився вивчати "альтернативні версії" катастрофи малазійського Боїнга MH17 на Донбасі, як того просили адвокати обвинувачених.

2021 рік

6 лютого влада Нідерландів оприлюднила звіт щодо завершення додаткового вивчення фактів незакритого повітряного простору над східною Україною на момент збиття літака рейсу МН17 Малазійських авіаліній: експерти дійшли висновку, що українська влада не знала про загрозу, тому країна не судитиметься з Києвом.

11 квітня нідерландські ЗМІ опублікували результати власного розслідування, яке доводить, що фігуранти справи у день катастрофи мали прямий контакт з Москвою на вищому рівні. Журналістам вдалося отримати записи тисяч телефонних розмов, проведених одним із підозрюваних Сергієм Дубінським у липні та серпні 2014 року — до та після катастрофи МН17. На цих записах він розповів, що у день катастрофи 17 липня 2014 року мав прямий контакт з Москвою, а його шеф, "міністр оборони ДНР" Ігор Гіркін провів бесіду з Кремлем "на вищому рівні".

8 червня на засіданні в Гаазі слідчі показали уламки Боїнга. Саме на основі цих уламків слідчі дійшли висновку, що літак рейсу МН17 був збитий саме ракетою, випущеною з комплексу “Бук”. Також суд вислухав свідчення 20 свідків, які бачили сильний дим у небі після падіння літака рейсу МН17, а також свідків, які чули шум та вибух.

9 червня суд відхилив російський сценарій подій, за яким ракета нібито була випущена з території, де розміщувалися українські військові. 7-10 червня під час слухань прокурори продемонстрували низку аудіозаписів телефонних розмов підозрюваних, які дозволили обвинуваченню визначити, що ракету було запущено з поля поблизу окупованого Первомайська.

8 липня суд відхилив клопотання адвокатів обвинуваченого Олега Пулатова щодо вивчення усіх уламків повітряного судна та не задовольнив подання щодо вивчення додаткових даних російського концерну "Алмаз-Антей" про знищення борту.

Розгляд справи має поновитися 6 вересня.

16 липня у зверненні до річниці трагедії генпрокурорка Ірина Венедіктова наголосила, що міжнародна слідча група, за участі України, продовжує пошуки інших причетних до катастрофи. За її словами, в Україні будуть створені спеціалізовані підрозділи з розслідування злочинів, скоєних в умовах збройного конфлікту. Венедіктова додала, що Офіс генпрокурора взаємодіє з Міжнародним кримінальним судом, регулярно передає зібрані спільно з громадськістю та правозахисниками докази порушення міжнародного гуманітарного права в Криму і на Донбасі.

"Практика роботи Міжнародного кримінального суду показує, що після початку розслідування в Україні буде створено представництво офісу прокурора МКС, яке має взаємодіяти зі спеціалізованими підрозділами прокурорів і слідчих", — пояснила генпрокурорка.

Читайте нас у Telegram: головні новини України та світу

Станьте частиною Суспільного: повідомляйте про важливі події з життя вашого міста чи селища. Надсилайте свої фото, відео та новини і ми опублікуємо їх на діджитал-платформах Суспільного. Пишіть нам на пошту: [email protected]. Користувачі аккаунтів Google можуть заповнити форму тут. Ваші історії важливі для нас!

Категорії
ПолітикаЕкономікаКультураСвітСпортВідеоПодіїТоп дняПриродаРегіониСтильДітиНаукаТехнологіїУрбаністикаЇжаДомашні твариниЛюди