28 липня аналітики DeepState повідомили, що росіяни пробують закріпитися у Костянтинівці на Донеччині, тиснучи на місто піхотою з флангів. Одна з основних задач ворога — окупувати частину міста між населеними пунктами Іллінівка та Новодмитрівка, аби повністю відрізати українські підрозділи, що наразі обороняють Часів Яр. Також паралельно росіяни використовують КАБи, дрони та артилерію, аби знищити сусідні Дружківку та Олексієво-Дружківку.
«Ворог продовжує тиск на Костянтинівку, здійснюючи постійні спроби інфільтрації. Зокрема, тривають спроби закріпитися в самому місті, щоб накопичувати піхоту для нарощування переваги та контролю над місцевістю», — йдеться у повідомленні DeepState.
Що зараз відбувається у Костянтинівці, наскільки реалістично для українських військових зараз туди заїхати й чи йдеться про оточення міста — військові розповіли Суспільному.
Командир підрозділу Kurt & Company group у складі 28-ї ОМБр імені Лицарів Зимового Походу з позивним Курт розповідає, що росіяни постійно намагаються штурмувати як українську піхоту, такі і окремі позиції в Костянтинівці.
«Важкі бої та перестрілки йдуть по всьому місту, — каже Курт. — Але більшу частину міста ми все одно контролюємо і противник в основному знаходиться на флангах. Намагаються нас обійти, відрізати, але ми тримаємо там оборону. Ми знаходимося просто постійно під ударами КАБів — просто виносять позиції авіабомбами. Це єдине, що ще дає успіх росіянам і це велика проблема для нас».
Межі кілзони, тобто території, яка перебуває під постійним вогневим впливом обох сторін, у Костянтинівці є умовними й постійно змінюються. Про це повідомили Суспільному у пресслужбі 36-ї бригади морської піхоти, що працює на цьому напрямку. Усе залежить від активності FPV-дронів, артилерії та авіації.
«Найнебезпечнішими залишаються відкриті ділянки місцевості, логістичні маршрути та підступи до міста, де противник намагається максимально ускладнити переміщення особового складу, техніки й наземних роботизованих комплексів, — повідомили у пресслужбі. — Противник уже давно відмовився від масштабних механізованих штурмів і робить ставку на тактику інфільтрації малих піхотних груп. Водночас, навіть "групами" їх назвати складно, адже пересування часто здійснюється поодинці або по двоє військовослужбовців — намагаються знаходити можливі слабкі місця в бойових порядках українських підрозділів, активно використовують особливості місцевості, зруйновані забудови та "зеленку"».
«Проблема у тому, що противник просочується по одному-двоє, маскується під цивільних, легко перемішується у підвалах з "мирняком" і так їх дуже складно вичисляти, оскільки ми не наносимо ураження по людям у цивільному вбранні, — говорить Курт. — Думаю, до тисячі цивільних осіб в Костянтинівці ще ховаються по підвалах, можливо менше. Костянтинівка стирається, міста не існує майже, воно зруйноване. А ті будинки, які ще цілі, — це одні коробки».
Росіяни намагаються встановити на основних дорогах, які ведуть до Костянтинівки, безперервний вогневий контроль не лише артилерією, а й FPV-дронами. Проте, за словами військових, місто в ізоляції ще не перебуває.
«Говорити про напівоточення Костянтинівки наразі некоректно, — повідомили у пресслужбі 36-ї бригади морської піхоти. — Флангові ділянки, дійсно, залишаються найбільш напруженими, оскільки ворог намагається охопити місто, а не вести фронтальні штурми. Водночас напрямки, які утримують підрозділи 36-ї окремої бригади морської піхоти та інших складових Сил оборони України, залишаються під контролем українських військових».
«Дорога на Констянтинівку — це атракціон, — каже Курт. — Це значить, що ти можеш поїхати і не повернутись. У моєму підрозділі втрат при заходах немає. При цьому захід по часу триває по-різному. Залежить від від позиції, до якої треба зайти, від вантажа, який треба завести, доставити. Перебування бійця на позиціях залежить від інтенсивності ведення розвідки противника, від обстрілів. Ми можемо бути там від десяти днів до місяця. Думаю, що стримувати росіян в Констянтинівці ми будемо довго. Але на війні "довго" буває й один день».
