Як обіцяють змінити "Мистецький арсенал" претенденти на посаду директора інституції

Як обіцяють змінити "Мистецький арсенал" претенденти на посаду директора інституції

Як обіцяють змінити "Мистецький арсенал" претенденти на посаду директора інституції Мистецький арсенал

6 липня конкурсна комісія Державного управління справами проголосує за нового директора чи директорку "Мистецького арсеналу", який чи яка очолить інституцію на найближчі п'ять років.

Протягом останніх двох тижнів Суспільне Культура публікувало текстові версії інтерв'ю, які записало Радіо Культура з учасниками конкурсу. Всього документи подали десять претендентів. Однак на інтерв'ю погодилися семеро. Троє відмовилися: Алла Демура, працює у сфері освіти та розробки освітніх програм; Ігор Дідковський, голова наглядової ради науково-дослідницького інституту "Nano Sapiens" і колишній директор Арсеналу у 2007- 2010 роках, колишній гендиректор "Мистецького арсеналу" (2007-2010); Ірина Кислян, заступниця директора “Медіацентр” ДП “ГДІП”.

Конкурс на посаду директора "Мистецького арсеналу" проходить не без проблем. Зокрема є питання до прозорості формування конкурсної комісії, заявлено про конфлікт інтересів голови комісії й двох кандидатів, а також є підозра, що шість членів комісії змовилися голосувати за "потрібного" кандидата – детально про це за посиланням.

Нижче наводимо цитати кандидатів.

"34 мільйони коштів і 17 тисяч живих людей"

Мистецтвознавиця, заступниця директора Національного художнього музею з питань розвитку (NAMU) Ольга Балашова (повна версія інтерв'ю) . Кандидатка поширила заяву, у якій закликала голову конкурсної комісії Василя Чернеця самоусунутися через конфлікт інтересів.

"Будь-яка українська мистецька інституція не може подолати бар'єр насичення аудиторії більше, ніж 50-100 тисяч людей на рік. І для невеличких інституцій це нормально – якщо 100 тисяч, то це близько 400 людей на день, – але для таких великих інституцій... Уявіть собі: 400 людей на 60 тисяч квадратних метрів – це дуже мало".

facebook.com/olya.balashova
"Я пропоную поєднати "Мистецький арсенал" і Національний художній музей і зробити місцем, де розгортається історія українського мистецтва від найдавніших часів. Зробити не музей сучасного мистецтва, а сучасний музей мистецтв.

І тоді на другому поверсі можна приймати будь-які події найвищої складності: іноземні виставки, "Книжковий Арсенал", театральні події – зробити подієвий майданчик".

"Минулого року Арсенал відвідали 17 тисяч людей. Уявіть собі, 34 мільйони коштів – бюджет Арсеналу – і 17 тисяч живих людей. Це надзвичайно мало навіть для пандемічного року".

"Національний художній музей має 120 років славної історії. А "Мистецький арсенал" – це 16 років, і дуже неоднозначних. Було три директори "Мистецького арсеналу" за ці 16 років. І кожен з цих директорів розвертав інституцію в діаметрально протилежному напрямку".

"В Національному художньому музеї зберігається 44 тисячі творів, з них 1% показано в постійній експозиції".

"Ми маємо відкрити "Мистецький арсенал", прибрати паркан. Ми маємо перетворити це на публічний простір".

"Це незрозуміла трата грошей"

Режисерка, кураторка театральної лабораторії "Мистецького арсеналу", кураторка інклюзивного простору та програми фестивалю "Арсенал ідей" Ольга Данилюк (повна версія інтерв'ю).

"Я важаю, що "Мистецький арсенал" повинен бути центром, де захочуть проводити час кияни. Тому що більшість часу вони проводять в торгових центрах і на природі".

"Більшість свого професійного життя я провела за кордоном, і одна з вимог для фінансування культурних інституцій – залучення громадськості і розширення аудиторії, ознайомлення з культурою. Щоб аудиторія "Мистецького арсеналу" розширювалась, потрібно мати різнопланові події і різного масштабу події.

"Всі розуміють потенціал Арсеналу, але темп його розвитку не співпадає з тенденціями сучасного світу. Все набагато швидше розвивається, і будівля уже починає переходити у аварійний стан. Така будівля не може знаходитись стільки часу без реконструкції, без того, щоб вона почала функціонально працювати".

"Продовжувати функціонування в такому стані "Мистецькому арсеналу" – це просто незрозуміла трата грошей. Хоча Арсенал в міру своїх можливостей робить багато цікавих і корисних проєктів, але потенціал цієї будівлі є набагато більший".

"Мистецький арсенал" повинен заробляти трошки сам"

Колишній міністр культури, колишній генеральний директор національного палацу мистецтв "Україна", зараз – директор Інституту сучасного мистецтва Національної академії керівних кадрів культури і мистецтв Михайло Кулиняк (повна версія інтерв'ю).

Кандидат працює в академії, яку очолює голова конкурсної комісії. Це конфлікт інтересів, йдеться у заяві двох кандидатів на посаду директора.

"Я добре пам’ятаю про ті кроки, які робив, коли був заступником міністра і міністром. Коли ми проводили виставку скульптора Йоганна-Георга Пінзеля, то тоді були підписані важливі угоди з керівництвом Лувру про організацію європейського музейного форуму у Києві, про обмін виставками, про багато речей".

"Мистецький арсенал" повинен, як кажуть, заробляти трошки сам, проводячи виставки, форуми та інші культурні речі, які будуть давати можливість щось робити для Арсеналу.

Але головне – вибудувати системну роботу для того, щоби знаходити інвесторів. Тому що зараз у світі дуже багато інвесторів дивляться в сторону України".

"Я не проходив люстрацію, тому що був звільнений у 2012 році. Після того працював у палаці культури "Україна". Це не була люстраційна посада. Зараз я працюю на викладацькій посаді, це не потребує люстрації. А щодо того, я вже її пройшов, знаєте, дуже давно, психологічно. З іншої сторони, я не вважаю, що як міністр культури робив щось таке, що призвело, як написано в законі, до узурпації влади Януковичем. Я перераховував деякі речі, які я робив. Крім того, ми прийняли закон про культуру, звільнили національний культурний продукт від ПДВ і ще багато речей. Я не думаю, що це ті речі, які підпадають під люстрацію. Автоматично я знаходжуся під нею, але час майже сплив з 2012 року. Ця посада в "Мистецькому арсеналі" не відноситься до посад, які підпадають під люстрацію".

"Арсенал фактично перетворився в кладовище мистецтва"

Президентка Фонду гуманітарного розвитку України, з 2010 по 2016 рік – директорка "Мистецького арсеналу" Наталя Заболотна (повна версія інтерв'ю). Програла вибори Островській-Лютій у 2016 році. У річних звітах "Мистецького арсеналу" вказується, що під час керівництва Заболотної інституція взяла в борг 119 мільйонів гривень без аналізу, як повернути такі суми. Також про це писала у себе в Фейсбуці директорка Арсеналу Островська-Люта.

"Мистецький арсенал" – великий дарунок історії, культури, долі врешті-решт. І не може бути ця мрія розтягнута на 20 років. Через два роки ми будемо святкувати 20-річчя мрії про український Лувр. Пам’ятаєте, як Віктор Андрійович у свій час говорив у 2004-2005 році про те, що "Мистецький арсенал" має стати українським Лувром?"

"Я абсолютно переконана, що Рада нацбезпеки (РНБО, – авт.) долає наслідки конфліктів, але культура – soft power (м'яка сила, – авт.), те, що дарує відчуття співпричетності до країни і гордості, що правильно розставляти стратегічні акценти. І не було би можливо у нас такого рівня сепаратизму, який привів до трагічних наслідків, якби країна належним чином приділяла увагу культурі, стратегії її розвитку".

"Ми робили все можливе і навіть трохи неможливого, адже той бюджет, який був тоді з 2010 по 2016 роки – це 7 мільйонів на рік – абсолютно не спонукав до того, аби створювати масштабні проєкти, але ми створювали.

Сьогодні бюджет – майже 40 мільйонів на рік, але ми бачимо, що справа не в грошах. Справа в людях, які очолюють культурні інституції і можуть їх вести".

"Десять років тому ми започаткували "Книжковий Арсенал", який став мультикультурним явищем, який дарує людям сенс і допомагає полюбити книгу. Я переконана, що він став великим стимулом і для видавців, і письменників, і читачів. Це подія, якою варто пишатися".

"Знаєте, не помиляється лише той, хто нічого не робить. Я переконана, що помилок було зроблено досить чимало за останні п'ять років, адже Арсенал фактично перетворився в кладовище мистецтва, там не було експериментального мистецтва, не було активної роботи навіть з сучасними художниками. Там працювали з тими художниками, що вже пішли у інші світи. Вони дуже передбачувані, ці художники, яких немає з нами".

"Потрібно три мільярди гривень"

Директорка Мистецького арсеналу протягом останніх п'яти років Олеся Островська-Люта (повна версія інтерв'ю). На виборах у 2016 році її вважали креатурою голови ДУС Сергія Березенка, що кандидатка заперечувала.

"Перед нами є наступні перспективи, котрі хочеться сягнути. І це мене мотивує. Мені б хотілося зберегти траєкторію розвитку. Мені би хотілося, щоб Арсенал ставав ще більш цікавим. І мені б хотілося, щоб це відбувалося не в якості штормівщини, не в якості кампанейщини, а через зростання інституції".

"Арсенал потребує завершення будівельних робіт. У цей момент ми працюємо над завершенням проєктно-кошторисної документації для Арсеналу, якої не було в попередні роки в готовому вигляді, яка досить точно визначає, як далі має будуватися Арсенал. Це ми маємо завершити до кінця року. Над цим працює наш підрядник – "УкрНДІпроектреставрація" з 2019 року.

Треба розуміти, що такі великі інституції завжди залежать від уряду, і від бачення президента, оскільки ми є в підпорядкуванні президента.

"Десь треба приблизно три мільярди гривень для того, щоб втілити не все, але частину з того, про що ідеться у проєктно-кошторисній документації".

"Наступним нашим великим програмним кроком має стати розгортання напряму сучасного мистецтва. Для цього потрібно суттєво розбудувати команду, орієнтовану на 50 осіб. Для цього потрібно посилити закупівельну політику. Я маю на увазі політику з закупівлі творів до колекції".

"І третя важлива річ, яку ми зараз зрозуміли за останні 1,5 року, – це весь диджитал компонент або, якщо хочете, онлайн робота Арсеналу, починаючи зі створення системи цифрового обліку музейних предметів, а цього в Україні досі практично немає ніде з низки причин. З простої оцифровки, яка дозволяє показати предмети в онлайні".

"Площі повинні працювати"

Колишній генеральний директор національного палацу мистецтв "Україна", ексвіцепрезидент національної телекомпанії з 2008 по 2010, ексрадник голови Секретаріату президента України Роман Недзельський (повна версія інтерв'ю).

"В 2014 році прийняв палац "Україна", який не працював. Ви знаєте наші події, які відбувалися після Революції Гідності, і важко було кінці з кінцями звести, тому що всі заходи, які були заплановані, злетіли. Треба було починати роботу з чистого листочка.

Палац "Україна" не мав жодної копійки фінансування. Все-таки "Мистецький арсенал" має велику частину фінансування хоча б на утримання комунальних послуг і на різні творчі проєкти.

"Моє бачення не змінилося з моменту створення "Мистецького арсеналу". Тому що ця задумка є задумкою Віктора Андрійовича Ющенка, який був ініціатором створення, і міністра культури 2005 року Оксани Білозір. Тому що знаючи і об’їхавши повністю Україну з різними концертами Оксани Білозір, з різними нашими творчими проєктами, ми знаємо, скільки в Україні є фондосховищ, які не мають площі для того, щоб мати експозицію.

Тому ідея була, щоби по всій Україні зібрати з цих фондосховищ і дійсно зробити український Лувр".

"Площі повинні працювати, вони не повинні простоювати. Тим більше, маючи такий великий банк і таку велику площу, яка я думаю, що 3/4 цієї площі взагалі не задіюється. З історії роботи в палаці "Україна" скажу, що найдорожчий зал і найдорожча площа – це є площа, яка простоює.

Тому що ми за неї платимо комунальні послуги, ми платимо оренду, ми платимо амортизацію, ми її прибираємо, і вона повинна працювати. Тому задіювати ми повинні. А чим можна мотивувати людей і розширити географію аудиторії, яка б сюди приходила? Тому один з напрямків – це не значить, що весь "Мистецький арсенал" повинен працювати і відбуватися концерти в кожному куточку".

"Арсенал не повинен бути чимось одним"

Засновник і організатор міжнародного міждисциплінарного фестивалю, який відбувається щороку Kyiv Art Week, а з 2019 року – керівник Bereznitsky Art Foundation Євген Березницький (повна версія інтерв'ю). Поширив заяву, у якій закликав голову конкурсної комісії самоусунутися через конфлікт інтересів.

"Для мене "Мистецький арсенал" був завжди тригером. І я не можу сказати, що завжди його прагнув очолити, але як інституція він в мене завжди викликав цікавість. Споглядаючи перипетії його долі, мені інколи дуже боліло".

vogue.ua
"Дуже багато людей, які цікавляться Арсеналом, цікавляться саме будівлею. Арсенал – це не будівля. Це має бути інституція".

"Впроваджувати, фокусуватися чи позиціонувати як музей українського сучасного мистецтва – це некоректно. Для цього є інші інституції. Ми маємо враховувати при майбутній трансформації "Мистецького арсеналу", що існує доволі розвинений інституційний ландшафт в музейній сфері, ті амбітні заяви можуть викликати спротив в музейному середовищі".

"Давайте будемо відвертими. Людей, якщо ми кажемо про широкий загал глядачів, доволі складно привчити чи переконати, що вони мають стати систематичними користувачами чи поціновувачами сучасного мистецтва. Тому що сучасне мистецтво потребує деякої підготовки і набаченності".

"Я дуже часто спілкувався з колекціонерами українського мистецтва, і дуже часто питав: "Чому у них в колекціях немає іноземного мистецтва?" Звичайна відповідь виглядає наступним чином: "Тому що я підтримую українське". У мене є абсолютно діаметрально протилежна думка, яку я висловлював тоді. Я казав, що ви не підтримуєте, ви не даєте українському мистецтву таким чином розвиватися. Тобто так, ви купуєте речі, твори і підтримуєте митців ситуативно, тактично, але стратегічно – це невірно. Щоб нас побачили ззовні, нам треба проявити зацікавленість у цьому. Звичайно, всі подорожували і бачили, що в музеях сучасного мистецтва, наприклад, у Німеччині не тільки німецькі митці".

"Я вважаю, що "Мистецький арсенал" не має бути чимось одним. Для мене це виняткова ресурсна база для створення чогось, як музейного кварталу у Відні. Це має бути не унітарна інституція, це має бути місце чи осередок культурного життя".

Категорії
КонцертиТеатрАрхітектураДизайнІнше