Вибори директора "Мистецького арсеналу". 5 проблем, які дискредитують результати конкурсу

Вибори директора "Мистецького арсеналу". 5 проблем, які дискредитують результати конкурсу

Вибори директора "Мистецького арсеналу". 5 проблем, які дискредитують результати конкурсу

6 липня о 10 ранку розпочнеться засідання конкурсної комісії, яка обере на найближчі п'ять років директора "Мистецького арсеналу" – головної культурної інституції країни.

На конкурс подали документи десять кандидатів, серед яких, наприклад, міністр культури часів Віктора Януковича Михайло Кулиняк та колишня директорка Арсеналу Наталя Заболотна, при якій в Арсеналі з'явився і "Книжковий Арсенал", і мільйонні борги.З річного звіту Мистецького арсеналу за 2020 рік:"З 2005 по 2012 роки Мистецький арсенал залучив понад 420 млн грн на створення культурної інституції. … Мистецьким арсеналом було накопичено 128 млн грн боргів, з яких на сьогодні виплачено лише невелику частину. … Договори щодо фінансових зобов’язань Мистецького арсеналу укладали в 2010–2011 роках. На жаль, ці рішення ухвалювали без необхідного аналізу, як повернути борги в майбутньому".

Проте головна проблема цьогорічних виборів директора не у кандидатах, а у Державному управлінні справами (ДУС) та конкурсній комісії.

Деякі її члени говорять про порушення процедур, конфлікт інтересів і змову при голосуванні. Тому після конкурсу кожен кандидат має підстави звернутися до суду для скасування результатів голосування.

Суспільне Культура склало перелік проблем, які дискредитують будь-який результат конкурсу. І як сказали в оточені одного з кандидатів: "Тепер хто б не виграв, ця людина делегітимована".

Проблема 1. Громадські організації

6 липня почнеться засідання конкурсної комісії, яка складається з дев'яти осіб (повний список імен): три члени від трудового колективу Арсеналу, три члени від ДУС та три члени від громадських організацій, яких обирали двічі.

Перший раз процедура пройшла з порушеннями – ДУС допустило до жеребкування кандидатів від трьох спілок і фондів, які не є громадськими організаціями. Другий раз наче такої помилки уникнули, але є інші вади: і перше жеребкування, і друге пережеребкування ДУС провело в останню мить, не залишивши можливості щось змінити.

Перше жеребкування відбулося 14 червня – в останній дозволений законом день. Хоча часу у ДУС для цього було вдосталь – 30 днів від оголошення конкурсу. Пережеребкування також дотягнули до останнього можливого дня – 23 червня, коли 24 червня мало відбутися перше засідання конкурсної комісії.

Згідно із законом "Про культуру", конкурсна комісія могла проводити конкурс без трьох обраних представників громадськості, бо є повноважною, коли складається з шести осіб.

"Вони були три від Арсеналу і від того ж ДУС", – сказала в інтерв'ю "Радіо Культура" членкиня конкурсної комісії Ірина Подоляк, делегована трудовим колективом Арсеналу.

Проблема 2. Однакового голосують

Членів конкурсної комісії у підсумку не шість, а дев'ять з жеребкуванням в останню мить тому, що, на думку Подоляк, при розкладі голосів три проти трьох практично неможливо забезпечити голосування за "потрібного" кандидата.

"Більшість – це чотири голоси. Своєю чергою, присутність далеких від культури і залежних членів комісії від ГО дає 100% гарантію проходження того, на кого поставили, – інакше у цьому нема сенсу", – написала членкиня комісії в Фейсбуці.

Ні ДУС, ні більшість претендентів на очільника Арсеналу не коментують звинувачення Подоляк. Хоча ніщо їм не забороняє це зробити. Публічно обговорюють ситуацію з формуванням комісії та її діями представники комісії, яких висунув Арсенал. І цей поділ на тих, хто мовчить і говорить, впадає в око.

Мирослава Лубківська, членкиня комісії, яка делегована колективом Арсеналу і є телеведучою UA: ПЕРШИЙ, звертає увагу, що представники ДУС та ГО на першому засіданні голосували однаково.

Одностайно обрали голову конкурсної комісії та зробили голосування за генерального директора Арсеналу таємним: 5 голосів проти 3. П'ять, бо один з представників громадських організацій – Дмитро Прадєдович, виконавчий директор ГО "Україна.Всесвіт.Майбутнє", – не з'явився.

"Не лише у мене виникло відчуття підготованої і режисованої постановки. Спільну заяву про невідповідність частини членів конкурсної комісії, конфлікт інтересів та про загрозу легітимності конкурсу опублікували також два кандидати на посаду директора Арсеналу, Ольга Балашова та Євген Березницький", – написала в Фейсбуці Лубківська.

В заяві двох кандидатів (повний текст) йдеться про заангажованість та участь ДУС у виборі незалежних представників громадських організацій. І що троє обраних жеребкуванням кандидатів від ГО не ведуть активної діяльності в сфері культури, не виробляють продукт на території сучасного мистецтва та сучасної культури.

Проблема 3. Засекречений вибір

Конкурс буде відбуватися таким чином: кожен кандидат представить свою програму розвитку Арсеналу. На це дається 10-15 хвилин. Потім члени комісії поставлять декілька запитань. Далі – голосування. Процедура може зайняти вісім годин.

Ознайомитися з програмами наперед у комісії не було можливості. "Їх не публікували, щоб під час презентації кандидати не могли один в одного цупити ідеї", – сказала Подоляк в інтерв'ю.

Уточнимо, що закон "Про культуру" не забороняє поширювати програму до початку конкурсу, і сім кандидатів з десяти дали інтерв'ю, де розказали про свої ідеї, а троє – відмовилися.

Члени комісії проголосували за те, щоби голосування було таємним – заповнити бюлетені і підрахувати результати (протокол рішень першого засідання). Це викликало обурення.

Засекречуючи свій вибір, члени комісії тікають від відповідальності. Завжди можна сказати, що я за нього чи за неї не голосував. І ще момент: не завжди люди готові публічно за когось голосувати, бо є ризик, що цей вибір намертво приклеїться до репутації. Таємне голосування розв'язує ці моральні дилеми.

Про це ж у своєму інтерв'ю говорить Подоляк: "Процедура відкритого голосування була відкинута, я б сказала, в доволі категоричний спосіб і головою конкурсної комісії паном [Василем] Чернецем, ректор Національної академії керівних кадрів культури і мистецтві, авт.), паном [Максимом] Тимошенком, ректором Музичної академії України імені Чайковського, і паном [Зеновієм] Корінцем, генеральним директором Національного хору імені Верьовки. Вони сказали: "Ну, ми ж маємо право голосувати так або так. Ми не хочемо голосувати публічно, тому що ми не хочемо собі ворогів, так би мовити, робити серед кандидатів".

Дізнавшись про таємне голосування, трудовий колектив "Мистецького арсеналу" поширив заяву з вимогою зробити голосування відкритим, щоби "рішення кожного з членів комісії були відомо спільноті".

Поки у відповідь тиша. Але є сподівання, що члени комісії змінять своє рішення перед тим, як почнуть заслуховувати кожного кандидата.

Проблема 4. Конфлікт інтересів

Головою конкурсної комісії п'ятьма голосами проти трьох (ДУС та ГО проти представників "Мистецького арсеналу") обрано Василя Чернеця, ректора Національної академії керівних кадрів культури і мистецтв.

"Представник громадської організації, пан Анатолій Крисько, запропонував обрати пана Чернеця. Була ще інша пропозиція. Гліб Вишнівський запропонував іншу кандидатуру. Але швиденько поставили на голосування і п'ять осіб проголосували за", – розказала Подоляк в ефірі "Радіо Культура".

Чернець має конфлікт інтересів з двома претендентами на посаду гендира – Михайло Кулиняк і Роман Недзельський працюють в Академії.

Тому трудовий колектив "Мистецького арсеналу" та кандидати Балашова і Березницький закликали Чернеця самоусунутися. У відповідь – тиша.

Проблема 5. Щодо відкритості, публічності, прозорості

Таємне голосування, жеребкування в останню мить, конфлікт інтересів та синхронне голосування представників ДУС та ГО – це не все, що пов'язане з цим конкурсом. Додати треба інформаційну закритість.

ДУС не запросило журналістів та зацікавлених осіб ні на жеребкування, ні на перше засідання комісії. Хоча б могло.

Також не було можливості подивитися ці процедури онлайн. Посилання на трансляції жеребкування, які ДУС залишало на своєму сайті, вели на канал YouTube, де їх не було і немає дотепер.

Вибори директора "Мистецького арсеналу". 5 проблем, які через які конкурс можна оскаржити в суді

Проте у YouTube є відео першого засідання конкурсної комісії. Його виклали через добу після проведення. Так само буде і під час обрання директора – ніякого споглядання процесу наживо, хоча журналісти до засідання акредитовані.

"ДУС мені сказав, – говорить Подоляк, – що в законі написано, що друге засідання, де заслуховують кандидатів, що там має бути відеофіксація. Ми її записуємо, ми її онлайн, очевидно, не будемо транслювати, і потім після закінчення конкурсу ми її викладемо".

Такі дії ДУС – це буденність для організації, закритість якої критикують з дня її заснування. Змінилося чотири президенти звідтоді, але не порядки в ДУС, яке відповідає за матеріально-технічне, соціальне-побутове та інше забезпечення президента, народних депутатів, членів уряду, РНБО та інших державних органів та дипломатичних представництв.

Як обирали директора п'ять років тому?

Попередній конкурс на посаду директора "Мистецького арсеналу" був не менш яскравим. 2016 рік, ДУС так довго не оголошує конкурс, що культурне середовище починає нервуватися. На фінал, де з чотирьох претендентів обирали переможця, прийшли невідомі активісти. Як їх пропустили у закрите приміщення – ніхто з організаторів не зміг відповісти. Активісти поділилися на два табори.

Одна група критикувала кандидатку Наталю Заболотну, яка намагалася переобиратися директором Арсеналу на другий строк, інші – її захищали.

Перемогла Леся Островська-Люта, про яку говорили, що вона – креатура голови ДУС Сергія Березенка. Островська-Люта це спростовувала, говорила, що не знайома з ним, проте знайома "з першою леді [Мариною Порошенко], оскільки ми неодноразово зустрічались на різних робочих групах".

Наталя Заболотна, яка програла, сказала у коментарі ТСН: "Це був п'ятигодинний фарс. Кандидат був відомий заздалегідь. Кандидат від влади".

Чому цьогорічні вибори директора такі важливі?

Окрім того, що це окреме підприємство зі своїм бюджетом, яке в останній рік мало 37 млн гривень, є вкрай важливий момент.

Зараз серйозно розглядається фінансування реставрації Арсеналу наступного року. Установа власними силами довела до фіналу розробку проєкту реставрації і кошторис попри те, що минулого року ДУС відмовилося фінансувати ці заходи.

За словами директорки Лесі Островської-Лютої, на реставрацію та добудову Арсеналу потрібно близько 3 млрд гривень. І оскільки установа підпорядковується ДУС, а не Мінкульту, то для них важливо, хто буде директором, коли Арсенал почне отримувати кошти на реставрацію.

Коли у 2005-2006 роках створювали Арсенал, то говорили, що на ремонт будівлі старого заводу і побудови тут одного з головних українських музеїв потрібно близько 4 млрд гривень.

"Арсенал потребує завершення будівельних робіт. У цей момент ми працюємо над завершенням проєктно-кошторисної документації для Арсеналу, якої не було в попередні роки в готовому вигляді, яка досить точно визначає, як далі має будуватися Арсенал. Це ми маємо завершити до кінця року. Над цим працює наш підрядник – "УкрНДІпроектреставрація" з 2019 року.

Перший поверх, який зараз використовується, другий поверх, котрий практично не використовується, і саме він має ділитися постійною експозицією музею сучасного мистецтва і театральним простором. Театральний простір буде менший, але це експериментальний театральний простір. Саме це розробляється в проєктно-кошторисній документації і відповідає концепції, яка була затверджена кілька років тому і розроблялася з видатним музейником з Австрії Дітером Богнером, котрий був автором музейного кварталу у Відні" , - розказала перед конкурсом "Радіо Культура" Островська-Люта.

Поганий і ще гірший варіант

2021 – рік глобального культурного перезавантаження країни, оскільки керівництво змінюється в Українському культурному фонді, Довженко-Центрі та "Мистецькому арсеналі".

Те, що відбулося в УКФ та Довженко-Центрі, може повторитися в Арсеналі.

Перший сценарій – будь-хто з кандидатів може оскаржити вибори в суді. Це те, що сталося в "Довженко-Центрі". Інституція має лише в.о. директора, оскільки один з кандидатів звернувся до суду. Наскільки затягнеться така підвішена ситуація – незрозуміло, як і те, чим це закінчиться.

"За процес виборів директора Арсеналу несе відповідальність орган управління – ДУС. Якщо буде хтось хотіти оскаржувати це в судовому порядку, то має можливість це робити, – говорить Подоляк. – Зрештою, будь-який конкурс, в будь-якій сфері, в будь-якій галузі, в будь-якій інституції можна оскаржити в суді на будь-якому етапі".

Другий сценарій розвитку подій – буде обрано кандидата, який не посилить інституції, а створить конфлікти і розхитає її, як це відбувається останні пів року в Українському культурному фонді. Його трясе після появи нової Наглядової ради.

Але другий сценарій завжди може закінчитися першим – коли хтось піде в суд оскаржувати результати виборів. Тому в будь-якому випадку програють люди, які працюють і розвивають "Арсенал", і програємо ми – його відвідувачі, заради яких він і існує.

Хто претендує на посаду директора "Мистецького арсеналу"?

  • Ольга Балашова, очільниця ГО "Музей сучасного мистецтва";
  • Євген Березницький, керівник Bereznitsky Art Foundation;
  • Ольга Данилюк, українська та британська режисерка;
  • Алла Демура, працює у сфері освіти та розробки освітніх програм;
  • Ігор Дідковський, голова наглядової ради науково-дослідницького інституту "Nano Sapiens", колишній гендиректор "Мистецького арсеналу" (2007-2010);
  • Наталія Заболотна, президент Фонду гуманітарного розвитку України;
  • Ірина Кислян, заступниця директора “Медіацентр” ДП “ГДІП”;
  • Михайло Кулиняк, директор Інституту сучасного мистецтва Національної академії керівних кадрів культури і мистецтв;
  • Роман Недзельський, професор кафедри артменеджменту та івент-технологій Інституту практичної культурології та артменеджменту;
  • Олеся Островська-Люта, артменеджерка та кураторка сучасного мистецтва.

З десяти конкурсантів сім погодилися дати інтерв'ю "Радіо Культура". Ознайомитися з ними можна за посиланням. Тут ми наведоми тезово, що кожний кандидат пропонує для розвитку Арсеналу.

"34 мільйони коштів і 17 тисяч живих людей"

Мистецтвознавиця, заступниця директора Національного художнього музею з питань розвитку (NAMU) Ольга Балашова (повна версія інтерв'ю) .

Кандидатка поширила заяву, у якій закликала голову конкурсної комісії самоусунутися через конфлікт інтересів.

facebook.com/olya.balashova
"Я пропоную поєднати "Мистецький арсенал" і Національний художній музей і зробити місцем, де розгортається історія українського мистецтва від найдавніших часів. Зробити не музей сучасного мистецтва, а сучасний музей мистецтв"

"Минулого року Арсенал відвідали 17 тисяч людей. Уявіть собі, 34 мільйони коштів – бюджет Арсеналу – і 17 тисяч живих людей. Це надзвичайно мало навіть для пандемічного року".

"Національний художній музей має 120 років славної історії. А "Мистецький арсенал" – це 16 років, і дуже неоднозначних. Було три директори "Мистецького арсеналу" за ці 16 років. І кожен з цих директорів розвертав інституцію в діаметрально протилежному напрямку".

"В Національному художньому музеї зберігається 44 тисячі творів, з них 1% показано в постійній експозиції".

"Незрозуміла трата грошей"

Режисерка, кураторка театральної лабораторії "Мистецького арсеналу", кураторка інклюзивного простору та програми фестивалю "Арсенал ідей" Ольга Данилюк (повна версія інтерв'ю).

Я важаю, що "Мистецький арсенал" повинен бути центром, де захочуть проводити час кияни. Тому що більшість часу вони проводять в торгових центрах і на природі

"Щоб аудиторія "Мистецького арсеналу" розширювалась, потрібно мати різнопланові події і різного масштабу події".

"Всі розуміють потенціал Арсеналу, але темп його розвитку не співпадає з тенденціями сучасного світу. Будівля уже починає переходити у аварійний стан. Продовжувати функціонування в такому стані "Мистецькому арсеналу" – це просто незрозуміла трата грошей".

"Повинен заробляти трошки сам"

Колишній міністр культури, колишній генеральний директор національного палацу мистецтв "Україна", зараз директор Інституту сучасного мистецтва Національної академії керівних кадрів культури і мистецтв Михайло Кулиняк (повна версія інтерв'ю).

Кандидат працює в академії, яку очолює голова конкурсної комісії. Це конфлікт інтересів, йдеться у заяві двох кандидатів на посаду директора.

"Мистецький арсенал" повинен, як кажуть, заробляти трошки сам, проводячи виставки, форуми та інші культурні речі, які будуть давати можливість щось робити для Арсеналу.

Але головне – вибудувати системну роботу для того, щоби знаходити інвесторів. Тому що зараз в світі дуже багато інвесторів дивляться в сторону України".

"Перетворився в кладовище мистецтва"

Президентка Фонду гуманітарного розвитку України, з 2010 по 2016 рік директорка "Мистецького арсеналу" Наталя Заболотна (повна версія інтерв'ю). Програла вибори Островській-Лютій у 2016 році.

У річних звітах "Мистецького арсеналу" вказується, що під час керівництва Заболотної інституція взяла в борг 119 мільйонів гривень без аналізу, як повернути такі суми. Також про це писала у себе у Фейсбуці директорка Арсеналу Островська-Люта.

"Мистецький арсенал" має стати об’єктом, після відвідування якого вже не потрібно буде нікому нічого доводити. Скільки років нашій країні, які митці створили репутацію нашій країні і які стали знаними всесвітніми улюбленцями.

І я переконана, що "Мистецький арсенал" саме має бути і репутаційним об’єктом, і об’єктом усвідомлення для наших людей. Це об’єкт, який людина відвідувала б і відчувала гордість за співпричетність до цієї країни.

Я переконана, що помилок було зроблено досить чимало за останні п'ять років, адже Арсенал фактично перетворився в кладовище мистецтва, там не було експериментального мистецтва, не було активної роботи навіть з сучасними художниками. Там працювали з тими художниками, що вже пішли у інші світи. Вони дуже передбачувані, ці художники, яких немає з нами".

"Потрібно три мільярди гривень"

Директорка "Мистецького арсеналу" протягом останніх п'яти років Олеся Островська-Люта. На виборах у 2016 році її вважали креатурою голови ДУС Сергія Березенка (повна версія інтерв'ю).

"Арсенал потребує завершення будівельних робіт. У цей момент ми працюємо над завершенням проєктно-кошторисної документації для Арсеналу, якої не було в попередні роки в готовому вигляді, яка досить точно визначає, як далі має будуватися Арсенал.

"Десь треба приблизно три мільярди гривень для того, щоб втілити не все, але частину з того, про що ідеться у проєктно-кошторисній документації".

Наступним нашим великим програмним кроком має стати розгортання напряму сучасного мистецтва. Для цього потрібно суттєво розбудувати команду, орієнтовану на 50 осіб. Для цього потрібно посилити закупівельну політику.

"І третя важлива річ, яку ми зараз зрозуміли за останні 1,5 року, – це весь діджитал-омпонент або, якщо хочете, онлайн робота Арсеналу, починаючи зі створення системи цифрового обліку музейних предметів, а цього в Україні досі практично немає ніде з низки причин".

"Площі повинні працювати"

Колишній генеральний директор національного палацу мистецтв "Україна", ексвіцепрезидент національної телекомпанії з 2008 по 2010, ексрадник голови Секретаріату президента України за часів Віктора Ющенка Роман Недзельський (повна версія інтерв'ю).

Кандидат працює в Академії, яку очолює голова конкурсної комісії.

"Моє бачення не змінилося з моменту створення "Мистецького арсеналу". Тому що ця задумка є задумкою Віктора Андрійовича Ющенко, який був ініціатором створення, і міністра культури 2005 року Оксани Білозір.

Тому що знаючи і об’їхавши повністю Україну з різними концертами Оксани Білозір, з різними нашими творчими проєктами, ми знаємо, скільки в Україні є фондосховищ, які не мають площі для того, щоб мати експозицію. Тому ідея була, щоби по всій Україні зібрати з цих фондосховищ і дійсно зробити український Лувр".

"Площі повинні працювати, вони не повинні простоювати. Тим більше, маючи такий великий банк і таку велику площу, яка я думаю, що 3/4 цієї площі взагалі не задіюється. З історії роботи в палаці "Україна" скажу, що найдорожчий зал і найдорожча площа – це є площа, яка простоює. Тому що ми за неї платимо комунальні послуги, ми платимо оренду, ми платимо амортизацію".

"Не повинен бути чимось одним"

Засновник і організатор міжнародного міждисциплінарного фестивалю Kyiv Art Week, який відбувається щороку, а з 2019 року – керівник Bereznitsky Art Foundation Євген Березницький (повна версія інтерв'ю).

Кандидат поширив заяву, у якій закликав голову конкурсної комісії самоусунутися через конфлікт інтересів.

vogue.ua
"Дуже багато людей, які цікавляться Арсеналом, цікавляться саме будівлею. Арсенал – це не будівля. Це має бути інституція.

Впроваджувати, фокусуватися чи позиціонувати як музей українського сучасного мистецтва – це некоректно. Для цього є інші інституції. Ми маємо враховувати при майбутній трансформації "Мистецького арсеналу", що існує доволі розвинений інституційний ландшафт в музейній сфері, ті амбітні заяви можуть викликати спротив в музейному середовищі".

Категорії
КонцертиТеатрАрхітектураДизайнІнше