Березницький: "Мистецький арсенал" може конкурувати з музейним кварталом у Відні

Березницький: "Мистецький арсенал" може конкурувати з музейним кварталом у Відні

Березницький: "Мистецький арсенал" може конкурувати з музейним кварталом у Відні vogue.ua

Продовжуємо знайомити з кандидатами на посаду директора "Мистецького арсеналу", вибори якого відбудуться 6 липня. На конкурс подали документи десять кандидатів, один з яких Євген Березницький.

В ефірі "Радіо Культура" він розказав, що "Мистецький арсенал" потрібно наповнити різноманітними проєктами, аби він став цікавим якомога більшій кількості людей.

Резюме кандидата

Євген Березницький закінчив аспірантуру Інституту проблем сучасного мистецтва при Національній академії образотворчого мистецтва і архітектури. Засновник і організатор міжнародного міждисциплінарного фестивалю, який відбувається щороку Kyiv Art Week, а з 2019 року – керівник Bereznitsky Art Foundation.

"Амбітні заяви можуть викликати спротив в музейному середовищі"

Євгене, перше запитання, яке ми ставимо кандидатам на посаду генерального директора: коли зрозуміли, що хочете і повинні очолити "Мистецький арсенал"?

Я себе вважаю інституціональним розбудовувачем. Для мене "Мистецький арсенал" був завжди тригером. І я не можу сказати, що завжди його прагнув очолити, але як інституція він в мене завжди викликав цікавість. Споглядаючи перипетії його долі, мені інколи дуже боліло. Тому коли утворилася ця можливість, вирішив спробувати.

Інші кандидати на посаду Ольга Данилюк та Ольга Балашова співпрацювали і співпрацюють з "Мистецьким арсеналом", а ви?

Це не зовсім так. Колись у 2006 році коли, ще "Мистецький арсенал" не був той формою, якою він зараз є, я зробив там першу публічну подію. Це була фінальна виставка конкурсу для молодих митців. Вона називалася "Самооборона", і там було представлений 21 проєкт. Тобто я наразі працював в Арсеналі чи з Арсеналом. Але потому всі мої проєкти, які були реалізовані, мені було важко домовитись. Наприклад, я пропонував чинному директору, коли вона заступила на позицію, співпрацю у проведенні фестивалю Kyiv Art Week, але цей діалог не відбувся, на жаль.

Як ви бачите розвиток будівлі Арсеналу, оскільки музей недобудований?

Бачите, тут ви так влучно помітили, що це будівля.

Є відкрита ландшафтна територія, є будівля як пам'ятка архітектури. Я вже чула різні версії. Що там має бути?

Дуже багато людей, які цікавляться Арсеналом, цікавляться саме будівлею. Арсенал – це не будівля. Це має бути інституція. І, звичайно, технічні можливості в себе включають будівлю і ландшафт, але ми маємо враховувати, що крім статусу чи технічних принад цієї інституції, вони йдуть в невизначений статус. Тобто вона є підприємством. І якщо ми кажемо про культурну інституцію, Арсенал має набути зовсім іншого статусу, який його формалізує як справжню мистецьку інституцію.

Але на сайті "Мистецького арсеналу" є інформація, що це інституція культури.

Знаєте, можна назвати речі по-різному, але починається назва з "державне підприємство". Державне підприємство – це підприємство, яке має продукувати дохід, між іншим. Тому тут така колізія: коли ми розмовляємо про можливу в перспективі дуже потужну та репрезентаційну інституцію, яка може очолити український культурний дискурс, то все ще його тримаємо в полі економічної ефективності, потреби. І це стоїть на першому місці. Тому що воно зараз знаходиться в ієрархії ДУС (Державного управління справами, – авт.). З точки зору закону – це природно, а з точки зору здорового глузду мені вбачається дивним.

Це перше, що треба змінювати далі?

Це буде важко, тому що я розумію, що для цього має бути політична і економічна воля, але це таке.

Щодо місії, розвитку проєктів яке у вас бачення?

Також ми дуже герметичні: коли я чую розмови про "Мистецький арсенал", дуже часто чую, що все це має бути про українську культуру. І мені трохи дивно це чути, тому що зараз світ великий, доступ до інформації є практично у кожного і мені вбачається, що зараз фокусуватися саме на гомогенній ситуації, коли ми будемо дивитися всередину себе – це неприродно.

Навіть якщо говорити про сучасне мистецтво, то сучасне мистецтво – суперміжнародне. Впроваджувати, фокусуватися чи позиціонувати як музей українського сучасного мистецтва – це некоректно. Для цього є інші інституції. Ми маємо враховувати при майбутній трансформації "Мистецького арсеналу", що існує доволі розвинений інституційний ландшафт в музейній сфері, ті амбітні заяви можуть викликати спротив в музейному середовищі.

Пане Євгене, навпаки, мені здається, наші громадяни не так і багато знають про українське сучасне мистецтво, наприклад, того ж Голосія, "Паризьку комуну", Сагайдаковського. Можливо, варто все-таки фокусуватися на розвитку українського мистецтва, щоб якомога більше громадян дізнавалися, хто такий Голосій, хто такі сучасні українські художники?

Давайте будемо відвертими. Людей, якщо ми кажемо про широкий загал глядачів, доволі складно привчити чи переконати, що вони мають стати систематичними користувачами чи поціновувачами сучасного мистецтва. Тому що сучасне мистецтво потребує деякої підготовки і набаченності. Коли ти просто так, то ...

Це не просто про візуал, це і про осмислення сучасного мистецтва.

Не тільки про візуал. Коли я працював з Kyiv Art Week, це в першу чергу фестиваль, який був спрямований на промоцію культури споживання сучасного мистецтва, то оглядав статистику і реакції, все досліджував і вивчав. Люди, загальний глядач дуже часто не готовий до сприйняття прогресивного мистецтва. Їм спочатку треба пояснити, що таке культурний продукт, що таке мистецтво і чому треба його споживати, чому треба своїх дітей водити до музеїв, чому треба ходити в театри і цікавитися візуальною культурою і не тільки. І це дуже великий виклик. Можна, коли ти робиш фокус на якесь професійне середовище, воно занадто вузьке для того, щоби робити такі проєкти в такій громадській інституції, як "Мистецький арсенал". Тобто для того, щоб ця будівля чи ця інституція зажила, вона має наповнитись різноманітним контентом.

Яким контентом?

І цей контент не може бути суто сфокусований навколо сучасного українського мистецтва. Між іншим, якщо ми кажемо про те, що ви зазначили, що українське мистецтво не знають. Його не знають ні в Україні, ні за кордоном. Його не знають тому, що в нас відсутній діалог. Я дуже часто спілкувався з колекціонерами українського мистецтва, і дуже часто питав: "Чому у них в колекціях немає іноземного мистецтва?" Звичайна відповідь виглядає наступним чином: "Тому що я підтримую українське". У мене є абсолютно діаметральна протилежна думка, яку я висловлював тоді. Я казав, що ви не підтримуєте, ви не даєте українському мистецтву таким чином розвиватися. Тобто так, ви купуєте речі, твори і підтримуєте митців ситуативно, тактично, але стратегічно – це невірно. Щоб нас побачили ззовні, нам треба проявити зацікавленість у цьому. Звичайно, всі подорожували і бачили, що в музеях сучасного мистецтва, наприклад, у Німеччині не тільки німецькі митці. Коли ти в один контекст розміщуєш митців з різних країн, проходить...

Ти можеш порівняти, побачити.

Проходить момент обміну, і він не тільки у контексті, не тільки у змісті, не тільки у значеннях, але також і в інституціональному обміні, і в обміні професійному, і коли всі ці музеї та виставки відвідують професіонали, куратори, галеристи, інші митці, починається розмова. І ця розмова про прагматичні речі, про культурний обмін, про придбання.

Пане Євгене, "Мистецький арсенал" не лише про візуальне, ще там є театр, музика і навчальні програми. Як розвиток цього ви бачите?

Я вважаю, що "Мистецький арсенал" не має бути чимось одним. Для мене це виняткова ресурсна база для створення чогось, як музейного кварталу у Відні. Це має бути не унітарна інституція, це має бути місце чи осередок культурного життя. Причому не такого, який буде пропагувати складний порядок денний, але таке, яке зможе стати настільки привабливим, щоб люди хотіли там проводити кожен день. Цей приклад мистецького музейного кварталу у Відні. Окрім музеїв і культурних інституцій там є багато інфраструктури для роботи і дозвілля. Мені вбачається, що "Мистецький арсенал" може навіть дуже успішно конкурувати з таким же проєктом у Відні.

"Книжковий арсенал" має залишитися?

Безумовно, але я хочу зазначити, що наразі "Мистецький арсенал" експлуатується як місце проведення орендних заходів. Я розумію, що "Книжковий Арсенал" – це внутрішня подія і дуже добре, що вона збереглася і має зберігатися. Але зараз я бачу, що "Книжковий арсенал" є чи не єдиним популярним форматом, який існує в інституції.

Читай більше інтерв'ю з кандидатами

Данилюк: "Розвиток "Мистецького арсеналу" відбувається занадто повільно"

Кулиняк: Посада директора Мистецького арсеналу не відноситься до тих, які підпадають під люстрацію

Заболотна: За останні п'ять років Арсенал перетворився на кладовище мистецтва

Островська-Люта: Щоби добудувати "Мистецький арсенал", потрібно три мільярди гривень

Недзельський: В Мистецькому арсеналі потрібно розвивати музичний напрямок

Що відомо

  • Мистецький арсенал – флагманська українська культурна інституція, яка у своїй діяльності інтегрує різні види мистецтва – від сучасного мистецтва, нової музики й театру до літератури та музейної справи.
  • 23 червня Державне управління справами (ДУС) оголосило новий склад журі конкурсу на посаду директора "Мистецького арсеналу". Повторне жеребкування провели на вимогу трудового колективу музейного комплексу.
Категорії
КонцертиТеатрАрхітектураДизайнІнше