У кінотеатрах України 20 серпня стартує «Тоні» — байопік від студії А24 про легендарного шеф-кухаря, який, до речі, побував в Україні та навіть присвятив українській кухні окремий випуск свого знаменитого кулінарного тревел-шоу.
До цієї прем'єри Анна Джмелик для Суспільне Культура розповідає про фільм і його головного героя, а також пропонує топ страв з України за версією Бурдена.
«Україна, житниця Європи. Велика і доволі красива колишня радянська республіка, яка досі перебуває в складних і незручних стосунках із колишніми "панами"», — так американський шеф-кухар і телеведучий Ентоні Бурден описував нашу державу в епізоді «Україна» свого кулінарного тревел-гайда Anthony Bourdain: No Reservations. Оскільки цей епізод — а саме 14-та серія сьомого сезону легендарного телешоу, — знімався ще 2011 року, то можна вибачити Ентоні його ну дуже політкоректне на сьогодні визначення «складні та незручні».
Загалом політкоректність — це була не найсильніша сторона Бурдена. Бунтар, рок-зірка від гастрономії та водночас тонкий соціокультурний дослідник Ентоні назавжди змінив наше уявлення про те, як світ говорить про їжу. Шлях шеф-кухаря до глобальної слави почався з відвертої, іронічної та зухвалої автобіографії «Кухонні одкровення» (Kitchen Confidential, 2000), яка без цензури розкрила всі таємниці залаштунків професійних ресторанів. Ця книжка миттєво стала світовим бестселером, перетворивши колишнього бунтівного шефа на культового автора, який умів писати про кулінарію так смачно, гостро й безкомпромісно, що це зачепило навіть тих, хто ніколи не цікавилися ресторанними рецептами.
Проте справжню революцію Бурден здійснив на телебаченні, сформувавши унікальний жанр антропологічного тревел-шоу, де тарілка місцевого супу чи проста вулична їжа ставали ключем до розуміння цілих націй. У таких знакових телепроєктах, як A Cook's Tour, Anthony Bourdain: No Reservations та пізнішому Parts Unknown для CNN, Бурден відмовлявся від глянцевих туристичних маршрутів на користь справжнього життя звичайних людей. Ентоні подорожував різними куточками планети, де його головною дипломатичною місією ставало спільне застілля, а головною філософією — проста істина: їжа здатна об'єднувати людей попри будь-які кордони.
«Тоні»: нетиповий байопік про Ентоні Бурдена
Але як Ентоні Бурден став тим, ким став? Які особистісні риси допомогли йому перетворитися на провідника у світ гастрономії для мільйонів людей? Як він навчився так міцно об'єднувати спільноти навколо себе? Пошуку відповідей на ці питання присвячений байопік про Бурдена «Тоні» від режисера Метта Джонсона і студії А24, який стартує в українських кінотеатрах 20 серпня.
Ця стрічка, яка наразі має 98 % «свіжості» на Rotten Tomatoes, свідомо відмовляється від формату традиційного біографічного фільму «від колиски до могили». Замість цього творці фільму зосереджуються на одному конкретному й визначальному періоді — літі 1975 року в мальовничому містечку Провінстаун на мисі Кейп-Код у Массачусетсі. За сюжетом, 19-річний Ентоні проводить свій останній перед коледжем сезон на кухні рибного ресторану, де миє посуд поряд із різношерстою компанією бунтарів, аутсайдерів та маргіналів. Картина досліджує внутрішній світ ще не сформованого майбутнього кулінарного ідола: його невпевненість, амбіції, пошук власної ідентичності та спроби здаватися дорослішим, ніж він є насправді.
Головну роль юного Бурдена виконав Домінік Сесса («Залишенці»). А центральною сюжетною лінією стають стосунки Тоні з досвідченим і суворим власником-шефом місцевого ресторану, якого зіграв Антоніо Бандерас. Шеф стає для хлопця наставником, котрий демонструє, що справжній талант — це, звісно, важливо, проте сам собою він нічого не вартий без дисципліни та щоденної праці. Знятий на реальних локаціях Провінстауна з акцентом на документальну інтимність і психологічну точність, «Тоні» пропонує приземлений і живий погляд на джерела особистості майбутньої кулінарної легенди.
9 гастрономічних фішок, які вразили Бурдена в Україні
Ось дев'ять ключових страв і продуктів, про які схвально відгукувалися Бурден і його товариш Замір Готта під час подорожі Україною для зйомок No Reservations.
- Український чорний хліб. Щільний, темний житній хліб, який мандрівники куштували під час поїздки та відзначали за його чудовий смак.
- Сало. Солоні скибки свинячого сала або грудинки. Замір настільки полюбив цей продукт, що Бурден навіть жартома просив оминути його в деяких застіллях на користь інших страв.
- Оселедець із відвареною картоплею та цибулею. Бурден оцінив цю страву як ідеальну закуску для балансу вживання великої кількості міцного алкоголю.
- Чебуреки. Традиційні кримськотатарські чебуреки з м'ясним фаршем і цибулею, якими мандрівники ласували на початку своєї подорожі, припали до смаку і Ентоні, і Заміру, який, до речі, казав про те, що в його роду були кримські татари.
- Вареники. Бурдену особливо сподобався варіант із яловичиною, щедро приправлений кропом та доповнений порцією сметани.
- Зелений борщ. Наш традиційний кислуватий суп, який готують зі щавлем та/або шпинатом, м'ясом, яйцями та кропом, вразив Ентоні насиченим смаком і відчуттям свіжості.
- Котлета по-київськи. Шефа вона вразила не надто сильно, але він рекомендував її як класичну «туристичну» їжу.
- Київська перепічка. Сосиску, запечену в тісті, яку Ентоні та Замір куштували після очікування в довгій черзі неподалік від Бессарабського ринку, вони однозначно назвали знаковою київською стравою.
- Українська горілка. А особливо — перцівка, яку супутники замовляли у значній кількості протягом усієї поїздки.
Читайте нас у Facebook, Instagram і Telegram, дивіться наш YouTube і TikTok
Поділіться своєю історією з Суспільне Культура. З нами можна зв'язатися у соціальних мережах та через пошту: [email protected]
