Фольктроніка наразі є одним з найпопулярніших жанрів електронної музики в Україні. Сама ідея поєднати народні мотиви з електронною музикою зовсім не нова, і навіть вперше виникла не в Україні. Але суспільно-політичні події часто ставлять українських слухачів у ситуацію пошуку ідентичності та самовизначення. Тому музика на перетині сучасності та традиції часто відгукується українцям.
Про визначення й історію української фольктроніки — у новому тексті Вінстона Вона для проєкту «Artилерія» від Суспільне Культура.
Труднощі визначення
Термін «фольктроніка» існує дещо довше, ніж існує та музика, яку ми звикли так називати. Власне, у Європі та США цей термін виникнув у кінці дев'яностих на позначення стилю музики таких артистів, як Four Tet, Ultramarine (їхній альбом Every Man and Woman is a Star називають першим альбомом жанру), The Books та інших. Західна фольктроніка передбачала інтеграцію акустичних інструментів, характерних для західного фолку (волинки, гармоніки, банджо тощо) в наявні електронні жанри. Найчастіше це були техно, ґлітч та ембієнт.
І хоч українська фольктроніка виникла вже після відновлення незалежності, із західною вона майже ніяк не пов'язана. Схоже на те, що цей термін випадково виник у двох різних культурах. По суті, етимологія слова «фольктроніка» в українській мові та слова «folktronica» в англійській мові та сама — поєднання фольку та електроніки.
Але якщо західні фольктроністи мали на меті наповнити свою електронну музику чимось живим і акустичним, то в українських артистів фольктроніка є спробою дати нове життя традиційним пісням. Серед причин тут можна вбачати гостру потребу в самоідентифікації у пострадянську добу та в часи гегемонії російського продукту на культурному ринку України та інших пострадянських країн. До того ж українська фольктроніка більше спирається на танцювальні жанри електронної музики, натомість західна фольктроніка здебільшого медитативна та експериментальна. Західна фольктроніка використовує живі інструменти як доповнення до електронної основи, а українська — бере народні пісні та сюжети й реміксує їх для танцмайданчика.
Втім, музика, схожа на західну фольктроніку, існує і в Україні, але її рідко зараховують до цієї категорії. Адже саме слово «фольктроніка» має в Україні інший сенс. Як приклад можна привести релізи Polje та Kurl. Вони також радше тяжіють до ембієнту, а «фольк»-складова виражається не у переспіві народних пісень, а у використанні акустичних інструментів.
Таке використання народних мотивів, як в українській фольктроніці, доречніше було б назвати етнічною електронікою (англ. ethnic electronica). До етнічної електроніки музикознавці зараховують набагато ширший спектр музики, яка поєднує елементи музики народів світу та електроніки. До етнічної електроніки зараховують і балканський турбофольк, і різні жанри латиноамериканської танцювальної музики. На англомовних сторінках про етнічну електроніку українську фольктроніку зараховують саме до етнічної електроніки.
Якщо казати узагальнено, то фольктроніка охоплює жанрові прийоми американської та західноєвропейської музичних культур, а етнічна електроніка — решту народів світу від Африки до Східної Європи.
Велика трійка
Є три гурти, які можна об'єднати у «велику трійку» сучасної української фольктроніки — Yuko, Go_A, Onuka. І хоч сама назва «фольктроніка» виникла якраз у період їхньої активності, музика, яка поєднувала етно й електроніку, існувала раніше. Тому старіші проєкти у нас також зараховують до фольктроніки.
Не в останню чергу це слово як загальна назва української етнічної електроніки прижилось завдяки гурту Yuko. Якщо почати шукати слово «фольктроніка», то більшість результатів виведе саме на Yuko. Найстарші з них датуються 2017 роком. Складається враження, що на гурт акцентував саме на цьому терміні у комунікації з медіа. Чи насправді це так, я спитав у самого гурту.
«Ми шукали відповідну назву для нашого стилю, але загалом ми не були привʼязані до конкретного жанру електронної музики, головна особливість Yuko — це поєднання електронної музики й фольклору, тому ми обрали ідентифікувати себе з фольктронікою. Фольктроніка для нас — це передусім креативне переосмислення українського фольклорного доробку через призму нашої спільної творчої взаємодії», — відповіли у гурті. Також учасники гурту кажуть, що чули термін «фольктроніка» раніше, і знають, що є інші проєкти цього жанру, але у роботі над своєю музикою спиралися радше на власне бачення і фольклорний матеріал, аніж на референси української та закордонної музики.
Варто також відзначити, що тільки Yuko самі використовують слово «фольктроніка» у комунікації про власну музику. Тож усі інші електронно-етнічні проєкти отримали таку назву вже від музичних журналістів після періоду найбільшої активності Yuko.
Yuko вдалося зробити українську фольктроніку не просто осучасненням народних мотивів, а й просто якісною танцювальною електронікою, яку слухали б, навіть якби вона не мала звʼязку з фольклором. До того ж фольклорна складова їхніх треків абсолютно автентична — вокалістка гурту Юля Юріна за освітою є фольклористкою та вивчає український фольклор протягом понад 10 років. У сольному проєкті вона продовжує працювати із народними піснями, але тепер вже не обмежується тільки електронною музикою.
Yuko мали непогані шанси поїхати на «Євробачення» від України, та через те, що у вокалістки Юлі Юріної на той час було (і досі є) російське громадянство, гурт не пройшов на наступний етап нацвідбору, а Україна того року не брала участі у конкурсі через скандал із переможницею нацвідбору Maruv.
У 2020-му конкурс не відбувся через пандемію коронавірусу. Але нацвідбір в Україні того року все-таки відбувся, і у ньому перемогли Go_A з піснею «Соловей». Вже наступного року гурт представив Україну на міжнародному конкурсі у Роттердамі, де виконав «Шум». З цією піснею вони посіли 5 місце у фіналі та потрапили до чарту Spotify Top Viral, де довго пробули на чільних місцях. Не кожен рік пісні з «Євробачення» стають світовими хітами, тим паче коли йдеться навіть не про переможців конкурсу.
У той нетривалий момент, поки «Шум» був лідером чартів, українська фольктроніка звучала по всьому світу. Але кожного року в сезон «Євробачення», єврофани згадують виступ Go_A як один із найкращих та недооцінених. Go_A не були новачками на момент участі в «Євробаченні», і мали свою аудиторію людей, зацікавлених в електроніці та етномузиці. Але участь у конкурсі і як наслідок високе місце у рейтинговій таблиці допомогли їм стати частиною українського музичного мейнстриму.
Onuka також свого часу мала виступ на «Євробаченні». Щоправда, не як учасниця, а як артистка в інтервал-акті, коли конкурс у 2017 році проходив у Києві. Коли мова заходить за гурти та виконавців, які поєднують українські етнічні мотиви з електронною музикою, то про Onuka згадують першою. Час найбільшої активності проєкту припав на перші роки після Революції Гідності, коли попит на етномотиви стрімко виріс. Українці шукали чогось автентичного та такого, що підкреслювало б їхню національну ідентичність.
Треки Onuka в середині 2010-х можна було почути де завгодно: в рекламі, в телешоу та навіть на шкільних святах. Музика Onuka гармонійно вписувалася як у простір елітарних модних івентів, так і в повсякденне звукове тло. В цьому є велика заслуга піар-команди, завдяки якій пісні звучали на телебаченні — від операторів мобільного зв'язку і засобів для волосся до випусків програми «Топ-модель по-українськи».
Втім, у формулу успіху Onuka можна вписати її підхід до музики. Вплив автентичної музики Ната і Євген звели до інструментів та окремих мотивів, а не переспівували цілі пісні, як, наприклад, Yuko, Go_A, Yagody та десятки інших схожих на них гуртів. Тексти пісень Onuka — здебільшого авторські. Вони написані сучасною мовою та про сучасні міські реалії. Тому усередині 2010-х, після Революції гідності слухацтво отримувало те, що хотіло — музику, яка використовувала щось питомо українське, але не була відірвана від його повсякденної реальності.
Хто це почав
Головною зіркою у фольктроніці дев'яностих та нульових була Катя Чіллі. Окрім нового та екзотичного для своїх часів поєднання етно з електронною музикою, артистка приваблювала увагу також цілісним та ексцентричним образом. Музично її рання творчість, яка і принесла Каті найбільшу популярність, тяжіла до хаусу, та нагадувала популярний тоді німецький гурт Enigma, який теж поєднував хаус з етнічними елементами.
Попит на осучаснення етнічних мотивів був великим у перші роки незалежності. Навіть у «Скрябіна» був сайдпроєкт, спрямований на відновлення народних пісень в електронному звучанні. Він називався «Еутерпа», і окрім постійних учасників «Скрябіна» у ньому також брали участь Юлія Лорд та Тарас Чубай. Пісні збирала Ольга Кузьменко — мати вокаліста «Скрябіна» Андрія Кузьменка (Кузьми Скрябіна).
«Ми виконуємо пісні, яким понад 300 років і які знали ще донедавна 2–3 людини у світі. Це абсолютно автентичні пісні. Ми навіть не міняли текст. В одній пісні, правда, ми дописали один куплет, тому що бабка його забула», — Кузьма Скрябін про «Еутерпу».
Також у на початку нульових свій варіант фолктроніки робив гурт з Кропивницького «GG ГуляйГород». Усі учасники гурту більшою мірою мали бекґраунд в етномузиці, а не в електронній. Тому електронна складова їхній пісень тяжіла більше до клубного EDM, аніж до хаусу чи експериментальної електроніки, як робили «Еутерпа» чи Катя Чіллі. До того ж окрім електронних релізів «GG ГуляйГород» часто випускали рок-версії народних пісень.
Втім, поєднання етно та електронної музики не обмежувалося лише такими популярними артистами, як Катя Чіллі чи «GG ГуляйГород». В експериментальній електроніці з етно віддано працює Катерина Заволока. Її альбом Plavyna 2005 року отримав почесну відзнаку премії Prix Ars Electronica, якою нагороджують електронних музикантів та інших митців, які використовують технології як основний інструмент творчого висловлення. У 2024 році вийшов її ремікс на пісню Каті Чіллі «Крашен Вечір».
Фольктроніка наживо
Завдяки зусиллям усіх попередніх поколінь зараз фольктроніка займає позицію одного з найпопулярніших жанрів альтернативної музики в Україні. Хоч українська фольктроніка і відрізняється від тієї музики, яку називають фольктронікою на англомовній сцені, вона сильно виділяється на тлі решти піджанрів етнічної електроніки. Але контури жанру доволі розмиті, адже фольктронікою зараз називають і хаус Каті Чіллі, і ембієнт Заволоки, і EDM «GG ГуляйГорода». Тому в українській фольктроніці щось своє може знайти практично кожна людина — і хтось, хто любить рейв, і хтось, кому ближче ембієнтова медитація.
На різні запити українська фольктроніка пропонує різні відповіді не лише у форматі музичних релізів, а й у форматі івентів. Наприклад, організатори струнно-смичкового рейву «Смик» від початку знаходять простір для діалогу електронної та етнічної музики, об'єднуючи у співпраці компетентних та популярних артистів з обох напрямів. Електронні експериментатори обʼєднуються з тими, хто серйозно досліджує та відтворює народну спадщину. Завдяки «Смику» люди почули такі співпраці як «Гніздо Вивільги» + Parking Spot, Symonenko + «ДваТри», Terrikon + «Шум'я» та багато інших.
Також фестивалі часто обʼєднують етно й електроніку, при тому лишаючи їм окремий простір. Наприклад, на фестивалях «Вирій» та «Леся Квартиринка» є окремі електронні та живі виступи. Хоча часто на тих самих фестивалях виступають і гурти, які об'єднують у своїй творчості етно з електронікою, або зазвичай грають етномузику, але до виступу готують програму з елементами електроніки. З таким електронно-акустичним сетом на «Вирії» нещодавно виступила Марина Круть. Зазначимо, що сам фестиваль стикнувся з критикою через відсутність благодійної мети, що породило дискусію про доречність гучних фестивалів у час війни та межу розваг.
Хоч якими б розмитими не були межі української фольктроніки, вона все одно тримає міцні позиції на українському музичному ринку. Мабуть, українську фольктроніку навряд є сенс називати жанром, доречніше назвати це явище напрямом або навіть методом. І тим паче нема сенсу порівнювати українську фольктроніку із західною, адже на Заході це жанр із чіткішими стилістичними рамками.
Однак існує й інша думка. Каталог української фольктроніки настільки перенасичений, що часто різні виконавці повторюються у виборі народних пісень, до яких створюють електронні інструментали.
Автентичне проти штучного
Цікаво, що українська фольктроніка набирає обертів у популярності саме у турбулентні для країни часи. Через це рішення поєднати народне з електронним часто виглядає як спосіб швидко зібрати прослуховування та аудиторію. Адже етнічне часто сприймається як «більш українське», а тому швидше знаходить свою аудиторію через природне бажання «підтримати українське». Такими патріотичними мотивами аудиторії користуються й артисти, які створюють менш якісну музику, ніж, наприклад, Yuko чи Zavoloka, і — що ще гірше — замість автентичного фольклору та традицій вдаються до шароварщини. До таких прикладів можна зарахувати різні версії «Парової машини» з клубним басом та карикатурними українцями у кліпах.
У 2023 році такі переосмислення народної пісні почали з'являтися після того, як у TikTok завірусилося виконання «Парової машини» від співачки, етнографки та нині військової Ярини Квасній. Деякі версії навіть використовували вокал Ярини без її згоди. Також 2023 рік подарував нам один із найгротескніших прикладів шароварщини — пісню «Гопак» співачки Юлії Лущинської, яка була мемом понад рік з моменту виходу. Як і до фольку, так і до електроніки ці пісні мають мінімальний стосунок — їх з натяжкою можна зарахувати до EDM, але жанрово вони найближче до попмузики.
На Youtube зараз можна знайти десятки пісень, згенерованих ШІ, під назвами на кшталт «українська фольктроніка для пробудження душі». Вочевидь, цей контент не має нічого спільного з традиційною спадщиною народу.
Найбільшою інтригою є те, як виглядатиме українська фольктроніка в стабільніші часи, коли проблема національного самовизначення вже не стоятиме так гостро. Чи перестануть електронні музиканти працювати з етнічним матеріалом? І чи буде потрібна етнічній музиці електронна складова, аби продовжувати бути популярною?
Читайте нас у Facebook, Instagram і Telegram, дивіться наш YouTube і TikTok
Поділіться своєю історією з Суспільне Культура. З нами можна зв'язатися у соціальних мережах та через пошту: [email protected]
