На посаду генерального директора "Мистецького арсеналу" претендують десять кандидатів, одна з яких - режисерка Ольга Данилюк. В ефірі "Радіо Культура" вона розказала, що на посаді керівника культурної інституції хотіла б розширити сферу діяльності "Мистецького арсеналу", зробити безоплатний вхід та добитися ремонту будівлі, бо вона в аварійному стані.
Радіо Культура проводить інтерв'ю з усіма кандидатами, які претендують обійняти посаду гендиректора Арсеналу. Повні версії розмов можливо прослухати за посиланням. Сайт Суспільне Культура викладає скорочені варіанти розмов.
Резюме кандидатки
Ольга Данилюк - українська режисерка, закінчила Львівську академію мистецтв за спеціальністю дизайнер. Кар'єру розпочала у Нью-Йорку асистенткою театрального дизайнера на Бродвеї, працювала як дизайнерська експериментального театру опери і балету, драми, театральним художником у Москві та Лондоні, захистила дисертацію у Королівський центральній школі мови та драми. Дослідницька робота була пов'язана з культурним уявленням про війну, а саме як військовий конфлікт показується через медіа. У 2015 їздила в АТО. Побачене і почуте у прифронтовій зоні вилилось у мультимедійну виставу "Листи" невідомому другу з Нью-Йорка. Прем'єра вистави відбулася у стінах "Мистецького арсеналу". Якщо говорити про співпрацю з Арсеналом, то Ольга Данилюк була кураторкою театральної лабораторії "Мистецького арсеналу", кураторкою інклюзивного простору та програми фестивалю "Арсенал ідей". Нині співпрацює з молоддю зі сходу України, займається проблематикою дітей війни та реінтеграції окупованих територій.
Пані Ольго, розкажіть, чому ви хочете очолити "Мистецький арсенал"?
Мені дуже хотілося, щоб в Києві і взагалі в Україні був культурний центр, де б хотілося проводити свій час сім’ям, молоді. І я вважаю, що "Мистецький арсенал" повинен бути таким центром, де захочуть проводити час кияни, де б вони могли б проводити час в атмосфері культурній, інтелектуальній і такій, що надихає. Тому що більшість часу вони проводять в торгових центрах і на природі.
Моя мотивація подати на генерального директора в тому, щоб створити центр, де будуть зустрічатися, знаходитися і приходити кияни і гості міста.
Не можу сказати, що в "Мистецькому арсеналі" немає культурних заходів, на які не варто піти зараз.
Я не сказала, що не проводяться культурні заходи. Вони є і вони хороші, і є відповідні заходи, які напрацьовані в Арсеналі, але потенціал Арсеналу набагато більший. Цих заходів повинно проводитися набагато більше, набагато більш різноманітних заходів, щоб привернути дисциплінарний простір, і мистецький простір повинен залучати багато ширшу публіку. А не тільки відносно поповнювати елітарні заходи, хоча вони також потрібні.
Більшість свого професійного життя я провела за кордоном, і одна з вимог для фінансування культурних інституцій – залучення громадськості і розширення аудиторії, ознайомлення з культурою. Щоб аудиторія "Мистецького арсеналу" розширювалась, потрібно мати різнопланові події і різного масштабу події.
Не можуть центри, які потребують дуже багато коштів для утримання, простоювати. В ньому постійно повинні відбуватися події меншого чи більшого масштабу.
Всі розуміють потенціал Арсеналу, але темп його розвитку не співпадає з тенденціями сучасного світу. Все набагато швидше розвивається, і будівля уже починає переходити у аварійний стан. Така будівля не може знаходитись стільки часу без реконструкції, без того, щоб вона почала функціонально працювати.
Пропоную пройтись трохи по вашому мотиваційному листу, який ви написали на конкурс. Ви вказали нову стратегію, що вона передбачатиме? І чи буде змінена та стратегія, яку зараз має "Мистецький арсенал"?
Це про те, що стратегія, яка зараз є в Арсеналі, розвиток відбувається занадто повільно. Тому треба розробити стратегію, яка дозволить використовувати Арсенал ефективніше, зробити його функціональним простором, ушвидшити процеси. Щодо концепції – потрібно зрозуміти довгострокову концепцію розвитку простору, і які напрямки будуть розвиватися.
Я не казала, що в "Мистецькому арсеналі" нічого не відбувається чи те, що відбувається, його недостатнього. Я говорю про те, що "Мистецький арсенал" дозволяє створювати набагато більше. Є приклади аналогічних центрів в Європі. Якщо ми порівняємо їхню діяльність, то вона набагато інтенсивніша.
З якою частотою за кордоном відбуваються проєкти? Раз на три місяці нова виставка?
Так, це різнопланові проєкти. Наприклад, має бути створена платформа для каталізатора нових ідей периметрального мистецтва. Наприклад, немає системності у освітніх програмах, які мають бути круглий рік. От з благодійним фондом "Мистецького арсеналу" ми створювали інклюзивний простір для людей з особливостями під час "Арсеналу ідей", але такий ексклюзивний простір і інклюзивна програма має існувати протягом року. І "Мистецький арсенал" має право надавати інституційну підтримку цим процесам. Тому що у нас виникають якісь події, цікаві ідеї, але без системної підтримки вони видихаються. Тому це також центр, який може надавати системну підтримку певним ініціативам. І так само мають бути події більш розважального характеру, тобто залучення людей до "Мистецького арсеналу". Треба зробити це відкритим простором. Це дуже гарні ворота, ковані ворота на вході в Арсенал, але вони закриті системою закладів, яка у нас залишилась у спадщину від Радянського Союзу. Тому ці заклади знаходяться за парканом, вхід у них тільки по квитку. Повинен бути відкритий простір.
Хотіла запитати щодо освітніх проєктів. Є художні майстерні, лабораторії в Арсеналі. Що з ними, на вашу думку, потрібно робити? Це теж ті освітні майданчики, які допомагають комунікувати, вивчати нове.
Всі освітні програми, все що названо, це все залишається. Я говорю про те, що потрібна реконструкція, потрібен функціональний простір, а не будівля в аварійному стані.
В такому стані, як зараз знаходиться "Мистецький арсенал", велику нагрузку, принаймні, другий поверх не витримає.
Чим швидше держава займеться реконструкцією, тим буде краще використання коштів платників податків. Тому що утримувати будівлю, коли вона не реконструйована, для платників податків - набагато дорожче.
Тут навіть не потрібно особливо дискутувати на цю тему, бо вона очевидна. Можна подивитись на Лісабонський центр сучасного мистецтва, є дуже багато прикладів, на які можна спиратися. Продовжувати функціонування в такому стані "Мистецькому арсеналу" – це просто незрозуміла трата грошей. Хоча Арсенал в міру своїх можливостей робить багато цікавих і корисних проєктів, але потенціал цієї будівлі є набагато більший.
Пані Ольга, ви говорили про розважальні заходи. Які, на вашу думку, мають вони бути?
Це і події в області моди, і електронна музика.
Але електронна музика не дуже добре може вплинути саме на ті стіни.
Ми повинні зрозуміти, що будівля повинна функціонувати, це не пам'ятник, це не скіфська баба, яка стоїть і ми можемо на неї дивитися.
Ми можемо подивитися в Європі багато історичних будівель, які перетворені в арт-хаби, в творчі центри і витримують нагрузку. Це питання укріплення будівлі, воно вирішується. Але мати здоровенну будівлю, більшість якої не використовується, це є певний нонсенс.
Так, і це ще архітектурна пам'ятка. Ми про це не можемо забувати.
Реконструкції робляться з урахуванням архітектурної пам'ятки, але будівля, будинок він має функцію. Він не може стояти просто сам по собі.
Як проходять вибори директора "Мистецького арсеналу"
14 травня оголосили конкурс на посаду генерального директора "Мистецького арсеналу". За законом "Про культуру", ім'я нового керівника культурної інституції стане відомо до 14 липня, оскільки після цієї дати спливає дія трудового контракту з попереднім керівником Арсеналу Олесею Островською-Лютою.
У червні Державне управління справами з другої спроби сформувало конкурсну комісію. Конкурсна комісія обиралася двічі, бо були порушення.
Остаточний склад комісії наступний:
Від громадських організацій:
- Василь Чернець, ректор Національної академії керівних кадрів культури і мистецтв Міністерства культури та інформаційної політики України.
- Анатолій Корисько, радник Всеукраїнської громадської організації "Український Дельфійський Комітет", генеральний директор "Української дирекції міжнародних конкурсів та мистецьких програм "Арт-Україна".
- Дмитро Прадєдович, виконавчий директор ГО "Україна.Всесвіт.Майбутнє".
Педставник трудового колективу "Мистецького арсеналу":
- Гліб Вишлінський, виконавчий директор громадської організації Центр економічних стратегій.
- Мирослава Лубківська (Мирослава Барчук), українська журналістка та телеведуча.
- Ірина Подоляк, заступниця міністра культури та інформаційної політики 2019 - 2020 роках.
Представники "Державного управління справами":
- Богдан Звір, заступник Голови наглядової ради Громадської організації “Сила Українського Духу!”
- Зеновій Корінець, художній керівник Національного заслуженого академічного українського народного хору України імені Г. Г. Верьовки.
- Максим Тимошенко, ректор Національної музичної академії України імені П. І. Чайковського.
23 червня конкурсна комісія провела своє перше засідання, де розглянула резюме кандидатів на посаду директора Арсеналу. Подалися десятеро.
Другий етап конкурсу має відбутися за 10 днів. На ньому кожен кандидат виступить, відповість на запитання членів конкурсної комісії. Після члени конкурсної комісії проголосують. Чи будуть вони голосувати таємно, як під час виборів виконавчого директора Українського культурного фонду, чи відкрито, як під час виборів директора "Довженко-Центру" - поки не відомо. Докладніше про два етапи конкурсу - в інтерв'ю Ірини Подоляк.
Хто претендує на посаду директора "Мистецького арсеналу"?
Документи подали 10 кандидатів та кандидаток:
- Ольга Балашова, очільниця ГО "Музей сучасного мистецтва";
- Євген Березницький, керівник Bereznitsky Art Foundation;
- Ольга Данилюк, українська та британська режисерка;
- Алла Демура, працює в сфері освіти та розробки освітніх програм;
- Ігор Дідковський, голова наглядової ради науково-дослідницького інституту "Nano Sapiens", колишній гендиректор "Мистецького арсеналу" (2007-2010);
- Наталія Заболотна, президент Фонду гуманітарного розвитку України;
- Ірина Кислян, заступниця директора “Медіацентр” ДП “ГДІП”;
- Михайло Кулиняк, директор Інституту сучасного мистецтва Національної академії керівних кадрів культури і мистецтв;
- Роман Недзельський, професор кафедри арт-менеджменту та івент-технологій Інституту практичної культурології та арт-менеджменту;
- Олеся Островська-Люта, арт-менеджерка та кураторка сучасного мистецтва.
До участі в конкурсі запрошувались особи, що мають вищу освіту, стаж роботи у сфері культури не менше трьох років та досвід роботи на керівних посадах в інших сферах не менше трьох років, володіють державною мовою.
