Островська-Люта: Щоби добудувати "Мистецький арсенал", потрібно три мільярди гривень

Островська-Люта: Щоби добудувати "Мистецький арсенал", потрібно три мільярди гривень

Островська-Люта: Щоби добудувати "Мистецький арсенал", потрібно три мільярди гривень

Знайомимося із кандидатами на посаду гендиректора "Мистецького арсеналу", вибори якого відбудуться 6 липня. У студії "Радіо Культура" на питання журналістів та слухачів відповіла Олеся Островська-Люта, яка очолювала цю культурну інституцію останні п'ять років. Вона розказала, чому хоче переобратися та яким бачить розвиток музею сучасного мистецтва.

Повну версії розмови з Олесею Островською-Лютою можна прослухати за посиланням. Сайт Суспільне Культура викладає скорочений варіант розмови.

Пані Олесю, всіх кандидатів ми питаємо про мотивацію податися на конкурс. У вас особлива ситуація, ви у середині процесу, оскільки є директором Арсеналу останні п'ять років. То ж яка у вас мотивація?

Мені здається, що Арсенал за останні п'ять років пройшов стрімку траєкторію розвитку, зміцнення команди, програмної діяльності, величезної прозорості, зрозумілості, раціональності процесів всередині інституції. Ми зробили, як мені видається, багато знакових проєктів.

Перед нами є наступні перспективи, котрі хочеться сягнути. І це мене мотивує. Мені б хотілося зберегти траєкторію розвитку. Мені би хотілося, щоб Арсенал ставав ще більш цікавим. І мені б хотілося, щоб це відбувалося не в якості штормівщини, не в якості кампанейщини, а через зростання інституції.

Пані Олеся, ви сказали про здобутки за останні п'ять років. А які перемоги є за весь час існування музейного і культурно-мистецького комплексу?

Мені здається, що Арсенал довів свою спроможність бути простором живої думки, синтетичним простором, де зустрічаються різні культурні спільноти та середовища. Між ними відбувається взаємодія.

Яким є "Мистецький арсенал"? З одного боку, ця інституція, в котрій є "Книжковий арсенал", навколо книжки зустрічаються різні спільноти і дебатують щось важливе. Важливе для сьогочасного світу, для життя людини.

Ми бачимо нашого відвідувача людиною не з моноінтересами, а котра є одночасно і читачем, і музичним поціновувачем, і цікавиться візуальною культурою. Тому колекція "Мистецького арсеналу" має характер кількагранний: з одного боку, це історичні об’єкти, археологічні об’єкти, так звана спадщина, що пов’язана з існуванням "Мистецького арсеналу" чи Арсеналу в давніші часи.

Це те, що ми розвиваємо програмно, в якості колекції сучасного мистецтва, і для нас це велика амбіція: яким чином ця колекція має розвиватися і як би це могло розвинутися в окрему програму, яку би можна умовно назвати "Музей сучасного мистецтва" з окремим місцем всередині Арсеналу.

Україна завдяки Кибальчичу, Кондратюку, Корольову, Глушку була локомотивом руху світу у космос. Зараз трошки не так, але у мене питання. Чому на "Книжковому арсеналі" немає премії з фантастики? Така велика країна, чи не єдина в Європі і не має своєї премії з фантастики (запитання від слухача. Артем з Дніпра).

Ми багато уваги приділяємо розвитку української художньої літератури, яка стосується фантастики. Але ми не думали про окрему премію. На "Книжковому Арсеналі" є фокус. Ми маємо премію "Найкращий книжковий дизайн". І ми зосереджуємося на тому, що "Мистецький арсенал" має візуальну складову. Для нас важлива візуальна культура, тому книжковий дизайн є фокусом.

Але нагадаю, що кілька років тому "Книжковий арсенал" фокус-темою своєю мав таку, яка називалась "Проєкт майбутнього". І ми намагалися намацати проєкти майбутнього, які існували в минулому. Як собі в 20-х роках уявляли майбутнє і тоді був проєкт "метрополіс". Ми працювали зі спадщиною, наприклад, Курбаса, котрий так само великою мірою намагався уявляти це майбутнє в свій час, наприклад, постановкою "Газ".

Якщо переможете, як будете розвивати Арсенал? Що залишиться з проєктів, напрямків? Що додасте, а що приберете?

Це, власне, суперконкретні кроки. Це геть абсолютно не на найближчі місяці. Це проєкти, які ми готуємо про український футуризм, яким він виник на початку ХХ століття, і це був синтетичний рух, який поєднував і літературу, і музику, і кіно, і малярство того періоду. Але коли йдеться про більші та крупніші напрямки, то є кілька речей, які дуже важливі для "Мистецького арсеналу".

Перший фундаментальний і дуже болісний – це його будівля. Арсенал потребує завершення будівельних робіт. У цей момент ми працюємо над завершенням проєктно-кошторисної документації для Арсеналу, якої не було в попередні роки в готовому вигляді, яка досить точно визначає, як далі має будуватися Арсенал. Це ми маємо завершити до кінця року. Над цим працює наш підрядник – "УкрНДІпроектреставрація" з 2019 року.

Треба розуміти, що такі великі інституції завжди залежать від уряду, і від бачення президента, оскільки ми є в підпорядкуванні президента.

Чи зможемо ми отримати на це ресурси? Ми над цим постійно працюємо, але на це потрібні величезні кошти, десь треба приблизно три мільярди гривень для того, щоб втілити не все, але частину з того, про що ідеться у проєктно-кошторисній документації.

Наступним нашим великим програмним кроком має стати розгортання напряму сучасного мистецтва. Для цього потрібно суттєво розбудувати команду, орієнтовану на 50 осіб. Для цього потрібно посилити закупівельну політику. Я маю на увазі політику з закупівлі творів до колекції. А пам’ятаємо, що колекція "Мистецького арсеналу" належить народу України. Державна частину музейного фонду України.

І третя важлива річ, яку ми зараз зрозуміли за останні 1,5 року, це весь диджитал компонент або, якщо хочете, онлайн робота Арсеналу, починаючи зі створення системи цифрового обліку музейних предметів, а цього в Україні досі практично немає ніде з низки причин. З простої оцифровки, яка дозволяє показати предмети в онлайні.

Пані Олесю, цифровий розвиток дуже важливий, адже саме на вашу каденцію припала пандемія, яка суттєво вплинула на плани і на формати, в яких працює "Мистецький арсенал". Чимало кандидатів на посаду директора звертають увагу, що впала відвідуваність "Мистецького арсеналу" і не лише за час пандемії, а за останні кілька років. Чи це так?

Відвідуваність справді була низькою у 2020 році, а перед цим у нас була дуже висока відвідуваність – понад 200 тисяч осіб на рік. За це ми можемо ручатися, тому що впровадили систему електронних квитків, яка фіксує кожен квиток. І тут точно можна сказати, скільки людей було, а не на орієнтовне око. І у нас на дверях є такі пристрої, які рахують, скільки людей заходить. В попередні роки радше все було на око.

У 2020 році відвідуваність була мінімальною, і вона була мінімальною всюди. Це було пов’язано великою мірою з серіями локдаунів з одного боку, а з іншого боку із неготовністю людей виходити в якісь необов’язкові місця – туди, де існує ризик зараження. Тобто психологічна неготовність була, і ми говоримо багато з колегами з інших музеїв від Pinchuk Art Centre до Національного художнього музею, і вони мають подібні спостереження. Я думаю, що як тільки пандемія буде в якийсь спосіб приборкана, люди відновлять відвідування. А все, що залежить від нас, наприклад, комунікація, маркетинг, мені здається, що тут ми розвинули всі ці навички і за 2020 рік, в тому числі через спеціальні тренінги, які могли провести завдяки підтримці грантів німецького уряду для того, щоби навчитися розмовляти з якомога ширшим колом людей і не тільки в Києві.

Ми зрозуміли, що є відвідувач фізичний, а є онлайн-відвідувач. Треба зрозуміти, що таке онлайн-відвідувач. Це не людина, яка зайшла на сайт. Це людина, яка в якійсь спосіб програмно взаємодіяла з Арсеналом. Ми ставили собі це питання і аналізували, описували, хто це. І як для цих відвідувачів створювати програму. Зараз на "Книжковому арсеналі" ми співпрацюємо з Megogo, створюємо канал, який дозволить людям, які фізично не можуть бути присутніми, все ж таки взяти участь. І ми розуміємо, що це часто люди, які живуть далеко від Києва.

Пані Олесю, на завершення хочу запитати про бачення музею сучасного мистецтва, який ви згадували і в розмові, і в мотиваційному листі. Яким ви його уявляєте і бачите?

Це великою мірою дослідження сучасного мистецтва і колекціонування. Щоб допомогти уявити, як він фізично може виглядати, то Арсенал має кілька поверхів.

Перший поверх, який зараз використовується, другий поверх, котрий практично не використовується, і саме він має ділитися постійною експозицією музею сучасного мистецтва і театральним простором. Театральний простір буде менший, але це експериментальний театральний простір. Саме це розробляється в проєктно-кошторисній документації і відповідає концепції, яка була затверджена кілька років тому і розроблялася з видатним музейником з Австрії Дітером Богнером, котрий був автором музейного кварталу у Відні. Тобто фізична би ця експозиція розгорталася на другому поверсі в лівому крилі, але музей – це не тільки експозиція. Це теж і сама колекція.

Сховища би мали бути так само на інших поверхах. Я не можу вам це описувати з міркувань безпеки. Реставраційні і освітні приміщення мали би бути на другому і на третьому поверхах. Третій поверх мав би використовуватися і для потреб команди, і для освітніх потреб. І ми маємо історичний підвал під так званим правим, якщо ви стоїте обличчям до Арсеналу, крилом. Дуже красивий, арковий історичний підвал, і він має слугувати місцем для історичної експозиції.

Читай більше інтерв'ю з кандидатами

Данилюк: "Розвиток "Мистецького арсеналу" відбувається занадто повільно"

Кулиняк: Посада директора Мистецького арсеналу не відноситься до тих, які підпадають під люстрацію

Заболотна: За останні п'ять років Арсенал перетворився на кладовище мистецтва

Що відомо

  • Мистецький арсенал – флагманська українська культурна інституція, яка у своїй діяльності інтегрує різні види мистецтва – від сучасного мистецтва, нової музики й театру до літератури та музейної справи.
  • 23 червня Державне управління справами (ДУС) оголосило новий склад журі конкурсу на посаду директора "Мистецького арсеналу". Повторне жеребкування провели на вимогу трудового колективу музейного комплексу.
Категорії
КонцертиТеатрАрхітектураДизайнІнше