Українська анімація — це не просто розвага для дітей, а цілий культурний феномен, у якому переплітаються народні казки, сатира, гумор і глибокі емоції. Від радянських часів до сучасних блокбастерів, її герої стали частиною нашого колективного досвіду.
У цьому матеріалі Суспільне Культура пропонує до вашої уваги підбірку десяти найяскравіших персонажів, які впізнає, напевно, кожен український глядач — і простежує крізь них еволюцію української мультиплікації загалом.
До речі, у Суспільного є спеціальний додаток Бробакс. Він містить сучасні українські та україномовні мультики та проєкти, які помагають дитині у будь-якому віці розвиватися. Завантажуйте додаток, заходьте на сайт та дивіться Youtube із безпечним контентом. Ми дбаємо, аби контент не лише розважав, а й допомагав дітям розвиватися, дружити, аналізувати та пізнавати світ.
Перець («Пригоди Перця», 1961)
Червоний, гострий на язик і непереможний журналіст-сатирик, що потрапив на екрани завдяки пом'якшенню радянської політики щодо сатири та припинення переслідувань авторів однойменного гумористичного журналу. Цей мультфільм Іполита Лазарчука та Ірини Гурвич вважається точкою відродження української анімації на «Київнаукфільмі». До слова, протягом десятиліть студія займалася саме створенням наукових стрічок та документалістики, але згодом отримала власний анімаційний підрозділ.
За сюжетом анімаційної стрічки Перець бореться з браконьєрами, бюрократами та іншими «ворогами народу», поєднуючи дотепність із соціальною сатирою. Саме з цього проєкту почали свій шлях майбутні зірки студії. Серед них були, наприклад, Володимир Дахно, який згодом створив чи не найвідомішу трійцю української анімації — легендарних Козаків, і Едуард Кирич, творець «Енеїди» — першого повнометражного анімаційного фільму часів української незалежності.
Козаки — Грай, Тур і Око («Як козаки…», 1967–1990-ті)
Трійця запорізьких козаків від Володимира Дахна та Едуарда Кирича стала справжньою візитівкою української анімації — і першими українськими анімаційними героями радянської доби, які гордо представляли власну національну ідентичність, а не були зневажливою пародією.
Худорлявий кмітливий Грай, могутній силач Тур і верткий Око майже не говорять, але їхні вигуки та пригоди (від варіння кулешу до участі в олімпіаді) ідеально передають (нехай і трохи стереотипні) риси українців: братство, кмітливість і незламний дух.
Друга серія «Як козаки наречених визволяли» (1973) здобула міжнародне визнання, і саме в ній візуальний стиль серії еволюціонував у бік м'якших, виразніших форм, наближених до західної мультиплікації того часу. До слова, при створенні персонажів Дахно надихався «Мушкетерами» Дюма.
Капітан Врунгель («Пригоди капітана Врунгеля», 1976–1979)
Христофор Боніфатійович Врунгель — невтомний оптиміст, мореплавець і майстер «невеличких перебільшень».
Режисер Давид Черкаський створив культовий серіал, який транслювався на всесоюзному телебаченні й зробив «Київнаукфільм» впізнаваним по всьому СРСР, тим самим створивши нові можливості для українських аніматорів. Фрази на кшталт «І тоді я сказав…» досі цитують, а персонаж уособлює авантюризм і вміння виходити сухим із води.
Утім, говорячи про мультфільми Черкаського, варто зачепити дещо складнішу тему – той факт, що і «Пригоди капітана Врунгеля», і пізніший «Острів скарбів» росіяни і досі вперто присвоюють як частину власної культури. Та над обома мультиплікаційними серіалами працювали українські аніматори та актори озвучки (попри те що оригінальна звукова доріжка була російськомовною), а у «Пригодах капітана Врунгеля» можна побачити документальні вставки моря біля Ялти. Технічно, правовласником і «Пригод», і «Острова» мала би бути студія, яка їх створила, а оскільки «Київнаукфільму» вже не існує, то права на створені нею стрічки належать Держкіно.
Капітошка («Капітошка», 1980)
Миловидний синій водяний хлопчик-капелька від письменниці та сценаристки Наталі Гузєєвої спочатку з'явився на сторінках дитячої книги, а вже згодом, за допомогою режисера Бориса Храневича перейшов на екрани. Після успіху мультфільму 1980-го року історія про Капітошку отримала продовження — як у вигляді ще однієї книги, так і у мультиплікації. Але що змушує вже не одне покоління дітей знову і знову закохуватися у цього персонажа?
Добрий, щирий і безпосередній, Капітошка дружить із вовчиком і вчить дітей дружбі та взаємодопомозі. Капітошка — один із прикладів того, як навіть у строгих рамках радянської політики українські аніматори створювали історії, які не просто відтворювали пропагандистські ідеї чи займалися моралізаторством, а заохочували юних глядачів до емпатії та загальнолюдських цінностей.
Зрештою, Капітошка вчить свого друга-вовчика, що тому не обов'язково бути злим та страшним, аби бути «справжнім» вовком, і в цьому навіть сьогодні відчувається актуальний посил: соціальні норми та стереотипи не повинні обмежувати людську індивідуальність.
Пес Сірко («Жив-був пес», 1982)
Добродушний, трохи ледачий, але мудрий і вірний собака з однойменного мультфільму Едуарда Назарова за мотивами української народної казки. І хоча оригінальний дубляж стрічки був російськомовним (за винятком пісень), під час роботи над історією Назаров подорожував українськими селами, аби зібрати матеріал про побутові традиції. Наприклад, деталі інтер'єру мультиплікатор вивчав у Пирогові, а пісні запозичив у Києві, в Інституті фольклору та етнографії АНУ.
Сірко — уособлення прощення та справжньої дружби, а кадри з мультфільму і досі використовуються як меми в соцмережах. І хоч сучасне покоління, здавалося б, не виросло на цьому мультфільмі, історія продовжує набирати нового контексту — наприклад, у 2025 році комік Василь Байдак створив для стримінг-сервісів переосмислення культового мультфільму у вигляді різдвяного мюзиклу.
Петрик П'яточкін («Як Петрик П'яточкін слоників рахував», 1984)
Сонливий миловидний хлопчик, який не міг заснути у дитсадочку та рахував слоників. Ще один персонаж від Наталі Гузєєвої. Петрик близький мільйонам дітей, бо говорить про реальні дитячі проблеми — небажання підкорюватися нудним правилам та некеровану уяву, яку потрібно якось стримувати. Мультфільм м'яко торкається тем емпатії та фантазії, але показує, що бунт проти системи є нормальною частиною життя.
Як і у випадку зі стрічкою «Жив-був пес», Петрик П'яточкин також незабаром отримає сучасне переосмислення — цього разу у вигляді повнометражного ігрового фільму. Наразі відомо, що над сценарієм працює Олександр Брагін («8 нових побачень», «Слуга народу 2», «Мишоловка для кота»). Режисером стане Олександр Кірієнко («Корпорат», «Вартові Різдва», «Ілюзія страху»), продюсером — Євген Таллер («Любов і блогери», «Ну, мам»).
Джон Сільвер («Острів скарбів», 1986)
Одноногий харизматичний пірат із музичного мульт-мюзиклу Давида Черкаського за мотивами однойменного пригодницького роману Роберта Льюїса Стівенсона. Разом із Джимом Гокінсом і капітаном Смоллеттом Сільвер довершує один із візуально найяскравіших та найбільш експерементальних проєктів «Київнаукфільму».
Напевне, з усіх українських анімаційних проєктів, створених за радянський період, саме «Острів скарбів» отримав найбільше відомості закордоном — шматки з цієї стрічки і досі стають мемами в англомовному онлайн-просторі.
Котигорошко
Класичний богатир з українських народних казок, який неодноразово оживав на екрані (зокрема в роботах Бориса Храневича у 1970-х, а згодом у мультсеріалі 2010-х). Сильний, справедливий і відважний захисник добра. Він уособлює архетип народного героя, який завжди перемагає зло, — вічну тему української культури.
До слова, знятий за мотивами цієї казки анімаційний серіал «Пригоди Котигорошка та його друзів», який дебютував на телебаченні 24 серпня 2014 року, став першим сучасним українським анімаційним серіалом.
Мавка («Мавка. Лісова пісня», 2023)
Загадкова лісова берегиня, втілення природи, любові, свободи та захисту рідної землі. Повнометражний фільм студії Animagrad за Лесею Українкою став справжнім феноменом: касові збори перевищили 150–600 млн грн (залежно від підрахунків у різних джерелах), аудиторія в Україні — понад мільйон, а стрічка вийшла в міжнародний прокат 32 мовами.
Утім, її шлях на екрани не був простим — ідею мультфільму представили на пітчингу європейського анімаційного форуму Cartoon Movie у Бордо ще у 2017 році, а робота над проєктом тривала аж шість років.
Та «Мавка» довела, що сучасна українська анімація може бути конкурентною на світовому рівні, і що класичні сюжети можна вдало переосмислювати з урахуванням актуального контексту. Після комерційного успіху анімаційної стрічки, світ «Мавки» також отримав ігрове доповнення — романтично-фентезійну картину «Мавка. Справжній міф», а також запланований та анонсований у 2023 році анімаційний серіал.
Пес Патрон (однойменний анімаційний серіал, 2023)
Джек-рассел-тер'єр-сапер, реальний герой повномасштабної війни, який став анімаційним символом незламності. Повчальний дитячий серіал розповідає про пригоди Патрона, який навчає дітей безпеці в умовах війни, розмінування та оптимізму. Створений за підтримки USAID та ЮНІСЕФ, він справжнім явищем воєнного часу; а також доказом того, як анімація може підтримувати, вчити та надихати навіть у найтемніші часи. На жаль, після того, як президент США Дональд Трамп скасував програму USAID, «Пес Патрон» залишився без фінансування, і фінальні п'ять епізодів серіалу залишилися недоробленими.
Читайте нас у Facebook, Instagram і Telegram, дивіться наш YouTube і TikTok
Поділіться своєю історією з Суспільне Культура. З нами можна зв'язатися у соціальних мережах та через пошту: [email protected]
