"Я не призначаю жодного директора". Ткаченко про рік роботи міністром, кризу в УКФ та мовний закон

"Я не призначаю жодного директора". Ткаченко про рік роботи міністром, кризу в УКФ та мовний закон

"Я не призначаю жодного директора". Ткаченко про рік роботи міністром, кризу в УКФ та мовний закон

Міністр культури та інформаційної політики Олександр Ткаченко провів велику пресконференцію з приводу року своєї діяльності. 4 червня 2020 його призначили на посаду. Ткаченко розказав журналістам про зміни, які відбуваються у Міністерстві, перелічив досягнення та відповів на запитання про те, чому культурні інституції країни останні пів року живуть від кризи до кризи.

Фірмовий стиль

Розпочав пресконферецію міністр з презентації нової айдентики МКІП, яку розробили за підсумками мистецького конкурсу. Мінімалістичний та легкий фірмовий стиль з використанням давньоруських шрифтів має зобразити той спектр питань, якими опікується Міністерство: туризм, креативні індустрії, мистецтво, інформаційна політика. Розробила айдентику агенція Green Penguin за фінансуванням USAID.

"Я для себе розшифровую, що це м'яка сила. Це таке м'якеньке, красивеньке. Нам можна використовувати цю айдентику у роботі", – сказав міністр.

Місія та візія МКІП

Місія МКІП – збільшувати вагу культури. Це не тільки про гроші, які будуть витрачати на культуру, але й залучення більшої кількості людей в культурні процеси. Про створення умов для надходження приватних інвестицій, про розвиток креативних індустрій і всієї сфери культури з точки зору росту і монетизації та задля перетворення її на ключовий елемент розвитку та усвідомлення власної ідентичності українського суспільства.

"Українська культура, українська мова, українська ідентичність – це те, на чому ми базуємо нашу роботу".

Рік на посаді. Про які успіхи та досягнення розказав міністр культури Ткаченко

Структура Міністерства

Міністерство знаходиться на фінальній стадії трансформації, коли має почати займатися стратегією і політикою, а оперативну діяльність візьмуть на себе відповідні агентства.

Рік на посаді. Про які успіхи та досягнення розказав міністр культури Ткаченко

Український культурний фонд

"Те, що зараз відбувається навколо УКФ – це біль, велика неприємність", – зазначив міністр і додав, що виступає за сталість інституції, щоб вони могли продовжувати успішно здійснювати свою роботу і підтримувати сферу культури.

Минулого тижня міністр закликав піти у відставку двох членів Наглядової ради –Олександра Сусленського та Ігора Тулузова – бо сподівався, що еволюційні зміни складу Ради без преривання роботи інституції дозволять виправити непорозуміння між УКФ та спільнотою. Однак Сусленський та Тулузов не відреагували на заяву міністра.

Натомість, за день до пресконференції Ткаченка про звільнення заявила голова УКФ Лариса Мудрак та член Наглядової Ради Катерина Чуєва.

"Нажаль, ті дві людини, на яких я покладав серйозні надії, пані Мудрак і пані Чуєва, [...] вирішили взяти самовідвід [...] Ця процедура взаємовідносин між експертами та дирекцією Наглядової ради потребує деяких уточнень".

На питання журналістів, чому досі не було підписано договір з новим директором УКФ, Ткаченко відповів, що наразі він проходить спецперевірку – це обов’язкова процедура.

"Я не призначаю жодного директора".

Довженко-Центр

Стосовно Довженко-Центру міністр зазначив, що ухвалення суду забороняє Ткаченку підписувати контракт з тим, за кого проголосувала Наглядова рада. Міністр був незадоволений вибором генерального директора, але призначив Олену Гончарук виконувачкою обов'язків, бо вважав справедливим, щоб інституція продовжувала роботу.

Український дубляж і мовний закон

Законопроєкт про відтермінування до кінця карантину норми про обов'язкове поширення та демонструваня фільми державною мовою з'явився після звернення телевізійних каналів, оскільки ті, за словами міністра, не мають можливостей продовжувати знімання запланованих проєктів. Сам закон "Про забезпечення функціонування української мови як державної" не змінюється, а лише відтерміновується, тому міністр вбачає у цьому крок назустріч представникам індустрії.

"Сам підхід залишається незмінним. Але, наскільки я знаю, депутати не проголосували за включення цього питання у порядок денний", – сказав Ткаченко.

На питання, як міністр оцінює перехід галузі обслуговування на українську мову, міністр відповів, що особисто йому приємно заходити до кав’ярні і чути, що йому відповідають українською.

Нещодавно Ткаченко заявив, що для чиновників та посадовців різних рівнів варто запроваджувати мовні штрафи, і що у цієї ідеї вже є прихильники у Верховній раді.

Проте коли йдеться про обов’язковість використання мови в сфері послуг, то в разі застосування штрафів важливо бути обережними через можливі маніпуляції. Це може бути використане для розповсюдження тези про "насадження" мови.

"Публічно я таку позицію підтримую. Я прихильник лагідної українізації, тому спочатку мають іти усі вище зазначені проєкти, а потім вже говорити про право держави застосовувати штрафи до звичайних громадян", – уточнив міністр.

"Велика реставрація"

До програми подали близько 100 заявок, серед яких експерти обрали 22 об'єкти, які знаходяться на балансі Міністерства і робота над якими розпочинається у найближчі дні.

Крім цих, є ще 2 знакові об’єкти поза межами “Реставрації”, якими опікується МКІП цього року – це трансформація “Хортиці” і музей Голодомору. Це тільки перші проєкти.

"Сподіваємось, що ми реставруємо 150 об'єктів впродовж трьох років", – сказав Ткаченко.

80% з цих об’єктів потребують реставрації, 30% перебувають в аварійному стані. Але міністр переконаний, що тепер, коли процес запущений, його нічого не зупинить, хто б не сидів у міністерському кріслі.

Об'єкти для реставрації відбирали за такими ознаками:

  • Це мають бути знакові об’єкти;
  • Вони мають бути в критичному стані;
  • Вони можуть збільшити кількість відвідувачів чи покращити умови навчання, можливо, вони мають туристичну привабливість.

Також обов'язковим є наявність розробленої проєктно-кошторисної документації, без якої жодна реставрація чи будівництво неможливі.

Ткаченко зауважив, що зараз в парламенті знаходяться зміни до закону, які дозволять МКІП видавати субвенції при подачі відповідної заявки від місцевих громад. Після прийняття змін Міністерство зможе переправляти кошти для реставрації тих чи тих об'єктів по всій території країни.

Що стосується об'єктів у приватній власності, то наразі в фокусі відомства перебувають саме державні об'єкти і об'єкти місцевих громад. Ткаченко вважає, що краще не залучати державні гроші до приватних будівель, а навпаки – долучати приватників до відновлення державних об'єктів, тому що у держави не вистачить ресурсів для реставрації такої великої кількості пам'яток.

Рік на посаді. Про які успіхи та досягнення розказав міністр культури Ткаченко

Інформаційна безпека

В МКІП розробили стратегію інформаційної безпеки, яка, на погляд Ткаченка, тримається на двох китах: "Це не тільки активне просування нашої інформації, але й протидія фейкам, маніпуляціям, а з іншого боку – можливість для людей навчитись гігієні споживання інформації, в першу чергу в соціальних мережах".

Рік на посаді. Про які успіхи та досягнення розказав міністр культури Ткаченко

Прозорість кінематографа

Журналісти в залі висловили сумніви в прозорості результатів рішення членів Ради з підтримки кінематографії – майже до всіх кіноспільнота має серйозні питання. Наприклад, актор Олексій Третенко не має відповідного режисерського досвіду у три роки, а деякі з ГО, які подавали від себе кандидатури, не мають відповідного КВЕДу.

Згадали й 14-й пітчинг, навколо якого було багато скандалів, коли фільми з високими оцінками експертів не отримували державне фінансування через рішення Ради з підтримки кінематографії.

Міністр зауважив, що коли проводяться подібні конкурси і відбори, завжди будуть запитання до їх прозорості. Стосовно самих правил відбору картин – нещодавно вони були змінені, зокрема були встановлені категорії фільмів, на які виділяються кошти: блокбастери, артхаусні проєкти, мейнстрімове кіно.

"Якщо є питання до членів цієї Наглядової ради, яка голосує, то я думаю, що їх потрібно задавати не з огляду їх майстерності, але їхню діяльність варто оцінювати по результатам їх роботи", – сказав Ткаченко.

Про що ще згадав Ткаченко:

  • Буде відновлена/створенна Держінспекція культурної спадщини та Держохорони культурної спадщини.
  • В Україні повернуто дві картини, але не уточнено, які. Вірогідно, йдеться про "Закохані" П’єра Луї Гудро та "Таємний від’їзд Івана Грозного перед опричниною" Михайла Паніна. Полотна були викрадені під час Другої світової війни. 
  • Внесено 105 музейних предметів музейного фонду до реєстру культурного надбання.
  • Україна подала офіційну заявку на включення борщу до списку культурної спадщини ЮНЕСКО.
  • Закінчено реставрацію Андріївської церкви. 
  • Запущено культурно-просвітницький проєкт "Нова бібліотека Софії".
  • Запущено раду з підтримки і розвитку креативних індустрій.
  • Реалізовано 10 конкурсних програм.

Олександр Ткаченко був призначений на посаду міністра культури та інформаційної політики України 4 червня 2020 року.

Читайте також

Конфлікт між Довженко-Центром та УКФ — що відбувається з цьогорічним конкурсом на гранти

Спочатку Держкіно, тепер УКФ. Чи справді влада перетягує контроль над культурними інституціями

Категорії
КонцертиТеатрАрхітектураДизайнІнше