Життя без поліетиленових пакетів. Якими є альтернативи та як відмовитися від пластику

Життя без поліетиленових пакетів. Якими є альтернативи та як відмовитися від пластику

Ексклюзивно
Життя без поліетиленових пакетів. Якими є альтернативи та як відмовитися від пластику Колаж, Суспільне. Войтюк Тетяна

У наш час поліетиленові пакети перетворилися на необхідність, без якої іноді важко обійтися у побуті. Ми викидаємо сміття, складаємо речі та носимо їжу із супермаркетів у пакетах. Крім того, ціна на поліетиленові пакети у кілька разів нижча за їх екологічні аналоги, тому майже в кожному домі є такий собі "пакет з пакетами", який лише накопичується з роками. Утім, попри певні переваги, екологи щоразу наводять докази негативного впливу пластику на навколишнє середовище та людський організм.

На початку червня Верховна рада підтримала обмеження на використання поліетиленових пакетів та ввела відповідні штрафи. Суспільне вирішило розібратися, якими є екологічні альтернативи та що робити для того, щоб повністю відмовитися від використання пластику.

Поліетиленовий бум та екологічна катастрофа

Життя без поліетиленових пакетів. Якими є альтернативи та як відмовитися від пластикуІлюстративне фото, Unsplash

Поліетиленові пакети з'явились в США у п’ятдесяті роки минулого сторіччя і їх виробництво одразу перетворилося на прибутковий бізнес. Собівартість такого продукту була низькою, а попит серед людей зростав через зручність та доступність. Утім з часом поліетиленові пакети спричинили низку екологічних проблем, які людству доведеться вирішувати ще кілька століть.

Трохи цифр

За даними ООН, щороку у світі використовують 5 трильйонів поліетиленових пакетів. При цьому кожного року до океану потрапляє 8 мільйонів тонн пластику. Щорічно у світі виготовляють понад 13 мільярдів пластикових пакетів, тобто 300 одиниць на кожного дорослого мешканця Землі. За даними екологів, у природному середовищі поліетилен розкладається понад двісті років, а пластик — майже 450 років. Більш того, середня "тривалість життя" такого пакета — всього 20 хвилин.

Що стосується шкоди природі, то тут також важко сперечатися. Всесвітня організація охорони дикої природи підрахувала, що кожного року від поліетиленових пакетів помирає близько 100 тисяч китів, тюленів та черепах. Крім цього, "острови з поліетилену" дедалі частіше мігрують океаном, а мікроскопічні частинки пластику потрапляють в ґрунт та воду. Більш того, вони опинилися навіть в організмі людини: італійські дослідники вперше виявили мікропластик в людській плаценті, вони опублікували дослідження в журналі Environment International.

Що роблять країни для боротьби з пластиком

Наразі майже 40 країн намагаються обмежити використання поліетилену та інших видів пластику або ж повністю його забороняють.

Першими таке рішення ухвалили у 1994 році у Данії. У 2002 році до данської ініціативи приєдналася Ірландія. Суттєве збільшення кількості країн, що почали відмовлятися від поліетилену, почалося у 2014-2015 роках. Багато в чому це пов'язано з прийняттям у ЄС Директиви 2015/720, яка стимулює держави зменшувати використання поліетилену.

За 24 роки країни розробили два основні способи боротьби з проблемою поширення поліетиленових пакетів. Перший спосіб – повна заборона, другий – економічні санкції: запровадження податку на виробництво та/або використання.

Читайте також: Сортування сміття та відмова від пакетів. Поради екологині щодо охорони довкілля

У звіті ООН зазначено, що наразі 23 країн повністю відмовилися від поліетиленових пакетів: Еритрея, Ефіопія, Кенія, Уганда, Руанда, Мозамбік, Камерун, Нігер, Буркіна-Фасо, Бенін, Кабо-Верде, Кот-д'Івуар, Мавританія, Марокко, Франція, Панама, Гаяна, Гаїті, Індія, Шрі-Ланка, Бангладеш, Монголія і Папуа-Нова Гвінея.

Деякі країни використовують або податкові важелі, або поєднують заборону на використання і стягують податок. Серед них: Китай, В'єтнам, Греція, Болгарія, Румунія, Туніс, Італія, Ізраїль, Данія, Ірландія, Португалія, Хорватія, Угорщина, Словаччина, Чехія, Австрія, Швейцарія, Іспанія, Латвія, Естонія, Колумбія і Тайвань. У жовтні 2018 року від виробництва, імпорту та реалізації пакетів товщиною менш як 15 мікронів відмовилася Грузія.

Україна також відмовляється від поліетиленових пакетів

Верховна рада у вівторок, 1 червня, у другому читанні проголосувала за законопроєкт, що обмежує використання поліетиленових пакетів. Під заборону потрапили тонкі, надтонкі та оксорозкладні пакети. За їх використання передбачені штрафи.

Ці пакети не можна буде використовувати у магазинах, ресторанах і кафе. Крім цього, Рада заборонила їх розповсюджувати як безкоштовно, так і за гроші. Пакети, які підпадають під заборону за законом, мають вилучити з обігу й утилізувати. Однак в законі не вказано, хто і як має це зробити.

Життя без поліетиленових пакетів. Якими є альтернативи та як відмовитися від пластикуІлюстративне фото, Unsplash

Життя без поліетиленових пакетів. Якими є альтернативи та як відмовитися від пластику

У громадській організації "Україна без сміття", яка з 2017 року займається організацією переробки сміття та освітніми програмами на екологічну тематику зазначили, що те, що Рада підтримала законопроєкт про заборону поліетиленових пакетів є гарним кроком вперед, втім зауважили, що в Україні бракує необхідної інфраструктури для цього.

"Інколи люди, наприклад, не сортують сміття не тому, що не хочуть турбуватися про довкілля, а тому, що так простіше: швидко покласти все в пакет і не перейматися ні про що. А ще більшість людей просто не знає про сортування як альтернативу, не обізнана з його екологічними й економічними перевагами", — зазначила комунікаційна менеджерка організації Анна Яблучна.

Пакетів не буде, а що натомість?

Життя без поліетиленових пакетів. Якими є альтернативи та як відмовитися від пластикуСуспільне, колаж

Анна Яблучна розповіла, що наразі існують різні аналоги поліетиленових пакетів. Зокрема це різноманітні багаторазові тари та "авоськи", які були популярними у минулі десятиріччя. Вона зазначила, що до Радянського Союзу поліетиленові пакети потрапили лише через 20 років після своєї появи.

"Оці двадцять років наші люди абсолютно нормально користувалися "авоськами", які ми зараз називаємо шоперами. Тобто по суті люди вже мали досвід користування багаторазових тар", — зазначила вона.

Читайте також: Лише 20 компаній виробляють понад половину одноразових пластикових виробів світу — дослідження

За її словами, як альтернативу поліетиленовим пакетам можна використовувати екоторби з натуральних або перероблених матеріалів та мішечки.

"Можна використовувати цупкі пакети, які вже є у вас вдома. Вони придатні для багаторазового використання, якщо до них ставитися турботливо, а не просто відразу викидати у смітник", — додала вона.

Що стосується продуктів на вагу, як от цукор або крупи, то їх можна просити зважити в різні металеві тари або скляні контейнери, щоб не класти в поліетиленові пакети.

"У більшості випадків немає спротиву серед продавців, коли ви приходите і просите зважити якийсь продукт у вашу металеву тару", — зазначила вона.

Яблучна також рекомендує наперед планувати походи в магазин і завжди мати із собою торбинки або інші посудини для зберігання продуктів.

"Як ми носимо із собою гаджети, або маску, так повинна бути екоторбинка, а не пакет. Ось і все, це вирішує всі незручності", — долала вона.

"Сортування має стати новою культурною звичкою українців"

У випадку з пакетами для відходів, Яблучна радить займатися сортуванням сміття. За її словами, у середньостатистичної сім'ї половина сміттєвого кошика наповнена органічними відходами, а інші 50% — тверді побутові відходи.

"Якщо вона їх сортує, відвозить їх на переробку, то у неї майже немає що викидати. Тобто їй навіть не потрібне сміттєве відро. Органіку вона може збирати окремо, а всі інші відходи — сортує. Якщо людина цього не робить і викидає все у пакет, то він лишається на звалищі і дуже довго розкладається", — додала вона.

Оксорозкладні пакети, за її словами, на 97% складаються з типових пластиків і приблизно на 3% з речовини, яка прискорює розклад на частинки. Утім, коли такі пакети в умовах звалища розкладаються, утворюється мікропластик, який потім за харчовим ланцюжком опиняється всередині людського організму.

"Існує міф, що якщо на пакеті написано "біо", то все гаразд і можна як-небудь користуватися"

Як альтернативу можна використовувати біорозкладні пакети з кукурудзяного крохмалю, які повністю розкладаються. Водночас цей процес можливий лише за певних умов.

"Це не має бути замість звичайного пакета. Це пакети для органіки. Тобто там не повинно бути ніякого пластику або скла. Тому що, по-перше, це цінний ресурс, який можна здати на переробку, а, по-друге, це не дасть пакету розкладатися", — наголосила Яблучна.

Вона зазначає, що людям потрібно самим почитати, як саме ці пакети "живуть" у них вдома та після того, як від них позбуваються.

Альтернатива є, але що робити зі сміттям

Життя без поліетиленових пакетів. Якими є альтернативи та як відмовитися від пластикуІлюстративне фото, Unsplash

Яблучна наголошує, що сміття, зокрема поліетиленові пакети, необхідно відсортовувати від інших відходів та здавати на переробку. За її словами, люди звикли викидати сміття у пакети не тому, що не хочуть дбати про природу, а тому, що це, перш за все, зручно і вони не знають альтернативи.

"Нас зі школи вчили як: викидаєш у смітник, значить ти молодець"

Комунікаційна менеджерка зазначила, що зараз ситуація змінюється. Тепер важливо не просто викинути все у смітник, а принести додому, вимити та здати на переробку, щоб мінімізувати потрапляння пластику в навколишнє середовище.

Чи зменшиться попит на поліетиленові пакети серед українців

В організації, за словами Яблучної, очікують початку "екобуму" серед виробників та споживачів. Вона наголосила, що "здоровий тренд" вже почався і триватиме й надалі. Водночас представниця проєкту додала, що все залежить від того, до чого людина звикла і її стилю життя.

"Щодо теми поліетиленових пакетів, можливо люди не так швидко до цього звикнуть, але з іншого боку, якщо ми уважно почитаємо закон, він не забороняє усі пакети в один день. У бізнесу є дев'ять місяців, щоб адаптуватися, а деякі пакети зникнуть аж у 2023 році. Є поетапний період. Я думаю, буде якась частина населення незадоволена, але у нас так завжди, це нормально. Але більшість екосвідомих людей, особливо молоді, підтримують ініціативу держави", — додала Яблучна.

"Без поліетиленових пакетів в закладах харчування і магазинах можна обійтися"

Менеджерка "України без сміття" зазначила, що наразі в медіасфері дедалі більше висвітлюють екотеми, зокрема про сортування сміття. За її словами, ця тема нарешті стала артикулюватися у суспільстві.

Вона також додала, що на їх станцію із сортування, яка розташована в Києві, можна з будь-якої точки України відправили поштою пластик для сортування, і нею дійсно користуються люди. Також за її даними зростає кількість тих, хто особисто приїжджають на станцію переробки.

"Якщо раніше, коли ми тільки починали, на першу станцію (на вул. Максимовича — ред.) вдень приходило десь двадцять людей, то зараз (на вул. Саперно-Слобідській — ред.) це понад 500, особливо у вихідні. Вони не просто привозять вторсировину, а й готові доплачувати за ретельне сортування. Дуже змотивовані люди", — додала вона.

Водночас в одній з торгових мереж взуття Суспільному розповіли, що наразі попит на поліетиленові пакети залишається високим, й іноді увечері в магазинах їх вже немає, оскільки все розкуповують за день.

"Люди не хочуть купувати паперові пакети, бо вони дорожчі. Але Рада ухвалила закон, тому скоро доведеться відмовлятися від звичайних пакетів", — розповіла представниця магазину.

Що відомо

  • Вчені стверджують, що забруднення мікропластиком планети сягнуло рівня, який призвів до формування кругообігу пластику, подібного до інших природних циклів. Вони з'ясували, що мільярди тонн мікропластику наразі присутні у атмосфері Землі, океанах та грунтах.
  • Група дослідників навіть підтвердила наявність частинок мікропластику на вершині найвищої гори світу — Евересту.
  • Канадським хімікам вдалося створити біорозкладну альтернативу пластику з рибних відходів, зокрема голів, кісток та луски. Специфічного запаху у екополіуретану немає.
  • Дві третини країн-членів Організації об'єднаних націй виступили за створення нового глобального договору, щоб подолати забруднення пластиком. Водночас найбільші виробники таких відходів - США та Велика Британія - поки що не долучилися до роботи.
  • В Україні запустили національну мапу пунктів прийому вторинної сировини. Презентація проєкту його розробниками із всеукраїнського молодіжного руху Let’s do it Ukraine відбулася на пресконференції до міжнародного Дня Землі 22 квітня.

Читайте також

Від полювання на китів до збереження озонового шару. Історія "Грінпісу"

Альтернативна енергетика і менше пластику. Експертка пояснила, як українці можуть допомогти планеті

Категорії
ПолітикаЕкономікаКультураСвітСпортВідеоПодіїТоп дняПриродаРегіониСтильДітиНаукаТехнологіїУрбаністикаЇжаДомашні твариниЛюди