Вирубка лісів, розорювання земель та недостатньо відповідальне ставлення до навколишнього середовища в Україні призводить до збільшення кількості екологічних катастроф та посилює ефект від зміни клімату в країні. Експертка з кліматичної політики громадської організації “Екодія” Євгенія Засядько в ефірі Українського радіо пояснила, що мають робити українці, щоб підтрмати боротьбу зі змінами клімату.
Про кліматичні зміни, які відбуваються у світі
Кожного року ми спостерігаємо все більше проявів таких змін (клімату - ред), це відбувається і в кожному регіоні, кожній області України. На мою думку, навіть якщо це “лякачки”, то вони стають все масштабніше і стосуються кожного. І не можна сказати, що це страхи майбутнього, що це обійде нас, що наступні покоління з цим зіткнуться, а не ми. Регіони від цього вже потерпають, у нас були масштабні пожежі. За підрахунками, ми втратили 150 гектарів лісів. Також треба згадати про повені на Західній Україні. На подолання їх наслідків виділили 743 мільйони гривень, хоча можна було завчасно попередити цю катастрофу. Не перший рік розповідають про те, що не треба вирубувати в Карпатах ліси, а варто адаптуватися і проводити заходи щодо попередження повеней, а ми повертаємося до цієї проблеми, коли вже запізно. Якщо працювати на випередження, то багатьох ризиків можна позбутися. Те ж стосується і сільського господарства, бо дуже багато продуктів сільського господарства ми втратили цього року через посухи. Те, що відбувається, має стимулювати до активних дій як громадян, так і політиків.
Чому люди не ставляться свідомо до ресурсів
Мені здається, ми повертаємося до якихось освітніх речей. Порівнюючи, наприклад, рівень усвідомленості Європейського Союзу і Україну, можемо бачити велику різницю. Там з повагою ставляться до природних ресурсів, люди активно беруть участь в ухваленні державних рішень, виходять на марші і в цілому показують свою думку і своє бачення. В Україні, на жаль, це не настільки масштабно і, на мою думку, проблема в освіті, бо це питання навіть недостатньо висвітлюється у шкільних програмах чи в університетах. Навчання можна починати навіть з дитячого садка, не лякати, а розповідати дітям, що є добрі звички, які будуть позитивно впливати як на сьогодення, так і на майбутнє. І це вплине на те, якими люди виростуть, який вибір вона буде робити.
Про покарання за екологічні злочини
На мою думку, дуже важливо показати громадськості, що це питання турбує велику кількість людей. Доки немає запиту від громадськості або цей запит дуже маленький, політики не зацікавлені вирішувати проблему. Тому створення петицій, написання повідомлень публічно, навіть написання постів у Facebook, як би це смішно не звучало, це теж має свій вплив. Інформацію треба доносити якомога ширшому колу, залучати більше людей. Це вплив на політиків і залучення громадськості до ухвалення рішень. Це ті інструменти, які зараз наявні. Бо через карантинні заходи люди не можуть зараз вийти на мітинг, але є інші інструменти, які можуть допомогти це зробити. Зараз важливо показувати політикам напрямок, який громадськість очікує побачити. В свою чергу це допоможе політикам, які відстоюють такі ж принципи.
Про знищення луків у сільських місцевостях
Насправді це доволі масштабна проблема і, наприклад, цього року ми могли спостерігати таке явище як пилові бурі. Все це відбувається через розорювання земель. Зима не була сніжною, ґрунти не мали достатньої кількості вологи, землю розорювали, зрубували лісові смуги — все це призвело до того, що до нас повернулися бурі. Проблема лишається за тим, хто має це питання вирішувати: місцева влада чи надати відповідальність якомусь органу? Доки немає відповідального, ніхто не береться вирішувати ці проблеми.
Про вплив місцевої громади на розміщення потенційно шкідливих підприємств
Так, дійсно громади мають свій важіль у цьому. Зараз на рівні законодавства у нас є оцінка впливу на довкілля перед будівництвом будь-якого об’єкту. Організація, яка буде займатися будівництвом, має зібрати пакет документів, щоб зрозуміти, який вплив буде мати цей об’єкт на довкілля. У рамках підготовки цього документу також проводяться слухання з громадськістю, які мають бути відкритими, завчасно мають бути зроблені повідомлення про їх проведення, на сайті місцевої ради чи в газеті, до цих них може долучитися будь-хто і висловити свою думку. Також не треба забувати про листи-звернення до депутатів Верховної Ради чи місцевої. Ви маєте право висловлювати свою проблему і вимагати її вирішення. Якщо місцева влада не зацікавлена у цьому, бо має якісь бонуси, то ви завжди можете звертатися до Міністерства охорони навколишнього середовища і Державної екоінспекції. Також можна звертатися до депутатів різного рівня, які мають свої важелі впливу. Є незалежні юридичні організації, які можуть допомагати з подібними об’єктами і проблемами.
Про роль кожного у покращенні екологічної ситуації
Повсякденна поведінка людини має значення. Наприклад, ми помічаємо Києві у топах серед країн світу по забрудненню повітря. Люди використовують свої автівки і це впливає на якість повітря у столиці. Це такий елементарний приклад, коли тут і зараз це впливає на якість повітря, здоров’я і клімат, оскільки 10% викидів парникових газів в Україні саме через транспорт. Великий відсоток також залежить від енергетики — 66%. У 2021 році будуть відбуватися аукціони, де можна буде обирати, хто буде вам постачати енергію. Тобто ви зможете обирати чи це буде вугільна станція, чи, можливо, ви захочете підтримати підприємство, які виробляють її за рахунок відновлюваних джерел енергії. Це допоможе скоротити викиди парникових газів. Навіть у повсякденному житті, коли в супермаркеті ви обираєте продукти з великою кількістю упаковки, ви маєте розуміти, що на ці упаковки була затрачена енергія, що вплинуло на зміну клімату. І треба пам’ятати, що органічні відходи, не пакети, теж впливають на викиди парникових газів. Коли ви купуєте зайву їжу, а потім її просто викидаєте — це теж має свій вплив. Якщо говорити про роль кожного, то треба самим звертатися до місцевої і державної влади, говорити мають не лише громадські організації, а й громадяни.
