15 вересня 1971 року вважається днем народження організації “Грінпіс”, мета якої – розв'язання глобальних екологічних проблем, зокрема й через привернення до них уваги громадськості та влади. Розповідаємо про історію, досягнення та критику однієї з найвпливовіших природоохоронних організацій.
Історія організації
Наприкінці 60-х років минулого століття США планували провести підземні ядерні випробування в районі біля поблизу острова Амчитка на заході Аляски. У 1964 році в цьому районі стався так званий “Великий Аляскинський землетрус” – один із найсильніших землетрусів у США, внаслідок якого серйозно змінилася геологія регіону. Наприклад, Острів Латуш зсунувся на 18 м на південь, а острів Кадьяк піднявся з води на 15 м.
Така передісторія регіону стала поштовхом для протестів противників ядерних випробувань, які проводилися на кордоні США і Канади. Попри протести Сполучені Штати все ж провели випробування. Хоча ні землетрусу, ні цунамі не сталося, протести лише посилилися після заяви про те, що Штати планують підірвати ще одну бомбу, але вже вп’ятеро потужнішу, ніж попередня.
16 жовтня 1970-го у Ванкувері відбувся благодійний концерт, організований одним із майбутніх засновників “Грінпісу” Ірвінгом СтоуІрвінг Гарольд Стоу (25 липня 1915 — 28 жовтня 1974) був юристом Єльського університету, активістом і засновником "Грінпісу". Названий одним зі "100 найвпливовіших випускників Університету Брауна ХХ століття".. Кошти ж з концерту стали фінансовим підґрунтям для створення організації. На зібрані гроші 15 вересня 1971 року був створений комітет Don't Make a Wave ("Не створюйте хвилю"), який орендував судно Phyllis Cormac. Корабель вирушив до берегів Амчитки й кинув там якір. Щоб не потопити корабель, уряд США був змушений припинити випробування.
Після цієї перемоги судно перейменували на Greenpeace, а організацію – на Greenpeace Foundation. Активісти почали боротьбу з ядерними випробуваннями по всьому світу й набували дедалі більше прихильників. Це дало можливість “Грінпісу” розширити сферу впливу та почати боротися за збереження екології планети й за порятунок тварин загалом.
Досягнення Грінпісу
Організація може похвалитися багатьма перемогами. Наприклад, у 1970-ті “Грінпіс” проводив велику кількість кампаній проти комерційного полювання на китів. Активісти маневрували на невеликих надувних човнах між кораблями й китами, на яких були спрямовані гарпуни, прикриваючи їх своїми тілами. 1982 року організація все ж домоглася розгляду Міжнародною китобійною комісією мораторію на комерційне полювання на китів, який набув чинності у 1986 році. У 1994-му зону антарктичних морів оголосили заповідником для китів.
У 1985 році корабель “Грінпісу” “Воїн веселки” провів евакуацію жителів тихоокеанського атолаАтол – кораловий острів, який найчастіше має форму розірваного або суцільного кільця та оточує неглибоку, до 100 м, лагуну (мілководна частина океану чи моря, яка відділена від нього баром, косою, кораловим рифом). Ронгелап, понад 95% населення якого постраждало від радіаційного зараження після вибуху атомної бомби на американському полігоні.
У 90-х роках минулого століття “Грінпіс” почав звертати увагу громадськості до проблеми забруднення повітря і руйнування озонового шару. Наукові докази того, що озоновий шар руйнується вуглеводними певних груп, ігнорувалися політиками та великими промисловими магнатами. У 1992 році з ініціативи організації німецькі вчені розробили технологію Greenfreeze, яку можна використовувати у виробництві екологічних безпечних холодильників.
Крім того, “Грінпіс” виступає за поступовий перехід до відновлюваної енергетики. Попри поширену думку, організація ніколи не вимагала негайного припинення видобутку нафти й використання палива, проте “Грінпіс” висловлюється проти конкретних небезпечних, руйнівних для природи проєктів. Наприклад, видобуток нафти посеред Арктики, буріння під водою на великій глибині тощо.
Нині “Грінпіс” сформулював свої основні цілі так:
- Захищати біорізноманіття у всіх його формах.
- Запобігати забрудненню та зловживанню океаном, землею, повітрям і прісною водою.
- Усунути всі ядерні загрози.
- Сприяти миру, глобальному роззброєнню та ненасиллю.
Основні напрямки Грінпісу
Основні принципи організації Greenpeace – незалежність, протест дією і ненасильство. Головними завданнями члени "Зеленого світу" вважають екологічне відродження і залучення влади до збереження природи. До основних напрямів роботи організації відносять:
- припинення виготовлення токсичних речовин;
- зупинка глобального потепління;
- збереження природи океанів, лісів і джунглів;
- забезпечення атомного роззброєння;
- відмова від воєн і перехід до мирного співіснування;
- введення екологічно стійкого землеробства.
Структура Грінпісу
Сьогодні організація об'єднує близько 3 млн осіб. Організацію очолюють голова міжнародної ради директорів Ана Тоні (з 2011 року) і міжнародний виконавчий директор Куми Наїду (з 2009 року). Бюджет Грінпіс складається з членських внесків, приватних пожертвувань і доходів від продажу сувенірів.
Штаб-квартира знаходиться в Амстердамі (Нідерланди). У більш ніж 40 країнах відкриті національні офіси, які діють як самостійні організації та очолюються виконавчими директорами. Загальна політика і стратегія міжнародних проєктів визначається на щорічних зустрічах виконавчих директорів всіх офісів Грінпіс.
Грінпіс в Україні
Діяльність Грінпіс в Україні почалася у 1990 році з медичного проєкту "Діти Чорнобиля". Робота здійснювалася у вигляді допомоги іноземних фахівців для діагностики та лікування дітей, постраждалих в результаті аварії на ЧАЕС. З 1993 року Грінпіс-Україна існує як самостійна громадська екологічна організація – національне відділення міжнародної організації Грінпіс Інтернешнл.
Проте організація "Грінпіс" не прижилася. У 90-х ініціатива провалилася через нестачу фінансування. У 2016 році була друга спроба воскресити її діяльність та юридично зареєстрована ГО "Грінпіс-Україна". Відповідну групу Greenpeace Ukraine можна знайти в Facebook, проте інформація там не оновлювалася з 2019 року, а про заслуги організації складно знайти хоча б якусь інформацію. На офіційному сайті організації також немає згадки про український регіональний офіс.
Країни поширення
Офіси Greenpeace працюють в 55 країнах. У кожній національній організації офісу є свої проєкти, при цьому вся робота Грінпіс зосереджена на двох найважливіших для планети викликах: зміні клімату та збереженні біорізноманіття. У Greenpeace є науковий центр, який працює на базі університету міста Ексетер (Великобританія) і надає науково-дослідницьку підтримку проєктам по всьому світу.
В Азії ця охоронна організація поширена більше, ніж у Європі. Австралія та Океанія налічує у собі багато філій Грінпіс. Найменше поширений Грінпіс в Африці.
Критика
Попри свою місію, організація все ж зазнавала й критики. Найвідомішим прикладом є боротьба “Грінпісу” проти ГМО. У 1996 році організація почала виступати проти генетично модифікованих харчових продуктів. У 2016 році більш як 120 Нобелівських лауреатів підписали лист із закликом до Greenpeace припинити боротьбу з ГМО, орієнтуючись на наукові докази безпечності таких продуктів.
Одним із найбільших критиків організації є колишній очільник “Грінпісу” в Канаді Патрік Мур, який звертав увагу на недостатню кваліфікованість керівників: “У середині 80-х (саме тоді Мур обіймав посаду в організації – ред.) раптово я виявив, що я єдиний з директорів “Грінпісу”, хто має профільну освіту і займається наукою. Ніхто з моїх колег не володів науковим ступенем у хоч скільки-небудь близькій області. Це були політичні діячі, якісь публічні фігури, екологічні кар'єристи”.
Крім того, інколи організація потрапляє в скандали. Наприклад, у звітах за 2013 рік зазначалося, що директор міжнародної програми “Грінпіс Інтернешнл” Паскаль Гастінг для робочої поїздки подолав понад 400 км літаком, попри заяви організації, що “стрімкий розвиток авіації руйнує наші шанси зупинити небезпечні зміни клімату”. Після громадського осуду “Грінпіс” оголосив, що Гастінг їздитиме потягом.
У грудні 2014 року активісти “Грінпіс” пошкодили гірські породи, пов’язані з геогліфамиГеогліф – нанесений на землю геометричний або фігурний візерунок, як правило, довжиною понад 4 м. Багато геогліфів настільки великі, що їх можна побачити тільки з повітря. Наски в Перу, встановлюючи банер по лінії одного з відомих геогліфів.
Активісти пошкодили територію, пройшовши поблизу без взуття, в той час, коли доступ до цього району обмежений і необхідно було носити спеціальне взуття, аби не пошкодити об’єкт Всесвітньої спадщини ООН. В організації запевняли, що активісти поводилися цілком обережно, але цьому суперечили відео та фотографії, на яких видно, що вони носили звичайне взуття.
За твердженням уряду Перу, геогліф виявився зіпсований з сумнівною можливістю реставрації. "Грінпіс" вже вибачилася за дії своїх активістів, але уряд не прийняв їх.
Ким фінансується
Основне фінансування організація отримує від індивідуальних пожертв прихильників та фондів. “Грінпіс” проводить перевірку всіх основних пожертв, щоб переконатись, що не отримує небажаних коштів. Зокрема, організація не приймає гроші від урядів, міжурядових організацій, політичних партій або корпорацій, аби уникнути їх впливу.
У 2003 році організація Public Interest Watch поскаржилася Службі внутрішніх доходів США на те, що податкові декларації “Грінпіс США” є неточними та суперечать законодавству. Податкова служба Штатів провела детальний огляд і у грудні 2005 року дійшла висновку, що “Грінпіс США” продовжує претендувати на статус звільненого від оподаткування.
Читайте також
Високі тропічні дерева стрімко зникають з амазонських лісів. У чому причина та як це зупинити
Куди рухається людство. 7 фактів про населення світу
Екологічне мислення: як воно допоможе виробити корисні звички дорослим і дітям?
