Яка ймовірність повномасштабного вторгнення Росії, до чого призведе визнання "Л/ДНР", як санкції вплинуть на подальші дії Путіна. Про це все у інтерв'ю Суспільному розповів політолог, доктор історичних наук Ігор Тодоров, який у 2014-му був змушений переїхати з окупованого Донецька до Ужгорода.
— Росія визнала так звані "Луганську та Донецьку народні республіки". Путін прийняв рішення ввести війська для "підтримання миру". Що можна чекати від Росії найближчим часом?
— В своїй промові Путін пообіцяв справжню декомунізацію і відокремлення від України тих території, які були отримані завдяки Леніну. Закарпаття теж може бути з цим пов'язане. Я думаю, що зазіхань не буде, бо є інтереси інших країн.
"Думаю, що вторгнення з танками не буде. Але будуть кібератаки"
— Чи може Росія повномасштабно вторгнутися зараз в Україну?
— Хочеться сподіватись, щоб Росія не пішла далі. Але визнання "Л/ДНР", які фактично створила Росія, мають тривожні дзвіночки. Потенціал поглиблення агресії є. Теоретично це може бути і Харків, і Запоріжжя, і Херсон, і Київ. Небезпека дуже серйозна. Але я думаю, що гра буде тривати. Вторгнення з танками не буде. Але будуть кібератаки. Зараз чудова нагода для заборони всіх проросійських партій, теканалів. Їх ще дуже багато в Україні. Все це — агентура Росії. Зараз варто спостерігати за ситуацією, зберігати спокій і сподіватися, що це складне випробування буде подолане.
— Угорщина перекидає частину військ до кордону з Україною. Про що це свідчить? Прем'єр-міністр Віктор Орбан може приймати рішення, які йтимуть в розріз з НАТО?
— З точки зору суверенності, кожна країна на власній території може робити все, що не суперечить законодавству. За словами міністра оборони Угорщини Тібора Бенко, достатньо важко з'ясувати мотивацію. Там йдеться про можливі гуманітарні питання, не допустити якісь збройні формування з України. Це їхнє право — турбуватися про власну безпеку. Мене здивувало бачення міністра оборони, що бойові дії можуть бути не лише на Сході, а й у Києві та на Закарпатті. Закарпатська область — досить далеко і тут повітряний простір 4 країн Європи та НАТО. Навряд чи сюди росіяни сунуться.
Такі заяви доволі специфічні, як і решта зовнішньої політики Угорщини. Якщо Румунія заявляє про прийняття пів мільйона біженців, то в Угорщини тут особлива позиція. Вона заявила, що їй не потрібні додаткові військові сили. З 2017 року триває блокування Угорщиною засідань комісій Україна — НАТО. Але 22 лютого воно відбулось, значить блокування не було. І в такий складний час блокування не є дружнім кроком.
"Путіна санкції не зупинять"
— Як охарактеризуєте санкції ЄС, США, Великої Британії? Чи мають сусідні держави активніше засуджувати агресію та запроваджувати санкції?
— Тут в кожної країни своя історія. Угорщина має чудовий договір про постачання газу, пільговий. І ще багато чого. Тут про економічні санкції не йдеться. Румунія дотримується загальної політики ЄС та НАТО. До речі, це єдина країна регіону, яка в стратегії своєї нацбезпеки ще в 2019 році записала, що Росія — ворог. Те саме можна сказати і про Польщу. Словаччина теж не йде проти загальної лінії.
Санкції почали вводитися в 2014 році. Потім були повязані з Мінськими угодами, які, я вважаю, добре, що припинили існування. Але Путіна санкції не зупинять. Маю на увазі весь його режим, який підтримується народом. Бо він справді підтримується своїм народом. Коли кажуть, що Путін поганий, а росіяни хороші, то це неправильно. З 2014 року росіяни — вороги, поки не довели зворотнього. Вони були в Криму, на Донбасі. Я не хочу казати про всіх росіян, але про пасивну більшість. Чи були якісь протести під час введення військ? Не треба ідеалізувати народ Росії. Я вважаю, що керівництво добре розуміє глибинні бажання цього народу: "Ми такі круті! Нас усі бояться!". Я думаю, що санкції вплинуть на окремих людей. На мій погляд, така російська ідея, яку символізує Путін, передбачає, що санкції не страшні, України немає, а "ми один народ".
Щодо блокування рахунків, банківської системи SWIFT: все це може спрацювати, але потрібна політична воля з іншого боку. На жаль, ми раніше чули лише глибоке занепокоєння. Добре, що зараз почалось постачання зброї від союзників.
Проте є деякі слабкі ланки. Президент Франції Макрон був щасливий, що поговорив з Путіним, що буде миротворцем, а президент Росії йому відверто брехав. Канцлер Шольц і Макрон по 2 години слухали маячню Путіна про історичні екскурси.
Що відомо:
- За інформацією Пентагону, біля України перебувають 190 тисяч військових РФ і бойовиків. 80% із яких приведені в бойову готовність — і загроза нападу на українську територію є дуже близькою.
- Президент РФ Володимир Путін 21 лютого визнав правосуб'єктність самопроголошених "ЛНР" і "ДНР" і підписав відповідний указ. Путін заявив, що "Л/ДНР" визнають у межах Донецької та Луганської областей, і підтвердив, що це означає крах Мінських домовленостей.
- Відповідно до указу про визнання "Л/ДНР", Путін доручив Міноборони РФ "забезпечити здійснення Збройними силами РФ функцій із забезпечення миру" в ОРДЛО до підписання з ними "договорів про дружбу і співробітництво", тобто фактично ввести російські війська на окупований Донбас. Техніку в Донецьку зафіксували вже під час виступу Путіна. Україна і Захід заявили, що визнання "Л/ДНР" Росією означає її вихід із Мінських домовленостей.
- Україна скликала Радбез ООН, США та ЄС анонсували санкції.
- Загострення на Донбасі почалось 17 лютого – бойовики на Донбасі обстріляли Станицю Луганську, Мар'їнку, Врубівку. У Міноборони, Генштабі та МЗС України наголошують, що українська армія не веде наступальних дій та закликають не довіряти пропаганді РФ та перевіряти інформацію.
- 18 лютого бойовики "Л/ДНР" заявили почали евакуацію людей та закликали жителів окупованих територій виїхати до РФ. Водночас чоловіків 18-55 років з окупованих територій не випускають через примусову мобілізацію.