Українці не купують книжок? Як українські книгарні розвивають культуру читання, попри статистику

Українці не купують книжок? Як українські книгарні розвивають культуру читання, попри статистику

Українці не купують книжок? Як українські книгарні розвивають культуру читання, попри статистику
. Колаж Суспільне Культура

"Українці читають мало. Книжки не купують. Тому майже немає класних книжкових" — так починався допис власника маркетингової агенції Fedoriv Андрія Федоріва, що викликав обговорення про розвиток книжкової сфери в Україні.

На тлі дискусії Український інститут книги (УІК) оприлюднив перелік книгарень, які працюють в Україні станом на початок серпня. Усього — 247 локацій. До списку потрапили дані книгарень, що УІК отримав під час опитування, проведеного в липні 2023 року, а також зібрані з відкритих джерел — сайтів мережевих книгарень. У перелік не увійшли ритейлери, що на момент дослідження мали хоча б одну книжку на полицях російською мовою.

Згідно з переліком, найбільше книгарень у Києві — 66. У регіонах книжкових магазинів менше, а ті, що є, здебільшого належать великим мережам книгарень. Загалом 17 книгарень є у Львові, Рівному — 14, Харкові — 11, Вінниці — 10, Луцьку та Чернігові — по 4, Івано-Франківську — 7, у Кривому Розі та Миколаєві — по одній.

Які труднощі в роботі книгарень, як змінюється попит та хто є відвідувачами книгарень — Суспільне Культура зібрало коментарі частини незалежних книгарень та однієї муніципальної книгарні.

Контекст: пост Федоріва про читання

Андрій Федорів написав 4 серпня у Facebook: "Українці читають мало. Книжки не купують. Тому майже немає класних книжкових. Або немає класних книжкових, тому купувати книжки не зручно, не цікаво й не модно? Майже як народна мудрість «Чому дурні, бо бідні. Чому бідні, бо дурні»".

Андрій Федорів, книжкм
Пост Андрія Федоріва про книжкову галузь. Скриншот/Facebook

Після цих слів Федорів наводить рекламу і концепцію нової книгарні в Києві та інтернет-сервісу Readeat, особливістю якого стануть індивідуальні добірки книжок в онлайні, а ціни встановлюватимуть і регулюватимуть самі видавництва. Ще до запуску книгарня викликала обговорення у Twitter після того, як одна користувачка написала про те, як відбувається наповнення сайту товарами: за опис однієї книжки пропонували 4 грн.

У коментарях Федоріву закидали знецінення книговидавничої справи, роботи книгарень та друкарень, які втрималися або відкрилися під час повномасштабного вторгнення Росії. У наступних своїх постах бізнесмен спробував уточнити позицію. Він погодився, що в Україні є активний книжковий ринок, хороші видавництва та читачі, які регулярно купують книжки. Але вважає це "бульбашкою" та "нішею, а не мейнстримом", тоді як статистика по країні інша.

"Саме люди, які активно читають, відмовляються вірити в статистику по ринку загалом, говорячи: «Я ж читаю! Мої друзі читають! Отже, всі читають». Український книжковий ринок має бути приблизно в 5–10 разів більший, щоб вийти на індустріальний рівень, наприклад Польщі", — підсумував Федорів.

У коментарі для програми Суспільне Культура "Культура на часі" Федорів перепросив за свій допис: "Якщо ми говоримо про пост, то він був неправильний. Мені не вдалося коректно донести свою думку, і мої формулювання образили людей, вони сприйняли ці формулювання як зверхні. І якщо це так було прочитано, значить це так і було. Мені соромно, мені сумно і я прошу у всіх вибачення щодо цього", — зазначив він.

Робота незалежних книгарень

Книгарня "Місто", Київ

Книгарня "Місто" (Київ), як незалежні книгарні розвивають культуру читання
Книгарня "Місто". Instagram/tse.misto

У березні 2023 року неподалік станції метро "Арсенальна" відкрилась книгарня "Місто". Засновниця Діана Слонченко розповіла, що підготовка до запуску припала якраз на час блекаутів та холодної зими.

"На старті завжди важко одне — запуститися в строк, який ти сама собі намітила. Бо ремонт впродовж блекауту, холодної зими — це вже випробування, особливо коли окрім своїх власних коштів у тебе немає підстраховки. Після відкриття стало зрозуміло, що тієї стартової кількості книг, яку я нарахувала, не вистачає, аби заповнити простір книгарні, тим більше, що в перший же тиждень роботи відвідувачі розкупили чверть асортименту. Тож наразі поповнення відбувається щонайменше двічі на тиждень", — поділилася Діана.

На відкриття підштовхнуло бажання поділитися з людьми тим, що допомогло їй самій підтримувати себе під час повномасштабної війни. Так з’явилася ідея створити простір, де проходять мистецькі воркшопи для дорослих, книжковий клуб, літературні зустрічі; де можна обрати книжкову новинку, київський сувенір чи вінілову платівку:

"Хотілось довести, що незалежно від віку та професії, можна віднайти в собі творчу частину, за допомогою мистецтва відволіктись від реальності".

За словами Діани Слонченко, за п’ять місяців після відкриття у "Міста" формуються свої "резиденти". Основна категорія відвідувачів — це кияни віком 25–45 років, які читають багато, надають перевагу паперовим книгам, цінують якісні видання, відкриті до спілкування і люблять проводити вихідні за творчими воркшопами.

"Ще одна категорія — це відвідувачі з різних міст України, які дізнались про нову книгарню з мозаїчним панно, і їм хочеться побачити його наживо, розпитати про задум і процес виготовлення. Але й вони майже ніколи не йдуть із «Міста» без покупки", — розповіла засновниця.

Найбільший попит у книгарні наразі мають новинки від українських сучасних письменників та класичні твори, які отримали друге життя, також відвідувачі чекають на свіжі переклади закордонних бестселерів. Щодо того, як змінюється ставлення українців до читання, то Діана переконана, що українці читали, читають і будуть читати, а паперова книга, попри все — жива.

"Кількість якісних і цікавих видань росте, тут навіть важко сказати, чи це реакція на попит, чи навпаки, така кількість цікавих творів спонукає авторів / видавництва радувати нас такою кількістю новинок. Коли кажуть, що ця наша «читацька бульбашка» маленька і поза нею все погано, я відповім, що в розрізі всієї України — можливо, але й скажу, що та розумна, творча бульбашка книголюбів, яку я створила навколо «Міста» — це немало. Якби кожен, хто топить за популяризацію читання серед українців, почав хоча би з такої бульбашки у своїх містах, там, дивись, вони б і об'єднали нас в одну велику кулю людей, які читають, поважають і люблять українську літературу!" — вважає Діана Слонченко.

Онлайн-книгарня "Таємна книга", Львів

Онлайн-книгарня "Таємна книга", Львів
Книжки з онлайн-книгарні "Таємна книга". Instagram/taemna.knyha

Львівська онлайн-книгарня "Таємна книга" зародилась у травні 2020 року. Книгарня працює за принципом загадки: приховує від покупця назву книжки, автора, лишає тільки жанр і таємницю — короткий опис. Зараз усі книжки в асортименті — українською. Крім того, заклад проводить книжковий клуб "Нісенітниці", а на сторінках у соцмережах дає поради, як обирати книжки та як за ними доглядати, займається благодійністю (зокрема, збирали допомогу Херсонщині після вибуху на Каховській ГЕС).

Засновники книгарні Владислав Усатенко та Дар'я Загоруйко розповіли, що найважчим було почати: "Ми працюємо вже 4 роки, але тільки зараз маємо прибуток, який дозволяє не підробляти паралельно".

Також Владислав і Дар’я не погоджуються, що працювати з книжками в Україні — це невдячна справа. За їхніми словами, всі труднощі, з якими зіткнулися за 4 роки, були пов'язані насамперед із відсутністю потрібних навичок та досвіду. Важко було під час карантину та на початку великої війни, але зараз значно легше.

"Можемо точно сказати, що після повномасштабного вторгнення у читачів виросла цікавість до українських авторів. Ми продаємо «таємні» книжки: не розкриваємо їх авторів, опис та назву, але відчутно багато книголюбів принципово хочуть отримати українських авторів або авторок. Це радує, бо ми справедливо можемо збільшувати кількість вітчизняних тайтлів та знайомити авдиторію з новими митцями й мисткинями", — розповідають про попит у "Таємній книзі".

І додають, що натомість їхні читачі не хочуть бачити твори російською мовою: "Окремо хочемо зазначити, що найпопулярніше питання в директ нашого Instagram стосується мови написання відібраних нами книг. Читачі не хочуть бачити твори російською — і це чудово".

Книгарня "Сенс", Київ

Книгарня "Сенс", як незалежні книгарні розвивають культуру читання
Книгарня "Сенс". Instagram/sens_kyiv

Іншу книгарню-кав’ярню біля метро "Арсенальна" відкрили у грудні 2021 року. Через два місяці почалося повномасштабне вторгнення, заклад тимчасово зупинив роботу, але відновив її 1 березня 2022-го, зокрема "Сенс" став волонтерським центром, де роздавали безкоштовну каву і приймали волонтерську спільноту. Нині в "Сенсі" регулярно відбувається книжковий клуб, проводять презентації книжок, а також книгарня запустила YouTube-канал.

"Як і вся країна, ми стикнулись з повномасштабним вторгненням, масовими обстрілами, блекаутами — і це лиш після двох місяців роботи після відкриття. Щодо викликів книжкового ринку, то труднощі полягають у недобросовісній конкуренції — використання знижок як основного маркетингового інструменту, особливо великими мережами та інтернет-магазинами. Ми дотримуємось РРЦРекомендована роздрібна ціна видавництв і вважаємо, що приваблювати читачів потрібно сервісом, а не маніпуляціями з цінами", — розповідають у книгарні.

У "Сенсі" також наголошують на підвищенні попиту на українську книжку: "Ми маємо прекрасних читачів, адже вони попри всі об'єктивні моменти купують книжки, приходять на книжкові клуби, збираються повними залами на презентації. Загалом ми спостерігаємо підвищення попиту на книжку українською, цікавість до книжок української літератури, історії, культури. Це все про переосмислення своєї ідентичності та відчуття своєї країни".

"Лісова книгарня", Ірпінь

"Лісова книгарня", Ірпінь
"Лісова книгарня" в Ірпені. Facebook

Книгарня запрацювала наприкінці 2022 року. Власниця Анастасія Доманова розповідає що і під час запуску, і в процесі головною трудністю є асортимент.

"З немережевою книгарнею мало які видавництва згодні працювати під реалізаціюПринцип роботи, за яким видавництва надають свої книжки, а кошти за них отримують від книгарні після продажу, тож у більшості видавництв доводиться викупати книжки. А це великі фінансові витрати, а чи продадуться вони — далеко не факт. Тож для того, щоб підтримувати якісний асортимент, треба бути трошки екстрасенсом і бажано мільярдером", — розповідає засновниця.

У "Лісовій книгарні" теж помічають, що читачі позбавляються книжок російською та тяжіють до українських видань, проте є і винятки:

"Люди почали більше цікавитися класикою української літератури й сучасними українськими авторами. Хтось у дорослому віці наздоганяє шкільну програму, бо раніше ці твори здавалися неактуальними, але з початком повномасштабної війни стало багато зрозуміло про трагічність долі української нації. Цікавляться книжками на тему історії України. Із сумного — ще залишилося трохи людей, які питають про книжки російською й іноді обурюються на відповідь, що не маємо жодної".

Книгарня "Сковорода", Київ

Книгарня "Сковорода" у Києві
Книгарня "Сковорода". Instagram/skovoroda.na.skovorody

"Раніше за цією ж адресою була книгарня, але вона закрилася в кінці зими. Ми переконані, що книгарень не має ставати менше навіть під час війни, тому відкрили новий заклад на тому ж місці, з якісним асортиментом та подіями. Наша книгарня дещо збоку від велелюдних вулиць Подолу, але якщо хтось вже протоптав до нас стежку, то приходить регулярно", — розповідає керівниця книгарні, що відкрилася у квітні, Катерина Глущенко.

Серед труднощів у роботі Катерина називає те, що книжки значно подорожчали:

"Удвічі точно. Це більше, ніж здорожчання багатьох інших груп товарів. І виходить, що запит в людей є, але купівельної спроможності — ні. Попри це ми бачимо шалену підтримку гостей, радість від кожної новинки, яка зараз виходить, і це дуже мотивує".

У "Сковороді" теж з’являється власна спільнота відвідувачів. Хтось спершу заходив лише на каву, а згодом почав звертати уваги на книжки. Частина відвідувачів, як розповідає Катерина, уже впізнає книгарів, а книгарі знають, що відвідувачі купували в них раніше та що люблять читати. Також у "Сковороді" є літературний клуб.

Керівниця книгарні ділиться, що українці зараз перевинаходять для себе власну культуру, перечитують класику та знайомляться з новими авторами. У "Сковороді" є попит на різних українських авторів, зокрема представників Розстріляного Відродження.

"Звісно, читання поки що не стало масовим явищем. Більшість із тих, хто купує у нас книги, ми зустрічали на «Книжковому Арсеналі» або можемо здибати в інших книгарнях. Але точно так само, як ми повертаємося у кав'ярню, де нам сподобалося обслуговування, від ставлення книгарів до відвідувачів часто залежить, які книги вони куплять та прочитають, і як часто повертатимуться в книгарню", — наголошує Катерина.

Книгарня "Закапелок", Київ

Українці книжки не купують? Як незалежні книгарні розвивають культуру читання
Книгарня "Закапелок". Instagram

"Ми почали шлях у жовтні 2019 року. Пригадується, що тоді проблематичним був навіть перший крок — орендувати приміщення", — розповіли у книгарні. Згадують, що власники приміщення неохоче відповідали, коли дізнавалися, що планується відкриття книгарні: "Зрозуміло, що це було обґрунтовано невпевненістю у щомісячних виплатах. Бо хто взагалі ті книжки купує?"

Також викликом у роботі стала позиція книгарні — абсолютна відсутність книжок російською мовою: "На той момент книги московитською мали більший попит, були дешевшими і їх загалом було набагато більше, ніж української книги".

Ще одним випробуванням було налагоджування співпраці з видавництвами. Згадують, що більшість видавництв мали певну недовіру до нових незалежних книгарень і відверто про це говорили:

"Бути новим гравцем на 2019 рік було важкувато — домовлятись про умови співпраці, щоб поставити конкурентну ціну і при цьому заробити стало тим ще челенджем".

"Але ми вдячні всім видавцям, які завжди відкриті до співпраці з великими та малими. Які знаходять варіанти й підтримують одне одного. Таких гравців у галузі більшість, і ми щиро віримо, що попри всі негаразди ми споглядаємо початок епохи ренесансу у сфері книгорозповсюдження", — кажуть у "Закапелку".

Книгарня "Книжковий Лев", Львів і Київ

"Книжковий Лев" у Києві: як незалежні книгарні розвивають культуру читання
Книгарня "Книжковий Лев" у Києві. instagram.com/booklion.kyiv/

Перша книгарня-кав'ярня "Книжковий Лев" з'явилася у Львові 2016 року. А у серпні 2022 року Катерина Іванова та Олександр Рябчук відкрили другий заклад, який 8 серпня відзначив свою першу річницю, — на Подолі в Києві.

"Скільки =себе памятаю, я обожнювала книгарні. У книгарні я завжди відчувала щось таке особливе, що навіть не знаю, як назвати. Впевнена, що у японців має бути слово, яке означає насолоду від перебування в книгарні", — розповідає Катерина Іванова.

Перед тим як відкрити першу книгарню, Катерина десь півтора року працювала адміном маленької книгарні на "Олімпійській": "Прийшла працювати я дуже усвідомлено, бо мені на той момент було життєво необхідно працювати з тим продуктом, який дуже цінний для людей. Це був початок 15-го року, і вперше я зрозуміла, що таке, коли накриває через війну. А далі я не могла не думати про свою книгарню. Що може бути кращим за перебування в книгарні? Тільки коли ти сам створюєш це особливе місце".

Щодо труднощів, Катерина каже, що це частина процесу і їх не уникнути. Наприклад, коли відкривали львівську книгарню, то "були дуууже сильно обмежені в грошах", під час відкриття книгарні на Подолі бюджет теж був обмежений.

"Але найбільшим викликом було в напівпрожньому тоді Києві прийняти рішення відкрити книгарню. Це зараз відкриття книгарні нікого не здивує, а тоді на нас дивились, як на безумців", — згадує Катерина.
Українці книжки не купують? Як незалежні книгарні розвивають культуру читання
Книгарня "Книжковий Лев" у Львові. Дворик "Книжкового Лева". Фото: Misha Kulyk, "Книжковий Лев" Facebook

"Наразі є питання до того, як взагалі функціонує ринок, чи є системність, чи її немає. Але ми теж учасники цього процесу і щось потроху та й змінюється в кращий бік. До прикладу, стільки уваги, скільки за цей рік отримали інді-книгарні — це просто неймовірно!"

Катерина розповідає, що "Книжковий Лев" не лише формує свій асортимент (новинки, бестселери, лонгселери), а й уважний та гнучкий до запитів людей, які цікавляться конкретними книжками: іноді для цього книгарні треба дізнаватися у видавництва про залишки потрібних видань.

"Ми адаптуємо та видозмінюємо асортимент так, що наші гості теж є асортиментними менеджерами. Вони керують нашим асортиментом через питання, смолтоки про ті чи інші книги, про ті чи інші теми. Так у нас з'явилися, наприклад, поличка кримськотатарської прози; поличка книг про схід, але не через призму війни, а через призму життя людей, культури цього регіону. Є й лідери продажів: зазвичай це щось дуже нове, на слуху, а далі за ними рухаються прикольні нішеві видавництва", — розровідає Катерина про попит.

Крім того, є відмінність у поведінці відвідувачів у Києві та Львові, відрізняються і топи продажів, але пов'язують це саме з відмінністю в книгарнях, а не містах.

"На Подолі — це на розі Межигірівської та Верхнього валу — трафік, люди, шум, гам, дуже двіжовий магазин. У Львові ми маємо невеличкий за площею, але з високими стелями магазинчик. Він у центрі, але у дворику. Сам магазин інакший, атмосфера, тому й люди ідуть з іншими запитами. Але я не думаю, що питання у містянах", — каже Катерина Іванова.

Муніципальна книгарня

Книгарня "Сяйво книги", Київ

Книгарня "Сяйво книги": як книгарні розвивають культуру читання
Книгарня "Сяйво книги". Facebook/КП "Міський магазин"

"Сяйво книги" — найстаріша та єдина муніципальна книгарня Києва. З кінця лютого 2023 року директором книгарні став Гліб Малич, який до цього працював у Департаменті комунікації Міністерства внутрішніх справ (до авіакатастрофи у січні 2023 року). Згодом він запросив до співпраці Асю Хазову, з якою вони були колегами у МВС. Серед труднощів директор називає зовнішні обставини під час війни: масовані обстріли Києва та обговорення щодо можливого теракту на ЗАЕС, після яких гостей книгарні ставало менше. Також згадує, що у книгарні залишилися борги перед видавництвами від попередньої команди.

"Також у книгарні є кав’ярня, а це додаткова відповідальність та виклики, адже зацікавлені, щоб все було якісно. Оскільки команда невелика, зараз немає можливості створити онлайн-магазин та займатися відправленням замовлень, та і поки не маємо такої мети, оскільки книгарня найстаріша у Києві, й залишаємо фішку офлайн-покупок книг", — розповів Гліб Малич.

"«Сяйво книги» відрізняється від інших книгарень, адже це єдина муніципальна книгарня Києва, яка підпорядковується Київській міській державній адміністрації. Щомісяця книгарня заробляє від 300 до 500 тисяч гривень, з яких постійно йде наповнення місцевого бюджету міста. Оскільки книгарня муніципальна, виклики також відрізняються у веденні роботи. Є труднощі в роботі з видавництвами, тому що у той час, коли приватні книгарні мають можливість викупити книги для продажу, у нас є можливість взяти книги лише під реалізацію. Тим самим ми не витрачаємо бюджетні кошти на закупівлю книг, а навпаки, тільки отримуємо прибуток. Не всі видавці готові працювати за таких умов, але я поновив понад 50 договорів з різними видавництвами та фізичними особами, які продають книги", — пояснив Малич.

Книгарня долучається і до соціальної діяльності. Наразі триває збір російськомовної літератури як вторинної сировини для перероблення, а отримані від цього кошти мають передати для ЗСУ. Також збирають книжки для військових. Надалі планується запустити акцію для дітей на звільнених територіях.

"Визначили для себе місію, щоб різні верстви населення України мали доступ до україномовних книг та розвитку. Команда у нас невелика і робимо все самостійно. Для прикладу, російськомовні книги, які надсилають зі всієї України для переробки, Гліб постійно самостійно забирає з пошти, а їх буває дуже багато. Часто ми робимо те, що не належить до наших обов’язків, але якщо бачимо, що це приведе до бажаного результату для книгарні чи наблизить перемогу України — діємо. Хоч інколи стикаємось із відчуттям вигорання, не зупиняємося, бо розуміємо, для чого це все робимо", — розповіла прессекретарка Ася Хазова.

У "Сяйві" теж наголошують, що відвідувачі цікавляться новинками українських письменників, зокрема є увага до поезії. "Зрозуміло, що це зумовлено впливом війни. Проте не менш важливим моментом є те, які тренди зараз впроваджуються на книжковому ринку, і відіграє роль маркетинг", — каже Ася Хазова.

Українці книжки не купують? Як незалежні книгарні розвивають культуру читання
Колаж Суспільне Культура

Рівень читання в Україні

В Україні немає статистики читання за 2022 рік. Але до 2020 року частка читачів серед старших підлітків (14–17 років) у нас становила лише 21%, як писала гендиректорка видавництва Vivat Юлія Орлова в колонці для "Української правди".

Український інститут книги останнє дослідження читання публікував за 2020 рік, однак зараз ці дані можуть бути неактуальними, адже саме на 2020-й припали перші коронавірусні локдауни. У той рік лише 8% українців проводили своє дозвілля за книжкою щодня.

"Український інститут майбутнього" у квітні опублікував результати соціологічного дослідження про читання українців під час повномасштабної війни. Тоді опитали 1200 людей. У дослідженні йдеться, що 72% респондентів до 24 лютого 2022 року читали паперові, електронні або аудіокниги.

39% з усіх респондентів зазначали, що у перші місяці вторгнення зовсім не читали. 42% вказали, що після 24 лютого прочитали до  книг, 16% — 5–10 книг, 10% — 10–20 книг, 9% — понад 20 книг, 23% — не прочитали жодної книги.

Паперові книги впродовж останнього року купували 46% опитаних; 17% людей купували електронні видання, 13% — аудіокнижки.

Бібліотеки та видавництва в Україні

Директорка Українського інституту книги Олександра Коваль у травні 2023 року розповідала, що з 12 тисяч публічних бібліотек зараз діють 3–4 тисячі, до того ж за час повномасштабного вторгнення близько 500 бібліотек були зруйновані, пошкоджені або ж окупанти вивезли чи знищили їхні фонди.

Щодо видавництв, то, за даними Коваль, в Україні їх 560, але активні лише близько 250. "З 2021 по 2022 роки кількість назв книжок зменшилась з 21 тисячі до 9700, а кількість накладів — з 45 млн примірників до 11,6 млн", — зазначала пані Олександра. Як повідомляла Книжкова палата України, за 2022 рік кількість виданих в Україні книжок зменшилася вдвічі.

3 березня 2023 року Кабмін затвердив Стратегію розвитку читання на період до 2032 року "Читання як життєва стратегія". В уряді бідкались, що читання суттєво втратило популярність серед українців: вони дедалі більше переглядають соцмережі, відео або дивляться телебачення. За даними Кабміну, станом на 1 січня 2023 року в Україні видали лише близько 0,23 книжки на душу населення.

Негативно вплинули на випуск і продаж книжок пандемія коронавірусу та російське широкомасштабне вторгнення. Однак під час пандемії було і пожвавлення у книжковій галузі. Уряд, щоб заохотити українців вакцинуватися, пропонував 1000 гривень, які можна було витрати на квитки в кіно, театр, музеї, на внутрішні подорожі, а також на придбання книжок. І врешті найбільше українці витратили саме на книжки — 885 млн грн.

Читайте нас у Facebook, Instagram і Telegram, дивіться наш YouTube

Поділіться своєю історією з Суспільне Культура. З нами можна зв'язатися у соціальних мережах та через пошту: [email protected]

На початок