Тризуб, марафон, евакуація музеїв: чим запам'ятався Олександр Ткаченко на посаді міністра культури

Тризуб, марафон, евакуація музеїв: чим запам'ятався Олександр Ткаченко на посаді міністра культури

Тризуб, марафон, евакуація музеїв: чим запам'ятався Олександр Ткаченко на посаді міністра культури
Олександр Ткаченко у Запоріжжі, 10 серпня 2022 року. Прилепа Олександр/УНІАН

Олександр Ткаченко увечері 20 липня повідомив, що подав заяву про відставку через "хвилю непорозуміння щодо важливості культури під час війни".

Він уже писав заяву про відставку в 2021 році, але тоді після переговорів із прем'єр-міністром Денисом Шмигалем Ткаченко залишився на посаді. Звільнити міністра може Верховна Рада. І 27 липня народні депутати відправили Олександра Ткаченка у відставку.

Суспільне Культура зібрало найгучніші справи, пов'язані з Олександром Ткаченком на посаді міністра культури.

Єдиний телемарафон

Загальнонаціональний телемарафон "Єдині новиниНад ним працюють Суспільне, "1+1", ICTV/СТБ, "Рада" та "Інтер". Також у марафон залучався телеканал "Україна", але він припинив участь після того, як наприкінці 2022-го Рінат Ахметов закрив свій медіабізнес. Натомість до створення марафону долучилася команда експрацівників під брендом "Ми — Україна"" запустили 24 лютого 2022 року — у перший день повномасштабного вторгнення Росії.

Марафон фінансується, зокрема, і з держбюджету. На 2023 рік заклали 1,94 млрд гривень на "виробництво та трансляцію телерадіопрограм для державних потреб, збирання, обробку та розповсюдження офіційної інформаційної продукції, фінансову підтримку системи державного іномовлення України". Депутатка Євгенія Кравчук заявляла, що ці кошти підуть на підтримку каналів із марафону, а також на "FreeДом", "Дом" та "Укрінформ". Розподілити кошти має Мінкульт.

На телемарафоні працюють ведучі з колишніх каналів, що належали ексдепутату та куму Путіна Віктору Медведчуку. Ткаченко запевняв, що ведучі з колишніх каналів Медведчука звільнилися, а зараз "працюють адекватно".

Олександр Ткаченко заявляв, що телемарафон триватиме до перемоги України у війні. За його словами, частка телемарафону тримається на рівні 13–15% переглядів, а люди вмикають телебачення, щоб "перевірити достовірність новин із Telegram".

Однак європейські партнери непублічно закликали Україну "залишатися демократичною під час війни" в інформаційному аспекті, зокрема це стосувалося телемарафону. Про це казала колишня посолка Німеччини в Україні Анка Фельдгузен. Але Ткаченко заперечував, що марафон загрожує свободі слова.

Понад 150 млн гривень на фільми та серіали

Останнім скандалом перед заявою про звільнення стало виділення державних коштів на виробництво фільмів та серіалів.

Мінкульт станом на 19 липня уклав договори на понад 150 млн гривень із 17 компаніями. Загалом за бюджетні гроші мають зняти 53 фільми та серіали, які зокрема планують транслювати на державному телеканалі "Дом". Серед них — серіал "Смт Ігнулець" за 33 мільйони гривень від компанії, якою володіє телеведучий Юрій Горбунов.

Олександр Ткаченко та Юрій Горбунов у 2016 році
Олександр Ткаченко та Юрій Горбунов у 2016 році. ТСН

У Мінкульті заявили, що відродження серіального кіновиробництва під час війни — питання національної інформаційної та культурної безпеки. У відомстві також зазначили, що Україна має запропонувати глядачеві якісні серіали та фільми, інакше масовий глядач знайде їм заміну — і це буде переважно російський продукт.

Будівництво Музею Голодомору

14 липня Верховна Рада погодила надання 573 млн гривень на завершення будівництва другої черги Національного музею Голодомору-геноциду, яке почалося у 2017 році.

"Це не додаткове чи понаднормове фінансування (вартість будівництва була відома ще у 2018 році й вона лишилася незмінною), а виключно та сума, якої бракувало для завершення зведення цілісного меморіального комплексу", — пояснювала в.о. гендиректорки музею Леся Гасиджак.

У соцмережах викликало обурення виділення коштів на музей під час війни. Ткаченко заявив, що вважає фінансування будівництва доречним. "Якщо хтось говорить про те, що музей не потрібно будувати під час війни, хай наведуть аргументи, крім того, що потрібно витрачати кошти на відновлення. Вони є. Відновлення триває. Так само потрібно витрачати кошти", — сказав він.

Олександр Ткаченко: фінансування музею Голодомору
Музей Голодомору-геноциду. Фото: Музей Голодомору I Holodomor Museum/Facebook

Петиції проти Ткаченка на посаді міністра

Одна з петицій із вимогою про звільнення Олександра Ткаченка з Мінкульту набрала потрібні 25 тисяч голосів, попри проблеми з роботою сайту. На звернення відповів прем'єр-міністр Денис Шмигаль: підстав для звільнення Ткаченка він тоді не побачив.

Після цього на сайті Кабміну створили нову петицію. На момент написання матеріалу в неї вже 13 924 підписів.

До останнього Ткаченко заявляв, що не піде у відставку. Ще вдень 20 липня в інтерв'ю "Радіо Свобода" казав, що залишається на посаді.

Справа Щегеля: виїзд за кордон артистів

Проблеми з виїздом артистів за кордон загострилися після інтерв'ю стендап-коміка Андрія Щегеля — у березні він заявив, що "з**бався як щур" до Туреччини попри те, що мав три повістки в армію, оскільки вважає себе "вільною людиною". Після цього міністерство анонсувало жорсткіші вимоги до артистів.

Згідно з роз'ясненнями МКІП, артисти для виїзду мають надати підтвердження, що в їхніх організаціях ведеться військовий облік; а також надати контракти, які підтверджують мету виїзду. Однак міністерству закидали, що воно без пояснень не видає дозволи на виїзд.

"Так, комунікація не найкраща", — казав Ткаченко. Але переконував, що артисти все ж виїжджають, і запевняв, що відмовляють тим, хто не стоїть на військовому обліку.

Тризуб на День Незалежності

Креативна агенція Banda та Мінкульт торік до Дня Незалежності запустили флешмоб із жестом "Тризуб Незалежності" — очікувалось, що цим жестом українці зможуть вітати одне одного зі святом. До флешмобу долучилися українські зірки (Надія Дорофєєва, AlyonaAlyona, учасники гурту Kalush) та сам міністр Олександр Ткаченко. Виявилося, що жест має сексуальний підтекст і називається shocker.

Чим запам'ятався Олександр Ткаченко на посаді міністра культури
Олександр Ткаченко і "Тризуб Незалежності".

Тоді частина користувачів соцмереж наголошувала, що в Україні вже є жест, що означає тризуб — це підняті догори вказівний, середній і безіменний пальці. Його використовував політик В’ячеслав Чорновіл, зараз його використовує партія "Свобода".

Врешті Мінкульт перепросив за флешмоб. У відомстві пояснили, що обрали об’єднувальний жест, яким би українці могли вітати одне одного 24 серпня та який жестовою мовою означає літеру Н — Незалежність.

Тризуб на Батьківщині-матері

Запам'ятався Ткаченко ще одним тризубом — на монументі в центрі столиці. У голосуванні в "Дії" 85% учасників проголосували за заміну герба СРСР на тризуб на щиті Батьківщини-матері.

У травні 2023-го Олександр Ткаченко повідомив про підготовку проєктної документації щодо зміни герба СРСР, а вже 13 липня він заявив, що кошти зібрали: роботи профінансують благодійники, бюджетні гроші не будуть використовувати.

Про евакуації музеїв

Ткаченка критикували за те, що не відбулася евакуація музеїв на початку повномасштабної війни, зокрема з Херсона та Маріуполя. За його словами, евакуація все ж відбувалася з перших днів повномасштабної війни — зокрема евакуювали артефакти Національного художнього музею в Києві та ще "кількасот тисяч артефактів із різних музеїв країни".

Міністр заявляв, що в Україні немає закону про превентивну евакуацію, тож вивезення експонатів не починали раніше. Ткаченко наголошує, що музеї в Херсоні не евакуювали, бо російські війська просувалися надто швидко, те саме стосується колекцій у Маріуполі. Російські війська під час окупації Херсона викрали 11 тисяч із 16 тисяч артефактів Херсонського обласного художнього музею.

Олександр Ткаченко: Херсонський художній музей
Херсонський художній музей. Фото: Херсонське ОДА

"Більшість музеїв не перебувають безпосередньо в нашому підпорядкуванні, це підпорядкування місцевих органів влади, і нам потрібно взаємодіяти як з ними, так і з правоохоронцями стосовно цього питання", — також казав Ткаченко про складність евакуації.

Академія Чайковського та музей Булгакова

Ткаченко не підтримував закриття музею Булгакова у Києві: "Можна по-різному ставитися до його політичної позиції, але відмовлятися і відкидати його мені як киянину було б дивно".

"Так, у нього були в деяких його творах, художніх, підкреслюю, творах, репліки певних героїв щодо визвольних змагань України на початку XX століття. Але думаю, що музей тут точно не винен. Ні музей, ні пам’ятник. Думаю, що спілці є чим займатися, ніж розв'язувати питання музею Булгакова. Позиція очевидна — точно не варто чіпати", — коментував міністр.

Громадськість активно закликає прибрати ім'я Чайковського з назви академії у Києві ще з 2022 року, однак керівництво закладу відмовляється це робити. Усі заклади освіти користуються автономією, тому міністерство не може їм вказувати, що робити. Водночас Ткаченко закликав керівництво академії переглянути рішення та прибрати ім'я російського композитора з назви.

Співпраця з "хорошими" росіяни

"Ми не можемо говорити про тотальну заборону російської культури, ми можемо закликати тільки до її бойкоту. І безперечно, після нашої перемоги вона буде, м'яко кажучи, трошки інакше сприйматися, ніж це було до війни", — розповідав Ткаченко про бойкот російської культури.

Водночас він не був проти співпрацювати з так званими хорошими росіянами, які не підтримують російське вторгнення.

"Є люди, яких пов'язують з нами демократичні цінності, які виступають проти Путіна, проти війни в Україні. Вони, безперечно, — наші союзники, спільники, я тут не бачу жодних пересторог. (Використовуючи їх), ми розширюємо спектр спротиву, виносячи його за межі України", — вважав Ткаченко.

Держкіно та "Довженко-Центр"

На час перебування Ткаченка на посаді припав скандал із "реорганізацією" "Довженко-Центру" (ДЦ). 13 липня 2022 року "Довженко-Центр" перейшов з-під управління МКІП до Держкіно. А вже 16 серпня оприлюднили наказ Держкіно про реорганізацію ДЦ у декілька нових юридичних осіб. У центрі заявили, що це рішення означає ліквідацію національного кіноархіву.

Наприкінці жовтня 2022 року "Довженко-Центр" подав до суду на Держкіно з вимогою визнати незаконним та скасувати наказ про "реорганізацію". У суді представник Держкіно переконував, що офіційно "Довженко-Центр" не є фільмофондом. Врешті 11 липня 2023 року суд став на бік "Довженко-Центру" та визнав наказ Держкіно незаконним і скасував його.

У МКІП наголошували, що вони проти реорганізації "Довженко-Центру". Однак Ткаченко заявляв, що не може впливати рішення Держкіно, оскільки установа підпорядковується не Мінкульту, а безпосередньо Кабміну.

Ще один скандал був пов'язаний із тим, що очільницею Держкіно у листопаді 2022 року призначили Юлію Каждан — вона раніше займалася бухгалтерським обліком і заснувала кінологічний центр. Після обурення вона звільнилася.

Відспів бійців батальйону "Братство" у Лаврі

Лідер добровольчого батальйону "Братство" і політик Дмитро Корчинський 6 березня заявив, що міністр культури Олександр Ткаченко не дозволив 7 березня відспівати чотирьох загиблих бійців батальйону в Успенському соборі Києво-Печерської лаври.

У Мінкульті звинувачення відкидали, заявивши, що не отримували звернення. А у Києво-Печерській лаврі сказали, що отримали звернення у позаробочий час, тому змогли зареєструвати його лише 7 березня. Але у листі від "Братства" не було погодження від Мінкульту.

Боротьба з УПЦ МП

Восени 2022 року правоохоронці активно взялися за розслідування зв'язків Української православної церкви Московського патріархату (УПЦ МП) з Росією, провели низку обшуків у храмах по всій Україні.

Мінкульт, зокрема, зайнявся виселенням ченців із Києво-Печерської лаври. 29 березня сплив договір оренди національного заповідника "Києво-Печерська лавра" з УПЦ МП. Представники церкви мали залишити приміщення, але не зробили цього.

На території лаври почала працювати комісія Мінкульту, що проводила передання державі 79 корпусів, якими користувалася УПЦ МП. Представники церкви заважали роботі комісії.

Тризуб, марафон, евакуація музеїв: чим запам'ятався Олександр Ткаченко на посаді міністра культури
Києво-Печерська лавра. Києво-Печерська Лавра. Фото: УНІАН

Водночас монастир УПЦ МП подав позов на Національний заповідник "Києво-Печерська лавра" про визнання недійсною односторонню відмову від договору. Але Господарський суд Києва не підтримав прохання УПЦ заборонити виселення з Києво-Печерської лаври на час розгляду позову. У квітні суд заборонив перешкоджати комісії Мінкульту.  

Олександр Ткаченко пояснив, що на основі звіту комісії заповідник "Києво-Печерська лавра" вимагає від ченців УПЦ МП звільнити й повернути державі зайняті культові будівлі та обʼєкти Лаври. Втім, УПЦ МП досі цього не зробила.

"Реорганізація" Шевченківської премії

Традиційно лауреатів Шевченківської преміїЦе одна з найвагоміших премій в Україні за внесок у розвиток культури та мистецтва, її вручають щороку з 1961-го. оголошують 9 березня — у день народження Тараса Шевченка. Але цьогоріч цього не відбулося. Тодішній голова комітету Юрій Макаров заявив, що нагородження перенесли на 22 травня через потребу визначити лауреатів у новій номінації "За внесок у перемогу". Зрештою лауреатів оголосили 11 березня, а от переможців у новій категорії вирішили не обирати цього року.

На тлі скандалу Макаров подав у відставку, члени комітету теж склали повноваження, а новим головою призначили ексміністра культури Євгена Нищука. Макаров розповідав, що про ідею з врученням додаткової нагороди озвучували "близько шести" людей, зокрема таку думку висловив і міністр Олександр Ткаченко.

Читайте нас у Facebook, Instagram і Telegram, дивіться наш YouTube

Поділіться своєю історією з Суспільне Культура. З нами можна зв'язатися у соціальних мережах та через пошту: [email protected]

На початок