Справи Майдану: обвинувачений у нападі на Веремія відмовився оскаржувати запобіжний захід

Справи Майдану: обвинувачений у нападі на Веремія відмовився оскаржувати запобіжний захід

Справи Майдану: обвинувачений у нападі на Веремія відмовився оскаржувати запобіжний захід
. Громадське

Розгляд апеляційної скарги щодо ухвали Шевченківського райсуду Києва про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою Павлу Бялаю, обвинуваченому у нападі на журналіста В'ячеслава Веремія, не відбувся через відсутність адвоката.

Як повідомила кореспондентка Суспільного Віолетта Карлащук, яка була присутня у залі суду, адвоката у Бялая не було через відпустку. Від іншого захисника Бялай відмовився, тож суд закрив засідання й автоматично відмовив у апеляції.

Бялай, який нині перебуває у СІЗО, брав участь у засіданні за допомогою відеозв'язку.

Журналіста В'ячеслава Веремія вбили в ніч на 19 лютого 2014 року у Києві. За версією слідства, Бялай стріляв у автомобіль таксі, у якому їхав журналіст.

Павла Бялая затримали 9 березня 2017 року і звинуватили за чотирма статтями Кримінального кодексу, зокрема в умисному вбивстві та незаконному поводженні зі зброєю, а також у хуліганстві та перешкоджанні мирним зібранням.

Що відомо

  • Суд виправдав суддю Кицюка, який виносив вироки активістам Автомайдану.
  • Раніше прокурори розповіли, скільки людей притягнуто до відповідальності у "справах Майдану".
  • Апеляційний суд Києва роз'яснив, на якій підставі скасував заочний арешт експрезидента-втікача Віктора Януковича. Це сталося тому, що прокурор не довів факт про оголошення Януковича в міжнародний розшук.
  • Прокурори Департаменту у справах Майдану розслідують 60 кримінальних проваджень, що охоплюють понад 4300 епізодів правопорушень під час масових протестів у Києві в 2013-2014 роках.
  • Розгляд справи про розстріли на Інститутській 20 лютого 2014 року, під час яких загинули десятки людей, триває п'ятий рік. Її розглядає Святошинський районний суд столиці.
  • 3 грудня 2019 року Верховна Рада ухвалила закон про перезавантаження ДБР. Зокрема передбачається закон про зміни в роботі Державного бюро розслідувань, які розблоковують розслідування справ Майдану.
  • 20 лютого діюча на той час в.о. голови ДБР Ірина Венедіктова заявляла, що Державне бюро розслідувань ініціювало законодавчі зміни, які дозволять притягнути до відповідальності всіх причетних до подій, які відбувалися на Майдані у 2013-2014 роках. Пізніше було опубліковано перший звіт про розслідування "справ Майдану" .
На початок