У травні 2021-го США та союзники завершили антитерористичну операцію в Афганістані, яка розпочалася після атаки на Сполучені Штати 11 вересня 2001-го, та почали виводити звідти війська. Вже в серпні 2021-го президент Афганістану Ашраф Гані передав владу ісламістському руху Талібан, що наступав на столицю країни — Кабул. Відтоді країною керують таліби. Як саме, що відбувається в Афганістані, та що про це кажуть правозахисники й політики — у матеріалі Суспільного.
Ще більше заборон для жінок
Після приходу до влади Талібан організував життя в Афганістані на основі шаріату (сукупність релігійних та юридичних норм мусульманського права, основаних на Корані). Він передбачає різні ролі та права для чоловіків і жінок.
Так зокрема, афганським жінкам та дівчатам заборонили навчатися в університетах, самостійно подорожувати на далекі відстані, працювати у неурядових організаціях, відвідувати спортзали. Крім того, жінок зобов'язали носити хіджаб у громадських місцях.
У звіті міжнародної організації з захисту прав людини Human Rights Watch від 6 лютого 2024-го зазначалось, що за два з половиною роки правління таліби створили "найсерйознішу у світі кризу прав жінок", а уряд Талібану дотримується гендерного апартеїду (політики расової дискримінації).
"Жінки й дівчата позбавлені основних прав — на освіту, роботу і нормальне життя. Їхні досягнення останніх 20 років були втрачені", — говорить афганська журналістка та правозахисниця Сохайла Юсуфі, яка нині перебуває у Франції.
Економічна криза
У 2023 році рівень безробіття в Афганістані зріс на 2,13%, досягнувши піка за останні 10 років, йдеться в дослідженні платформи зі збору даних Statista.
У Міжнародному Комітеті Червоного Хреста (МКЧХ) причинами економічної кризи в країні називають багаторічну посуху, стихійні лиха, призупинення фінансової допомоги міжнародними донорами та санкції проти афганських банків. Зокрема у серпні 2021 року Сполучені Штати заблокували Талібану доступ до активів Афганістану на суму 9,5 мільярдів доларів.
У МКЧХ додали, що через важку економічну ситуацію в країні змушені працювати близько мільйона дітей, а кожна друга людина живе у бідності. За даними Міжнародної організації з міграції (МОМ), з 2020 року майже 8 мільйонів афганців покинули країну через бідність.
Репресії
В організації Human Rights Watch говорять і про репресії Талібану щодо журналістів та колишніх урядовців й силовиків. "З моменту захоплення влади таліби націлилися на колишніх чиновників, здійснили колективні покарання в районах, де виникли антиталібські групи, і впровадили ультраконсервативні обмеження, особливо на жінок та журналістів", — йшлося у звіті організації.
При цьому правозахисники наголошували, що керівництво Талібану видало наказ про амністію для ексчиновників, однак це зобов'язання так і не виконало.
"Таліби порушують права людини, заарештовують, катують, а в деяких випадках вбивають колишніх держслужбовців. Якщо міжнародна спільнота не зверне на це увагу, народ Афганістану зіткнеться з гуманітарною катастрофою", — каже Суспільному афганський журналіст Шафі Карімі.
Публічні страти
У 2021 році у Талібані заявили, що планують відновити екстремальні покарання, такі як страти та ампутації. Першу публічну страту вони здійснили у грудні 2022-го: тоді чоловіка, засудженого за вбивство, застрелив батько його жертви.
Остання з публічних страт відбулася у лютому 2024 року на стадіоні в місті Шібірган: засудженого за вбивство застрелив брат убитого. Це була п’ята зафіксована публічна страта з моменту приходу талібів до влади.
Реакція світу
У серпні 2021 року адміністрація президента Джо Байдена заморозила афганські резерви на 9,5 мільярдів доларів, що зберігаються на банківських рахунках США. Також санкції проти окремих представників уряду Талібану запроваджував Європейський Союз: зокрема під обмеження потрапили двоє міністрів за "заборону для жінок здобувати вищу освіту та запровадження гендерної сегрегації в громадських місцях".
Але з обмеженнями згодні не всі. Міжнародна кризова група вважає, що продовження санкцій проти Талібану матиме "руйнівний вплив на звичайних афганців". В організації закликали Захід надавати більше гуманітарної допомоги країні та "зосередити увагу на довгострокових соціальних змінах".
У відповідь Білий дім у квітні 2022-го опублікував бюлетень про надання гуманітарної допомоги Афганістану, у якому вказувалось, що громадяни країни не мають постраждати від санкцій.
У липні 2024 року видання Bloomberg із посиланням на власні джерела повідомило, що низка європейських країн розглядає можливість відновлення посольств в Афганістані, що означатиме дипломатичне визнання Талібану.
Керівник РФ Володимир Путін називає Талібан "союзниками у боротьбі з тероризмом". У Кабулі продовжує роботу російське посольство, хоча сам рух талібів у РФ визнаний терористичною організацією. Проте, у травні 2024-го російське МЗС запропонувало Путіну вилучити його зі списку заборонених організацій.
