Які закони зможуть подолати кризу Конституційного суду. Пояснюють експерти

Які закони зможуть подолати кризу Конституційного суду. Пояснюють експерти

Ексклюзивно
Які закони зможуть подолати кризу Конституційного суду. Пояснюють експерти УНІАН

Експерт з конституційного права Олександр Москалюк та членкиня депутатської фракції партії "Слуга народу" і заступниця голови комітету Верховної ради з питань антикорупційної політики Олена Мошенець розповіли, як Україна зможе подолати конституційну кризу, викликану рішенням Конституційного суду щодо декларацій чиновників.

Які закони допоможуть впоратися з кризою

"По-перше, потрібно звернутися за роз'ясненням до КС, що він мав на увазі цим рішенням. По-друге, як тимчасовий вихід з ситуації треба прийняти закон в аналогічній редакції, але вилучити з-під дії закону самих суддів КС, оскільки в обґрунтуванні все зводиться до тиску на судову гілку владу, але при цьому норми, які скасовуються, поширюються на всіх державних службовців відповідного рівня, які повинні подавати декларацію. Це саме і стосується подання декларації з порушенням вимог. Варто змінити редакцію в межах Кримінального кодексу, оскільки ця норма була напівжива. Якщо ці кроки виконати, то після цього треба буде призначити тих суддів, яких необхідно призначити, але за повноцінною конкурсною основою. А далі аналізувати ситуацію і більше її не повторювати", — сказав Олександр Москалюк в ефірі Українського радіо.

У Верховній Раді вже зареєстрували кілька законопроєктів щодо КСУ. Олена Мошенець зазначила, який із законопроєктів комітет Ради з питань антикорупційної політики буде рекомендувати парламентарям до підтримки.

Читайте також: "Рішення КС щодо декларацій ставить під загрозу попередні досягнення України — Тейлор"

"За регламентом основний та альтернативні законопроєкти мають розглядатись в один день в сесійній залі. Саме тому був відкладений розгляд, оскільки альтернативний пішов на комітет. Законопроєкт пана Разумкова, де співавторами є понад сто народних депутатів з різних фракцій, буде винесений до сесійної залі наступного тижня і, сподіваємось, буде ухвалений, якщо не в цілому, то в першому читанні. І потрібно допрацювати його у тому вигляді, який буде відповідати всім юридичним нормам та виконувати етичну та державницьку функції з точки зору розв'язання конституційної кризи, яка наразі сталася", — сказала вона.

Мошенець зауважила, що президентський законопроєкт проходить через комітет з правової політики, оскільки у законопроєкті Зеленського є норми, направлені саме на діяльність КСУ, щоб "перезавантажити його і показати суспільству, що той склад, який на сьогодні існує, не може ухвалювати важливі рішення". Водночас у проєкті Разумкова йдеться лише про відновлення норм антикорупційного законодавства. Мошенець додала, що до президентського законопроєкту подано два альтернативних.

Всього депутатка нарахувала 13 законопроєктів, які є основними і альтернативними. Згідно з ними, частина депутатів пропонує виділити суддів під нагляд окремому суддівському органу, який перевірятиме їх декларації. На думку Мошенець, такий спосіб є неефективним, оскільки виникне конфлікт інтересів між законодавчою і виконавчою владою. Депутатка зазначила, що суддівську владу повинні контролювати альтернативні органи.

Заблокована робота КС

Четверо суддів КСУ натепер не беруть участь у засіданнях. Це заступник голови КСУ Сергій Головатий, а також судді Василь Лемак, Віктор Колісник та Олег Первомайський. Таким чином, немає кворуму і робота КСУ заблокована. Олександр Москалюк вважає, що це рішення суддів ставить ситуацію на паузу.

"Це допомагає просто поставити ситуацію на паузу і тримати її. Конституційний склад Конституційного Суду — 18 осіб. Мінімум 10 суддів має проголосувати, щоб рішення було прийнятим. Але для того, щоб це рішення було прийнято, участь у засіданнях мають брати не менше ніж 12 суддів. Якщо нині від складу Конституційного Суду (15 суддів) відняти чотири судді, то залишається 11 суддів. Таким чином, голосів для того, щоб прийняти рішення вистачає, але їх немає для того, щоб проводити засідання", — зазначив експерт з конституційного права.

Читайте також: "Законодавство було написане криво". Експерт розповів, чому рішення КСУ викликали політичну кризу"

Експерт вважає, що "така ситуація буде ще найближчий місяць, оскільки ті варіанти виходу з кризи, які пропонуються, наприклад, прийняття президентського законопроєкту стосовно того, щоб повністю перезапустити КСУ, є суперечливими з точки зору Конституції".

"Дивно чути, коли голова КСУ каже, що діяльність КС під загрозою і це становить небезпеку для територіальної цілісності. КСУ повинен безпосередньо займатися своїми справами і не робити речі, які є неприпустимими: виходять за межі своїх повноважень і скасовувати в антикорупційному законодавстві більше, ніж їх просили. І це є одне з найменш обґрунтованих рішень за весь час існування КС", — зауважив він.

Що відомо

  • 27 жовтня Конституційний суд визнав статтю "Декларування недостовірної інформації" 366-1 Кримінального кодексу такою, що не відповідає Основному закону. На виконання цього рішення НАЗК закрило реєстр електронних декларацій.
  • Рішення КСУ обурило міжнародних партнерів України та громадськість. Під КСУ влаштували акцію та закидали будівлю димовими шашками та презервативами.
  • Президент Володимир Зеленський провів термінове засідання РНБО, після якого уряд наказав НАЗК відновити реєстр. Нині він уже працює.
  • Раніше Зеленський подав законопроєкт, яким пропонує звільнити суддів КС у повному складі, що за законом, не можливо, а у Верховній раді зареєстрували законопроєкт про відновлення дії окремих положень закону "Про запобігання корупції" та ККУ.
  • Також депутати підписали заяву, в якій закликали суддів Конституційного суду, які підтримали рішення про визнання неконституційною статтю про недостовірне декларування, скласти повноваження.
Категорії
ПолітикаЕкономікаКультураСвітСпортВідеоПодіїТоп дняПриродаРегіониСтильДітиНаукаТехнологіїУрбаністикаЇжаДомашні твариниЛюди