Верховна рада перенесла на два тижні розгляд проєкту про повернення у законодавство скасованих Конституційним судом антикорупційних норм. Чому КС саме зараз вирішив за них взятися, та до чого призведе ця відкладена політична криза, в ефірі Українського радіо коментував керуючий партнер Національної антикризової групи Тарас Загородній.
Експерт Тарас Загородній нагадав, що ще на етапі ухвалення антикорупційного законодавства існувала суперечність деяких його положень з Конституцією України.
“І рано чи пізно воно (антикорупційне законодавство – ред.) буде оскаржуватися. Це сталося з історією, коли був оскаржений указ президента Порошенка про те, що він не мав права призначати пана Ситника на посаду голови НАБУ, зараз впливає ось ця історія, яка довго “висіла” в Конституційному суді”, — заявив Загородній.
Завгородній зауважив, що й антикорупційні органи в Україні не працюють належним чином, в тому числі через недоліки у законодавстві.
"Стаття про незаконне збагачення ніяк не працювала, тобто жодної людини не було притягнуто до кримінальної відповідальності. Тому що до цієї статті є зауваження, на яких і наголосив КСУ. А саме те, що людину неможливо робити винуватою тільки через те, що вона щось не так написала у своїй декларації. Звісно, наявність певного майна в декларації є вже ознакою того, що людина може бути корумпованою. Але, сама по собі наявність цього майна не є доказом з точки зору юриспруденції. Все законодавство було написане криво, що дає можливість корупціонерам уникати відповідальності”, – зазначив Тарас Загородній.
На думку Тараса Загороднього, юридичних перешкод до відновлення роботи антикорупційного законодавства в Україні немає, адже Конституційний суд чітко вказав на проблему, яку Верховна рада може легко виправити.
“Ця стаття (про розгляд у НАЗК декларацій суддів – ред.) скасовувалася Конституційним судом через посилання на те, що жодна влада не може контролювати діяльність судової влади. А через те, що КСУ не міг себе виокремити з усієї категорії громадян, вони взяли та й скасували закон, який стосувався всіх. Тобто, Верховна рада може спокійно повернути закон до роботи, залишивши, наприклад, суддів, а потім вже розв'язувати це питання. По-друге, НАЗК міг і не закривати базу даних після рішення КСУ, бо з рішення Конституційного суду не слідує, що вони повинні були це робити. Це вже більше ігри так званих "антикорупціонерів". Накололи багато дров із законодавством, і тепер не знають, що з цим робити, тому що все не працює”, – поділився міркуваннями експерт.
Що відомо
- 27 жовтня Конституційний суд визнав статтю "Декларування недостовірної інформації" 366-1 Кримінального кодексу такою, що не відповідає Основному закону. На виконання цього рішення НАЗК закрило реєстр електронних декларацій.
- Рішення КСУ обурило міжнародних партнерів України та громадськість. Під КСУ влаштували акцію та закидали будівлю димовими шашками та презервативами.
- Президент Володимир Зеленський провів термінове засідання РНБО, після якого уряд наказав НАЗК відновити реєстр. Нині він уже працює.
- Раніше Зеленський подав законопроєкт, яким пропонує звільнити суддів КС у повному складі, що за законом, не можливо, а у Верховній раді зареєстрували законопроєкт про відновлення дії окремих положень закону "Про запобігання корупції" та ККУ.
- Також депутати підписали заяву, в якій закликали суддів Конституційного суду, які підтримали рішення про визнання неконституційною статтю про недостовірне декларування, скласти повноваження.
