"Законодавство було написане криво". Експерт розповів, чому рішення КСУ викликали політичну кризу

"Законодавство було написане криво". Експерт розповів, чому рішення КСУ викликали політичну кризу

Ексклюзивно
"Законодавство було написане криво". Експерт розповів, чому рішення КСУ викликали політичну кризу Facebook Кирило Івашин

Верховна рада перенесла на два тижні розгляд проєкту про повернення у законодавство скасованих Конституційним судом антикорупційних норм. Чому КС саме зараз вирішив за них взятися, та до чого призведе ця відкладена політична криза, в ефірі Українського радіо коментував керуючий партнер Національної антикризової групи Тарас Загородній.

Експерт Тарас Загородній нагадав, що ще на етапі ухвалення антикорупційного законодавства існувала суперечність деяких його положень з Конституцією України.

“І рано чи пізно воно (антикорупційне законодавство – ред.) буде оскаржуватися. Це сталося з історією, коли був оскаржений указ президента Порошенка про те, що він не мав права призначати пана Ситника на посаду голови НАБУ, зараз впливає ось ця історія, яка довго “висіла” в Конституційному суді”, — заявив Загородній.

Завгородній зауважив, що й антикорупційні органи в Україні не працюють належним чином, в тому числі через недоліки у законодавстві.

"Стаття про незаконне збагачення ніяк не працювала, тобто жодної людини не було притягнуто до кримінальної відповідальності. Тому що до цієї статті є зауваження, на яких і наголосив КСУ. А саме те, що людину неможливо робити винуватою тільки через те, що вона щось не так написала у своїй декларації. Звісно, наявність певного майна в декларації є вже ознакою того, що людина може бути корумпованою. Але, сама по собі наявність цього майна не є доказом з точки зору юриспруденції. Все законодавство було написане криво, що дає можливість корупціонерам уникати відповідальності”, – зазначив Тарас Загородній.

На думку Тараса Загороднього, юридичних перешкод до відновлення роботи антикорупційного законодавства в Україні немає, адже Конституційний суд чітко вказав на проблему, яку Верховна рада може легко виправити.

“Ця стаття (про розгляд у НАЗК декларацій суддів – ред.) скасовувалася Конституційним судом через посилання на те, що жодна влада не може контролювати діяльність судової влади. А через те, що КСУ не міг себе виокремити з усієї категорії громадян, вони взяли та й скасували закон, який стосувався всіх. Тобто, Верховна рада може спокійно повернути закон до роботи, залишивши, наприклад, суддів, а потім вже розв'язувати це питання. По-друге, НАЗК міг і не закривати базу даних після рішення КСУ, бо з рішення Конституційного суду не слідує, що вони повинні були це робити. Це вже більше ігри так званих "антикорупціонерів". Накололи багато дров із законодавством, і тепер не знають, що з цим робити, тому що все не працює”, – поділився міркуваннями експерт.

Що відомо

  • 27 жовтня Конституційний суд визнав статтю "Декларування недостовірної інформації" 366-1 Кримінального кодексу такою, що не відповідає Основному закону. На виконання цього рішення НАЗК закрило реєстр електронних декларацій.
  • Рішення КСУ обурило міжнародних партнерів України та громадськість. Під КСУ влаштували акцію та закидали будівлю димовими шашками та презервативами.
  • Президент Володимир Зеленський провів термінове засідання РНБО, після якого уряд наказав НАЗК відновити реєстр. Нині він уже працює.
  • Раніше Зеленський подав законопроєкт, яким пропонує звільнити суддів КС у повному складі, що за законом, не можливо, а у Верховній раді зареєстрували законопроєкт про відновлення дії окремих положень закону "Про запобігання корупції" та ККУ.
  • Також депутати підписали заяву, в якій закликали суддів Конституційного суду, які підтримали рішення про визнання неконституційною статтю про недостовірне декларування, скласти повноваження.
Категорії
ПолітикаЕкономікаКультураСвітСпортВідеоПодіїТоп дняПриродаРегіониСтильДітиНаукаТехнологіїУрбаністикаЇжаДомашні твариниЛюди