Очільник військової розвідки Ізраїлю генерал-майор Аарон Халіва, який минулого року взяв на себе відповідальність за невдачі, що дозволили бойовикам угрупування ХАМАС здійснити напад на країну 7 жовтня 2023-го, подав у відставку.
Про це повідомили в Армії оборони Ізраїлю (ЦАХАЛ).
Зазначається, що начальник Генерального штабу прийняв рапорт Халіви про відставку і подякував йому за службу.
"У рішенні начальника Генштабу та за погодженням з міністром оборони було вирішено, що Аарон Халіва припинить свої повноваження на посаді у відставку з ЦАХАЛу після того, як буде призначено його наступника", — йдеться у повідомленні.
Як писало видання The Times Of Israel, 17 жовтня 2023 року Аарон Халіва заявляв, що несе відповідальність за помилки розвідки, які призвели до того, що ХАМАС здійснив напад 7 жовтня, у результаті якого в Ізраїлі було вбито близько 1300 людей, більшість із яких були цивільними.
"Управління військової розвідки під моїм керівництвом не попередило про теракт, здійснений ХАМАСом. Ми провалили нашу найважливішу місію, і як голова Управління військової розвідки я несу повну відповідальність за цей провал", — сказав тоді Халіва.
Вторгнення бойовиків руху ХАМАС в Ізраїль 7 жовтня 2023 року
Вранці 7 жовтня 2023 року бойовики руху ХАМАС вдерлися на територію Ізраїлю із Сектора Гази, узявши під контроль кілька населених пунктів у прикордонній зоні та захопивши десятки заручників. У відповідь Ізраїль розпочав проти бойовиків контртерористичну операцію. Наступного дня уряд Ізраїлю запровадив воєнний стан в країні.
9 жовтня 2023 року Ізраїль заявив про відновлення контролю над усіма прикордонними містами та згодом анонсував "повну облогу" Сектора Гази. Прем'єр Ізраїлю Біньямін Нетаньягу 11 жовтня погодився сформувати уряд національної єдності з членами опозиції, включаючи колишніх генералів, щоб керувати країною через кабінет міністрів у воєнний час.
Того ж дня у Секторі Гази припинилося постачання електроенергії. Це сталося після того, як на єдиній електростанції закінчилося паливо. 12 жовтня міністр енергетики Ізраїлю Ісраель Кац заявив, що анклав залишатиметься без світла, води та палива, поки не будуть звільнені заручники з Ізраїлю. Згодом в ООН заявили про гуманітарну катастрофу на території анклаву.
13 жовтня 2023 року Армія оборони Ізраїлю закликала цивільних мешканців міста Газа евакуюватися у південному напрямку "задля власної безпеки та захисту". 27 жовтня минулого року речник ЦАХАЛу контрадмірал Даніель Хагарі заявив, що ізраїльські сухопутні війська "розширюють свої наземні операції" та посилять повітряні удари у Секторі Гази.
Прем'єр-міністр Ізраїлю Біньямін Нетаньягу 28 жовтня 2023 року повідомив про початок другого етапу війни проти ХАМАСу.
1 листопада 2023 року сухопутні сили Ізраїлю прорвали передову лінію оборонипалестинського руху ХАМАС у північній частині Сектору Гази. Того ж дня вперше для евакуації іноземців відкрили контрольно-пропускний пункт "Рафах", що на кордоні з Єгиптом.
Міністр оборони Ізраїлю Йоав Галлант 13 листопада заявив, що бойовики угруповання ХАМАС втратили контроль над містом Газа. Через місяць стало відомо, що ЦАХАЛ зруйнував мережу тунелів ХАМАСу в Газі. 24 грудня 2023 року прем'єр-міністр Ізраїлю Біньямін Нетаньягу оголосив, що ЦАХАЛ посилює бойові дії на території Сектору Гази.
Зранку 24 листопада між Ізраїлем і ХАМАСом розпочалося чотириденне перемир'я, яке супроводжувалося щоденним звільненням груп заручників.
Через війну між Ізраїлем та бойовиками ХАМАСу в Червоному морі єменські хусити, яких підтримують терористичні угруповання та Іран, почали обстрілювати судна. Вони заявили, що завдають ударів по кораблях Ізраїля та їх союзників. Після низки ракетних та дронових атак США спільно зі Сполученим Королівством завдали ударів по силах хуситів в Ємені.
Що відомо про звільнення заручників у рамках угоди між Ізраїлем і ХАМАСом
Згідно з наявною угодою, угруповання, що базуються в Газі, повинні звільнити ізраїльських дітей і жінок, за винятком солдатів Армії оборони Ізраїлю, які перебувають на службі. Зокрема, заручниками в Газі залишаються дев'ять дітей, наймолодшому з них — 10 місяців, пише ізраїльське видання.
Між п'ятницею і понеділком, коли мало закінчитися початкове перемир'я, ХАМАС звільнив 50 ізраїльських заручників. Це 30 дітей і 20 ізраїльських жінок, 10 з яких були матерями звільнених дітей, викрадені ХАМАСом під час наступу 7 жовтня. ХАМАС також звільнив росіянина і 18 інших іноземців — 17 тайців і філіппінця — в рамках окремої угоди, укладеної за посередництва Ірану.
У відповідь Ізраїль звільнив 150 жінок і неповнолітніх палестинців, які відбували покарання в ізраїльських в'язницях за злочини проти безпеки.
Початкова угода передбачала, що режим припинення вогню може бути продовжений ще на кілька днів. Загалом — до 10 днів, включно з першими чотирма, якщо ХАМАС звільнятиме щонайменше 10 додаткових заручників щодня, а Ізраїль звільнятиме більше ув'язнених із розрахунку три ув'язнених на кожного заручника.
Таким чином було погоджено дводенне продовження терміну. І після того, як у вівторок ХАМАС звільнив 10 ізраїльських заручників, ще 10 мали бути звільнені 29 листопада. В рамках дводенного продовження перемир’я Ізраїль мав звільнити 60 палестинських ув'язнених з органів безпеки. Йдеться про жінок і неповнолітніх.
Крім того, у ніч на 1 грудня бойовики палестинського руху ХАМАС звільнили з полону вісьмох заручників з Ізраїлю. Спочатку випустили пару – 21-річну жінку та 40-річного чоловіка. А потім, за кілька годин, ХАМАС передав Червоному Хресту ще 6 ізраїльтян.
За даними уряду Ізраїлю, станом на 15 грудня 2023 року в Газі залишалися 132 заручники. 112 із них вважалися живими, а 20 — загиблими.
