Голодомор 1932-33 років відібрав у неї батьків і трьох братів. Під час Другої світової війни тяжко працювала в колгоспі. Довгожительці з Кропивницького Пелагеї Федіній виповнився 101 рік. Суспільне розповість, як склалося життя жінки і чи має вона секрет довголіття.
Кропивничанка Пелагея Федіна народилася в селі Горохуватка Харківської області у сім'ї, де виховували дев'ятеро дітей. Батьки жінки та троє її братів померли під час Голодомору у 1933 році.
“Мама йшла сапати буряк і на дорозі померла. Про це розказали односельчани. Мені тоді було десять років".
Тоді доводилось їсти потовчені і зварені кукурудзяні качани, пригадує довгожителька. Попри те, що був добрий врожай картоплі, кукурудзи та зернових,
"Де була, яка крупинка, буряк чи картоплина, щодня приходили та забирали все, нічого не залишали. Ми голодали, їсти не було чого".
Далека родичка забрала її у Донецьку область, а в 1935 році віддала в інтернат. Там вперше у 12 років пішла до школи.
"Я пішла в другий клас, вже була переросток. У 1941 році, коли закінчила 7 класів, почалася війна".
Дитячих світлин жінка немає, бо вперше сфотографувалася у 16 років у дитячому будинку. Під час війни заклад розформували і її з іншими дівчатами відправили в колгосп на роботу.
"Ходили працювати в сад, збирали малину. А мене відправляли в їдальню возити в степ робочим їжу. Після закінчення війни працювала у Дружківці на машинобудівному заводі кабельником".
У 1997 році Пелагея Федіна переїхала у тодішній Кіровоград, нині Кропивницький. Говорить, секрету довголіття не має.
"Все життя я не жила у достатку, тому що була сирота і допомагати мені було нікому. Із дитбудинку вийшла в одному платті. Їла те, що могла купити, а не те, що хотілося. Таке гірке життя прожила і так довго живу".
Жінка має сина та двох онуків. Говорить, не думала, що на їхню долю випаде війна.
“Шкода дітей, шкода людей, скільки страждають, скільки гинуть. Росіяни руйнують Україну, все ламають і залишають одні руїни. І що? Страшно, коли війна".
