Генеральний прокурор України Андрій Костін заявив, що до створення спеціального трибуналу щодо злочину агресії Росії наразі долучились понад 40 держав.
Про це Андрій Костнін сказав в ефірі телемарафону "Єдині новини".
"Робота над форматом цього трибуналу триває постійно і до групи країн щодо його створення наразі долучилися понад 40 країн. За останній рік їх кількість зросла вдвічі. Поки йде дискусія щодо юридичної моделі трибуналу, вже працює міжнародний центр з переслідування за злочин агресії проти України. Він працює в Гаазі з липня 2023 року", — розповів генпрокурор.
За словами Костіна, у цьому центрі прокурори з України та країн-партнерів вже збирають докази російської агресії та розробляють стратегію кримінального переслідування за цей міжнародний злочин.
"Тобто ми працюємо паралельно. Ми постійно наголошуємо партнерам, що справедливість не буде повною, поки не буде покарано в тому числі тих і тих, хто розпочав цю війну, хто віддавав злочинні накази. Ми маємо перемогти агресора і на юридичному фронті. Ця перемога є не менш важливою, ніж перемога на полі бою. Адже відповідальність агресора — це відновлення гідності й справедливості для всіх постраждалих від воєнних злочинів. Відповідальність агресора — це також утримання Росії та будь-якого іншого агресора в іншій частині світу від повторення таких злочинів у майбутньому", — сказав Костін.
Він підкреслив, що завдання України — це погодження юридичної моделі й створення спецтрибуналу не в залежності від того часу, коли закінчиться війна.
Що відомо про намір притягнути Росію до відповідальності за воєнні злочини в Україні
Парламентська асамблея НАТО 21 листопада 2022 року визнала Росію державою-терористом, а також підтримала резолюцію, в якій ідеться про створення спеціального трибуналу за фактом агресії Росії. Однак, таке рішення ще має бути підтримано кожною окремою країною на національному рівні.
23 листопада 2022 року Європарламент визнав Росію державою-спонсором тероризму та державою, яка застосовує засоби тероризму.
Відразу після цього Росія завдала чергового масованого удару по інфраструктурі України. Без світла опинилася більша частина країни.
1 грудня 2022 року МЗС Франції повідомило, що Париж почав працювати з міжнародними партнерами, в тому числі з Україною, над пропозицією створити спецтрибунал для розслідування воєнних злочинів Росії.
2 грудня 2022 року Європейська Комісія запропонувала варіанти дій, які забезпечать притягнення Росії до відповідальності за масові звірства й злочини, скоєні під час війни в Україні, зокрема створення спеціального незалежного трибуналу.
5 грудня 2022 року стало відомо, що в ООН поширюють проєкт резолюції про створення спеціального трибуналу на кшталт Нюрнберзького для притягнення російського керівництва до відповідальності за злочини агресії в Україні.
На початку січня 2023 року МЗС закликало світ підтримати створення спецтрибуналу щодо злочину агресії Росії проти України. При цьому в березні у Лондоні проведуть зустріч щодо розслідування воєнних злочинів в Україні
19 січня 2023 року Європейський парламент ухвалив резолюцію щодо створення спеціального трибуналу для переслідування злочину агресії Росії проти України. Текст відповідної резолюції оприлюднений на сайті Європарламенту.
Воєнні злочини в Україні
Станом на 3 серпня 2023 року Міністерство внутрішніх справ України внесло до інформаційної підсистеми "Воєнний злочинець" відомості про 232 131 особу, з них 197 857 — це російські військові.
15 липня 2023 року генпрокурор України Андрій Костін повідомив, що українські суди винесли вироки 53 військовим РФ за скоєні воєнні злочини.
24 липня 2023 року міністр внутрішніх справ України Ігор Клименко повідомляв, що Національна поліція розпочала понад 87 тисяч кримінальних проваджень за фактами скоєння злочинів військовими російської армії в Україні.
