19 листопада Володимир Зеленський призначив генерал-майора медичної служби Анатолія Казмірчука на посаду командувача Медичних сил ЗСУ (КМС), якими раніше керувала генерал-майор Тетяна Остащенко. "Потрібен принципово новий рівень медичного забезпечення наших воїнів", — так прокоментував це призначення президент.
Чому звільнили Остащенко, хто такий Анатолій Казмірчук та якою буде робота КМС після його призначення на посаду — у матеріалі Суспільного.
Звільнення Остащенко
13 листопада "Українська правда" з посиланням на джерела опублікувала новину про те, що у Міноборони готують подання на звільнення командувачки Медичних сил ЗСУ Тетяни Остащенко, командувача Оперативно-стратегічного угруповання військ "Таврія" Олександра Тарнавського та командувача Об'єднаних сил ЗСУ Сергія Наєва. Пізніше у Міноборони це спростували. Однак 19 листопада Зеленський звільнив Остащенко і призначив на її місце Анатолія Казмірчука.
Це звільнення відбулося за поданням міністра оборони Рустема Умєрова: "Причини такого кроку очевидні для всіх, хто бʼється в лавах Сил оборони України, та усіх, хто допомагає. Настав час вирішувати проблеми медичного забезпечення наших воїнів".
Протягом останнього року до роботи Командування медичних сил загалом і Тетяни Остащенко зокрема була низка запитань і у бойових медиків, і у волонтерів, і в журналістів. Вони стосувалися передусім того, чому до військових досі потрапляють неякісні турнікети, що потрібно, аби налагодити роботу військово-лікарських комісій (ВЛК), як зробити, аби бойові медики вміли й могли проводити догоспітальне переливання крові тощо. Про це Суспільне детально писало у матеріалі "Аптечки, ВЛК, кров. Дев’ять запитань до Командування медсил, які Суспільному не дали поставити".
Окрім цих аспектів, залишаються проблеми з навчанням і підготовкою бойових медиків, стандартами й протоколами надання медичної допомоги, закупівлями, розподілом засобів, які отримувала Україна як гуманітарну допомогу.
Щоб дізнатися, що з цього стало причиною звільнення Тетяни Остащенко, Суспільне подало запит в Міноборони. У відомстві відповіли, що не можуть дати відповідь, оскільки ця інформація відноситься до службової.
Новий очільник КМС
Генерал-майор медичної служби Анатолій Казмірчук 11 років очолював Головний військовий клінічний госпіталь у Києві. Це той самий, де знаходиться ВЛК, до роботи якої було багато зауважень, передусім від військових. Скарги надходили на довгі черги, неінклюзивність простору, застарілий ремонт, корупцію. Після оприлюднення проблем там почали працювати волонтери, які допомогли покращити умови проходження військовими ВЛК.
Що стосується самого госпіталю, з одного боку, військові, які там проходили лікування відзначають професійну роботу медиків, але з іншого скаржаться на умови перебування.
— Я там лікувався кілька місяців і можу говорити про стан справ, — каже Олег Симороз, активіст та військовий, який отримав поранення ніг у 2022 році. — Там працюють професійні лікарі. Але це більше їх заслуга, ніж системний підхід до роботи. У половині госпіталю немає душових та інклюзивних туалетів. Багато питань закривали волонтери. Наприклад, встановили пандус у відділенні, де я був. Нові ліжка теж закуповували волонтери. Тому я з застереженням ставився б до призначення керівника госпіталю в КМС. Бо за девʼять років війни центральний військовий госпіталь можна було б зробити еталонним. А там досі радянські умови.
Співрозмовники Суспільного відзначають, що сам Казмірчук — людина не публічна і мало говорить не лише про проблеми, але і про покращення в госпіталі за час керування ним.
— З керівником госпіталю ми знайомі ще з 2014 року, — розповідає військовий медик Антон Шевчук. — Я з ним перетинався в роботі, коли працював заступником начальника Білоцерківського військового госпіталю. Тобто він був моїм керівником. Проблемні питання вирішувалися швидко. Треба машини, люди — ми це отримували. У березні 2022-го він залучав мене до евакуації поранених, яких колонами вивозили з Києва. Для роботи в госпіталі він зібрав хорошу команду офіцерів. Так, багато потреб закривають волонтери, але так працює у всіх госпіталях, бо вони не можуть закуповувати, наприклад, футболки для поранених, тобто те, що не стосується медичної частини. Загалом, він — це поєднання старої школи й нової. Я б дав час побачити, як він буде працювати далі.
Із запитаннями, чому на посаду командувача Медичних сил ЗСУ призначили саме Анатолія Казмірчука, та як ухвалювали це рішення, Суспільне звернулося до Міноборони. Однак у пресслужбі відомства спершу повідомили, що через велику кількість запитів від журналістів, тему призначення очільника КМС більше коментувати не будуть. А пізніше відповіли, що медична сфера в цілому потребувала перезавантаження:
— Ротації військових на посадах — це нормальна практика, — прокоментувала призначення нового командувача медсил заступниця міністра оборони Наталя Калмикова.
Суспільне також звернулося до Анатолія Казмірчука. Він пояснив, що надаватиме коментарі журналістам після того, як офіційно отримає повноваження очільника КМС.
Як працюватиме КМС далі
Міністр оборони Рустем Умєров навів три пункти для вирішення проблем медичного забезпечення.
По-перше, цифровізація процесів та дотримання стандартів медичного забезпечення, а також постачання якісних медичних засобів. За цей пункт відповідає не лише КМС. Політиками з охорони здоровʼя в усьому, що стосується ЗСУ, має зайнятися новостворений при Міноборони Департамент охорони здоровʼя, який очолила співзасновниця фонду "Свої" та колишня співробітниця МОЗ Оксана Сухорукова. Крім того, наприкінці літа Міноборони створило Агенцію оборонних закупівель, яку очолив Арсен Жумаділов. Саме ця інституція має відповідати в тому числі за якість медичних закупівель для війська.
По-друге, міністр зазначив, що потрібна "розбудова системи навчання тактичної медицини за стандартами НАТО з відповідним ресурсним забезпеченням". Ще раніше військові хірурги на умовах анонімності зазначали Суспільному, що у бойових медиків, які рятують поранених на полі бою, або немає адекватної підготовки, або вона неякісна. Через це багато практик, наприклад, догоспітальне переливання крові, бойові медики в Україні проводити не можуть.
По-третє, міністр зазначив про важливість ротації досвіду надання допомоги пораненим.
— Більш складний виклик — це запровадити таку систему, щоб досвід з фронту, отриманий з тактичного рівня, переходив на стратегічний рівень, — коментував речник Міноборони Іларіон Павлюк. — Так він зможе ставати частиною системи навчання.
Проте втілення озвучених міністром оборони пунктів неможливе, якщо лише замінити керівника Медичних сил. Робота КМС спирається на рамки, політики, стандарти й протоколи, які має розробити зокрема Міноборони. Неможливо закуповувати якісні турнікети, якщо немає стандартів їх якості. Неможливо навчати людей за стандартами НАТО, якщо немає ресурсів для навчання та контролю виконання цих стандартів. Неможливо запровадити систему стратегічного обміну досвідом, якщо навіть між медиками різних бригад не завжди є комунікація.
— Медики протестували не проти Остащенко, як людини, а проти незадовільної роботи КМС, — говорить військовий хірург, який надав Суспільному анонімний коментар. — Тому заміна лише дає надію, що проблема буде вирішена колись. Я не хочу характеризувати нового командувача, бо не можна людину, яка ще нічого не зробила, характеризувати негативно. Але при таких перестановках останнє питання, яким задаються призначаючи людину на високу посаду це — яким чином ця заміна наближає Україну до НАТО? Якщо відповідь невизначена, то і ставлення до заміни буде, мʼяко кажучи, невизначеним.
