Перейти до основного змісту
"Ймовірність блекауту не перевищує 15-20%". Чи готова українська енергетична система до нових обстрілів РФ

"Ймовірність блекауту не перевищує 15-20%". Чи готова українська енергетична система до нових обстрілів РФ

Енергетики ремонтують високовольтні лінії пошкоджені обстрілами
Енергетики ремонтують високовольтні лінії електропередач, пошкоджені ракетними обстрілами на Одещині, грудень 2022 року. Фото: Oleksandr Gimanov/AFP/Getty Images

Минулої осені та зими росіяни масовано обстрілювали об’єкти енергетичної інфраструктури України. 21 вересня 2023-го вони почали робити це знову — через удар майже 400 населених пунктів залишились без світла. У ГУР кажуть, що очікують нову хвилю обстрілів енергооб’єктів. Міненергетики заявляє: план відновлення енергетичної системи виконаний на 80%. Наскільки система готова до нових обстрілів, чи можливі блекаути та до чого готуватися українцям — розповідає Суспільне.

Який стан енергетики після минулої зими

10 жовтня 2022-го росіяни почали масовано обстрілювати енергетичну інфраструктуру України. Вже за місяць стався блекаут — були відключені всі енергоблоки у підконтрольних Україні АЕС. Запустити заново енергосистему вдалось, отримуючи електрику від західних партнерів.

Загалом за перший рік повномасштабного вторгнення росіяни 255 разів вдарили по об‘єктах енергетики, повідомляв Офіс Генпрокурора. Найбільше постраждали Донецька, Дніпропетровська та Київська області.

Удари РФ по енергооб'єктах України 2022
Графіка: Офіс Генпрокурора України

Даних щодо масштабів руйнувань українська влада не публікувала. Чи не єдиною офіційною інформацією про наслідки російських обстрілів став звіт програми розвитку ООН. У ньому йдеться, що станом на 30 квітня 2023-го загальна потужність генерації, тобто вироблення електрики, зменшилася більш ніж удвічі — з 37,6 ГВт до 18,3 ГВт. Найбільше постраждала маневрова потужність — електрика, яку виробляють теплоелектростанції та теплоелектроцентралі. Їхні потужності скоротилися на 68% — з 14,3 ГВт до 4,6 ГВт. Зменшилась в першу чергу через окупацію Запорізької станції і електрика, яку виробляли АЕС, — з 13,8 ГВт до 7,7 ГВт. Гідрогенерація зменшилася з 6,6 ГВт до 4,7 ГВт, а "зелена" електрогенерація на 24% — з 8,1 ГВт до 6,2 ГВт.

Окрім потужностей, які виробляють електрику, важливою частиною системи є й розподільчі станції. Згідно зі звітом ООН, були пошкоджені або зруйновані 42 з 94 критично важливих високовольтних трансформаторів.

За оцінками Світового банку, збитки, завдані інфраструктурі електро-, газо-, теплопостачання та видобутку вугілля, перевищують 10 млрд доларів США.

Дарницька ТЕЦ у Києві
Через російські масовані обстріли України восени минулого року найбільше постраждала маневрова потужність — електрика, яку виробляють теплоелектростанції та теплоелектроцентралі. На архівному фото — Дарницька ТЕЦ у Києві, 13 листопада 2018 року. Фото: Скакодуб Андрій/УНІАН

Що саме намагалися знищити росіяни

Основним джерелом електроенергії для України є атомні електростанції. Попри окупацію найбільшої АЕС Європи — Запорізької, ці станції все ще виробляють понад 50% всій електроенергії, розповів Суспільному міністр енергетики Герман Галущенко. Торік росіяни не били по них напряму, але 23 листопада 2022-го всі АЕС зупинились — Росія знеструмила їх, обстрілявши підстанції та лінії електропередач. Через це на АЕС спрацювала система захисту, яка "заглушила" реактори.

Але самі по собі АЕС не можуть бути єдиними в енергосистемі. Для них потрібні маневруючі потужності — станції, які можна легко зупинити й швидко запустити у разі потреби. Такі функції виконують теплоелектростанції (ТЕС), теплоелектроцентралі (ТЕЦ), Гідроелектростанції (ГЕС) та сонячна і вітрова генерації. Основними для України є саме ТЕС та ТЕЦ. До повномасштабного вторгнення, вони генерували близько 30% всієї електрики та допомагають покривати потребу у пікові години (ввечері та вранці). Саме через вважливість ТЕЦ та ТЕС росіяни й атакували їх.

Наступною важливою ланкою для енергосистеми є розподільчі підстанції. За словами генерального директора компанії YASNO Сергія Коваленка, такі підстанції були також основними цілями атак росіян: "Київська підстанція отримує електроенергію напругою 750 кВт, знижує її до 330 кВт і далі розподіляє по області й по Києву. Коли вона була пошкоджена, кияни залишались без світла".

Останньою ланкою енергосистеми є лінії електропередач, які також пошкоджувались.

Градирні Рівненської АЕС 25 березня 2022 року
На архівному фото — вид з вікна автомобіля на градирні Рівненської АЕС, 25 березня 2022 року. Фото: Michael Robinson Chavez/The Washington Post/Getty Images

Що вдалось відновити

Конкретні дані з відновлення енергосистеми не розголошуються, адже росіяни і далі вивчають її спроможності для ударів. Міністр енергетики Герман Галущенко розповів, що план з відновлення виконаний на 80%. За словами прем‘єр-міністра Дениса Шмигаля, вже провели майже 80% робіт із відновлення всіх мереж і мережевих підстанцій:

"Високовольтні підстанції відновлені до рівня дотерорестичної атаки. Теплогенерацію відновили також на 80%, продовжуються роботи, є графік".

Проте найбільшою проблемою енергосистеми залишаються маневрові потужності — ТЕЦ та ТЕС. Вони були пошкоджені росіянами майже на 70%, говорить Олександр Харченко, директор Центру досліджень енергетики: "Йдуть активні роботи й докладаються великі зусилля, щоб відновити їх і повернути в роботу. Але зробити це за один сезон ні при якому розкладі неможливо".

Більшою частиною українських ТЕС володіє компанія ДТЕК. Нині вони відремонтували 14 із 19 запланованих до початку опалювального сезону енергоблоків. Всього компанія планує відремонтувати 27 енергоблоків. Проте, як розповів генеральний директор ДТЕК Енерго Ільдар Салєєв, відновити все за сезон — неможливо: "Щоб відновити все до того рівня, як воно було до обстрілів — це майже 7 млрд грн потрібно. Це і стосовно фінансових ресурсів, і обсягу робіт. Це великий об‘єм роботи".

ДТЕК розконсервувало й частину обладнання, що було на довгостроковому зберіганні. Це додало близько 500 МВт потужності. Також компанія імпортує 210 000 тонн вугілля. За словами Дениса Шмигаля нині вугілля в Україні достатньо для опалювального сезону.

Енергетики ДТЕК ремонтують обладнання після ракетного удару по електростанції
Енергетики ДТЕК ремонтують обладнання ліній електропередач, зруйнованих після ракетного удару по електростанції, в одному з міст України, жовтень 2022 року. Getty Images/Sergei Supinsky/AFP

Де Україна може брати додаткові потужності

Ще у грудні минулого року Міністерство енергетики заявляло, що для подолання наслідків атак Росії по критичній інфраструктурі Україна створює альтернативну мобільну генерацію, застосовуючи зокрема генератори, газотурбінні та газопоршневі електростанції. Нині вже встановлена невелика газова генерація, розповів Герман Галущенко: "Маємо певні плани збільшувати її протягом опалювально-зимового періоду".

Для цього Україна вже накопичила у сховищах 14.4 млрд м3 газу, 15 вересня повідомив Денис Шмигаль та пояснив, що з такою кількістю газу Україна пройшла минулу зиму. За словами очільника Нафтогазу Олексія Чернишова весь цей газ українського видобутку.

"В Україні зараз немає альтернативи (газової генерації — ред), як встановити щонайменше 1 ГВт, а краще навіть 1,5 ГВт потужностей. Інакше ми будемо постійно в дефіциті електрики. Але перші результати таких проєктів відчуємо тільки наступного року", — говорить Олександр Харченко.

Іншим важливим джерелом електрики може бути її імпорт. Нині Україна може імпортувати до 1,2 ГВт. Для прикладу, це більше, чим може давати електрики один енергоблок АЕС. У планах, за словами Шмигаля, збільшити цю кількість до 2 ГВт, проте поки країна не має технологічної можливості для більшого імпорту, говорить Володимир Омельченко, директор енергетичних програм Центру Разумкова.

Проте є й інша проблема — ціна. В Україні вона контролюється урядом, на відміну від ринкової системи у Європі. Там тарифи більші. Середня ціна у сусідніх країнах — Польщі, Румунії — близько 140 євро за МВт/год. В Україні — близько 80 євро. На думку Омельченка, через низьку ціну транспортувати велику кількість електрики європейцям буде невигідно.

Генератор, виготовлений у Туреччині за кошти уряду Японії для Харківської області
Робітники розвантажують у Харкові генератори, виготовлені у Туреччині за кошти уряду Японії спеціально для Харківської області, 14 березня 2023 року. Ці генератори встановлені на об’єктах критичної інфраструктури. Фото: Vyacheslav Madiyevskyy/Ukrinform/Getty Images

Оптимістичний сценарій

Володимир Омельченко каже, нині в Україні є навіть певний профіцит електрики, проте з морозами потужностей буде все ще недостатньо. Він прогнозує, можливий дефіцит електроенергії взимку складатиме близько 2-3 ГВт.

На думку експертів, планові відключення почнуться коли температура впаде до -5-7 градусів. Проте, це у випадку якщо не буде обстрілів.

Найгірший сценарій

Цей сценарій все залежить від масштабів руйнувань, говорить Герман Галущенко: "Але навіть якщо вони будуть досить відчутними, буде певний проміжок часу, який нам знадобиться на запуск енергосистеми. Мети, яку росіяни собі можливо ставлять на цю зиму — блекаут в Україні — вони точно не досягнуть".

"Ймовірність блекауту не перевищує 15-20%. Хоча це теж висока ймовірність. Наші енергетики знають, як використовувати алгоритм, що потрібен під час атак. Він вже напрацьований", — каже Володимир Омельченко.

блекаут у Києві на Подолі, жовтень 2022 рік
Андріївський узвіз у Києві у години блекауту в столиці, жовтень 2022 року. Фото: Єлизавета Серватинська/Суспільне

Алгоритм захисту

Речник Командування Повітряних сил полковник Юрій Ігнат вважає, що у разі обстрілів енергетики РФ робитиме акцент не на ракетах, а на "шахедах":

"Росіяни нарощують виробництво ракет. Однак цього все одно недостатньо, щоб підтримувати таку ж інтенсивність ударів, як це було минулої осені та зими — кожні 10-14 днів по 70-100 ракет впродовж п'яти місяців. Тому, на мою думку, у разі нових обстрілів енергетики ворог буде більше застосовувати ударні БПЛА".

З минулої зими українське ППО посилилось новою зброєю — від зенітних самохідних установок Gepard до комплексів "Patriot" та SAMP/T. Голова "Укренерго" Володимир Кудрицький заявив, що енергосистема України має декілька рівнів захисту, які координуються з урядовцями та Генштабом: "Є підстанції, де певні види захисту будуть застосовані вперше, не тільки в Україні, але й у світі, адже ніхто ще не стикався з таким рівнем загрози. Це комплексний захист, не буду вдаватися в деталі, але це, як активний захист — ППО, так і пасивний — інженерні укріплення".

***

Київ відповідатиме на удари Москви по енергетичній інфраструктурі України, 27 вересня заявив міністр оборони Рустем Умєров.

26 вересня, за п'ять днів після російського обстрілу енергооб'єктів України, безпілотник СБУ скинув вибуховий пристрій на електропідстанцію у селі Снагость Курської області РФ. Без світла залишилися сім населених пунктів.

"Росіяни мають розуміти — якщо вони збираються і далі атакувати українські об'єкти енергетики, будуть отримувати жорстку відповідь. Наші ресурси дозволяють це зробити", — розповів співрозмовник Суспільного у відомстві.

Топ дня
Вибір редакції
На початок