Нацкомісія зі стандартів державної мови після прийняття закону України "Про засудження та заборону пропаганди російської імперської політики в Україні і деколонізацію топонімії" через два місяці оприлюднила перелік сіл, селищ та міст назви яких не відповідають стандартам державної мови.
Про це на брифінгу заявив голова Національної комісії зі стандартів державної мови Володимир Мозгунов.
"Коли ми все це аналізували, в процесі, враховуючи попередній досвід декомунізації, було ухвалено рішення що наші рекомендації можуть містити три групи. Вони не можуть бути вміщені в один параметр. Саме тому рішенням Комісії від 22 червня 2023 року сформульовано таким чином, що в додатках до рішення за кожною областю України сформовані рекомендації, класифіковані за трьома групами", — сказав Мозгунов.
За його словами, до першої групи Комісія внесла назви населених пунктів України у написанні яких зафіксовані помилки або невідповідність орфографічним, граматичним, словотвірним нормам державної мови.
"В першій групі таких рекомендацій Комісія вважала доречним сформувати інший варіант написання назви. Наприклад, місто Бровари на Київщині, рекомендовано записати як Броварі оскільки це відповідає граматичним нормам української мови. Якщо я не помиляюсь, у Рівненській області є населений пункт з назвою Мятин. Ми запропонували записати з апострофом, бо це відповідає стандартам орфографії", — пояснив Володимир Мозгунов.
У другу групу комісія сформулювала назви в межах кожної області, де на думку експертів в назві міститься ідеологема, яка відображає той чи інший період історії України у період колонізації.
"Приведення до стандартів таких назв потребує зміни назви. Це зона відповідальності органів місцевого самоврядування, місцевої громади. Люди, які живуть в певному населеному пункті можуть і повинні визначитися як буде називатися село, селище або місто в якому вони мешкають і чи хочуть вони далі продовжувати жити у Суворовському, Первомайському — це питання громади", — наголосив голова Національної комісії зі стандартів державної мови. Він додав, що аналіз і робота членів робочої групи дозволили Комісії дійти висновків, що в назвах населених пунктів враховано те що "ми умовно назвали приховані ідеологеми".
"В тих чи інших випадках могли виникати сумніви в природі походження тієї чи іншої назви. Як приклад можу навести назву селища Сєдове у Донецькій області. Я знайшов інформацію, що поселення було засноване на початку 17 століття і називалося Крива Коса, це було козацьке поселення. Сєдовим вона стало якщо не помиляюся у 20-х роках минулого століття і названо на честь певної особи", — сказав Володимир Мозгунов.
Також була сформована третя група населених пунктів з рекомендаціями Комісії.
"Тут ми сформували рекомендації таким чином що громада може і повинна розглянути питання з назвою свого населеного пункту і провести додаткові консультації та обговорення", — зауважив Мозгунов і розповів, що на Донеччині є селище яке називається Сакко і Ванцетті.
"Що це таке? Я сам народився на Донеччині. Ми знайшли інформацію, що селище назване на честь двох анархістів які у США, у 20-х роках минулого століття пограбували банк, були засуджені до страти, а в радянський період колонізації на їхню честь назвали населений пункт", — сказав Мозгунов.
Своєю чергою членкиня Національної комісії зі стандартів державної мови Ольга Новікова, яка також брала участь у заході розповіла, що до Комісії звернулися мешканці Запоріжжя із проханням розглянути питання перейменування міста.
"Йдеться про назву "Запоріжжя" або "Запорожжя", третього варіанту Комісія не розглядала. Чому саме це питання було порушене? Позиція Комісії полягає в тому, що і та і та назва є правильною і що вона відповідає нормам української літературної мови", — сказала Новікова.
За її словами, мовознавці та історики до цього поставились неоднозначно, думки розійшлися і відбулась дискусія.
"Тому член комісії разом з робочою групою вирішили віднести це питання до третьої групи (про яку казав Володимир Мозгунов — ред.), а саме на розсуд громадян і мешканців цього славного міста. І тільки вони можуть вирішити як воно буде називатись", — підкреслила Ольга Новікова.
Володимир Мозгунов наостанок нагадав, що в 12-му пункті закону сказано, що органам місцевого самоврядування, ОВА, військово-цивільним адміністраціям у 6-ти місячний строк з дня оприлюднення рішення Комісії у встановленому законодавством порядку рекомендовано провести консультації з громадськістю та подати на розгляд парламенту свої пропозиції щодо перейменування.
27 червня уповноважений із захисту державної мови Тарас Кремінь офіційно звернувся до Міністра освіти і науки України Оксена Лісового з проханням скасувати рішення Національної комісії зі стандартів державної мови від 22 червня 2023 року за № 230 "Про схвалення Переліку сіл, селищ, міст, назви яких не відповідають стандартам державної мови".
Про це Тарас Кремінь повідомив у Facebook.
"Уповноважений закликає міністра освіти доручити Національній комісії зі стандартів державної мови в найкоротший термін ухвалити нове рішення, яке повністю відповідатиме пункту 11 статті 8 Закону України "Про засудження та заборону пропаганди російської імперської політики в Україні і деколонізацію топонімії", — йдеться у дописі Тарася Креміня.
На думку Креміня, рішення Нацкомісії повинно містити перелік обов'язкових для перейменування назв населених пунктів, які не відповідають стандартам державної мови, а також чіткі рекомендації щодо їх перейменування.
"Аналіз назв населених пунктів, запропонованих до приведення у відповідність до стандартів державної мови, засвідчив як вихід Національної комісії зі стандартів державної мови за межі визначених законом повноважень, так і відсутність передбачених законом чітких рекомендацій щодо їх перейменування у більшості випадків", — зауважив Тарас Кремінь.
За його словами, перелік Нацкомісії містить велику кількість назв населених пунктів, які відповідають стандартам державної мови, а саме: Запоріжжя, Перемога, Зоряне, Мирне, Травневе, Маяк, Молодіжне, Об'єднане тощо.
Крім того, наголошує Кремінь, у більшості рекомендацій не пропонується правильний варіант назви, а міститься дивне формулювання "обґрунтувати доцільність збереження поточної назви або запропонувати нову назву в установленому законодавством порядку", що не відповідає вимогам закону.
Законопроект №7253 "Про засудження та заборону пропаганди російської імперської політики в Україні і деколонізацію топонімії" Верховна рада ухвалила у березні цього року.
