Президент Туреччини Реджеп Тайїп Ердоган хоче відкрити турецьке консульство у місті Шуша, яке перейшло під контроль Азербайджану у 2020 році в результаті збройного конфлікту з невизнаною Нагірно-Карабаською республікою.
Як повідомляє CNN Türk, про це він заявив під час виступу на відкритті зустрічі делегацій у Палаці молоді з президентом Азербайджану Ільхамом Алієвим.
"Ми готові відкрити наше Генеральне консульство у Шуші у будь-який час. Це буде посланням усьому світу, особливо Вірменії", — сказав Ердоган.
Він додав що Туреччина поглиблюватиме співпрацю з Азербайджаном в освітній сфері, а також розвиватиме двосторонню логістику.
Пізніше два лідери зробили спільну заяву для преси, під час якої Ердоган прокоментував створення так званого Зангезурського коридору, що має сполучити основну територію Азербайджану з Нахічеванською Автономною Республікою, яка межує з Туреччиною. Політик наголосив, що "зв'язок Туреччини з Нахічеванем зміцнюватиметься".
Що відомо про Нагірний Карабах
Нагірний Карабах — регіон на півдні Кавказу, де проживає близько 130 тисяч жителів, зокрема вірмен та азербайджанців. Більша його частина контролювалася самопроголошеною Нагірно-Карабахською республікою, яку не визнає жодна держава-член ООН. Ця республіка має "дипломатичні відносини" лише з країнами, які входять до співдружності невизнаних держав, зокрема Абхазією, Південною Осетією та Придністров'ям. З юридичної точки зору Нагірний Карабах є територією Азербайджану.
Чому виник конфлікт в Нагірному Карабаху
Конфлікт між Вірменією та Азербайджаном через цей регіон розпочався у 1988 році. Тоді внаслідок цього, за різними даними, загинуло понад 30 000 осіб. Режим припинення вогню встановили лише у травні 1994 року.
Попри те, що перемир'я між сторонами було досягнуто, його періодично порушували. Конфлікт навколо Нагірного Карабаху вважається замороженим, утім перше велике порушення сталось у 2016 році.
Друга ескалація конфлікту відбулася у вересні 2020. Тоді країни звинуватили одна одну в початку військових дій. Вже 10 листопада Азербайджан та Вірменія погодилися підписали мирну угоду. Договір підписали за посередництва Росії. На тлі цього в Єревані розпочалися протести. Люди вимагали, щоб Пашинян пішов у відставку.
У травні 2022 року у вірменському Єревані знову відбулися акції протесту на тлі квітневої заяви прем’єр-міністра Нікол Пашиняна про можливість підписання з Азербайджаном мирної угоди щодо статусу Нагірного Карабаху.
2 серпня 2022 року Азербайджан виступив з вимогою звільнити Лачинський коридор, що з'єднує Вірменію з невизнаною Нагірно-Карабаською Республікою. У Вірменії відповіли відмовою. На цьому тлі розпочалася ескалація конфлікту на лінії зіткнення. Міністерства оборони країн повідомили про втрати з обох сторін.
25 травня на розширеному засіданні Вищої євразійської економічної ради прем'єр-міністр Вірменії Нікол Пашинян заявив, що Вірменія та Азербайджан домовилися про взаємне визнання територіальної цілісності. Своєю чергою президент Азербайджану Ільхам Алієв під час виступу заявив, що "в них немає територіальних претензій із Вірменією”, хоча обидва лідери й посперечались щодо ситуації в Лачинському коридорі, який, як сказав вірменський прем’єр, "захопили азербайджанські сили" і додав, що можливість виходу на мирну угоду є.
