Влада Вірменії розглядає можливість виходу з Організації договору про колективну безпеку (ОДКБВійськово-політична міжнародна організація, до якої входять Білорусь, Вірменія, Казахстан, Киргизстан, Росія і Таджикистан.).
Про це в інтерв'ю виданню "Новая газета" заявив секретар Ради національної безпеки країни Армен Григорян.
"Чесно кажучи, так, такі обговорення про вихід з ОДКБ були, це природна реакція", – сказав Григорян.
Секретар Радбезу додав, що Росія не постачає озброєння, яке було не тільки замовлено, але й вже оплачено Єреваном.
Крім того, за його словами у Вірменії очікували від ОДКБ, що організація "відреагує на пряму агресію Азербайджану на вірменській території, однак вона не відреагувала".
На запитання журналіста про те, що Вірменія постійно змінює свій політичний курс, Григорян відповів, що "останніми роками архітектура безпеки у світі й, зокрема, в нашому регіоні кардинально змінилася".
"Договірних зобов'язань не дотримуються. Уся концепція безпеки країни була побудована на цьому, а нової поки що немає. Це і є криза", – сказав Армен Григорян.
14 травня у Брюсселі відбулася тристороння зустріч за участі голови Європейської Ради Шарля Мішеля, президента Азербайджану Ільхама Алієва та прем'єр-міністра Вірменії Нікола Пашиняна. Основна увага приділялась нормалізації відносин між країнами та ситуації у Нагірному Карабасі.
Що відомо про "претензії" Вірменії до Москви у питанні Нагірного Карабаху
У грудні минулого року Нікол Пашинян звинуватив російських миротворців у тому, що вони не виконують зобов'язань щодо контролю Лачинського коридору, який, за його словами, наразі блокують азербайджанські сили.
Під час зустрічі з російським президентом Володимиром Путіним у Санкт-Петербурзі наприкінці грудня прем'єр Вірменії повідомив йому, що миротворці РФ вже майже 20 днів не контролюють дорогу, яка з'єднує населену вірменами частину Нагірного Карабаху з Вірменією.
Що відомо про Нагірний Карабах
Нагірний Карабах — регіон на півдні Кавказу, де проживає близько 130 тисяч жителів, зокрема вірмен та азербайджанців. Більша його частина контролювалася самопроголошеною Нагірно-Карабахською республікою, яку не визнає жодна держава-член ООН. Ця республіка має "дипломатичні відносини" лише з країнами, які входять до співдружності невизнаних держав, зокрема Абхазією, Південною Осетією та Придністров'ям. З юридичної точки зору Нагірний Карабах є територією Азербайджану.
Чому виник конфлікт в Нагірному Карабаху
Конфлікт між Вірменією та Азербайджаном через цей регіон розпочався у 1988 році. Тоді внаслідок цього, за різними даними, загинуло понад 30 000 осіб. Режим припинення вогню встановили лише у травні 1994 року.
Попри те, що перемир'я між сторонами було досягнуто, його періодично порушували. Конфлікт навколо Нагірного Карабаху вважається замороженим, утім перше велике порушення сталось у 2016 році.
Друга ескалація конфлікту відбулася у вересні 2020. Тоді країни звинуватили одна одну в початку військових дій. Вже 10 листопада Азербайджан та Вірменія погодилися підписали мирну угоду. Договір підписали за посередництва Росії. На тлі цього в Єревані розпочалися протести. Люди вимагали, щоб Пашинян пішов у відставку.
У травні 2022 року у вірменському Єревані знову відбулися акції протесту на тлі квітневої заяви прем’єр-міністра Нікол Пашиняна про можливість підписання з Азербайджаном мирної угоди щодо статусу Нагірного Карабаху.
2 серпня 2022 року Азербайджан виступив з вимогою звільнити Лачинський коридор, що з'єднує Вірменію з невизнаною Нагірно-Карабаською Республікою. У Вірменії відповіли відмовою. На цьому тлі розпочалася ескалація конфлікту на лінії зіткнення. Міністерства оборони країн повідомили про втрати з обох сторін.
