14 травня у Брюсселі відбулася тристороння зустріч за участі голови Європейської Ради Шарля Мішеля, президента Азербайджану Ільхама Алієва та прем'єр-міністра Вірменії Нікола Пашиняна. Основна увага приділялась нормалізації відносин між країнами та ситуації у Нагірному Карабасі.
Про це повідомляє азербайджанське інформаційне агенство AZERTAC.
"Лідери Азербайджану та Вірменії висловили бажання нормалізувати ситуацію в регіоні. Ми також обговорили делімітацію кордонівДелімітація кордонів — визначення загального положення і напрямів державного кордону між суміжними державами шляхом переговорів.Ухвали про делімітацію зазвичай є складовою частиною мирних договорів або спеціальних угод про встановлення або зміну державних кордонів. В ході делімітації договірні сторони складають — як правило, по карті, без проведення робіт на місцевості — опис проходження лінії кордону, який може бути самостійною статтею в самому договорі або в додатку до нього. між двома країнами", — заявив під час брифінгу за результатами перемовин Шарль Мішель.
Він зазначив, що висновок про делімітацію кордонів відбуватиметься шляхом діалогу.
Також, за словами Мішеля, сторони досягли прогресу у дискусіях щодо відновлення транспортно-економічних зв'язків у регіоні. Зокрема у країнах підготують загальну угоду, яка включатиме умови відновлення залізничного сполучення та основні будівельні роботи за певним графіком.
При цьому сторони досягли домовленості про отримання підтримки від Всесвітньої митної організації.
"Що стосується гуманітарних питань, то більшість людей, затриманих у минулі тижні, будуть звільнені. ЄС не має таємного порядку денного. Наша єдина мета – допомогти Азербайджану та Вірменії досягти всеосяжного та справедливого миру. Ми готові підтримати їхні спільні зусилля", — додав голова Євроради.
Наступна зустріч за участі лідерів Азербайджану та Вірменії відбудеться у липні.
Що відомо про Нагірний Карабах
Нагірний Карабах — регіон на півдні Кавказу, де проживає близько 130 тисяч жителів, зокрема вірмен та азербайджанців. Більша його частина контролювалася самопроголошеною Нагірно-Карабаською республікою, яку не визнає жодна держава-член ООН. Ця республіка має "дипломатичні відносини" лише з країнами, які входять до співдружності невизнаних держав, зокрема Абхазією, Південною Осетією та Придністров'ям. З юридичної точки зору Нагірний Карабах є територією Азербайджану.
Чому виник конфлікт в Нагірному Карабаху
Конфлікт між Вірменією та Азербайджаном через цей регіон розпочався у 1988 році. Тоді внаслідок цього, за різними даними, загинуло понад 30 000 осіб. Режим припинення вогню встановили лише у травні 1994 року.
Попри те, що перемир'я між сторонами було досягнуто, його періодично порушували. Конфлікт навколо Нагірного Карабаху вважається замороженим, утім перше велике порушення сталось у 2016 році.
Друга ескалація конфлікту відбулася у вересні 2020. Тоді країни звинуватили одна одну в початку військових дій. Вже 10 листопада Азербайджан та Вірменія погодилися підписали мирну угоду. Договір підписали за посередництва Росії. На тлі цього в Єревані розпочалися протести. Люди вимагали, щоб Пашинян пішов у відставку.
У травні 2022 року у вірменському Єревані знову відбулися акції протесту на тлі квітневої заяви прем’єр-міністра Нікол Пашиняна про можливість підписання з Азербайджаном мирної угоди щодо статусу Нагірного Карабаху.
2 серпня Азербайджан виступив з вимогою звільнити Лачинський коридор, що з'єднує Вірменію з невизнаною Нагірно-Карабаською Республікою. У Вірменії відповіли відмовою. На цьому тлі розпочалася ескалація конфлікту на лінії зіткнення. Міністерства оборони країн повідомили про втрати з обох сторін.
