27 грудня Конституційний Суд України визнав конституційними зміни до закону "Про свободу совісті та релігійні організації". Тепер релігійні організації зобов’язані розкривати повну назву та приналежність до центрів керування, якщо ті розташовуються за межами України та вводить заборону на доступ до військових.
Зміни в законі
Доповідачами по цьому рішенню були суддя КСУ Олександр Петришин та в.о. Голови суду Сергій Головатий. Судді пояснили, що заборони для УПЦ (МП) (Московського патріархату – ред.) у законі немає. Судовий розгляд стосувався виключно двох аспектів:
“Перший стосувався використання повного найменування релігійної організації, якщо релігійний центр розташовується поза межами України (у державі-агресорі – ред.). І другий елемент запроваджував обмеження для священнослужителів, проповідників та інших осіб цієї організації, релігійний центр якої розташовується в державі-агресорі доступ до Збройних сил та їх дислокації. Ми не знайшли в цих двох аспектах такого втручання держави в свободу віросповідання, яке б не відповідало 35 статті Конституції”, – сказав Сергій Головатий.
За словами судді у законі не вказана назва конкретної церкви чи організації. Тобто закон буде поширюватися на будь-яку організацію, якщо керування нею відбувається із країни, яку визнають державою-агресором. Нині, такою країною визнана тільки Російська Федерація.
Суддя пояснив, що зміни в законі не забороняють вірянам відвідувати служіння таких організацій чи сповідувати релігію. А лише накладають додаткові обов’язки і обмеження на релігійні структури, аби не вводити вірян в оману.
"Ми виходили з того, що прав на віросповідання не є абсолютним. Абсолютне право в Україні на життя, на людську гідність. Право на віросповідання не є абсолютним і Конституція України дозволяє обмежувати права в умовах надзвичайної ситуації.” - зауважив Головатий.
У своєму рішенні судді КСУ також орієнтувалися на рішення Європейського суду з прав людини ухвалене у листопаді цього року.
"ЄСПЛ вважає виправданим обмеженням релігійних організацій в праві вільно обирати свою назву, яка унеможливлює введення вірян в оману, і завдяки якій є можливим відрізняти її від інших організацій”, — сказав суддя.
Читайте також: Канонічний зв'язок із РФ, санкції та "безпекові заходи" СБУ. Чи можуть заборонити УПЦ МП
Виконання закону
Згідно з рішенням Конституційного суду, УПЦ МП протягом 4 місяців має офіційно перейменуватись, із вказанням приналежності до Російської православної церкви. КСУ за виконання закону не відповідає, це компетенція інших органів.
Призначати релігієзнавчі експертизи та вирішувати, які організації і яку назву мають вказувати – буде державна служба з етнополітики та свободи совісті. Як карати за невиконання закону визначає парламент, а за виконанням покарання слідкуватимуть правоохоронні органи.
Майже 4 роки на рішення
У грудні 2018 року Верховна рада запропонувала перейменувати УПЦ МП у Російську православну церкву в Україні. У січні 2019-го 49 народних депутатів звернулися до КСУ аби перевірити зміни до закону на відповідність до Конституції.
Згідно із законом рішення судді КСУ мають ухвалювати максимум за 6 місяців. Натомість на це пішло майже 4 роки. У відповідь на запитання журналістів в.о. Голови Конституційного Суду Сергій Головатий зазначив, що рішення не ухвалювали, зокрема через те, що не вистачало суддів. Із 18 суддів зараз в КСУ нині 12, а рішення ухвалюється тільки 10-ма голосами і більше. До того ж, сказав суддя, попередній суддя-відповідач не давав згоди, аби ставити справу на голосування.
Що відомо про обшуки та заборону УПЦ Московського патріархату
15 листопада СБУ відкрила кримінальне провадження щодо співів із прославлянням Росії під час богослужіння у Києво-Печерській Лаврі. Спів містить рядки "Звон плывёт, плывёт над Россиею, пробуждается матушка – Русь".
Згодом працівники СБУ перевірили монастир УПЦ МП на Закарпатті, у якому чорниці закликали до "пробудження матушки Русі". В СБУ заявили, що знайшли там пропагандистські матеріали, авторства російських діячів і видані російськими друкарнями. У церкві УПЦ МП в Івано-Франківську правоохоронці знайшли антиукраїнську агітаційну літературу. Ще в трьох областях у єпархіях УПЦ МП виявили кремлівські методички та нацистську символіку.
2 грудня президент Зеленський ввів у дію рішення РНБО про заборону діяльності в Україні релігійних організацій, афілійованих з Росією. На розгляд Ради мають внести відповідний законопроєкт. У рішенні йдеться, що РНБО доручила правоохоронцям "активізувати заходи з виявлення підривної діяльності російських спецслужб у релігійному середовищі України".
Увечері 2 грудня на тлі обшуків та заборони УПЦ МП Києво-Печерську Лавру зареєстрували як монастир Православної церкви України (ПЦУ).
3 грудня СБУ опублікувала повний список осіб, які за її поданням потрапили під санкції РНБО і були затверджені президентом Володимиром Зеленським. Ідеться про 10 фігурантів, які є представниками УПЦ Московського патріархату або тісно пов’язані УПЦ МП.
8 грудня СБУ заявила, що знайшла в єпархіях УПЦ МП російські паспорти та прапор "Новоросії".
Читайте також
В УПЦ МП забирають два храми Києво-Печерської Лаври. Митрополит Павло закликав Зеленського "не забирати у людей віру"
"Технічно це майже неможливо", — релігієзнавець про можливість заборони діяльності УПЦ МП через суд
Московський патріархат створювався як структура, яка контролюватиме вірян і займатиметься розвідкою: священник Коваленко
