Кабінет міністрів запропонував створити систему меценатів для пенсіонерів, завдяки чому вони могли б отримувати додаткові виплати за рахунок пожертв. Відповідний документ перед внесенням до Ради був погоджений з Пенсійним фондом, Міністерством соціальної політики та з Міністерством фінансів. Старша наукова співробітниця Інституту демографії та соціальних досліджень Лідія Ткаченко та народні депутати Леся Забуранна й Михайло Цимбалюк в ефірі марафону на Суспільному пояснили, наскільки реальною є така ініціатива.
Як зазначила Лідія Ткаченко, нині дві третини українських пенсіонерів отримують суму у розмірі менше ніж 4 тисячі гривень.
"Звичайно, будь-які кошти, навіть невеликі, були б дуже корисні нашим пенсіонерам. З іншого боку, трохи виглядає, ніби держава хоче перекласти соціальну політику на благодійність. Це не зовсім правильний підхід в плані того, що це не забезпечить надійність цих доплат", — переконана вона.
Науковиця пояснила, у людини, яка займається благодійністю, можуть змінитися умови, оскільки нині в Україні спостерігається складна ситуація із зайнятістю.
"Загалом меценати — це не просто люди, які мають якусь роботу. Це достатньо багаті люди, які, може, й не працюють у такому звичному сенсі, як ми розуміємо. Це люди, які не останній шматок хліба від себе відривають. Меценатом не може бути кожен, хто працює", — зазначила Лідія Ткаченко.
За її словами, відповідно до статистики Пенсійного фонду, нині в Україні є близько 10 мільйонів людей, за яких сплачують внески.
"З них близько чверті сплачують внески менше, ніж з мінімальної зарплати. Про яке меценатство можна говорити?.. Люди не "вибілюють" свою зарплату, тут є певна змова роботодавців з працівниками. В період криз, війни деформалізація зайнятості, по факту, відбувається", — пояснила науковиця.
Лідія Ткаченко підкреслила, що в умовах війни складно говорити про відновлення економіки.
"МВФ у своєму останньому глобальному звіті по Україні навіть прогноз не дав, тому що надто невпевнена ситуація. Тільки оцінка за 2022 рік, і все. Говорити і щось обіцяти в умовах війни дуже складно", — зазначила вона.
Експертка додала, що нині переважна частина соціальних видатків державного бюджету фінансується за рахунок спонсорських коштів, але це — іноземні спонсори, зокрема міжнародні організації.
"Наприклад, Світовий банк частину коштів дав на виплату пенсійних надбавок, тих самих доплат до прожиткового мінімуму і таке інше. Тому треба домовлятися з нашими міжнародними партнерами, щоб вони допомогли профінансувати хоча би частину цих видатків. Тому що проблема низьких пенсій — вона в нас не сьогодні виникла", — підкреслила Лідія Ткаченко.
Водночас народна депутатка від фракції партії "Слуга народу", членкиня бюджетного Комітету ВР Леся Забуранна, яка є ініціаторкою законопроєкту, зазначила, що він погоджений з Пенсійним фондом, Мінсоцполітики й Мінфіном, а також підтриманий понад 30 її колегами.
"До війни ми дуже багато говорили, і я абсолютно підтримувала ідею безпосередньо пенсійної реформи — переходу на багаторівневу, створення можливості накопичення пенсій і у приватних накопичувальних пенсійних фондах. Але сьогодні склалася така ситуація, коли це не може відбутися так швидко, як хотілось би", — зазначила депутатка.
Вона нагадала, що при цьому Пенсійний фонд був завжди дотаційним.
"ПФ завжди потребував підтримки з держбюджету і, зокрема, в цьому році понад 200 мільйонів гривень йде трансфер з держбюджету до Пенсійного фонду для того, щоб люди вчасно отримували пенсії", — додала вона.
Депутат Верховної ради від "Батьківщини", перший заступник голови Комітету з соціальної політики ВР Михайло Цимбалюк вважає, що законопроєкт не вирішить суті проблеми пенсійного забезпечення, тому що насправді потрібна реформа у цій сфері. Однак документ міг би заохотити громадян України, які мають бажання допомагати іншим, щоб вони на законній підставі вносили пожертви або благодійні внески на рахунки осіб, які застраховані як майбутні пенсіонери.
"Законодавча ініціатива викликала дискусію в Комітеті соціальної політики, але ми одностайно її підтримали. І до другого читання будемо вносити певні правки, тому що після ухвалення його за основу, потрібно буде його допрацювати, з’явилося багато цікавих ініціатив", — зазначив він.
Нардеп підкреслив, що з цього питання звертаються громадяни України, які, наприклад, тимчасово перебувають на заробітках за кордоном.
"Вони хочуть підтримати своїх близьких, родичів або навіть знайомих. І таким чином, на законних підставах хочуть перерахувати кошти на рахунок майбутнього або діючого пенсіонера. Зараз, у разі ухвалення цього законопроєкт, вони будуть робити це на законній підставі — 70% загального внеску підуть на рахунок вказаного громадянина, а 30% підуть в загальний бюджет", — пояснив Цимбалюк.
Забуранна додала, що нині багато жінок перебувають за кордоном.
"Вони зберігають робоче місце, але це — відпустка без утримання, тобто ЄСВ за них підприємство не сплачує, і в них виникає ось ця прогалина у страховому стажі. Плюс ця система, яку ми пропонуємо, надзвичайно проста. Ви зможете зареєструватися і сплачувати внески через портал "Дія". Що фактично за кілька хвилин дозволяє зробити як внесок за себе, так і внесок за іншу людину. Не вистачає медійної підтримки цієї ініціативи", — зауважила нардепка.
Михайло Цимбалюк також пообіцяв вдосконалити законодавчу ініціативу до другого читання.
"Ми будемо законодавчо закріплювати, щоб це (така сплата — ред.) було як благодійний внесок, і щоб ці кошти не оподатковувалися для громадянина. Це однозначно", — підкреслив він.
Читайте також
Зарплати, пенсії, субсидії й іпотека. Які зміни чекають на українців з жовтня
Пенсії зростуть разом з мінімалкою на 3% в грудні — Мінсоцполітики
