Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду у середу, 21 вересня, скасувала рішення судді Широкої від жовтня 2021 року, яка залишила у силі постанову прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури про закриття справи "Роттердам+".
На судовому засіданні була присутня кореспондентка Суспільного.
Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду частково задовольнила скарги Нікопольського та Запорізького феросплавних заводів у справі "Роттердам+" щодо завдання споживачам електроенергії збитків у понад 18 мільярдів гривень шляхом штучного завищення цін.
Суд скасував рішення судді Широкої, яка залишила у силі постанову прокурора САП Дениса Демківа від травня 2021 року про закриття справи. Однак, незаконності закриття справи, за словами адвоката Запорізького заводу феросплавів Сергія Жиліча, судом встановлено не було. Таким чином, розв'язання цього питання залишено на розсуд керівництва САП.
Прокурор САП Денис Демків, просив у суду закрити справу: "Справа пройшла три інстанції, також і Верховному Суді там не було порушень. Закрити справу - таке рішення прийняв у травні 2021 році".
Підтримала клопотання про закриття справи адвокатка колишнього голови Національної комісії держрегулювання енергетики і комунальних послуг Дмитра Вовка Ірина Одинець.
“Суд підтвердив, що справа "Роттердам+" немає права бути кримінальною справою, жодного складу злочину в ній немає. Всі документи НРКЕКП ще в 2016 були прийняті і законно. Ми вимагали у суду підтвердити, що Дмитро Вовк та інші особи діяли в межах закону і не порушили його. Збитків нікому не надано, і суд сьогодні підтвердив, що потерпілих у цій справі немає", – сказала Ірина Одинець.
Адвокат Сергій Жиліч, який представляє сторона потерпілих Нікопольського та Запорізького феросплавного заводів здивований, що суд скасував попереднє рішення про закриття справи: "Напевно наявність доказів щодо закриття справи – це не компетенція апеляційної скарги. На даний час справа слухається не по суті, а про рішення прокурора щодо закриття справи. Але сьогоднішнє рішення суду не кінцеве.
Адвокат Жиліч розуміє, що останнє слово залишається за САП. "Але в нас ще є можливість подавати касаційну скаргу, ми нею скористаємось", – підкреслив він.
Що таке "Роттердам+"
"Роттердам+" — формула, яка визначала вартість електроенергії, яку виробляли теплоелектростанції. Вона застосовувалася у 2016-2019 роках. Вартість вугілля, що використовувалось для ТЕС, залежала від ціни на вугілля у порті міста Роттердам, у Нідерландах. До цієї ціни додавали вартість транспортування вугілля. Водночас левову частку вугілля ТЕС купляли не в Нідерландах, а в Україні, Росії або з окупованих територій. Тобто насправді ціна вугілля була нижчою і ТЕС отримували надприбутки. Згідно з розслідуванням, найбільше прибутків від такої формули отримував Рінат Ахметов — його компанія ДТЕК була монополістом на ринку і має найбільше ТЕС в країні. За даними НАБУ, запровадження формули "Роттердам+" завдало державі та українцям збитків на загальну суму 18,87 мільярда гривень — це кошти, які споживачі переплатили ТЕС за електроенергію через те, що у її собівартість заклали доставку вугілля з Роттердама.
Що відомо
- 8 серпня 2019 року НАБУ повідомило про підозру шістьом особам, зокрема голові Нацкомісії Дмитру Вовку та Бутовському. За даними слідства, Вовк за попередньою змовою з групою інших осіб розробили та у 2016 році прийняли необґрунтований регуляторний акт, так звану "формулу Роттердам+". Ним підозрювані створили умови для штучного зростання ціни продажу електричної енергії на оптовий ринок електроенергії, завдавши державі збитків у 18,9 мільярда гривень.
- Спеціалізована антикорупційна прокуратура закрила справу "Роттердам+" 27 серпня 2020 року цього року через відсутність достовірних та вичерпних доказів вини підозрюваних. 24 вересня Вищий антикорупційний суд підтвердив законність рішення САП. Суд визнав, що прокурор САП ухвалив рішення про закриття справи в повній відповідності до чинного законодавства і після належного аналізу всіх зібраних слідством за 3,5 роки матеріалів.
- Після цієї заяви Нікопольський завод феросплавів Ігоря Коломойського і Центр протидії корупції подали позов до Вищого антикорупційного суду проти закриття справи. 25 вересня їхні заяви об'єднані в загальне провадження.
Читайте також
Ми отримаємо проблемні суди на найближчі 30 років, якщо реформа провалиться — Роман Маселко
Коли запрацює Вища рада правосуддя і чому Роман Маселко не відмовиться від справи проти ВРП
