Вища рада правосуддя, яка звільняє, призначає, переводить суддів та розглядає скарги, не працює наповну ось уже пів року. Причиною стала відставка 10 з 15 членів наприкінці лютого. У серпні до Вищої ради правосуддя обрали трьох нових членів. Одним з перших призначили захисника автомайданівців Романа Маселка. Суспільному він розповів про те, чим нині займаються недобросовісні судді, про останню спробу запустити судову реформу та про те, якою буде оновлена Вища рада правосуддя.
З 2014 року ви відстоювали права активістів Євромайдану. Відтоді ви ініціювали чимало справ щодо суддів. Скільки суддів були звільнені чи зазнали дисциплінарних стягнень після ваших звернень?
Після закінчення Майдану ми з колегами почали вимагати покарання для суддів, які тоді реально вбили довіру людей до правосуддя. З часом я зрозумів, що "судді Майдану" — це лише частина проблем судової реформи. Коли я в неї занурився, ми почали виявляти інші порушення, не тільки ті, що стосувалися Майдану.
"Ми 2,5 години це доводили, а Царевич сказала: "Ні, винен". Тому для мене це знакова суддя. Вона вчинила злочин, хоча й виправдана".
І тому разом з колегами з громадських організацій "DEJURE" та "Автомайдан", почали думати, а що ж з цим зробити. Просто повідомляти, що є такі порушення, є такі сумнівні судді? Треба юридично з ними щось робити. Тому ми почали звертатися до Вищої ради правосуддя — це орган, який може покарати суддю, а також вимагати судової реформи. Адже самі по собі покарання не призводять до якісних змін судової системи, треба комплексний підхід. Так от, якщо подивитися, за останні 3-4 роки нами було подано близько півтисячі скарг. І за останні два роки покарали близько 20 суддів, декого з них навіть звільнили.
"Приходить кандидат і його питають: звідки у вас три квартири, два будинки? А кандидатка каже: знаєте, я ще в радянські часи їздила за кордон, збирала полуницю".
Чи є зараз справи щодо недоброчесних суддів, які ви ініціювали і які досі тривають?
Так, таких справ багато. Оскільки подано майже півтисячі скарг, частина з них вже розглянута, по частині є рішення, а ще частина — мінімум 150 — ще на стадії розгляду.
Чи будете ви далі опікуватися цими справами, зважаючи на ваше призначення до Вищої ради правосуддя?
Як член Вищої ради правосуддя я не маю права якимось чином ними опікуватися. Звісно, я буду заявляти відводи по цих справах. Бо не може той, хто подає скарги і їх розглядає, бути однією і тією ж людиною. Однак я все-таки розраховую, що їх розглянуть об’єктивно, відповідно до закону.
Суддя Оксана Царевич ухвалювала вироки у справах автомайданівців, у яких ви були адвокатом. Потім її звільнили. Однак торік вона оскаржила звільнення у Верховному суді і повернулася до штату Печерського райсуду Києва. Чи займається вона нині розглядом справ і чи стежите ви за її діяльністю?
Так, стежу. Оксана Царевич — це суддя, яка висмикнула мене з мого комфортного світу керівника юридичного відділу банку, де все було прекрасно, чисто, законно і ми не знали що таке свавілля. А тут я зрозумів, що відбуваються такі речі, коли суди роблять невинних людей винними. Це, власне, була Царевич. Я захищав людину, яка взагалі не була там, де вона начебто щось порушила. Ми 2,5 години це доводили, а Царевич сказала: "Ні, винен". Тому для мене це знакова суддя. Вона вчинила злочин, хоча й виправдана.
Вона дійсно зараз є суддею Печерського суду, однак вона не здійснює правосуддя. Вона відноситься до так званих суддів п’ятирічок. Тобто вона була призначена на 5 років, її строк повноважень закінчився у 2015 чи 2014 році. Відтоді вона не може здійснювати правосуддя. Плюс вона ж ще була звільнена, а потім поновлена. Зараз вважається, що вона на роботі, але чи ходить фактично, не знаю. Утім, жодних справ вона не розглядає.
До речі, зараз є законопроєкт, який пропонує, щоб зокрема і пані Царевич, і ще близько 300 суддів автоматом були наділені повноваженнями та повернулися до правосуддя. Як на мене, сумнівний законопроєкт. Я вважаю, що вона і такі, як вона, повинні пройти ретельну перевірку. Хоч вони й повернулися на посаду суддів, але є так звана процедура кваліфікаційного оцінювання, де кожен суддя, в тому числі й Царевич, має пройти перевірку на доброчесність і професійність. Якщо вона не відповідає цим критеріям, підлягає звільненню.
Читайте також: Омбудсмен Дмитро Лубінець — про військовополонених з Маріуполя та розслідування трагедії в Оленівці
Колишній голова апеляційного суду Черкаської області Володимир Бабенко. Він відомий тим, що погрожував одному з суддів, вимагаючи певного рішення у справі. А також він вимагав, аби вас позбавили адвокатського посвідчення. Проти нього навіть розпочинали кримінальне провадження. Однак Вища рада правосуддя у 2019 відправила його у відставку із довічним утриманням. Середній розмір щомісячного утримання суддів у відставці, за даними з відкритих джерел, перевищує 77 тис. грн на місяць. І такий випадок, коли суддю замість звільнення відправляли у відставку, не поодинокий. Чи може вже оновлена Вища рада правосуддя щось вдіяти з такими випадками, зокрема, позбавити таких суддів утримання?
Володимир Бабенко — взагалі унікальний суддя. Я дійсно захищав суддю Сергія Бондаренка, на якого він тиснув. І там випливло багато цікавих речей. Дійсно, стосовно Бабенка було рішення про звільнення, однак він його скасував, а Вища рада правосуддя його відправила у відставку. Виплати у відставці в суддів апеляції вищі за 77 тисяч. Розмір їхньої пенсії може доходити до 200 тисяч гривень.
Після того, як він вийшов у відставку, щодо нього продовжилися кримінальні справи. Вони стосувались трьох епізодів. Перший — по суддях Майдану. Слідство вважає, що в часи Майдану він у Черкаській області організував ухвалення рішення щодо взяття під варту близько 60 людей. За версією слідства, невинних людей брали під варту. Потім він був підозрюваним у тому, що тиснув на цього суддю Бондаренка. І третій епізод стосується приміщення суду, яке за 80 тисяч гривень, здається, було передано у власність приватній компанії. Тобто були отримані величезні кошти на ремонт, а потім ці гроші десь пропали через сумнівні операції, судові рішення. Згодом цей об’єкт, який мав бути приміщенням суду, передали приватній компанії, яка побудувала там житловий будинок і офісні приміщення. І по цьому епізоду підозра також вже оголошена пану Бабенку. Тобто він вже має дві підозри по трьох епізодах.
Він зараз знаходиться в розшуку. За нашою інформацією виїхав за межі України. Тобто він фактично, будучи у розшуку, звинуваченим, підозрюваним у тяжких злочинах, отримує величезну пенсію. Ще й не ходить на виклики.
Закон каже, що суддю, який вийшов у відставку, можна відкликати з неї та припинити всі виплати, лише якщо він отримає обвинувальний вирок у вчиненні умисного злочину. Тож якщо ці кримінальні справи доведуть до якогось логічного завершення і буде вирок, лише це буде підставою для припинення виплат Бабенку. Зважаючи, що його нема, може бути якесь заочне засудження, і невідомо, скільки процес буде тривати.
Прокурори Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ще в червні скерували до Антикорупційного суду обвинувальний акт щодо голови Окружного адмінсуду Павла Вовка. Чому він і досі залишається на посаді?
Тому, що єдиний орган, який міг швидко вирішити питання щодо відсторонення від посади чи звільнення, — це була Вища рада правосуддя. Але на тих записах НАБУ з кабінету Павла Вовка чутно, як його голос надиктовує, що потрібно зробити цій самій Вищій раді правосуддя: по цьому судді треба відмову, цього суддю треба навпаки покарати.
Також було зафіксовано, як він розказував іншим суддям, що от ти там у Вищій раді правосуддя був, а я домовився, щоб з тобою все було гаразд. Тобто це було банальне "рішалово". Але очевидно, що це лежить в основі відповіді на питання, чому Вовк досі на посаді. Сила Вовка в тому, що він має величезні зв’язки, а також у суді, який він очолює, де розглядаються дуже важливі справи. І щоб мати вплив на розгляд цих справ, всі намагаються мати хороші стосунки з Павлом Вовком.
Якщо Вища рада правосуддя буде складатися лише з людей, які незалежні від впливу Павла Вовка, не будуть мати своїх інтересів та бажатимуть, щоб закон виконувався і було справжнє правосуддя, тоді вони напевне зможуть належно вирішити питання щодо Вовка.
В одному з інтерв'ю ви говорили, що ми зараз маємо останню спробу зробити так, щоб судова реформа запрацювала. Що для цього потрібно?
Це вже третя спроба після Майдану реально очистити судову владу та запустити її як належить. Зараз в судовій системі в нас близько 30% вакансій, а то й більше. Плюс, ще частину чинних суддів треба перевірити: якусь частину звільнити, якась частина звільниться сама, через вік, наприклад. Тобто десь половина судової системи найближчим часом може бути заповнена новими людьми. Тож, якщо ми наберемо людей, які є чесними і незалежними професіоналами, отримаємо реальні зміни в системі. Якщо ж ні, отримаємо на 20-30 років знову проблемну судову систему. На такий термін тому, що приблизно саме стільки суддя працює на посаді.
Тому все залежить від того, яким буде склад Вищої кваліфікаційної комісії та Вищої ради правосуддя. Попередні склади показали, що вони не спроможні щось змінити. Адже вони фактично були кров’ю і плоттю попередньої системи. Тобто люди системи мали міняти саму систему — це абсурд. Тому нова судова реформа полягала в тому, щоб туди потрапили люди, які будуть принаймні відповідати критеріям доброчесності, професійності. І бажано, щоб туди ще потрапили люди не з системи. От буквально на цьому тижні закінчився прийом заявок на членство у Вищій кваліфікаційній комісії. Подалися понад 250 людей на 16 вакансій. Серед них є багато людей не з системи, які могли б бути, так би мовити, агентами змін.
На Вищу раду правосуддя продовжуються конкурси. Зараз Етична рада проводить відбір, перевірку цих кандидатів. І ці перевірки справжні, не фейкові, як раніше. От раніше приходить кандидат і його питають: звідки у вас три квартири, два будинки. А кандидатка каже — це реальний випадок — знаєте, я ще в радянські часи їздила за кордон, збирала полуницю і от з цього усі ці статки. Абсурд, смішно, але раніше Вища кваліфікаційна комісія це нормально сприймала. Тепер таке не проходить.
Читайте також: Коли запрацює Вища рада правосуддя і чому Роман Маселко не відмовиться від справи проти ВРП
З’їзд науковців юридичних вишів також призначив нового члена Вищої ради правосуддя за своєю квотою. Ним став Дмитро Лук’янов. Однак у "Фундації DEJURE" відзначили, що до цього кандидата були питання. На вашу думку, як таке призначення вплине на роботу Вищої ради правосуддя?
Громадські організації мали питання до цього кандидата. Вони були пов’язані в першу чергу з тим, що він сам був членом конкурсної комісії з відбору до Конституційного суду і на цей конкурс подавалася низка осіб, до яких були питання стосовно майна і тому подібне.
Однак ясно, що Етична рада його перевіряла, рекомендувала і з’їзд науковців ухвалив таке рішення. Пан Лук’янов став до роботи і звісно, що ми будемо працювати. Тому я буду сподіватися, що робота буде конструктивна і все буде відповідно до завдань судової реформи і завдань, які ставлять перед Вищою радою правосуддя.
Чому, на вашу думку, 22 лютого 10 з 15 членів Вищої ради правосуддя подали у відставку?
Є різні версії. На моє переконання, ці особи не були готові до проходження перевірки Етичної ради. До кожного з них були незручні питання. І вони напевне вирішили для себе не відповідати на них. Це з одного боку добре, тому що менше часу зайняла перевірка. Але з іншого боку виходить, що у війну ми зайшли без чинного органу — Вищої ради правосуддя. Хоча це ж уже відбулося, є вакансії і їх треба якомога швидше заповнити людьми, до яких немає питань, яким довіряють.
Просто 22 лютого — це два дні до повномасштабного російського вторгнення. Це просто збіг чи ні?
У мене навіть думок не виникало, що вони могли якось синхронізуватися із тими подіями. Все-таки колаборантів серед колишніх членів ВРП ми принаймні не знаємо. Один з членів ВРП навіть, здається, пішов у Збройні сили. Багато з них допомагали, я так чув, ЗСУ.
Читайте також: Що відомо про Олександра Клименка, який очолив САП
Скільки добросовісних членів Вищої ради правосуддя потрібно, аби перезавантажити судову систему?
Вища рада правосуддя — це колегіальний орган, там 21 член, тобто 1-2 людям важко щось змінити. Але якщо Вища кваліфікаційна комісія буде складатися з людей, які спроможні реалізовувати реформу, і у Вищій раді правосуддя збереться хоча б певна кількість членів, які будуть активно відстоювати судову реформу, при фокусі уваги суспільства, щось кардинально зіпсувати шансів буде мало. Але треба пам’ятати, що для будь-якого позитивного рішення потрібна більшість у Вищій раді правосуддя, тобто 11 людей. А для того, щоб призначити суддю, потрібно взагалі 14 членів Вищої ради правосуддя.
Тож по-хорошому їх має бути така кількість. У мене є очікування на це, я все ж таки оптиміст. Думаю, в нас зараз є всі шанси отримати Вищу раду правосуддя та Вищу кваліфікаційну комісію, які будуть орієнтовані на реалізацію реформи, а не на реалізацію чиїхось інтересів, наприклад, Павла Вовка.
Я наголошую, що від реалізації судової реформи залежить наш вступ ЄС. Тому шанси є, інструменти ми отримали і я переконаний, що ми реалізуємо реформу. І нарешті в судах можна буде розраховувати на справедливе правосуддя, коли кожен отримає законне чесне рішення, яке суд ухвалює відповідно до закону.
Читайте також
Андрій Костін — новий генпрокурор України. Що про нього відомо
"Наш обов’язок — витягти його з полону" — рідні і колеги про правозахисника Максима Буткевича
Як вижити, коли живеш у історичних подіях: говоримо з історикинею Наталею Яковенко
