Екокомісар ЄС — про екологію Київщини, хвороби в зруйнованих містах та тонни спаленої техніки РФ, яка шкодить екології

Екокомісар ЄС — про екологію Київщини, хвороби в зруйнованих містах та тонни спаленої техніки РФ, яка шкодить екології

Екокомісар ЄС — про екологію Київщини, хвороби в зруйнованих містах та тонни спаленої техніки РФ, яка шкодить екології
Комісар ЄС з питань навколишнього середовища, океанів і рибальства Віргініюс Сінкявічюс в Ірпені, 23 червня 2022, фото: European Union, 2022

Україна приєдналась до природоохоронної програми LIFE. Завдяки їй зможе отримати фінансування для подолання наслідків російської агресії. Детальніше про цю програму, а також про те, як обстріли впливають на стан ґрунту і врожаїв та що з екологією в зруйнованих містах країни  — в інтерв’ю з комісаром ЄС з питань навколишнього середовища, океанів і рибальства Віргініюсом Сінкявічюсом.

Як ви можете описати екологічну ситуацію в Маріуполі та інших зруйнованих містах України?

Надзвичайно важко говорити про навколишнє середовище коли бачиш такі втрати. Це гуманітарна трагедія, криза, яку спричинили жорстокі дії. Це все страшні воєнні злочини, які вчинила Росія. Ось це те, що важливіше.

"Вчора ми їздили на Київщину в ліс, щоб подивитися, що залишила після себе російська армія. 700 гектарів території лісу заміновано".

Звісно, при всьому цьому могло поширитися багато хвороб, тому що люди не мали доступу до звичайних санітарних умов. І що важливо — такого міста, як Маріуполь, просто не існує, його знищили. Знадобиться багато зусиль, щоб відбудувати українські міста, які, на жаль, зруйнувала Росія.

Та все ж люди там живуть. Наскільки це шкідливо для здоров’я?

Дуже прості хвороби поширюються через відсутність елементарних санітарних умов. Особливо це стосується великої кількості дітей, людей похилого віку тощо. Якщо вони захворіють, швидше за все, помруть, тому що не мають доступу до елементарних ліків. Деякі з тих недуг — ті, які нам можуть здатися легкими, і щоб вилікувати їх достатньо зайти в аптеку. Але без медичних препаратів це неможливо. І ми повинні це усвідомити.

Екокомісар ЄС — про екологію Київщини, хвороби в зруйнованих містах та тонни спаленої техніки РФ, які шкодять екології
Комісар ЄС з питань навколишнього середовища, океанів і рибальства Віргініюс Сінкявічюс відвідує зруйнований росіянами аеропорт в Гостомелі, 23 червня 2022, фото: European Union, 2022

Російські війська використовують фермерські угіддя як поле бою. Авіаудари лишають сліди в ґрунті. Чим це може загрожувати полям і врожаю?

Через забруднення, яке надходить від боєприпасів, військових дій, родючість ґрунту зазнає впливу і може бути зруйнована. Звичайно, треба розуміти, що це ціла екосистема. Це не тільки ґрунт, а й тварини-запилювачі, пасовища тощо. І багато з них знищується здебільшого військовою технікою. Вчора ми їздили на Київщину в ліс, щоб подивитися, що залишила після себе російська армія. Це сотні гектарів зруйнованої землі — з окопами, ровами тощо. 700 гектарів, якщо не помиляюсь, території лісу заміновано. Для його очищення потрібно багато часу.

Фосфорні бомби, які використовуються, є надзвичайно небезпечним матеріалом. Фосфор потрапляє в грунтові води. Звідти — в річки. Ми будемо помічати зростання забруднення.

Читайте також: Хто з російських військових стоїть за вбивством родини у Бучі. Розслідування

Ми співпрацюємо з Міністерством захисту довкілля. Плануємо використовувати наші супутникові системи для фактичного відображення та моніторингу того, що було забруднено. Так забезпечимо вагомі докази, які ми, звісно, ​​представимо в суді.

Розкажіть детальніше про цю методологію.

Ми, як правило, використовуємо нашу супутникову систему "Коперникус" для картографування територій. А потім для моніторингу, щоб побачити, які зміни відбулися під час війни.

Чи потрібно Україні змінити законодавство в екологічній сфері для подальшого вступу в ЄС?

У Верховній Раді з колегами, міністрами, віцепрем'єрами, ми обговорили чотири напрямки діяльності. Це дійсно свідчить про рішучість і мотивацію з українського боку. Зрозуміло, що наші екологічні напрямки мають суворі вимоги та високі стандарти. Тож, звісно, Україні ще потрібно зробити деяку роботу щодо Водної рамкової директиви ЄС.

Що стосується поводження з відходами, то ви вже зробили величезний крок вперед. Останнього разу, до війни, коли я був в Україні, ми обговорили директиву щодо поводження з відходами. І тепер її прийняли. Звичайно, знадобиться час для імплементації, але я думаю, що ви на правильному шляху. Я можу бути впевненим, що зі свого боку моя команда та Європейська комісія готові працювати, щоб допомогти Україні розробити міцне законодавство, яке потім, звичайно, можна було б імплементувати.

Як ЄС допомагає Україні в екологічній сфері?

Є наші попередні проєкти, над якими ми вже працювали. Наприклад, вчора, ми почали день з відвідування лабораторії станції моніторингу води. Приблизно половину лабораторного обладнання купили за гроші ЄС. Тож, звісно, ​​я радий бачити, що ці кошти інвестуються з користю.

Але сьогодні ще кращий день, тому що ми підписали угоду — Україна приєдналася до програми Life. Її бюджет майже 5,5 мільярдів євро. В ній ми обираємо спеціальні проєкти, пов’язані з екологічними питаннями, але вона набагато ширша.

Екокомісар ЄС — про екологію Київщини, хвороби в зруйнованих містах та тонни спаленої техніки РФ, які шкодять екології
Руслан Стрілець, міністр захисту довкілля та природних ресурсів України (ліворуч) та комісар ЄС з питань навколишнього середовища, океанів і рибальства Віргініюс Сінкявічюс в Ірпені, 23 червня 2022, фото: European Union, 2022

Наприклад, ми вже обговорювали з міністром захисту довкілля та природних ресурсів України Русланом Стрільцем, де б могли робити проєкти щодо поводження з відходами, які залишили російські військові. Це сотні й тисячі тонн згорілої техніки на прекрасній українській землі. Отже, все це потрібно зібрати й правильно цим розпорядитися.

Ми також говорили про біорізноманіття, про відновлення українських лісів. Тож зараз є багато проєктів, треба їх, звичайно, довести до такого рівня, щоб вони були імплементовані, але я впевнений, ми це зробимо.

5,5 мільярдів — це загальний фонд?

Так, це гроші не лише для України. Україна, звісно, ​​буде частиною угоди, гроші виділятимуться залежно від потреб. Україна підготує проєкт, а ми з цим допоможемо. Але це вибір України щодо вибору пріоритетів і проєктів.

Читайте також: "Нормальні будиночки нам поляки зробили, але у своїй хаті краще". Як живуть у модульному містечку в Бородянці

Ви допомагаєте ЗСУ. Які проєкти ви зробили для української армії?

Мій внесок скромний. У нас в Литві є чудовий фонд "Синьо-жовтий", я жертвую туди. Литовці зробили дивовижну річ, скинувшись на "Байрактар" для ЗСУ. Тепер ваші активісти роблять те ж саме.

Моя дружина ​​з першого дня допомагає: збирає гуманітарну допомогу, допомагає українцям, які приїжджають до Бельгії. Ми проводимо багато заходів. Всі живуть у постійних роздумах, що ще ми можемо зробити. І я глибоко зворушений друзями-європейцями, які насправді відкривають свої серця та приймають українців у цій жахливій ситуації. Ми бачимо, що рівень пожертв є значним і головне, що вони є підтримкою української армії. Ми, звісно, ​​зробимо все, що можемо. Але зрештою, думаю, що всі вдячні героям України, які так запекло борються з ворогом.

Читайте також

Україна — ЄС: що ми маємо зробити у статусі кандидата і коли можливий вступ в Євросоюз

"У тебе є 3 тижні зібрати 5 млн євро" — литовський журналіст про те, як знайшов гроші на "Байрактар" для України

Послиня США з питань глобального кримінального правосуддя — про міжнародний трибунал, геноцид та співпрацю з Україною

"Росіяни відчували: ми будемо відбиватися до кінця", — останні спогади командира "Карпатської Січі" про оборону Київщини

Категорії
РозслідуванняПолітикаЕкономікаКультураСвітСпортВідеоПодіїТоп дняПриродаРегіониСтильДітиНаукаТехнологіїУрбаністикаЇжаДомашні твариниЛюди